Ухвала

від 01.02.2021 по справі 915/1200/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

01 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1200/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020, прийняте суддею Семенчук Н.О., м. Миколаїв, повний текст складено 24.12.2020,

у справі №915/1200/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна"

про стягнення 1 055 426,91 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 1055426,91 грн, з яких: 1000000 грн передоплати за договором, 53705,60 грн пені та 1721,31 грн 3% річних.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 28.09.2020 відкрито провадження у справі №915/1200/20.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп" 1000000 грн суми попередньої оплати, 53704,92 грн пені та 15806,07 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 24.12.2020, при цьому в цей же день складено та підписано повний текст останнього.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 є 13.01.2021 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 скаржником подано засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 20.01.2021 , що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті зі штрихкодовим ідентифікатором №0405347888648 та інформацією з офіційного Інтернет-сайту "Укрпошта" про відстеження вказаного поштового відправлення, при цьому апелянт не порушує питання про поновлення цього строку, що є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху на підставі наведеної вище норми.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, ціна позову у даній справі становить 1055426,91 грн, відтак в силу підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити 15831,40 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 23747,10 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №915/1200/20.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак при цьому заявлено клопотання б/н від 19.01.2021 (вх.№468/21 від 25.01.2021) про відстрочення сплати останнього, мотивоване тим, що запровадження обмежень господарської діяльності у зв`язку з карантинними заходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.04.2020 (зі змінами від 16.03.2020) "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", унеможливлює своєчасну сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Отже, колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.

Водночас положення частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.06.2020 у справі №905/6165/13.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що скаржником до апеляційного господарського суду не надано жодного доказу на підтвердження наявності передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, необхідність якої передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання б/н від 19.01.2021 (вх.№468/21 від 25.01.2021) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, в силу пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Між тим скаржником вказаних вимог не додержано. Як вбачається із доданих до апеляційної скарги документів, апелянтом на підтвердження направлення позивачу копії апеляційної скарги надано копію фіскального чеку №0405347888753 від 20.01.2021, який не є належним доказом надіслання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп", оскільки зі змісту останнього неможливо встановити, який саме документ та за якою адресою був направлений. Зазначений фіскальний чек є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку та не надає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржником не подано належних доказів, що підтверджують направлення позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, оскільки апелянтом не дотримано встановленого процесуальним законом порядку надсилання апеляційної скарги.

За умовами пункту 3 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Суд апеляційної інстанції вбачає, що в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" невірно зазначено адресу місцезнаходження позивача, оскільки в якості місцезнаходження останнього апелянт вказав свою власну адресу (54036, м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 19), у той час як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп" є інша адреса: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" (звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його поновлення, відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та належних доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу, а також недоліки в оформленні апеляційної скарги), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору, надати належні докази надсилання позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення та зазначити достовірні відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелоп".

Керуючись статтями 174, 232-235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" б/н від 19.01.2021 (вх.№468/21 від 25.01.2021) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1200/20 залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТСК Групп Україна" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Зобов`язати Господарський суд Миколаївської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29) матеріали справи №915/1200/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук