Рішення

від 27.01.2021 по справі 915/1134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Справа № 915/1134/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Матвєєвої А.В.

та прокурора Яценка В.А.;

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1134/20

за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області,

вул. Івана Виговського 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213;

в інтересах держави

в особі Покровської сільської ради,

вул. Центральна, 80, с. Покровське, Врадіївський район, Миколаївська область, 56323;

до відповідачів:

1) Фермерського господарства «Оазис» ,

вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272;

2) Покровської ЗОШ I-III ступенів Врадіївської районної ради,

вул. Центральна, с. Покровське, Врадіївський район, Миколаївська область, 56323;

про визнання недійсною угоди та повернення земельних ділянок

В С Т А Н О В И В:

Заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі ? прокурор) в інтересах держави в особі Покровської сільської ради (далі ? Покровська сільрада) пред?явлено позов до Фермерського господарства (ФГ) «Оазис» та Покровської ЗОШ I-III ступенів Врадіївської районної ради (далі ? Школа) з такими вимогами:

- визнати недійсною угоду про сумісний обробіток земельних ділянок для дослідних і навчальних цілей від 15.09.2017, укладену між Покровською загальноосвітньою школою Т-Ш ступенів Врадіївської районної ради Миколаївської області та фермерським господарством «Оазис» .

- зобов?язати Фермерське господарство «Оазис» (КОД ЄДРПОУ 19292583) повернути землекористувачу - Покровській ЗОШ І-ТП ступенів Врадіївської районної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4822380800:05:000:0002 площею 7,287 га, вартістю 141635 грн., та земельну ділянку з кадастровим номером 4822380800:03:000:0563 площею 6,1045 га вартістю 230160 грн. 20 коп., що розташована в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району.

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (р/р ИА748201720343 150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.

Вимоги щодо недійсності правочину ґрунтуються на тому, що укладена між Школою та ФГ «Оазис» спірна угода є удаваним правочином, так як ним прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Школи відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень, що у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Вимоги про повернення земельної ділянки обґрунтовані посиланням на ст.1212 ЦК України.

За такими вимогами ухвалою від 03.09.2020 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» та введенням Урядом України протиепідемічних заходів.

ФГ «Оазис» у відзиві від 27.09.2020 та Школа у відзиві від 27.10.2020 позов не визнали, вважаючи його необґрунтованими та безпідставним, з посиланням, зокрема, на те, що укладення оспорюваної угоди не суперечить меті та предмету діяльності Школи; укладенням спірного договору не порушені жодні приписи законодавства; прокурором не доведено існування відносно спірного договору обставин, з якими чинне законодавство пов`язує недійсність правочину.

Відповідачі також зазначають, що спірний договір не є договором суборенди, оскільки не містить положень щодо передачі земельних ділянок у володіння ФГ «Оазис» , а також інших істотних умов договору суборенди щодо кадастрових номерів, місця розташування земельних ділянок; розміру орендної плати, її індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

До того ж, прокурором не доведено того, що спірні земельні ділянки фактично вибули з володіння Школи і перебувають у володінні ФГ «Оазис» .

Крім того, на думку відповідачів, посилання прокурора на норми ст. 15-1 ЗК України є помилковим, оскільки земельні ділянки, про які йде мова в позові, належать до комунальної, а не державної власності.

Прокурор у відповіді від 09.10.2020 на відзиви відповідачів виклав незгоду з наведеними вище твердженнями та підтримав доводи, викладені в позовній заяві, щодо укладення Школою та ФГ «Оазис» спірної угоди про сумісний обробіток земельних ділянок з метою приховування фактичних відносин суборенди землі.

Покровською сільрадою подано суду заяві від 29.09.2020 № 270/02-20 про відмову від позову та закриття провадження в даній справі.

У той же час, згідно ч. 5 ст. 55 ГПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Прокурор у засіданні 01.12.2020 зазначив, що підтримує позов у даній справі та вимагає розгляду справи по суті.

Від Покровської сільради та відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися.

Вислухавши пояснення прокурора, який підтримав позов з викладених у ньому підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Школа є комунальним закладом освіти з правом юридичної особи, який має печатку, штамп, бланк, ідентифікаційний код; засновником Школи є Врадіївська районна рада; Школа перебуває в управлінні Врадіївської районної державної адміністрації та безпосередньо підпорядковується відділу освіти Врадіївської районної державної адміністрації (п.п. 1.2, 1.5-1.7 статуту Школи).

Головною метою Школи є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти (п. 1.9 статуту Школи).

Рішенням Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області від 03.09.2014 № 5 за заявою директора Школи, зокрема, надано Школі дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для дослідних і навчальних цілей, із земель не наданих у власність та користування площею 8,74 га в с. Йосиповка в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, а також запропоновано Школі розроблений проект землеустрою щодо відведення відповідної ділянки.

Іншим рішенням Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області за заявою директора Школи від 19.04.2016 № 1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду на надано в оренду Школі земельну ділянку площею 6,1045 га на 49 років для дослідних і навчальних цілей, із земель комунальної власності, не наданих у власність та користування Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

На підставі указаних рішень Покровською сільрадою (перейменованою з Гуляницької сільради), як власником земельних ділянок (орендодавцем), укладено зі Школою (орендарем) відповідні договори оренди землі від 16.09.2016, згідно умов яких орендодавцем передано, а орендарем прийнято в довгострокове (на 49 років) платне користування для дослідних та навчальних цілей земельну ділянку площею 7,2870 га (рілля) та земельну ділянку площею 6,1045 га (рілля), які знаходяться на території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (п.п. 1.1, 2.1, 3.1 договору оренди).

Згідно актів прийомки-передачі знаків на зберігання, складених сертифікованим інженером-землевпорядником Мотявіним В.В. та Школою, орендованим останньою земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 4822380800:05:017:0002 та 4822380800:03:000:0563 відповідно.

Відомості щодо перебування указаних вище земельних ділянок за кадастровими номерами 4822380800:05:017:0002 та 4822380800:03:000:0563 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (записи від 26.06.2017 № 21878860 та № 21879358 відповідно).

У подальшому Школою (сторона-1) укладено з ФГ «Оазис» (сторона-2) угоду від 15.09.2017 про сумісний обробіток земельних ділянок для дослідних та навчальних цілей (далі ? угода), згідно умов якого сторони зобов?язалися шляхом об?єднання зусиль спільно діяти при обробітку земельної ділянки розміром 13,3915 га ріллі, яка знаходиться на території Покровської сільської ради та використовується стороною-1 для дослідних і навчальних цілей згідно договорів оренди земельної ділянки від 15.08.2017 з Покровською сільрадою, для виробництва сільськогосподарських культур, дотримуючись технології виробництва (п. 1.1 угоди).

Сторонами у п.п. 1.2-1.8 угоди визначено, що ведення спільних справ за угодою для ведення дослідних і навчальних цілей здійснюється сторонами за згодою.

Керівництво сумісною діяльністю за угодою, а також ведення спільних справ доручається стороні-2; сторона-2 є повноважним представником сторони-1, керує всією сумісною діяльністю та здійснює необхідні дії для досягнення поставленої за угодою цілі.

Вирощування сільськогосподарської продукції відбувається за рахунок грошових коштів сторони-2; сторона-2 надає стороні-1 грошові кошти для здійснення платежів в бюджет, пов?язаних з орендною платою за земельну ділянку.

Внесок сторони-1 ? особиста трудова участь, надавати посильну, в разі необхідності, допомогу силами учнів та працівників школи по догляду за сільськогосподарськими рослинами чи збиранню врожаю; надавати допомогу в проведенні факультативного навчання з вивчення агрономічної справи агрономами господарства сторони-2.

У відповідності до п.п. 2.1-2.3 угоди, результатом спільної діяльності сторін по угоді є вирощена сільськогосподарська продукція. Всі доходи, що отримуються у результаті спільного вирощування, використовуються, в першу чергу для відшкодування матеріальних витрат. Підбиття підсумків спільного вирощування сільськогосподарської продукції та розподіл прибутку між сторонами здійснюється у строк до 1 грудня поточного року з розрахунку 10000 грн. за 1 га.

Сторонами погоджено, що угода укладена на 49 років та вступає в силу з моменту її підписання, а також може бути пролонгована (продовжена) сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений строк (п.п. 3.1-3.3 угоди).

За твердженнями позивача, земельна ділянка площею 13,3915 га, про яку йдеться в угоді, складається з ділянок за кадастровими №№ 4822380800:05:017:0002 та 4822380800:03:000:0563, орендованих Школою у Покровської сільради; викладене підтверджується також площами земельних ділянок 13,3915 га = 7,2870 га + 6,1045 га, а також не заперечується відповідачами.

За даними витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок їх вартість складає: ділянки площею 6,1045 га (кадастровий номер 4822380800:03:000:0563) ? 230160 грн. 20 коп.; ділянки площею 7,2870 га (кадастровий номер 4822380800:05:017:0002) ? 141635 грн.; загальна вартість земельних ділянок складає 371795 грн. 20 коп.

У відповідності до листа Южноукраїнського управління ГУ ДФС у Миколаївській області від 08.04.2019 № 708/9/14-29-54-05-09, за спірні земельні ділянки відділом освіти Врадіївської РДА (Покровська сільрада) за Школу на 2017-2019 роки надано податкові декларації плати за землю (орендна плата), а саме, у 2017 році сплачено 7820 грн.; у 2018 році ? 12907 грн., а у 2019 році станом на 03.04.2019 сплачено 5230 грн.

Покровська сільрада в листі від 16.04.2019 № 153/04.04 указала, зокрема, що їй відомо, що Школою укладено з ФГ «Оазис» спірну угоду; дозвіл на укладення цієї угоди сільрадою не надавався, оскільки земельні ділянки в не передавалися в суборенду, а залишаються в оренді Школи; сільській раді відомо, що агроном ФГ «Оазис» на добровільних засадах веде факультатив та гурток юних агрономів; за весь період сумісної діяльності ФГ «Оазис» виступає основним міценатом Школи, надає фінансову допомогу в підвозі дітей, харчуванні, оздоровленні, виділяє кошти на екскурсії, ремонт коридорів, тощо; в рамках Нової української школи придбано обладнання для настільного тенісу; фінансова допомога Школі складає щорічно приблизно 100000 грн., що значно перевищує вартість сільськогосподарської продукції, отриманої на дослідних ділянках. На даний час спірні земельні ділянки засіяні озимою пшеницею та озимим ячменем.

Згідно іншого листа Покровської сільради від 17.04.2019 № 37, на даний час ФГ «Оазис» допомагає обробляти ділянку площею 13,3915 га, проводити навчання і досліди у вигляді шефської допомоги; учні разом з учителем виїжджають на поле, де агроном знайомить їх з різними питаннями вирощування сільськогосподарських культур, ведуться спостереження та дослідження за їх вирощуванням. Проекти сівозмін розробляються агрономом господарства разом з учителем; план роботи на дослідній ділянці розробляється учителем біології і затверджується директором школи. учні ведуть щоденники спостережень. На даний час поле засіяне ячменем; всі кошти від здійснення спільного обробітку (133000 грн.) надходять на рахунок Школи і витрачаються на оздоровлення школярів, паливо для шкільного автобуса, зміцнення матеріально-технічної бази та поточного ремонту школи. Бухгалтерський облік здійснюється центральною бухгалтерією відділу освіти; земельний податок до бюджету сплачується Школою вчасно.

Аналогічні твердження викладені в листі відділу освіти Врадіївської РДА Миколаївської області від 13.12.2019 № 396.

Згідно листа Покровської сільради від 14.05.2020 № 151/02-20, спірні земельні ділянки оброблені у 2020 році, але на час складання листа не засіяні; сільська рада вважає відсутніми підстави для звернення до суду з позовом про визнання угоди недійсною, так як земельні ділянки і надалі залишаються в оренді Школи.

У відповідності до листа Покровської сільради від 01.07.2020 № 187/02-20, станом на 25.06.2020 спірні земельні ділянки оброблені та засіяні соняшником.

На думку прокурора, укладена між Школою та ФГ «Оазис» угода є удаваним правочином, так як, зокрема:

1) спірною угодою прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Школи, як орендаря земельної ділянки за договорами, укладеними нею з Покровською сільрадою, були відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень;

2) умовами договорів оренди, укладених Школою з Покровською сільрадою, не передбачена можливість передачі орендованих земельних ділянок іншим особам, і орендодавцем (Покровською сільрадою) не надано орендарю письмової згоди на такі дії.

Прокурор також указує на такі підстави для визнання спірного договору удаваним:

1) мета, яку переслідують сторони угоди, є різною, що неприпустимо для учасників спільної діяльності і суперечить змісту угоди;

2) Школа не має відповідної матеріально-технічної бази для провадження діяльності, пов?язаної з використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

3) угодою не узгоджено і не може бути узгоджено спільних дій сторін заради досягнення цієї мети, оскільки сама по собі така мета виражена у виконанні робіт фермерським господарством на користь Школи;

4) вартість вкладу ФГ «Оазис» у спільну діяльність угодою не визначено;

5) визначення сум для проведення розрахунків за угодою проводиться за аналогією обчислення орендної плати за землю, що суперечить положенням ст. 1139 ЦК України.

Таке, на думку прокурора, є підставою для визнання спірного договору недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно чинного законодавства, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України). Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків визначені ст.ст. 215, 216 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п?ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, ? відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Господарське зобов?язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов?язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов?язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов?язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч.ч. 1, 3 ст. 207 ГК України).

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст. 235 ЦК України).

Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.

Питання здійснення спільної діяльності регламентуються главою 77 ЦК України.

Зокрема відповідно до ст.ст. 1130-1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов?язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність мають передбачати у тому числі координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що основними елементами договору про спільну діяльність є об?єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і відповідні частки мають бути визначеними; обов?язки сторін у правовідносинах спільної діяльності не мають зустрічного характеру, натомість кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а в загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором і спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Згідно ч. 1 ст. 1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв?язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Таким чином, характер правовідносин, що регулюється договором про спільну діяльність, полягає у об?єднанні вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності.

Разом із тим, пунктами 1.2-1.6 спірної угоди передбачається надання всіх повноважень щодо фактичного керівництва процесом спільної діяльності за укладеним договором виключно ФГ «Оазис» та покладення на останнє всіх обов?язків щодо використання земельної ділянки (керування сумісною діяльністю, ведення спільних справ, представництво інтересів Школи, вирощування продукції).

Що ж до внеску Школи, угода містить лише положення загального характеру щодо посильної та в разі необхідності (тобто, необов`язкової) особистої трудової участі та допомоги силами учнів та працівників Школи по догляду за рослинами та збиранню врожаю, без конкретизації відповідних обов?язків та їх обсягу.

Сторонами спірного договору не узгоджено конкретних спільних дій заради досягнення мети договору, як не визначено і порядок обліку вирощеної сільськогосподарської продукції, отриманого доходу та матеріальних витрат, порядок розрахунку чистого прибутку, який підлягає розподілу між сторонами договору.

За такого неможливо визнати, що сторони отримують блага в результаті спільної та скоординованої діяльності; натомість, в даному випадку вбачається лише отримання Школою від ФГ «Оазис» коштів у фіксованій сумі, розмір якої поставлений у залежність від кількості гектарів землі, які обробляються ФГ «Оазис» .

Із змісту наведених вище положень законодавства також вбачається, що спільний обробіток земельної ділянки передбачає наявність у сторін певної матеріально-технічної бази (сільськогосподарської техніки, паливо-мастильних матеріалів, добрива, робочої сили, тощо) та спільні дії сторін з метою отримання певного господарського результату.

Водночас, за не спростованими відповідачами твердженнями прокурора, у Школи взагалі відсутня матеріально-технічна база для провадження діяльності, пов?язаної з використанням земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення (для дослідних та навчальних цілей); матеріали справи також не містять доказів того, що Школою ставилося питання про виділення коштів на виконання зобов?язань за договором про спільну діяльність і їй виділялись певні матеріальні ресурси.

Не зважаючи на згадані вище твердження Покровської сільради та відділу освіти про те, що учні Школи разом з учителем виїжджають на поле, де агроном знайомить їх з різними питаннями вирощування сільськогосподарських культур; ведуться спостереження та дослідження за їх вирощуванням; що план роботи на дослідній ділянці розробляється учителем біології і затверджується директором школи, учні ведуть щоденники спостережень, ? матеріали справи відповідних доказів не містять.

Таким чином, за спірним договором навчальний заклад фактично зобов?язаний лише надати ФГ «Оазис» земельну ділянку, а останнє ? вжити заходи для досягнення договірних цілей, тобто обробітку цієї ділянки, вирощування на ній продукції та реалізації цієї продукції.

Не визначено у договорі і розмір коштів, внесених кожною стороною у спільну діяльність; попри те, що Школою за договором надано для досягнення сумісних цілей земельну ділянку, сторонами не конкретизоване майно, яке внесене у цю діяльність з боку ФГ «Оазис» .

При цьому сторонами договору не передбачено здійснення обліку ресурсів сторін, задіяних у спільній діяльності, і результат спільної діяльності та отриманий прибуток не залежить від фактичної участі сторони у виконанні умов договору. Натомість, Школа, згідно умов договору, не має будь-яких прав на результати спільної діяльності ? вирощену сільгосппродукцію, а лише отримує від ФГ «Оазис» кошти у фіксованому розмірі, незалежно від результатів договірної діяльності та отриманого урожаю.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що сторонами при укладенні угоди не враховано розмір внеску кожного учасника у спільну діяльність, господарський результат та комерційний ризик.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст цього договору, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов?язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №№ 923/496/18, 920/22/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18.

Викладені обставини, приписи законодавства та положення спірного договору в їх сукупності дозволяють дійти висновку про те, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, оскільки господарську діяльність на земельній ділянці, що орендується Школою, здійснювало лише ФГ «Оазис» .

Отже, укладений відповідачами договір відповідає наведеному вище визначенню удаваного правочину.

Суд визнає, що між Школою та ФГ «Оазис» фактично був укладений договір суборенди землі, а тому до відносин, що існували між сторонами, застосуванню підлягають положення Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» , які регулюють питання надання земель орендарем у користування іншим особам.

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Умовами укладених Покровською сільрадою зі Школою договорів оренди земельних ділянок можливість передачі цих ділянок у користування іншим особам не передбачена; доказів надання Покровською сільрадою Школі письмової згоди на укладення спірної угоди щодо орендованих земельних ділянок, як і на укладення щодо цих ділянок договору суборенди, відповідачами не подано. Про відсутність факту надання такої згоди прямо зазначено у листі Покровської сільради від 16.04.2019 № 153/04.04

Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 81 Закону України «Про освіту» визначено, що передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, передані приватному партнерові в управління, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, і щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об?єкти.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що Школою передано земельні ділянки, орендовані за укладеними з Покровською сільрадою договорами оренди, в суборенду ФГ «Оазис» за відсутності відповідних правових підстав та достатнього обсягу повноважень.

Викладені обставини, згідно наведених вище приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Законодавством визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов?язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, вимоги прокурора про зобов?язання ФГ «Оазис» повернути школі спірні земельні ділянки також підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов прокурора підлягаючим задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Таким чином, витрати прокуратури на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 11.08.2020 № 1349 у сумі 7678 грн. 93 коп. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідачів у солідарному порядку.

У судовому засіданні 27.01.2021, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити повністю .

2. Визнати недійсною угоду від 15.09.2017 про сумісний обробіток земельних ділянок для дослідних і навчальних цілей, укладену між Покровською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Врадіївської районної ради Миколаївської області та фермерським господарством «Оазис» .

3. Зобов?язати фермерське господарство «Оазис» , вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272, ідентифікаційний код 19292583, повернути Покровській ЗОШ I-III ступенів Врадіївської районної ради, вул. Центральна, с. Покровське, Врадіївський район, Миколаївська область, 56323, ідентифікаційний код 261085516, земельну ділянку з кадастровим номером 4822380800:05:000:0002 площею 7,287 га, вартістю 141635 грн., та земельну ділянку з кадастровим номером 4822380800:03:000:0563 площею 6,1045 га вартістю 230160 грн. 20 коп.

4. Стягнути з фермерського господарства «Оазис» , вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272, ідентифікаційний код 19292583, та Покровської ЗОШ I-III ступенів Врадіївської районної ради, вул. Центральна, с. Покровське, Врадіївський район, Миколаївська область, 56323, ідентифікаційний код 261085516, на користь прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 02910048 (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, UA748201720343150001000000340), у солідарному порядку грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 7678 (сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 93 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2021.

Суддя Т.М.Давченко