Ухвала

від 26.01.2021 по справі 915/971/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

26 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/971/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Молодов В.С.

за участю представників учасників справи:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2020 року

у справі №915/971/20

за позовом: Приватного підприємства «Клаксон» (54018, м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а, ідентифікаційний код 20895335)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання додаткової угоди укладеною, (ухвалене суддею Адаховською В.С. 05.10.2020 у приміщенні господарського суду Миколаївської області, повний текст 12.10.2020р.)

Приватне підприємство «Клаксон» (далі - ПП «Клаксон» ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.07.2020 (вх. №8603/20) до Миколаївської міської ради, в якій просить визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.2006 № 4409 укладеною в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2020 року у справі №915/971/20 позов задоволено повністю.

Визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.2006 № 4409, укладеною в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року

м. Миколаїв

---

---

20 __ року

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради УII скликання від 24.11.2015 та рішення Миколаївської міської ради від 09.06.2016 №5/4 "Про визначення особи, уповноваженої підписувати додаткові угоди до договорів оренди землі", надалі „Орендодавець", з однієї сторони та приватне підприємство "КЛАКСОН", в особі директора ОСОБА_1 , яка відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є підписантом, надалі „Орендар", з другої сторони, разом - Сторони, уклали цю Додаткову угоду до договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 про нижченаведене:

1. На підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» , Сторони домовились поновити договір оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року (далі - договір оренди землі), на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. Договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати укладання цієї Додаткової угоди. У разі визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку, договір діє протягом 5 (п`яти) років з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

3. Всі інші умови вищевказаного договору оренди землі Сторони вирішили залишити без змін.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

ОрендодавецьОрендар Миколаївська міська рада 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 Ідентифікаційний код юридичної особи 26565573

---

О.Ф. Сєнкєвич МППриватне підприємство «Клаксон» 54018. м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а Ідентифікаційний код юридичної особи 20895335

---

А.А. Дюміна МП Стягнуто з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573) на користь Приватного підприємства «Клаксон» (54018, м.Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а, ідентифікаційний код 20895335) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102,00 грн.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що: 1) ПП «Клаксон» звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) відповідачем з 14.12.2015, тобто, більше чотирьох років, розглядається надіслана ПП «Клаксон» заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, банківськими виписками про сплату орендної плати та копіями податкових декларацій з сплати за землю; 4) відповідачем не доведено факту письмового повідомлення ним позивача про відмову/заперечення в поновленні договору оренди; 5) запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, з огляду таке суд визнав, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Миколаївська міська рада не погодилась з вказаним рішенням та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 по справі №915/971/20 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №915/971/20 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2020 року.

22.01.2021 до суду надійшов лист Миколаївської міської ради №400/02.02.01-22/02.06/14/21 від 20.01.2021 року за підписом міського голови Сєнкевича О., в якому апелянт з метою забезпечення правової визначеності щодо намірів оскарження Миколаївською міською радою рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2020 року по справі №915/971/20 повідомлено, що апеляційну скаргу Миколаївська міськрада підтримує в повному обсязі, просить вважати такою, що подана належним чином та задовольнити.

25.01.2021 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі від ПП Клаксон , в якому позивач просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, посилаючись на відсутність у підписанта скарги - ОСОБА_2 права на її підписання.

В судове засідання 26.01.2021 року представники сторін не з`явились, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 п. 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до ч. 1 ст. 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пп. 11 п. 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.

В ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені Миколаївської міської ради, м. Миколаїв підписана директором юридичного департаменту Миколаївської міської ради І. Бочаровою.

На підтвердження повноважень підписанта до апеляційної скарги додано копію розпорядження Миколаївського міського голови від 03.03.2017 року № 54р Про затвердження структур та Положень про структурні підрозділи виконавчого комітету Миколаївської міської ради, копію розпорядження Миколаївського міського голови від 08.10.2018 року № 370рк Про призначення Бочарової І.В. на посаду директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради, копію посадової інструкції директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради, за змістом п. 9 розділу ІІ якої директор департаменту за дорученням керівництва має право представляти скаржника в судах, витяг з рішення Миколаївської міської ради від 23.02.2017 року №16/32, копію довіреності від 14.01.2020 року № 191/02.0201-22/02.06/14/20.

Проте, дослідивши поданий пакет документів, судова колегія доходить висновку, що надані докази не підтверджують наявність у підписанта апеляційної скарги Бочарової І.В. права на такий підпис у порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» ).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), інформація про особу, що підписала апеляційну скаргу Миколаївської міської ради, в такому Реєстрі відсутня.

Додана до апеляційної скарги посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.

Водночас, згідно з п. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги додано копію довіреності, виданої на ім`я Бочарової І.В.

Як випливає з вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України, довіреність може підтверджувати повноваження лише представника, а не у порядку самопредставництва, у свою чергу представником в суді апеляційної інстанції може бути лише адвокат.

Відповідно до відкритих відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Бочарова Інна Валеріївна має свідоцтво адвоката України від 19.07.2019 року № 001649, однак, згідно даних реєстру право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.07.2019 року на підставі заяви адвоката.

Щодо посадової інструкції директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради, то відповідно до п.9 вказаної інструкції, директор департаменту за дорученням керівництва представляє міську раду, зокрема, в судах.

Вказане формулювання виключає можливість представництва інтересів Миколаївської міської ради на підставі цієї інструкції в порядку самопредставництва, що повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, відповідно до якої для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідне чітке визначення її права діяти без додаткового уповноваження .

З огляду на наведене вище, оскільки до матеріалів апеляційної скарги Миколаївської міської ради, м. Миколаїв не додано доказів на підтвердження того, що директор юридичного департаменту Миколаївської міської ради Бочарова І.В. у даній справі має право відповідно до закону підписувати апеляційну скаргу від імені Миколаївської міської ради, м. Миколаїв у якості представника за довіреністю, як адвокат, або в порядку самопредставництва, колегія суддів погоджується із доводами позивача про відсутність підстав вважати, що апеляційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року № 908/592/19 (щодо підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги) та ухвалі від 12.11.2020 року у справі № 915/145/20 (щодо повноважень Бочарової І.В. на підписання скарг).

При цьому, судова колегія зазначає, що лист Миколаївської міської ради №400/02.02.01-22/02.06/14/21 від 20.01.2021 року вищезазначених висновків суду не спростовує та не змінює статусу Бочарової І.В. як підписанта апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на те, що апеляційну скаргу підписано особою - Бочаровою І.В., яка не має права на її підписання на час подання апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 234, 235, п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2020 року у справі №915/971/20.

Справу №915/971/20 повернути до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний 29.01.2021 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська