Постанова

від 29.01.2021 по справі 817/3402/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 817/3402/15

адміністративне провадження № К/9901/5993/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (головуючий суддя - Сало А.Б.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Капустинський М.М., судді - Євпак В.В., Шидловський В.Б.)

у справі №817/3402/15

за позовом Відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації

до Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

третя особа на стороні позивача - управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації (далі - позивач, платник) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Дубенська ОДПІ), третя особа на стороні позивача - управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про відсутність правових підстав для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу від 15.09.2015 №0014291701 з огляду на те, що єдиний внесок сплачувався позивачем у повному обсязі та у визначений законом строк. Також платник зазначив, що станом на 01.10.2013 у Семидубського аграрного ліцею, загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області та Мирогощанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області, звітність по яким подавалася у складі звітності Відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації, утворилася переплата з єдиного внеску у розмірі 124676,09 грн з коштів, що перерахувалися Відділом освіти Дубенської районної державної адміністрації на рахунки цих навчальних закладів для сплати єдиного внеску. Позивач вказав, що незважаючи на неодноразові звернення, зазначена сума переплати (після закриття реєстраційних рахунків цих навчальних закладів) безпідставно не була зарахована на юридичну особу - Відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Дубенської ОДПІ №0014291701 від 15.09.2015 про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 97624,56 грн, в тому числі 91719,56 грн - штраф та 5905,00 грн - пеня;

- зобов`язано Дубенську ОДПІ зарахувати кошти по єдиному соціальному внеску в сумі 124679,09 грн, які перераховані на Семидубський аграрний ліцей і загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області та в сумі 1548,70 грн, які перераховані на Мирогощанську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області, на юридичну особу - відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації;

- присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дубенської ОДПІ судовий збір у розмірі 3507,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника під час сплати єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафу та нарахування пені на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Також суди вказали, що за позивачем рахується помилкова сплата єдиного внеску у розмірі 124676,09 грн, яка була перерахована через реєстраційні рахунки Семидубського аграрного ліцею, загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області та Мирогощанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області, яка у відповідності до статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підлягає поверненню платнику, як помилково сплачена. За таких обставин суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що внаслідок того, що нарахування єдиного внеску здійснювалося по особовому рахунку позивача, а кошти сплачувались через особові рахунки освітніх закладів, у платника виник борг по єдиному внеску, а тому контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване рішення, яким застосовано до позивача штраф та нарахована пеня за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску за реєстраційним номером № 09333401.

Контролюючий орган прийняв рішення від 15.09.2015 № 0014291701, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 91719,56 грн та нарахована пеня за період з 24.12.2013 по 25.02.2014 у розмірі 5905,00 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, Суд виходить з наступного.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини першої статті 1 вказаного вище Закону встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 3-1 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною шостою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною восьмою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою вказаної вище статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, належна до сплати (у спірному періоді) сума єдиного внеску надійшла в бюджет у повному обсязі та у визначений законом строк.

Верховний Суд вважає, що обставини щодо зарахування у якості сплати єдиного внеску коштів, попередньо перерахованих позивачем на розрахункові рахунки загальноосвітніх начальних закладів, відкриті в органах державного казначейства згідно з наказом начальника відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації №83 від 15.04.0211 (що у подальшому були закриті згідно з наказом начальника відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації № 27 від 11.02.2014) з рахунків вказаних закладів освіти, а не безпосередньо з рахунку платника, у даному випадку, не є достатньою підставою для висновку про несплату позивачем необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк.

Суд зазначає, що оскільки нарахування та виплата заробітної плати, а також нарахування, утримання та перерахування єдиного соціального внеску за найманих працівників вказаних вище закладів освіти здійснюється саме позивачем, належні до сплати суми єдиного внесу у повному обсязі та у визначений законом строк надійшли до бюджету, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до Відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації відповідальності на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України (у редакції, що була чинною після 15.12.2017) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтувань помилковості рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Дубенської ОДПІ зарахувати кошти по єдиному соціальному внеску в сумі 124679,09 грн, які перераховані на Семидубський аграрний ліцей і загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області та в сумі 1548,70 грн, які перераховані на Мирогощанську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області на юридичну особу - відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації, а тому Суд не вбачає правових підстав для надання правової оцінки рішенням судів попередніх інстанцій в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова