Постанова

від 29.01.2021 по справі 464/5134/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа №464/5134/16-а

адміністративне провадження №К/9901/17365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 (колегія у складі суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я., Довгополова О.М.)

у справі №464/5134/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 21 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду міста Львова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова.

2. У позові просив:

- визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови йому у відновленні виплати раніше призначеної за вислугою років пенсії;

- зобов`язати відповідача відновити з 01.06.2015 виплату призначеної йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України Про прокуратуру ;

3. Додатковою постановою Сихівського районного суду міста Львова від 21.03.2017 суд:

- визнав протиправними дій УПФУ в Галицькому районі м. Львова стосовно відмови у відновленні ОСОБА_1 виплати раніше призначеної за вислугою років пенсії;

- зобов`язав УПФУ в Галицькому районі м. Львова поновити йому з 01.06.2015 виплату призначеної пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України Про прокуратуру .

4. Відповідач оскаржив додаткову постанову в апеляційному порядку.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 додаткову постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21.03.2017 скасовано. У задоволенні позову про визнання протиправними дій стосовно відмови у відновленні виплати раніше призначеної за вислугою років пенсії та зобов`язання відновити з 01.06.2015 виплату призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України Про прокуратуру відмовлено.

6. У касаційній скарзі позивач просить скасувати Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 та залишити в силі додаткову постанову суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 19.11.2008 ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Галицькому районі міста Львова, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру .

8. 07.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії на підставі статті 50-1 Закону України Про прокуратуру , оскільки така йому неправомірно не виплачується.

9. Листом від 08.06.2016 № 9668/02-14 Галицьке ОУПФУ міста Львова відмовило ОСОБА_1 у відновленні виплати пенсії, оскільки він по даний час працює на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України і така йому буде відновлена після його звільнення.

10. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на пенсію надано позивачу на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, а тому виплату пенсії необхідно поновити.

12. Скасовуючи додаткову постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що з 1 квітня 2015 року виплата пенсії позивачу не здійснюється, оскільки він надалі працює на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Припинивши з 01.04.2015 виплату пенсії, відповідач діяв правомірно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі позивач наголошує, що до спірних правовідносин слід було застосувати рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 (ухвалене щодо суддів), оскільки висновки суду у зазначеному рішенні розповсюджуються і на спірні правовідносини також.

14. Окремо звертає увагу, що його набуте право на отримання пенсії не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки суперечить статті 22 Конституції України, а тому виплату пенсії необхідно поновити.

15. Відповідач подав заперечення від 09.10.2017, доводи якого співпадають з мотивами оскаржуваної постанови.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

17. На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

18. Проте 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIIІ.

19. Згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIIІ, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, в тому числі Законом України "Про прокуратуру", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

20. Також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIIІ внесено зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року по: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

21. Водночас пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

22. Оскільки до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

23. Отже, з 01.06.2015 особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

24. Разом з цим, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VI, статтею 86 якого було визначено пенсійне забезпечення працівників прокуратури.

25. При цьому, згідно із частиною 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VI визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

26. Оскільки, станом на час набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VI позивач продовжував працювати на прокурорській посаді, то на нього поширюється дія цього Закону.

27. Таким чином, позивач має право на виплату пенсії за період з 1 червня по 15 липня 2015 року.

28. У свою чергу, відповідно до частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VI, на підставі якого втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, в редакції Закону № 911-VIII, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

29. Оскільки позивач продовжив працювати в органах прокуратури на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VI, то починаючи з 1 січня 2016 року, він не має права на виплату пенсії, а тому дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 1 січня 2016 року є правомірними.

30. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі № 537/2351/16-а та від 18.04.2019 у справі № 756/5952/16-а.

31. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде зобов`язання Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова поновити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії за вислугу років з 01 червня 2015 року по 15 липня 2015 року.

32. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

33. Зважаючи на вищенаведене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а додаткову постанову суду першої інстанції змінити.

34. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

35. За подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 661,45 грн. (а.с. 151). З огляду на результат касаційного розгляду, половину судових витрат за подання касаційної скарги, тобто 330,73 грн. слід покласти на відповідача, правонаступником якого є Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова, та стягнути з нього цю суму на користь позивача.

Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі №464/5134/16 скасувати.

3. Додаткову постанову Сихівського районного суду міста Львова від 21 березня 2017 року у справі №464/5134/16 змінити, виклавши абзаци перший та третій резолютивної частини в наступній редакції:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова поновити ОСОБА_1 з 01 червня 2015 року по 15 липня 2015 року виплату призначеної пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України Про прокуратуру .

4. Стягнути з Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (м. Львів, пр. Червоної Калини, 35, код ЄДРПОУ 41249931) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 330 (триста тридцять) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб