Ухвала

від 28.01.2021 по справі 185/6315/20

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6315/20

Провадження № 1-кп/185/225/21

У Х В А Л А

28 січня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у приміщенні суду у підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді обвинувальний акт в провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000283 від 03 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу ПП «Автошкола» на підставі ст. 47 КК України строком на один рік за умови, що ОСОБА_8 виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.

Клопотання вмотивовано тим, що обвинувачений вину визнає повністю, щиро кається, має бажання відшкодувати завдану шкоду, вид і розмір якої зафіксований в обвинувальному акті. Він працює в ПП «Автошкола» та на загальних зборах трудового колективу було вирішено взяти його на поруки.

Також надано квитанцію про перерахування коштів на рахунок підприємства грошових коштів в розмірі 10000 грн..

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Сторона обвинувачення та представники потерпілого заперечували проти задоволення даного клопотання. Зокрема, представники потерпілого зазначили про те, що матеріальна шкода не відшкодована.

Мотиви суду.

Відповідно до частини 1 статті 47КК особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила правопорушення вперше; 2) діяння належить до проступку або нетяжкого злочину 3) особа, яка вчинила правопорушення, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила правопорушення, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.

Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.

Тобто з огляду на такі дискреційні повноваження суду, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила правопорушення, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

Дискреційні повноваження суду визначено і Європейським судом з прав людини (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідальності таких повноважень суду, принципу верховенства права, що забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

З даних обвинувального акту слідує, що така обставина як визнання вини відсутня. В підготовчому засіданні суд позбавлений можливості з`ясовувати позицію обвинуваченого по пред`явленому обвинуваченню, бо обвинувальний акт не оголошений. Крім того, з доданої квитанції слідує, що частково відшкодовано збитки, завдані потерпілому, в розмірі 10000 грн., при зазначенні в обвинувальному акті збитків на суму 122056 грн.. Така обставина як щире каяття, про що неодноразово наголошував ВС у своїх рішеннях, не повинна носити лише формальний характер. Так, каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Однак, в підготовчому судовому засіданні не надано даних на підтвердження того, що обвинувачений відшкодував збитки потерпілому.

Таким чином, на час розгляду клопотання встановлено відсутність реального визнання вини в обсязі пред`явленого обвинувачення та даних, що збитки відшкодовано, як обов`язкових елементів щирого каяття, як обов`язкових елементів звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286, 314, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу ПП «Автошкола» на підставі ст. 47 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1