Постанова

від 25.01.2021 по справі 923/255/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 923/255/19 м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів: Л.В.Лавриненко, С.В. Таран

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №88 від 02.03.2020р., №154 від 10.07.2020р., №341 від 17.09.2020р. №401 від 19.10.2020р.; та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020р., від 10.07.2020р., від 17.09.2020р. та від 19.10.2020р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Верфь Лагуна Роял - не з`явився;

від ТОВ Фінансова компанія Еліт-Фактор - не з`явився;

від Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області - не з`явився;

від ОСОБА_1 - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верфь Лагуна Роял

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 листопада 2019 року

у справі №923/255/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верфь Лагуна Роял

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Еліт-Фактор

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

- ОСОБА_1

про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту

суддя суду першої інстанції: С.В. Нікітенко

час і місце ухвалення рішення: 11.11.2019р. 12:10год., м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №207

повне рішення складено 27.11.2019р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.01.2021р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

02.04.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" (надалі - позивач, ТОВ "Верфь "Лагуна Роял") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор" (надалі - відповідач, ТОВ "ФК "Еліт-Фактор"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якому просило суд:

- визнати за ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" право власності на майно, яке розміщено в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на яке накладено арешт постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області Іванченко М.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.09.2018р., реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627;

- зняти арешт з рухомого майна, яке розміщено в приміщенні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належить позивачу, накладений постановою про опис та арешт майна від 27.09.2018р., реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" зазначило, що 04.07.20018р. між ним (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №01/07-18, за яким позивач прийняв у платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1988,1м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 26.09.2018р. ОСОБА_1 повідомив позивача, що новим власним нежитлових приміщень є ТОВ "ФК "Еліт-Фактор". Цього ж дня працівники ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" не допустили уповноваженого представника позивача до орендованих приміщень. Як стало відомо представнику ТОВ "Верфь "Лагуна Роял", 26.09.2018р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області Григоренко М.Ю. здійснювався опис майна, що знаходиться у приміщеннях. В орендованому приміщенні знаходиться майно позивача загальною вартістю 2400грн. (офісні меблі, техніка офісна та техніка, за допомогою якої позивач здійснював свою господарську діяльність). Підтвердженням цього є баланс ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" Інвентаризаційний опис необоротних активів від 30.09.2015р. З незалежних причин від позивача вибуло майно з його володіння 26.09.2018р. та знаходиться у відповідача. Будь-які звернення чи прохання про усунення перешкод в доступі до майна з подальшим його поверненням у власність позивача відповідач ігнорує.

Позивач стверджує, що описане виконавцем рухоме майно було завезене ним в орендовані приміщення, що були вільні від будь-якого майна, що підтверджується пунктом 6.5. Договору оренди, а тому є його власністю.

З посиланням на норми ст.ст.15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.133,134,139 ГК України, ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження" позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2019р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

10.05.2019р. Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області подало місцевому господарському суду пояснення, в яких, зокрема, зазначило, що на виконанні Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області перебуває виконавче провадження №41747627 з примусового виконання виконавчого листа №2-623/11 від 05.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВа "ФК "Еліт-Фактор" заборгованості за кредитним договором в розмірі 4580173,80грн. Згідно інформації з довідки з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 належав цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , 12.09.2018р. винесено постанову про передачу даного майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Проте рішення у повному обсязі виконане не було (залишок становив 1949030,60грн. заборгованості та виконавчий збір), 27.09.2018р. держвиконавцем проведено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою та складено постанову про опис та арешт майна боржника. 16.10.2019р. ОСОБА_1 повідомив виконавця про укладення ним з ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" договору оренди; відділ повідомив ОСОБА_1 про порядок виключення майна з постанови про опис та арешт майна.

11.05.2019р. відповідач подав суду першої інстанції заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що доданий позивачем до позовної заяви інвентаризаційний опис від 30.09.2015р. є неналежним та недопустимим доказом виникнення права власності на майно у позивача в розумінні норм ст.ст.76,78 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.11.2019р. (суддя С.В.Нікітенко) відмовлено у задоволенні позову.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.1 ст.386, ст.392 ЦК України, ч.1 ст.59, ч.1 ст.51 ЗУ "Про виконавче провадження" та вмотивоване наступним. Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що дійсно, майно, яке перелічене в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015 у період з 04.07.2018р. по 27.09.2018р. знаходилось на об`єкті оренди ( АДРЕСА_1 ). Баланс на 31.12.015р. взагалі не містить інформації по спірному майну. Тобто, з наданого позивачем Інвентаризаційного опису необоротних активів від 30.09.2015 та Балансу на 31.12.015р. не вбачається, що спірне майно у період з 04.07.2018р. по 27.09.2018р. знаходилось на об`єкті оренди. Навіть якщо припустити, що дійсно в орендованому приміщенні знаходилось спірне майно позивача, яке 27.09.2018р. державним виконавцем було описано та арештовано, то постає питання в ідентифікації вказаного майна. Позивачем також і не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що дійсно спірне майно, яке описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018р. (ВП № 41747627), є саме тим майном, яке вказане у Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015р. Суд дійшов висновку, що позивачем документально не доведено того, що спірне майно, яке перелічене в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015р. знаходилось на об`єкті оренди ( АДРЕСА_1 ), а також те, що саме позивач є власником майна, яке описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018р. (ВП № 41747627).

24.12.2019р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВа "Верфь "Лагуна Роял" на рішення від 11.11.2019р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач (крім доводів, наведених у позовній заяві) зазначив наступне:

- відповідно до п.6.5, укладеного Договору оренди нежитлових приміщень №01/07-18 від 04.07.2018р. - усе майно, що буде знаходитись в приміщенні об`єкту оренди належить орендарю та є його особистою власністю;

- враховуючи, що дії відповідача по недопуску до орендованого приміщення порушують права Позивача щодо володіння, користування та розпорядження власним майном, а також завдає збитків позивачу у зв`язку з неможливістю здійснення господарської діяльності, що підтверджується документами, які є в матеріалах справи, позивач просив суд зняти арешт з майна позивача для того, щоб останній міг повернути це майно та вільно розпоряджатися ним;

- суд частково врахував факт укладання договору оренди №01/07-18, проте не врахував правових наслідків укладання такого договору, а саме той факт, що доказ передачі приміщення підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди. У цьому Акті чітко значено, що у оренду передаються нежитлові приміщення для використання на умовах, викладених у Договорі оренди № 01/07-18. Якби орендодавець ОСОБА_1 передавав разом із нерухомим майном будь-яке нерухоме майно про це було б зазначено у самому Договорі оренди та факт передачі був би також засвідчений Актом;

- в Акті приймання-передачі об`єкта оренди не зазначено відомостей про рухоме майно, саме тому, що воно не передавалося. Тобто це майно було завезене саме позивачем з метою використання у своїй статутній діяльності;

- жодних інших доказів походження рухомого майна, яке було описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018 (ВП № 41747627) - жодна інша сторона справи не надавала, пояснень з цього приводу не було надано також, більше того - відповідачем не було заявлено заперечення на позовні вимоги, а третіми сторонами також не було надано будь-яких доказів, які б спростовували позицію позивача;

- судом було розглянуто справу без всебічного вивчення, була виключно надана критична оцінка доказам позивача з позиції того, що він нібито діє неправомірно та повинен доказувати свою невинуватість. Суд не врахував, що знаходження майна позивача за адресою у приміщеннях, де проводився опис державним виконавцем - є цілком логічним та випливає з того, що позивач провадив свою діяльність у орендованих приміщеннях на підставі договору, який жодним чином не є спростованим, проти факту існування якого ніхто не заперечував.

Ухвалами суду першої інстанції (головуючий суддя М.А.Мишкіна , судді К.В.Богатир, Л.В.Поліщук):

- від 26.12.2019р. витребувано у господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/255/19; відкладено вирішення питання за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції;

- від 13.01.2020р. залишено апеляційну скаргу без руху;

- від 21.01.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі;

- від 10.02.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 03.03.2020р.

28.02.2020р. до суду поштою надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Верещаки О.М., в якому заявник просить провести судове засідання 03.03.2020р. в режимі відеоконференції із дорученням проведення відеоконференції господарському суду Херсонської області.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Л.В.Поліщук з 02.03.2020р., розпорядженням керівника апарату суду №88 від 02.03.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/255/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: В.В.Бєляновський, К.В. Богатир.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 02.03.2020р. прийнято справу №923/255/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, К.В. Богатир.

- від 02.03.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВа "Еліт-Фактор" про проведення судового засідання 03.03.2020р. в режимі відеоконференції з господарським судом Херсонської області;

- від 03.03.2020р. відкладено розгляд справи на 26.03.2020р.;

- від 20.03.2020р. повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи №923/255/19 не відбудеться 26.03.2020р. у зв`язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19";

- від 12.05.2020р. призначено справу №923/255/19 до розгляду на 09.06.2020р., 12.00год. та забезпечено участь представника ТОВа "Еліт-Фактор" - адвоката О.М.Верещаки у судовому засіданні 09.06.2020р., 12.00год. у справі №923/255/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

09.04.2020р. представник ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" надіслав Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.06.2020р. відкладено розгляд справи на 25.06.2020р. у зв`язку із тим, що представник ТОВа "Еліт-Фактор" - адвокат О.М.Верещака не вийшов на зв`язок у програмному забезпеченні "EasyCon", що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції 09.06.2020р. 25.06.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді В.В. Бєляновського з 22.06.2020р.

У зв`язку із триваючою тимчасовою непрацездатністю з 22.06.2020р. судді В.В.Бєляновського, розпорядженням керівника апарату суду №154 від 10.07.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/255/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю.Аленін, К.В. Богатир.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.07.2020р. прийнято справу №923/255/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, К.В. Богатир; повторно розпочато розгляд справи по суті та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2020р., 12:00год. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді К.В. Богатиря з 05.09.2020р. розпорядженням керівника апарату суду №341 від 17.09.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/255/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко. Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 17.09.2020р. прийнято справу №923/255/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко;

- від 21.09.2020р. (на задоволення відповідного клопотання) постановлено провести судове засідання 22.09.2020р., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon"; забезпечено участь представника ТОВа "Фінансова компанія "Еліт-Фактор" - адвоката О.М.Верещаки у судовому засіданні 22.09.2020р. в режимі відеоконференції.

- від 22.09.2020р. відкладено розгляд справи на 20.10.2020р.

У зв`язку тимчасовою непрацездатністю з 05.10.2020р. судді О.Ю.Аленіна розпорядженням керівника апарату суду №401 від 19.10.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/255/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран. Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 19.10.2020р. прийнято справу №923/255/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В.Таран;

- від 20.10.2020р. відкладено розгляд справи на 12.11.2020р.

Судове засідання, призначене на 12.11.2020р. не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Л.В. Лавриненко з 10.11.2020р. по 27.11.2020р.

З 30.11.2020р. по 18.12.2020р. головуючий суддя М.А. Мишкіна перебувала на лікарняному. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 25.01.2021р. з повідомленням учасників справи.

В судове засідання 25.01.2021 року представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

25.01.2021року від ТОВ "ФК "Еліт -Фактор" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому Товариство просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість представника взяти участь у судовому засіданні через зайнятість в інших судових засіданнях в Херсонському міському суді.

Колегія суддів відхилила вказане клопотання про відкладення, оскільки ТОВ "ФК "Еліт -Фактор" не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, як і доказів неможливості направити в судове засідання іншого представника. Також судовою колегією враховано, що явка сторін обов`язковою не визнавалася, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 04.07.2018 року між ТОВ "Верфь "Лагуна Роя" ( орендар) і ОСОБА_1 ( орендодавець) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №01/07-18, відповідно до умов якого позивачем прийнято у платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1988,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.2. договору об`єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності. Передача в користування об`єкта оренди не припиняє права власності орендодавця на нього.

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди, який є невід`ємною частиною договору. Об`єкт передається вільним від будь-яких речей та майна.

Згідно п.5.4.4., 61., 6.5, 6.6. Договору орендар має право повернути майно, що знаходиться в орендованому приміщенні. Після закінчення строку дії Договору чи при його розірванні, припиненні або відмові від договору, орендар зобов`язаний протягом п`яти днів звільнити та повернути об`єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі об`єкта оренди. Усе майно, що буде знаходиться в приміщенні об`єкту оренди належить орендарю та є його особистою власністю. Орендар не повертає майно, що знаходиться в орендованому приміщенні.

За приписами п. 8.2. договору оренди №01/07-18 строк оренди становить два роки та одинадцять місяців з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Сторонами договору погоджено, що передача орендованого майна здійснюється на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, який є невід`ємною частиною даного договору.

04.07.2018р. сторона договору підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди. При підписанні даного Акту, орендарем сплачено вартість оренди в повному обсязі у розмірі 525000 грн., що слідує зі змісту вказаного Акта.

Позивач також зазначає, що згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 14 вересня 2018 року приватним нотаріусом Козачковою М.О. внесені реєстраційні зміни, згідно яких, новим власником вказаних нежитлових приміщень є ТОВ "Фінансова компанія "Еліт-Фактор".

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 12.09.2018р. ухвалено передати майно, а саме цілісний майновий комплекс офісу, дільниці зі збирання та дільниці з виготовлення столярних виробів, розташованих за адресою АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор" в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим провадженням.

За твердженням позивача, 26 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що новим власником нежитлових приміщень є ТОВ "ФК "Еліт-Фактор".

Також позивач зазначає, що цього ж дня представниками ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" було не допущено уповноваженого представника позивача - Стамбулу О.М. до орендованих приміщень, що підтверджується повідомленням Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 04.10.2019р. та рішенням Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 04.10.2019 про результати розгляду заяви Стамбули О.М.

27.09.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в рамках виконання виконавчого документу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Еліт Фактор" за кредитним договором, проведено опис майна, перелік якого наведено у постанові про опис та арешт майна боржника від 27.09.2018р. (т.1, а.с.21).

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач зазначав, що майно, яке перебувало у орендованому приміщені за адресою: АДРЕСА_1. загальною вартістю 2400,00 грн. перебуває на балансі ТОВ "Верфь "Лагуна Роял". Державними виконавцями 27.09.2018р. було здійснено опис даного майна та накладено на нього арешт. Оскільки з незалежних від позивача причин, належне йому майно вибуло з його володіння, та на даний час перебуває у володінні ТОВ "Фінансова компанія "Еліт-Фактор", останнім у добровільному порядку не усунуто перешкоди в доступі позивачу до спірного майно та не здійснено заходів щодо його повернення власнику, у зв`язку із чим ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" звернулося до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем доказів того, що майно, яке перелічене в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015 у період з 04.07.2018р. по 27.09.2018р. знаходилось на об`єкті оренди, а також доказів, які б підтверджували, що дійсно спірне майно, яке описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018р. (ВП № 41747627), є саме тим майном, яке вказане у Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 56 Закону України " Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 5 ст. 56 закону, про проведення опису майна боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна боржника.

Відповідно до статті 59 Закону України " Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржнику, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У справах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов`язує набуття права власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що його право власності на майно, яке знаходиться у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 підтверджується Інвентаризаційним описом необоротних активів від 30.09.2015 та Балансом на 31.12.015р. (т.1 а.с. 26-31), за якими у власності позивача знаходяться офісні меблі, техніка офісна та техніка з допомогою якої позивач здійснював свою господарську діяльність.

На переконання позивача, саме належне йому майно було описано та арештовано державним виконавцем 27.09.2018р.

Так, 27.09.2018р. державним виконавцем було описано та арештовано наступне майно за адресою АДРЕСА_1: Необроблений корпус яхти (катера) вироблений з деревини, довжиною приблизно 13 метрів, висотою приблизно 4 метри, розміщений на залізному лафеті; залізний лафет, довжиною приблизно 5 метрів; металевий лафет (рухомий), довжиною приблизно 5 метрів; металева шафа у кількості 3 шт.; комплект дерев`яних заготовок (шпангоути) у кількості 13 елементів; необроблений корпус лодки (яхти) вироблений з деревини; електродвигун; шафа металева у кількості 2 шт.; стіл вакуумний без наявних маркувань; шафа металева зеленого кольору; шліфувальний станок без маркування; станок для розпилювання деревини, з маркуванням "СССР Тюменский станкостроительный завод." Модель ЦКБ-4001, Заводський №10778, інв.№024; станок для розпилу деревини , маркування "ООО Станкостроитель", модель Ф-6, зав№136, рік випуску 2003; станок з наявним маркуванням ФСШ-1 АООООООООРЗ, інв..№019 "ООО Станкостроитель", модель ФСШ-1, заводський номер 1416. Рік випуску 2002; саморобний станок для обробки деревини; станок для обробки деревини, без маркування, наявний інв..№021; станок CP6- l, 1994 року випуску, заводський №091 (погано читається), ПО ГОСТ 14254-80.7Щ54. Модель CP6- l; станок, модель МВ104Н; станок, "ООО Станкостршттель", модель Ц6-1, заводський №624, год випуска 2003; станок SAR-400, заводський №010, модель LUREM, інв.№014; станок "ООО Станкостроитель", модельЦ6-1, заводський №5728, рік випуску 2003 ,інв.номер 16; станок для розпилу деревини дисковою пилою без наявних маркувань, інв..№ затертий; станок з "ооо Станкостроитель", модель ФСШ-lА, заводський номер 1656, рік випустку 2003; інв..номер затертий; котел, тип Gasogen№24, інв..№001; сушарка металева; саморобний станок з електродвигуном; металевий сейф з ключем; газовий балон; шафа для одягу у кількості 9 шт.; офісні шафи 8 шт.; офісні столи 12штук; офісні шафи у кількості 2шт.; офісні комп`ютери у кількості 5 штук, частково розукомплектовані; принтери у кількості 3 штуки; кондиціонер Saturn; офісний комплект меблів (шафа, стіл, тумба); офісні дивани (жовтого, чорного кольорів) 2шт.; офісний сейф без ключів; кондиціонер Medіа; офісний комплект меблів (стіл, шафа, тумбочка) 2шт.; крісло з потертостями; офісний компютер, частково розукомплектований; веб-камера; принтери; офісний телефон з факсом; кондиціонер SENSEI; сканер; засоби інтернет зв`язку (роутери, свічі) 3шт.; свердлильний верстат; генератор ВДУ5066; лафет рухомий для транспортування судна.

Згідно наданого позивачем інвентаризаційного опису необоротних активів станом на 15.09.2015 року інвентаризацією встановлено наступне майно: Твердопалевний котел Gasogen 24, інвентаризаційний номер 001; вакуумний стіл, інвентаризаційний номер 002; станок для шліфування деревини, інвентаризаційний номер 003; станок для оброблення деревини Ф-6, 2003 року випуску, інвентаризаційний номер 004; станок для оброблення деревини 2002 року випуску, інвентаризаційний номер 005; станок для оброблення деревини СР6-1, 1994 року випуску інвентаризаційний номер 006; станок для оброблення деревини Ц6-1, 2003 року випуску інвентаризаційний номер 007; станок для оброблення деревини (дискова пила) 2001 року випуску, інвентаризаційний номер 008; станок для оброблення деревини ФСШ 1-А, 2003 року випуску, інвентаризаційний номер 009; станок для оброблення деревини МВ104Н, 2003 року випуску, інвентаризаційний номер 010; металева сушарка, інвентаризаційний номер 011; газовий балон, інвентаризаційний номер 012; металевий станок для деревини з електродвигуном, інвентаризаційний номер 013; станок LUREM для оброблення деревини SAR 400, інвентаризаційний номер 004; інвентаризаційний номер 014; металева шафа (зеленого кольору), інвентаризаційний номер 015; станок для оброблення деревини Ц6-1, 2003 року випуску, інвентаризаційний номер 016; генератор ВДУ 506, інвентаризаційний номер 017; шафи з деревно-стружкової плити, інвентаризаційні номери 018/1-018/9; станок для оброблення деревини ФСШ -1А, 2002 року випуску, інвентаризаційний номер 019; столи офісні, інвентаризаційні номери 020/1 -020/13; станок для оброблення деревини 1998 року випуску, інвентаризаційний номер 021; сейф металевий, інвентаризаційний номер 022; шафи офісні, інвентаризаційні номери 023/1-023/11; станок для оброблення деревини, 2001 року випуску, інвентаризаційний номер 024; офісні комп`ютери, інвентаризаційні номери 025/1-025/6; дивани офісні, інвентаризаційні номери 026/1,026/2; офісні принтери, інвентаризаційні номери 027/1-027/5; металеві шафи, інвентаризаційні номери 028/1 (5шт.); кондиціонер Saturn, інвентаризаційний номер 029; сейф металевий, інвентаризаційний номер 030; верстат, інвентаризаційний номер 031; кондиціонер Sensei, інвентаризаційний номер 032; металеві причіпи (лафети), інвентаризаційні номери 033/1-033/3; кондиціонер MEDIA, інвентаризаційний номер 034; електродвигун, інвентаризаційний номер 035.

Відповідно до ст. 181, 184 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Позивач заявив про належність йому на праві власності майна, що описане та арештоване постановою від 27.09.2018р., та складається з рухомих речей, що визначені індивідуальними ознаками.

Достеменно стверджувати, що описано та арештовано 27.09.2018р. державним виконавцем майно є саме тим майном, яке вказане у інвентаризаційному описі необоротних активів ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" від 30.09.2015р., підстави відсутні.

Крім того, деяке майно, яке описано держвиконавцем, відсутнє у наданому позивачем інвентаризаційному описі, зокрема, необроблений корпус яхти (катера), комплект дерев`яних заготовок (шпангоути), саморобний станок для обробки деревини, засоби інтернет зв`язку (роутери, свічі), офісний телефон з факсом, свердлильний верстат.

Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

В матеріалах справи відсутні докази (договори, накладні, рахунки на оплату, акти приймання-передачі, тощо), що є належними щодо обставини набуття позивачем права власності на майно, арештоване 27.09.2018р. держвиконавцем.

Позивачем не надано належних доказів того, що майно, яке перелічене держвиконавцем в постанові про опис та арешт майна боржника, належить ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" на праві власності чи праві володіння на підставі закону чи договору, а також доказів того, що майно наведене у інвентаризаційному описі, який складений у 2015 році, належало йому на праві власності і станом на 27.09.2018р.

Щодо посилань скаржника на п.6.5. Договору оренди,яким погоджено, що все майно, що буде знаходитися в приміщенні об`єкту оренди належить орендарю та є його особистою власністю колегія суддів відзначає, що умови договору оренди не є підставою для виникнення або підтвердження набуття права власності.

Колегія суддів критично сприймає аргументи апелянта стосовно того, що жодна особа не заявляла про своє право на арештоване рухоме майно, адже такий аргумент не є підставою вважати, що саме ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" є його власником та дійсно набуло це право.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що належний ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс за адресою : АДРЕСА_1 був підданий арешту ще 18.02.2015р. (а.с. 94-95, т.1), про що ОСОБА_1 був обізнаний (а.с. 96,97, т.1); 10.07.2018р. від його імені адвокатом Світним Г.Г. до Відділу ДВС направлено адвокатський запит (т.1, а.с. 100-101), в якому не було згадок про те, що за вказаною адресою у приміщеннях перебуває майно, що ОСОБА_1 не належить, хоча договір оренди за твердженням позивача був укладений 04.07.2018р., а постановою від 07.02.2014р. було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (т.1, а.с. 93).

Такий лист ОСОБА_1 на адресу Відділу ДВС з`явився тільки 02.10.2018р. (т.1, а.с. 132).

За таких обставин колегія суддів констатує, що позивачем не доведено, що арештоване рухоме майно належить йому, а не боржникові, а відсутність заперечень ОСОБА_1 проти цього не може вважатися достатньою підставою для визнання за ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" права власності , як і окрема умова договору оренди (п. 6.5), що був ними підписаний 04.07.2018р. при вже діючому арешті та повній обізнаності щодо цього ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні. Не доведено позивачем також і те, що ним набуто право власності на це рухоме майно з підстав, встановлених законом (ст. 328 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відтак, оскільки позивач просив визнати право власності на майно, на яке накладено арешт постановою державного виконавця від 27.09.2018 року, проте належним чином не довів, що саме його майно описано та арештовано державним виконавцем, є правильними висновки суду першої інстанції про відмову у позові.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" як окремо, так і у своїй сукупності не спростовують правильність висновку господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на майно, на яке накладено арешт постановою від 27.09.2018р., а отже підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення від 11.11.2019р. ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування чи зміни відсутні.

За таких обставин рішення господарського суду Херсонської області від 11.11.2019р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11 .11.2019 року у справі №923/255/19 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.

Повна постанова складена 01 лютого 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя С.В. Таран