Постанова

від 01.02.2021 по справі 904/865/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/865/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон-Ін" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 року , ухвалене суддею Панна С.П., повний текст якого складений 12.10.2020 року, у справі № 904/865/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон-Ін", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екліпс Алюмініум", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 30 450,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Аксон-Ін з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екліпс Алюмініум" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 30 450,00 грн. та судового збору у сумі 2 102,00 грн. у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору оренди обладнання №А/2102 від 21.02.2019 року в частині здійснення своєчасного розрахунку.

Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екліпс Алюмініум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон-Ін" 3 304,38 грн. пені та 228,10 грн. судового збору. В решті заявлених позовних вимог - відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення, посилаючись на умови укладеного сторонами договору оренди обладнання, суд прийшов до висновку, що проведення щомісячних платежів Орендарем здійснювалось з порушенням встановлених у Договору строків. Судом встановлено, що при розрахунку пені позивачем допущено порушення вимог ст. 253 ЦК України , а саме по всіх періодах обрахування пені позивач здійснює розрахунок пені з урахуванням настання календарної дати (23 або 10 число) оплати орендної плати на умовах п. 4.1.2 Договору, тоді як суд вважає, що вірними є такий розрахунок, де обрахунок пені починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання з якою пов`язано його початок. Крім того, суд, керуючись Законом України Про відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , обмежив розрахунок пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксон-Ін".

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зазначає, що:

- судове рішення було винесено судом без належного повідомлення судом позивача про дату, час та місця розгляду справи, чим позивач був позбавлений права на захист його порушених прав;

- суд постійно уникав застосування ефективного засобу юридичного захисту в національному органі - проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза приміщенням суду, хоч матеріали справи містять велику кількість клопотань позивача про проведення судових засідань у режимі відеоконференцій поза межами суду із застосуванням власних технічних засобів, що не були задоволені судом;

- ухвала суду від 25.09.2020 року, із визначенням нової дати, була отримана позивачем лише за 2 дні до дати судового розгляду, що унеможливлювало відрядження в м. Дніпро та подання клопотання про проведення судового засідання режимі відеоконференції за 5 днів;

- відповідачем було порушено ч.3 ст. 74 ГПК України та ч.9 ст.80 ГПК України, що фактично, було підтримано судом, оскільки були взяті до уваги відповідні докази за відсутністю підтвердження надсилання їх копій іншим учасникам справи, що позбавило позивача можливості бути ознайомленим із такими доказами і даними, що із них виходять (контр розрахунок) та надання пояснень/заперечень суду;

- суд не взяв до уваги, що відповідно до змісту позовної заяви предметом позовних вимог є стягнення з відповідача не пені, а штрафу, що відповідає умовам п. 6.2. Договору оренди №А/2102, укладеного між сторонами;

- є хибним висновок суду про обмеження розміру штрафної санкції, що має бути нарахована та стягнута з відповідача за порушення ним господарського зобов`язання на рівні подвійної облікової ставки НБУ;

- відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не спростовував своєї вини за допущені прострочки у виконанні зобов`язань та не навів обставини, якими ці прострочки були викликані, не посилався на наявність форс-мажорних обставин, а зазначав, що розмір, нарахованих штрафних санкцій є занадто великим порівняно із сумою зобов`язанфі зі сплати орендних платежів та розмірковує над можливістю зменшення штрафних санкцій за ініціативою суду;

- визначені судом періоди нарахування є вірними, а розмір штрафних санкцій, нарахованих у такі періоди - невірний.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за порушення господарського зобов"язання у розмірі 27 650, 00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон-Ін" - без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 21.12.2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження у справі 904/865/20. Відкрите апеляційне провадження у справі № 904/865/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Зупинено дію рішення господарського суду на час апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України ).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКСОН-ІН" (позивач, орендодавець) з однієї сторони,та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ"(відповідач, орендар), з другої сторони, було укладено Договір №А/2102 оренди обладнання.

Згідно п. 1.1 Договору, Орендар надає Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказується у додатках (специфікаціях) до цього Договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду.

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акту прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п. 4.1 Договору, нарахування орендної плати починається з дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору, орендар здійснює 100% попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду, за умовами цього Договору. Нарахування орендної плати починається з дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання в оренду та закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

Положенням п. 4.1.2 Договору передбачено, що орендна плата за наступні місяці оренди (2-й і далі) сплачується Орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р Орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо Орендар отримав обладнання в оренду 10 числа певного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.

У п. 4.2.1 Договору зазначено, що розмір орендної плати становить 6700 (шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. на місяць, у тому числі ПДВ =1116,67 грн. за 1 (одну) одиницю обладнання. У разі використання (оренди) обладнання не повний місяць, розмір орендної плати за неповний місяць оренди обчислюється за формулою: орендна ставка * кількість днів оренди в поточному місяці / кількість днів у поточному місяці. При цьому, кількість днів оренди відраховується від дня підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду до 30 (31) числа відповідного місяця або з 1-го числа місяця до дня підписання Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди. У разі зміни розміру орендної плати, сторони оформлюють додаткову угоду до цього договору із зазначенням нових розмірів орендної плати.

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, для належного оформлення бухгалтерської звітності, Орендодавець в останні день кожного розрахункового періоду передає на підписання Орендарю акт наданих послуг, яким засвідчується факт надання послуг з оренди обладнання за вказаний період. Орендар зобов`язаний підписати, скріпити печаткою та повернути Орендодавцю підписаний оригінал акту протягом трьох днів з дня його отримання. Сторони дійшли згоди, що у випадку не повернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту наданих послуг за відсутності мотивованої письмової відмови, дані документи вважаються такими, що набули чинності.

Згідно з п. 6.2 Договору, у разі прострочення виконання Орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати за наступний місяць оренда (невиконання п.4.1.2), на останнього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь Орендодавця штрафу у розмірі 50,00 (п`ятдесят) грн. по кожній одиниці обладнання за кожен день, що обчислюється за весь період дії такого порушення зобов`язання.

На виконання умов Договору 23.02.2019р. сторонами підписано Акт приймання-передачі у якому зазначено про передання Орендодавцем Орендарю обладнання у вигляді підйомної платформи TDT ZLP 630 у кількості 1 штука.

10.05.2019р. Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію до Договору та Акт приймання-передачі в якому зазначено про передання Орендодавцем до Орендаря додаткового обладнання у вигляді підйомної платформи TDT ZLP 630 у кількості 1 штука.

Таким чином за договором було передано дві платформи.

За час дії договірних відносин Сторонами підписано наступні акти наданих послуг: акт №28 від 28.02.2019р., акт №46 від 31.03.2019р., акт №70 від 30.04.2019р., акт №95 від 31.05.2019р., акт №96 від 31.05.2019р., акт №120 від 30.06.2019р., акт №134 від 30.06.2019р., акт №153 від 31.07.2019р., акт №179 від 31.08.2019р., акт №211 від 30.09.2019р., акт №257 від 31.10.2019р.

Орендарем сплата щомісячних орендних платежів здійснювалось з порушенням встановлених у Договору строків, через що Орендодавець надсилав листи та претензії щодо погашення наявної заборгованості: лист вих. №1207 від 12.07.2019р. та претензію вих. №8001 від 08.01.2020р.

У зв?язку з цим позивач нарахував штрафні санкції у сумі 30 450 грн. і звернувся з позовом до суду про їх стягнення.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що позивач погоджується з визначеним судом періодом нарахування, але не погоджується з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГПК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 - 6 ст.231 ГПК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 Договору сторони встановили відповідальність Орендаря за порушення строку сплати орендних платежів у вигляді сплати на користь Орендодавця штрафу у розмірі 50,00 (п`ятдесят) грн. по кожній одиниці обладнання за кожен день, що обчислюється за весь період дії такого порушення зобов`язання.

Вирішуючи правову природу даної штрафної санкції, слід звернутися до ст.549 ЦК України, яка дає визначення штрафу та пені.

Так, згідно ст.549 ЦК України, Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З даного визначення слідує, що пеня відрізняється від штрафу тим, що нараховується за кожен день прострочення виконання зобов?язання.

Отже за своєю правовою природою, штрафна санкція, передбачена п.6.2. Договору є пенею.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів, якими є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності регулюється Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань .

Відповідно до ст.1, 3 даного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, що передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведеного, господарський суд правильно застосував діюче законодавство та обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає наступне.

Справа знаходилася на розгляді у суді першої інстанції з 18.02.2020р. по 07.10.2020р. Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 05.03.2020р.

Судові засідання призначені на 24.03.2020р., 05.05.2020р., 04.06.2020р. відкладалися за клопотанням позивач. в тому числі для можливості прийняти участь в режимі відео конференції.

Ухвалою від 15.06.2020р. задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 16.07.2020р. в режимі відео конференції. За заявою позивача судове засідання 16.07.2020р. було відкладено на 08.09.2020р.

В судовому засіданні 08.09.2020р. представник позивача був присутнім, було оголошено перерву до 16.09.2020р.

14.09.2020р. від позивача надійшло клопотання про проведення засідання, призначеного на 16.09.2020р. в режимі відео конференції, а 16.09.2020р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку укладанням угоди з адвокатом. У зв?язку з цим розгляд справи було відкладено.

Клопотання були задоволені і розгляд справи відкладено на 23.09.2020р.

У зв?язку з перебуванням судді 22-24.09.2020р. на лікарняному ухвалою суду від 25.09.2020р. розгляд справи призначено на 07.10.2020р.

В день засідання 07.10.2020р. від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференція. В задоволенні клопотання було відмовлено з підстав відсутності технічної можливості її проведення оскільки в призначений час в господарському суді вже були призначені судові засідання в режимі відео конференції.

З наведеного вбачається, що представник позивача був присутнім і давав пояснення у двох судових засіданнях. П?ять разів розгляд справи відкладався за клопотаннями позивача. Заяви про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задовольнялися судом при наявності технічної можливості її проведення.

Отже судом дотримано вимог процесуального законодавства щодо повідомлення сторін про час і місце судових засідань. Відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, про що неодноразово зазначав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду в своїх постановах (905/1633/19 від 14.01.2021р., № 910/18371/19 від 19.01.2021р.).

Участь представників сторін у судовому засіданні 07.10.2020р. обов?язковою не визнавалася і, оскільки сторонами були надані всі наявні в них докази на підтвердження своїх доводів суд обґрунтовано розглянув справу по суті.

Посилання апелянта на те, що ухвала суду від 25.09.2020 року, із визначенням нової дати, була отримана позивачем лише за 2 дні до дати судового розгляду, що унеможливлювало відрядження в м. Дніпро та подання клопотання про проведення судового засідання режимі відеоконференції за 5 днів не приймається до уваги з наступних підстав.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що "… сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала ), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року)".

Колегія зазначає, суд в ухвалі про призначення справи до розгляду та в ухвалах про відкладення розгляду справи зазначав електронну адресу суду, на якій сторони могли отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Позивачу було відомо про те, що розгляд справи призначений на 23.09.2020р. не відбувся і він, у разі зацікавленості, мав можливість з сайту суду дізнатися про дату та час наступного засідання.

Що стосується заперечень відповідача на позов, то вони з описом вкладення направлялися на адресу позивача 10.09.2020р. і згідно трекінгу Укрпошти знаходилися в точці з 12 по 16.09.2020р. і у зв?язку з неврученням повернуто відправнику. Належні докази направлення (опис вкладення, накладна) містяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

Судові витрати за апеляційний перегляд покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю АКСОН-ІН залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 року у справі № 904/865/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін