Ухвала
від 29.01.2021 по справі б11/102-09/3/24
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2021 року

м. Київ

Справа № Б11/102-09/3/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020

та ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2020

у справі № Б11/102- 09/3/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-П (Товариства з обмеженою відповідальністю Євробуд-стандарт )

до Закритого акціонерного товариства Укрбудінвест

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020, поштовим відправленням, Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2020 у справі № Б11/102- 09/3/24 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б11/102-09/3/24 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Як вбачається з касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № Б11/102-09/3/24, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2020 про визнання кредиторських вимог до боржника.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі заяви з грошовими вимогами), за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн.

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 03.06.2020 про розгляд кредиторських вимог Головного управління ДПС у Київській області, заявленими у дану справу про банкрутство у 2019 році, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 7684,00 грн. (1 921 * 2 * 200%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до статті 291 ГПК України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано доказів надіслання копії касаційної скарги учасникам справи №Б11/102-09/3/24.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2020 у справі №Б11/102-09/3/24 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7684, 00 грн., докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.

Крім того, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвали Господарського суду Київської області від 03.06.2020 у справі №Б11/102-09/3/24.

Оскільки касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначеного клопотання буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2020 у справі №Б11/102-09/3/24 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7684, 00 грн., докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення..

3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Київській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення29.01.2021
Оприлюднено01.02.2021
Номер документу94489699
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —б11/102-09/3/24

Ухвала від 07.06.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Христенко О.О.

Ухвала від 02.05.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Христенко О.О.

Ухвала від 09.02.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Христенко О.О.

Ухвала від 19.01.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Христенко О.О.

Ухвала від 20.12.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Христенко О.О.

Ухвала від 01.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 29.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Постанова від 22.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Грек Б.М.

Постанова від 24.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Грек Б.М.

Ухвала від 01.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Грек Б.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні