Ухвала

від 29.01.2021 по справі 296/3125/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 296/3125/20

провадження № 61-411ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 000,00 грн.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, враховуючи наступне:

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/2252/14 (провадження № К/9901/1359/18), від 31 січня 2018 року у справі № 813/5138/13-а (провадження № К/9901/3712/18) та у рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 9901/377/18 (провадження № П/9901/377/18), від 12 лютого 2018 року у справі № 800/500/16 (провадження № П/9901/331/18).

В той же час, дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону та практики Верховного Суду, на яку вказує заявник, Верховний Суд встановив, що заявник лише узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а практика на яку вказає заявник, не є релевантною, оскільки стосується інших спірних правовідносин, що не свідчить про належне правове обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.

Тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки заявником не зазначено обов`язкових підстав касаційного оскарження.

У зв`язку з цим заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 01 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк