Постанова

від 20.01.2021 по справі 910/10740/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа№ 910/10740/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 20.01.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 27.07.2020

у справі 910/10740/20 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга"

про незаконність забудови земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) по вул. Жилянській, 47, 47-Д у м. Києві,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 заяву Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" задоволено. Заборонено ТОВ "Ренесанс-Нерухомість", ТОВ "Стріж-Інвест", ТОВ "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі м. Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035).

Не погодившись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Стріж-Інвест" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ЗУ Про громадські об`єднання не передбачає право громадських об`єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, в тому числі, і засновників таких об`єднань. Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, зокрема: статут, які підтверджують мету діяльності заявника.

Також скаржник зазначає, що до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявником надано ксерокопію Графічних матеріалів із Містобудівного кадастру Києва щодо встановлення меж санітарно-захисної зони, проте, з цього доказу неможливо встановити, чи знаходяться земельні ділянки в межах історичного ареалу міста Києва, в зоні регулювання забудови третьої категорії, в санітарно-захисній зоні від промислових об`єктів.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 про забезпечення позову у справі № 910/10740/20, розгляд справи призначено на 16.09.2020.

04.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 скасувати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 відкладено на 23.09.2020.

22.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до кого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 - без змін.

22.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи, а саме долучено завірену копію статут ГО Захист культурної спадщини Києва .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у задоволенні заяви Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/10740/20 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 заяву колегії суддів у складі: Агрикова О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г. та Мальченко А.О. про самовідвід від розгляду справи №910/10740/20 задоволено; справу №910/10740/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 заяву суддів Євсікова О.О., Попікової О.В. та Корсака В.А. про самовідвід у справі №910/10740/20 задоволено та справу №910/10740/20 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді : Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Призначено справу до розгляду на 11.11.2020.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. з 27.10.2020 по 12.11.2020 на лікарняному, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 не відбувся.

10.11.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла відповідь на відзив.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10740/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду справи №910/10740/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на 23.12.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у зв`язку перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10740/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 для розгляду справи №910/10740/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Призначено справу до розгляду на 12.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 на 20.01.2021. Вирішено витребувати з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10740/20 за заявою Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" про забезпечення позову.

В судовому засіданні 20.01.2021 представник відповідача-1 -2 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 20.01.2021 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 залишити без змін.

Відповідач-3 в судове засідання 20.01.2021 не з`явився.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-3 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-3 та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, -2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, у липні 2020 року Громадська організація "Захист культурної спадщини Києва" звернулася в суд із заявою про забезпечення позову, вказуючи на те, що має намір звернутися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" про незаконність забудови земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) по вул. Жилянській, 47, 47-Д у місті Києві.

Заявник зазначав, що є громадською організацією, метою діяльності якої є захист законних прав та інтересів мешканців міста Києва, у т.ч. за збереження культурної спадщини міста, проти незаконних забудов у місті.

Товариствам з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" та "Стріж-Інвест" на праві власності належать вищевказані земельні ділянки, відповідно площами 0,0177 га та 0,0733 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування та паркінгом.

02.05.2018 ці товариства одержали містобудівні умови та обмеження №356 для проектування об`єкта будівництва та будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вищевказаних земельних ділянках.

У червні 2020 року ці ж товариства та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" одержали дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 112201541052 для будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у місті Києві.

За твердженнями заявника, вищевказані земельні ділянки знаходяться в межах історичного ареалу міста Києва, в зоні регулювання забудови третьої категорії, в санітарно-захисній зоні від промислових об`єктів. Внаслідок здійснення відповідачами забудови багатофункціонального комплексу по вул. Жилянській, 47, 47-Д у місті Києві буде пошкоджено чи знищено історичне середовище цієї території, чим будуть порушені історико-культурні права киян. Тому, на переконання заявника, невжиття заходів до забезпечення позову у разі будівництва забудови може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав.

У зв`язку з наведеним заявник просив забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі міста Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035).

Задовольняючи заяву Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що у даному випадку застосування такого заходу забезпечення позову як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі міста Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зобов`язаний взяти до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З матеріалів справи слідує, що Громадська організація "Захист культурної спадщини Києва" є громадською організацією, метою діяльності якої є захист законних прав та інтересів мешканців Києва, у т.ч. щодо збереження культурної спадщини міста, проти незаконних забудов у місті Києві.

Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи наявний статут позивача, зі змісту якого вбачається наступне.

Відповідно до п 1.1. Статуту позивача - ГО Захист культурної спадщини Києва є неприбутковою громадською організацією, яка об`єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених статутом.

Пунктом 2.1. статуту визначено, що головною метою діяльності ГО Захист культурної спадщини Києва є задоволення та захист культурних, творчих, соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів; сприяння збереженню, охороні та захисту культурної спадщини Києва.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що звернення з даною заявою про забезпечення позову, а також звернення з позовом про визнання незаконною забудови у місті Києві відповідає статутній діяльності та меті ГО Захист культурної спадщини Києва .

Посилання скаржника на те, що з прохальної частини заяви вбачається, що саме Громадська організація Кияни об`єднуємось просила суд задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову, колегією суддів залишаються поза увагою, оскільки, на переконання судової колегії, зазначення в прохальній частині заяви - Громадська організація Кияни об`єднуємось замість - Громадська організація Захист культурної спадщини Києва є нічим іншим як опискою, і не впливає на розгляд даної заяви по суті.

Твердження скаржника, що до заяви не було надано доказів на підтвердження повноважень підписанта заяви про вжиття заходів забезпечення позову судовою колегією оцінюються критично, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, заяву про вжиття заходів забезпечення позову було підписано Дядюком О.В., в той час, як з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Дядюк О.В. являється керівником заявника.

З наявних у матеріалах інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№ 216824585, 216913628 вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на праві власності належать земельні ділянки відповідно:

- площею 0,0177 га по вул. Жилянській, 47 у м. Києві, кадастровий № 8000000000:72:081:0032, цільове призначення: 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, вид використання: для будівництва готельно-офісного комплекску з вбудованими приміщеннями для торгівлі, громадського харчування та паркінгом;

- площею 0,0733 га по вул. Жилянській, 47-Д у м. Києві, кадастровий № 8000000000:72:081:0035, цільове призначення: для іншої комерційної діяльності, вид використання: для будівництва готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями для торгівлі, громадського харчування та паркінгом.

02.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" одержали містобудівні умови та обмеження № 356 для проектування об`єкта будівництва - будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вищевказаних земельних ділянках.

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" одержали дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 112201541052 для будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у м. Києві.

Це підтверджується поясненнями заявника, наявними у матеріалах справи містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 356 від 02.05.2018, дозволом на виконання будівельних робіт.

Судова колегія зазначає, що з пояснень заявника слідує, що земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) знаходяться в межах історичного ареалу міста Києва, в зоні регулювання забудови третьої категорії, в санітарно-захисній зоні від промислових об`єктів.

Як вірно вказано судом першої інстанції, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості вчинення відповідачами дій, спрямованих на забудову земельних ділянок, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить уже необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на заявника буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.

Оскільки заявник має намір пред`явити позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" про незаконність забудови земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) по вул. Жилянській, 47, 47-Д у місті Києві, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду.

При цьому, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, заявник не зможе захистити порушені його права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосування такого заходу забезпечення позову як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі міста Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Твердження відповідача-1, що відповідачами отримано усі дозвільні документи для здійснення будівництва, доведено, що земельні ділянки не знаходяться в санітарно-захисній зоні від промислових об`єктів, а для здійснення будівництва в межах історичного ареалу міста Києва отримано усі необхідні погодження, судовою колегією залишаються поза увагою, оскільки як зазначалось вище, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 - залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/10740/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.01.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко