Ухвала

від 28.01.2021 по справі 482/512/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 482/512/20

провадження № 61-18926ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитренко Ігор Миколайович, на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2020 року

та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області

від 28 жовтня 2020 року (у складі судді Демінської О. І.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року

(у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Царюк Л. М., Яворської Ж. М.) рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області

від 28 жовтня 2020 року залишено без змін.

17 грудня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Дмитренко І. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області

від 28 жовтня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику надати документ, який підтверджує сплату судового збору. Попереджено про наслідки невиконання вказаної ухвали.

У січні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 22 грудня 2020 року надійшла заява на усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 13 січня 2021 року № 0.0.1973392007.1 про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у цій даній справі є скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення у цій малозначній справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки стосується роботи, якої він позбавлений у зв`язку з введенням карантинних заходів, запроваджених на території України.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки посилання в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовими рішеннями, та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України Про судовий збір . Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду

у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір ).

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитренко Ігор Миколайович, на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України

у місті Києві повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3 363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 (двадцять) копійок, що внесений згідно з квитанцією від 13 січня 2021 року

№ 0.0.1973392007.1 про сплату судового збору на рахунок (стандарт

IBAN ) - UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача - 37993783,

МФО - 899998.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв