Ухвала

від 29.01.2021 по справі 904/5087/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

29.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5087/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр", м. Дніпро про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр", м. Дніпро

до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання протиправним та скасування рішення № 54/23-р/к від 16.07.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою від 21.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

27.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" через канцелярію суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій останнє просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр".

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку не застосування заходу забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення відповідача, до позивача можуть бути застосовані додаткові санкції, що порушує право позивача на апеляційний перегляд справи у випадку, якщо рішення суду першої інстанції буде не прийнятним для позивача, а тому існують очевидні підстави вважати, що для позивача може бути ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" про забезпечення позову суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що дія оскаржуваного рішення відповідача може призвести до застосування додаткових санкцій, що, в свою чергу, порушить право позивача на апеляційний перегляд справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Як встановлено у частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, спірне рішення Антимонопольного комітету України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

При цьому згідно з частиною 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

З огляду на те, що відповідачем було прийнято спірне рішення про визнання дій позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" порушенням, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв`язку з чим на підставі частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено відповідний штраф, то за відсутності визначення іншого, оскарження такого рішення до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання (зокрема в частині сплати штрафу) на час розгляду справи.

Разом з тим, незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ).

Так, частина п`ята статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

У зв`язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19.

При цьому, заявник, який просить зупинити дію рішення, не навів обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи.

Більш того, забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, призводить до продовження діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 у справі №914/938/19.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 29.01.2021 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суддя І.Ф. Мельниченко