Ухвала

від 27.01.2021 по справі 947/2172/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2172/21

Провадження № 1-кс/947/788/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001214 відомості про яке 21.10.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000001214 відомості про яке 21.10.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України за фактом незаконного видобування корисних копалин на території Біляївського району Одеської області, тобто в порушення встановлених законом правил охорони надр, що ствоє небезпеку для довкілля, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Так, відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України «Про надра», надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Стаття 1 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 2, завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Відповідно до ст. 3 Кодексу України «Про надра» гірничі відносини в Україні регулюютьсяКонституцією України,Законом України«Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 цього ж Кодексу, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до ст. 14 Кодексу надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України «Про надра» надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Так, акт гірничого відводу видається на підставі розробленого проекту гірничого відводу. Відповідно пункту 19 Положення, проекти гірничих відводів розробляються спеціалізованими проектними або добувними організаціями, які спроможні виконувати роботи з маркшейдерської справи. Вимоги до вищевказаних проектів визначені Додатком 2 до Положення. Крім того пунктом 6 Додатку 2 до Положення визначений вичерпний перелік документів, що мають додаватись до проекту гірничого відводу та фактично є його складовою частиною, а саме: копія спеціального дозволу на користування ділянкою надр; копія протоколу про затвердження проекту розробки родовища; витяг з протоколу засідання ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин, їх кількості по об`єктах; висновок науково-дослідної організації стосовно технічної неможливості знешкодження та утилізації шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод, а також сумісності шкідливих речовин, відходів виробництва або стічних вод з породами, що їх містять, та пластовими водами горизонтів, де планується їх поховання або скидання; стосовно придатності відпрацьованих гірничих виробок для використання в цілях, передбачених проектом; документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу.

В ході досудового розслідування кримінального повадження установлено, що ПМП «Алес» (код ЄДРПОУ 20940248) Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.01.2000 за № 2120. Мета дозволу видобування піску та піщано галькової суміші, придатної для будівельних робіт на території Біляївського родовища (блоки №№ 1,2,3,4,11,12,10) з терміном дії спеціального дозволу на користування надрами, з урахуванням продовження, до 31.01.2036 року.

Так, відповідно до інформації наданої Державною службою геології та надр України, 29.03.2019 за результатами проведення перевірки діяльності ПМП «Алес» (код ЄДРПОУ 20940248) складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин № 10/2120-О відповідно до якого наявні порушення вимог законодавства, що виявлені під час державного геологічного контролю, зокрема видобування піску та піщано-галькової суміші (корисної копалини загальнодержавного значення) здійснювалось ПМП «Алес» без отримання Акту про надання гірничого відводу з залишку запасів блоку № 10 Біляївського родовища у період 2-4 кв. 2018 року та по 03.03.2019, що є грубим порушенням Гірничого кодексу України, Земельного кодексу України, а також Закону України «Про надра».

На підставі отриманих вихідних даних, наказом Держгеонадр від 22.07.2019 за № 232, дію спеціального дозволу на користування надрами ПМП «Алес» (код ЄДРПОУ 20940248) зупинено.

У сою чергу, наказом № 437 від 12.10.2020 дію дозволу поновлено, тобто фактично у період з 22.07.2019 по 12.10.2020 ПМП «Алес» (код ЄДРПОУ 20940248) фактично було позбавлено можливості у законом встановленому порядку видобути корисні копалини на території Біляївського родовища (блоки №№ 1,2,3,4,11,12,10).

У свою чергу, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначено «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Відповідно до ст. 3 «Порядку надання спеціальних дозволів на кожний вид користування надрами» в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Крім того, ст. 17 Кодексу України «Про надра» визначено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Відповідно до ст. 24 Гірничого Закону України,гірниче підприємствопри проведеннігірничих робітповинно мати: спеціальнийдозвіл накористування надрами; актпро наданнягірничого відводу; технічнийпроект,затверджений іпогоджений увстановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Кабінетом Міністрів України (Постанова № 59 від 27.01.1995) затверджено «Положення про порядок надання гірничих відводів». Це Положення встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст. 24 Кодексу України «Про надра» користувачі надр зобов`язані забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Окрім цього в ході проведення досудового розслідування встановлено, що на теперішній час службові особи ПМП «Алес» (код ЄДРПОУ 20940248) налагодили незаконний видобуток корисних копалин типу «Піщано-гальковий матеріал», який відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 827 від 12.12.1994 відноситься до сировини піщано-гравійної корисної копалини загально-державного значення за межами території Біляївського родовища (блоки №№ 1,2,3,4,11,12,10) та географічних координат (точок), які зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 2120 від 31.01.2000 на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами, а саме:

- 5121085600:01:001:0048 (власник ОСОБА_7 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0049 (власник ОСОБА_8 , передана в оренду ФГ «Одесарибгосп», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0050 (власник ОСОБА_9 , передана в оренду ТОВ «Агро-Олімп 2019», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0051 (власник ОСОБА_8 , передана в оренду ФГ «Одесарибгосп», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0052 (власник ОСОБА_10 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0053 (власник ОСОБА_11 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0054 (власник ТОВ «Агроспец-Регіон», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0055 (власник ТОВ «Агроспец-Регіон», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0056 (власник ТОВ «Агроспец-Регіон», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:0057 (власник ТОВ «Агроспец-Регіон», цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого сільського господарства)

- 5121085600:01:001:1252 (державна власність, цільове призначення земельної ділянки: для видобутку піску)

Відповідно до ст. 65 Кодексу України «Про надра», порушення законодавства про надра тягне за собою відповідальність, в тому числі кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами, невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами та інше.

Окрім цього, згідно інформації наданої з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області встановлено, що Головним управлінням прийнято наказ № 777 ДК від 11.12.2019 «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності» під час викритсання земельної ділянки орієнтовною площею 6, 8790 га., яка розташована на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 5121085600:01:001:1252.

За результатами перевірки, державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки № 777-ДК/777/АП/09/01/-19 від 21.12.2019. Перевіркою встановлено самовільне зайняття керівником ПМП «Алес» ОСОБА_12 земельної ділянки державної форми власності загальною площею 0, 2388 га.

Окрім цього, Головним управлінням прийнято наказ № 757 ДК від 21.11.2019 «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів», шляхом проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5121085600:01:001:0049; 5121085600:01:001:0050; 5121085600:01:001:0051; 5121085600:01:001:0052; 5121085600:01:001:0053; 5121085600:01:001:0054; 5121085600:01:001:0055; 5121085600:01:001:0056; 5121085600:01:001:0057, 5121085600:01:001:0058, 5121085600:01:001:0059, 5121085600:01:001:0120; 5121085600:01:001:0121.

За результатом перевірки, державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки № 757-ДК/710/АП/09/01/-19.

Перевіркою встановлено самовільне зайняття, нецільове використання, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу на частині земельних ділянок приватної форми власності з кадастровими номерами 5121085600:01:001:0049; 5121085600:01:001:0050; 5121085600:01:001:0051; 5121085600:01:001:0052; 5121085600:01:001:0053; 5121085600:01:001:0054; 5121085600:01:001:0055 загальною площею 3, 8853 га., за результатами чого відносно керівника ПМП «Алес» ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення.

Так, 21.01.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського райоого суду м. Одеси від 19.01.2021 було проведено санкціонований огляд земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085600:01:001:1252 з метою встановлення обставин, що мають доказове значення в ході проведення досудового розслідування, а саме фіксація фактів здійснення ПМП «Алес» вигризки, погрузки, звішування корисних копалин, що були добуті на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5121085600:01:001:0048; 5121085600:01:001:0049; 5121085600:01:001:0050; 5121085600:01:001:0051; 5121085600:01:001:0052; 5121085600:01:001:0053; 5121085600:01:001:0054; 5121085600:01:001:0055; 5121085600:01:001:0056; 5121085600:01:001:0057.

За результатами проведення огляду встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться цілісний ваговий комплекс, нежитлове приміщення охорони, в якій здійснюють свою діяльність інші працівники ПМП «Алес».

На момент проведення огляду було допитано у якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які пояснили, що являються працівниками ПМП «Алес» та у їх користуванні перебувають службові автомобілі та техніка вказаного підприємства, директором якого являється ОСОБА_12 , також вказані особи пояснили, що в їх обов`язки на ваговому комплексі входить відсіювання видобутого піску, його погрузка та вигризка, а також зваження при його продажу.

Загалом в ході проведення огляду виявлено та вилучено наступні речі та документи, перелік яких міститься у клопотанні.

На даний час, вилучені речі та документи та вилучені вказані транспортні засоби є речовими доказом, а саме: матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження, у зв`язку з чим існує реальна загроза його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Зокрема вилучені документи, бланки та чорнові записи містять відомості щодо дат погрузки та вигрузки корисних копалин, найменувань транспортних засобів, анкетних даних водіїв, які кермували ними, відомостями щодо осіб, які здійснювали охорону вагового комплексу , тобто містять в собі інформацію щодо причетності тих чи інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, та має інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні.

Вилучена спеціальна техінка є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як її діяльність здійснювалась на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085600:01:001:1252 (державна форма власноті), як відповідно до інформації з ГУ Держгеокадастру в Одеській області самовільно зайнята ПМП «Алес».

На даний час, з метою забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, виникла необхідність застосувати такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи володільця речей та документів.

2. Позиція учасників кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, таке клопотання просив задовольнити, зазначивши, що вилучені речі та документи мають суттєве значення для даного кримінального провадження, й можуть бути використані в якості доказів.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання про арешт майна, зазначивши, що вилучене майно не відповідає категоріям речових доказів, воно не має відношення до розслідуваного кримінального провадження. Стороною обвинувачення невірно зазначається про здійснення ймовірної незаконної діяльності з видобутку корисних копалин. З огляду на викладене, правові підстави для задоволення поданого клопотання відсутні, а відтак, в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Зокрема, згідно поданого клопотання, досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом ймовірного незаконного видобування корисних копалин на території Біляївського району Одеської області, тобто в порушення встановлених законом правил охорони надр, що створює небезпеку для довкілля.

Враховуючи фактичні обставини такого кримінального провадження, як про них зазначено у даному клопотанні про арешт майна, на думку слідчого судді, вилучений транспортний засіб (колесний грейдер) відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки останній міг використовуватися в якості ймовірного знаряддя можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України за фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Що стосується вилучених документів, бланків та чорнових записів, то слідчий суддя також приходить до переконання про їх відповідність критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України), оскільки згідно доводів сторони обвинувачення, останні містять відомості щодо дат погрузки та вигрузки корисних копалин, найменувань транспортних засобів, анкетних даних водіїв, які кермували ними, відомостями щодо осіб, які здійснювали охорону вагового комплексу, тобто такі документи можуть містити в собі інформацію щодо причетності тих чи інших осіб до ймовірного вчинення кримінального правопорушення, а відтак, останні можуть бути використані в рамках даного кримінального провадження в якості речових доказів.

З огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі та документи відповідають критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України), що в свою чергу, свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

В свою чергу, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), які, крім того, в подальшому будуть використовуватися при проведенні відповідних процесуальних дій з ними.

5. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі та документи відповідають категорії речових доказів. Відтак, оскільки вилучені предмети можуть використовуватися як докази в рамках даного кримінального провадження, в тому числі, на предмет можливої причетності до ймовірно кримінально протиправної діяльності за фактичними обставинами відповідних осіб, слідчий суддя вважає, що завданням арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність запобігання їх приховування, псування та знищення з боку таких осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), забезпечення проведення відповідних процесуальних дій з вилученим майном, й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні предмети зокрема.

6. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зазначеного у клопотанні особи, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність вилученого майна категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальну можливість звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про скасування арешту майна.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001214 відомості про яке 21.10.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, які 21.01.2021 були вилучені в ході проведення огляду на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085600:01:001:1252, а саме на:

- картки на відпуск корисних копалин під назвою «ПЕСОК» з наявними на них серійними номерами у кількості 184 шт.

- картки на відпуск корисних копалин під назвою «ОТСЕВ ФР.» з наявними на них серійними номерами у кількості 72 шт.

- картки на відпуск корисних копалин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з наявними на них серійними номерами у кількості 87 шт.

- картки на відпуск корисних копалин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з наявними на них серійними номерами у кількості 57 шт.

- бланки прибуткових кассових ордерів з відбиткою печатки ПМП «Алес» у кількості 15 шт.

- бланки накладних з відбиткою печатки ПМП «Алес» у кількості 163 шт.

- бланки ТТН з відбиткою печатки ПМП «Алес» у кількості 374 шт.

- тека білого кольору з надписом «ЧМП Алес», в якій знаходяться бланки з реквізитами підприємства на 32 арк;

- тека скорошозшивач з надписом «Тарифы на доставку и груз.», в якый знаходяться відомості щодо вартості послуг та корисних копалин на 12 арк;

- чорнові записи з відомостями щодо загрузки, вигрузки та реалізації піску, з зазначенням техінки та дат здійснення вищевказаних дій з період з 2019 по 2020 роки на 134 арк;

- зошит кориченового кольору з рукописними записами щодо загрузки, вигрузки та реалізації піску, з зазначенням техінки на 8 арк;

- зошит з назвою «Накладні» на 18 арк;

- зошит з назвою «Охорона І» на 48 арк;

- зошит з назвою «ТОВ «АГРОСЕРВІС» на 80 арк;

- зошит зеленого кольору з рукописними записами щодо загрузки, вигрузки та реалізації піску, з зазначенням техінки на 18 арк;

-мобільний телефон марки «Нокія», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3

- відеокамера марки «Jhua», с/н 3K0136APALO1433

- реєстратор марки «Jhua», с/н 3K00385PAZ56

- печатка з надписом «ВЕСОВОЙ КОМПЛЕКС» в 1 шт.

- колесний грейдер марки «SDLG», д/н НОМЕР_4 , що передбачає собою заборону відчуження такого майна.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1