Постанова

від 28.01.2021 по справі 917/1058/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р. Справа № 917/1058/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача - Трофімов П.В., довіреність № 14 від 18.12.2020,

відповідача - Кривошта О.М., паспорт виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, серія КО № 502977 від 21.07.2003 (особисто); Божко Т.Б., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 586 від 24.04.2008, ордер про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1030160 від 19.01.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава, (вх. №3127 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 (повний текст рішення складено 01.10.2020, суддя Ціленко В.А.) у справі № 917/1058/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Дніпро,

до Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава,

про стягнення грошових коштів в сумі 31 322,65 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі №917/1058/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (вул. Собінова, 1, м. Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 37029549) 14 182,98 грн основної заборгованості, 12 711,41 грн пені, 1 243,30 грн 3% річних, 3 184,96 грн інфляційних витрат та судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних, що підтверджує правомірність нарахування на суму боргу 1 243,30 грн. 3% річних та 3 184,96 грн. інфляційних витрат.

Відповідач, Фізична особа-підприємець Кривошта Оксана Михайлівна, м. Полтава, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- копію рішення суду першої інстанції ФОП Кривошта О.М. отримала 15.10.2020 по пошті, участі у судовому розгляді не приймала, поштової кореспонденції від ТОВ "Арда-Трейдинг" чи Господарського суду Полтавської області до 15.10.2020 не отримувала, внаслідок чого не знала про існування судової справи, не могла надати свої заперечення проти позову та докази на їх підтвердження;

- дійсно, ФОП Кривошта О.М. співпрацювала із Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" та сторони по справі укладали 23.10.2015 договір поставки № 1563-ХАР;

- видаткова накладна, яку надав позивач у якості доказу поставки товару, не відповідає вимогам первинних документів, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995;

- у наданій позивачем видатковій накладній від 22.06.2017 у графі "Отримав" міститься підпис Омельченко та відміток печатки Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, проте не зазначено посаду та ім`я-та по батькові особи, яка вчинила підпис;

- суд першої інстанції, оцінюючи подану позивачем видаткову накладну, як первинний документ, не встановив та не надав належної оцінки відсутності таких обов`язкових реквізитів як посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність оформлення документу, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції;

- насправді на видаткових накладних ні відповідачем, ні уповноваженими ним особами, при співпраці із позивачем, печатка не проставлялась, що ставить під сумнів, подану суду копію видаткової накладної, оскільки, відбиток печатки суб`єкта господарювання на первинному документі в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відноситься до обов`язкових реквізитів первинного документа;

- виходячи з умов договору поставки № 1563-ХАР від 23.10.2015, а саме п.4.2 покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки; до позову надано лише одну видаткову накладну від 22.06.2017 № 7039 на 69 найменувань товару на загальну суму з ПДВ 14 182,98 грн, тобто, останній день розрахунку по вказані накладній 22.07.2017 і лише з 23.07.2017 відбувається прострочення платежу, а не з 15.07.2017, як визначено у розрахунку позивача;

- наданий розрахунок збитків від інфляції, 3 % річних та пені за неналежне виконання зобов`язань, який був прийнятий судом першої інстанції, зроблений з помилками;

- ТОВ "Арда-Трейдинг" не надало суду доказів суттєвих втрат у зв`язку з тим, що ФОП Кривошта О.М. порушила строки розрахунку по накладній № 7039 від 22.06.2017, тому відповідач просить суд зменшити суму пені або звільнити від її сплати.

17.11.2020 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи № 917/1058/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава, на рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20 залишено без руху. Надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відповідачу для усунення недоліків, а саме подати до Східного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску строку та поданням доказів їх поважності. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

З метою усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху від 23.11.2020, від скаржника на адресу Східного апеляційного господарського суду 27.11.2020 надійшла заява (вх. № 11733) про усунення недоліків з доданим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Тобто, з наданих скаржником документів вбачається, що останнім усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава, на рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20. Встановлено строк до 15.12.2020 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 15.12.2020 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача, Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 призначено справу № 917/1058/20 до розгляду на "19" січня 2021 р. о 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свою позицію по справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо надання відповідачем нових доказів (копії накладних на повернення товару) та клопотання про витребування додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Представник відповідача не обґрунтував підстави неподання цих доказів до суду першої інстанції, що суперечить вимогам процесуального законодавства. Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для прийняття додаткових доказів під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Частиною 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта, а також підтвердження такими доказами фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що додані до суду апеляційної інстанції нові докази (копії накладних на повернення товару) не були предметом розгляду під час ухвалення оскаржуваного рішення, а заявниками не доведено належними та допустимими доказами під час апеляційного розгляду справи неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поряд з цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2015 року Фізична особа підприємець Кривошта Оксана Михайлівна (відповідач) та ТОВ "Арда-Трейдинг" (позивач) уклали Договір поставки № 1563-ХАР.

Відповідно до умов договору поставки № 1536-ХАР від 23.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Дніпро зобов`язалося передати у власність товар, а Фізична особа-підприємець Кривошта Оксана Михайлівна, м. Полтава прийняти останній та оплатити його.

Як стверджує позивач, він належним чином виконував свої зобов`язання, про що свідчать видаткові накладні, підписані представником відповідача, які підтверджують факти поставки товару (видаткові накладні додані до позовної заяви).

На момент звернення до господарського суду Полтавської області відповідачем товар повністю не оплачений, сума несплаченого товару склала 14 182,98 грн.

Перелік видаткових накладних, за якими був поставлений товар за договором а також перелік та суми плат, які були проведені відповідачем на виконання договору вказані в розрахунку заборгованості, що є додатком позовної заяви.

Згідно п. 4.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку, протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

Позивач звернувся з відповідним позовом про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання боржником грошових зобов`язань.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання договору поставки № 1536-ХАР від 23.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" поставило товар на загальну суму 14 182,98 грн, що підтверджується видатковою накладною № 7039 від 22.06.2017, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками обох сторін.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до п. 4.2. договору поставки № 1536-ХАР від 23.10.2015 Фізична особа-підприємець Кривошта Оксана Михайлівна зобов`язана оплачувати кожну партію товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Однак, відповідач у справі свої зобов`язання не виконав і тому борг склав 14 182,98 грн.

З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника.

Визнання відповідачем основного боргу в сумі 14 182,98 грн також підтверджена самим відповідачем, надавши до апеляційної скарги свої контррозрахунки основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків. Крім того, відповідач просить зменшити суму пені на підставі ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. В Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань повинен оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.6. договору поставки № 1536-ХАР від 23.10.2015 сторони обумовили, що у випадку порушення покупцем строків розрахунку за поставлений товар, останній сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції під час перевірки наданого позивачем розрахунку пені у розмірі 12 711,41 грн, 3% річних у розмірі 1 243,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 184,96 грн виходив з правомірності таких нарахувань та правові підстави для їх стягнення з відповідача.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що даний розрахунок зроблений з помилками, а саме останній день розрахунку по видатковій накладній від 22.06.2017 № 7039 є 22.07.2017 і лише з 23.07.2017 відбувається прострочення платежу, а не з 15.07.2017, як визначено у розрахунку позивача.

Тому, перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 12 632,31 грн пені, 1 233,97 грн 3% річних та 2 910,35 грн інфляційних витрат.

Вирішуючи питання про можливість зменшення заявленої до стягнення пені колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, яке передбачене частиною третьою статті 551 ЦК України. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція послідовно викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19).

У даному випадку, колегія суддів виходить із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, і враховує, що неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Враховуючи, що сума неустойки, нарахована згідно з умовами укладеного між сторонами договору і з огляду на суму основної заборгованості по оплаті за поставлений товар у розмірі 14 182,98 грн, неустойка в сумі 12 632,31 грн не є "значно" чи "надмірно" великою.

Водночас, колегія суддів зазначає, що оскільки господарська діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, то незначна дохідність підприємства не є підставою для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення пені, як того просив відповідач.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20 шляхом зазначення правильної суми пені, 3% річних та інфляційних витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі частково знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20 підлягає зміні, апеляційна скарга відповідача - задоволенню частково.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни, м. Полтава, на рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі № 917/1058/20 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 711,41 грн. пені, 1 243,30 грн. 3% річних, 3 184,96 грн. інфляційних витрат та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Кривошти Оксани Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (вул. Собінова, 1, м. Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 37029549) 12 632,31 грн пені, 1 233,97 грн 3% річних, 2 910,35 грн інфляційних витрат.

Доручити господарського суду Полтавської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.02.2021.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота