Рішення

від 21.01.2021 по справі 910/16183/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2021Справа № 910/16183/19 За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЛ-Україна"

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники:

від позивача: Дячок І.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: Пилипчук Г.В., Прокопенко К.М.

В судовому засіданні 21.01.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЛ-Україна" про визнання недійсними результатів позачергових загальних зборів ТОВ "ВНЛ-Україна" від 28.03.2014, оформлених протоколом № 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідачем було порушено корпоративні права позивача пов`язані з участю в управлінні товариства, проведено загальні збори товариства без участі позивача та без належного його повідомлення про проведення загальних зборів, оскільки, представник позивача присутній на загальних зборах не був наділений необхідним обсягом повноважень на представництво позивача. З огляду на вказані обставини, позивач просить визнати недійсними результати позачергових загальних зборів, оформлені протоколом № 3 від 28.03.2014.

Ухвалою суду від 26.11.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.12.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 26.11.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2020.

12.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну (уточнення) позовної заяви, в якій він просить визнати недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлене протоколом № 3.

Судом прийнято заяву позивача, справа розглядається з урахуванням поданої позивачем 12.12.2019 заяви.

23.01.2020 в підготовчому засідання оголошено перерву на 03.02.2020.

30.01.2020 від позивача надійшли пояснення з додатками з приводу залучення третіх осіб. У поясненнях позивач зазначає про обгрунтованість залучення у якості третьої особи ТОВ "ЛОП "Дюбек" та не вбачає підстав для залучення у якості третьої особи Компанії "Вітус Кепітал Лімітед".

31.01.2020 від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек".

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання на 27.02.2020 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюбек".

06.02.2020 від відповідача надійшли пояснення з приводу направлення третій особі копії заяви про залучення її у якості третьої особи.

10.02.2020 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду з доказами направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами третій особі.

27.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 27.02.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 06.04.2020.

06.04.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 28.04.2020 призначено судове засідання на 04.06.2020.

В судовому засіданні 11.06.2020 оголошено перерву до 11.06.2020.

11.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі, оскільки позачергові загальні збори 28.03.2014 були скликані та проведені з порушенням законодавства особою, яка діяла в супереч меті довіреності виданій позивачем його представнику. За таких умов відповідач не заперечував проти задоволення позову.

11.06.2020 до суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи без участі її представника.

11.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що представник Зукіну В.Д. не був повноважний на участь у загальних зборах та прийнятті оспорюваного рішення на цих зборах від імені позивача

11.06.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2020.

18.06.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека" надійшла заява про вступ у справу, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки, на момент розгляду справи вони є власниками майна, яке було придбано ними, в тому числі за результатами оскарженого рішення загальних зборів. Також заявлено клопотання для поновлення строку на вступ у справу у якості третьої особи.

Ухвалою суду від 18.06.2020 відмовлено ТОВ "ПБ "Лелека" у поновленні строку для вступу в справу у якості третьої особи, та залишено заяву про вступ у справу у якості третьої особи без розгляду.

Ухвалою суду від 18.06.2020 вирішено повернутись в підготовче провадження, призначити підготовче засідання у справі на 16.07.2020 та залучити до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека".

15.07.2020 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких вона проти позову заперечує, посилаючись на відсутність порушень законодавства при проведенні загальних зборів 28.03.2014, оскільки, на них були присутні 100% учасників, а тому спірне рішення є законним та може бути визнаним недійсним. Також надано докази перерахування коштів за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 508 від 03.04.2014 і що метою даного позову в подальшому є визнання недійсним саме договору купівлі-продажу нерухомого майна. Крім того, вказано про пропуск позивачем строку позовної давності та неможливість третьої особи зробити відповідну заяву про відмову в позові в зв`язку з пропуском позовної давності.

16.07.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.08.2020.

27.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи, в яких зазначено, що обставини укладення договору купівлі-продажу та його виконання не стосуються предмету доказування у даній справі. Зазначено, що строки звернення з позовом не були пропущені, оскільки, позивач подав позов відразу як довідався про порушення його права. Також позивач зазначив, що вчинення дій повіреним з перевищенням наданих довіреністю повноважень, матиме юридичну значимість лише у разі схвалення довірителем дій повіреного. Оскільки, позивач не схвалював дій Зукіна В.Д. щодо участі від імені позивача у загальних зборах 28.03.2014 та прийнятті спірного рішення, а вчинені вказані дії були з перевищенням повноважень, передбачених довіреністю, то відповідно рішення загальних зборів від 28.03.2014 підлягає визнанню недійсним.

20.08.2020 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що представництво інтересів позивача в корпоративних правовідносинах з відповідачем у 2014, 2015 роках (після спливу дії строку довіреності виданої Зукіну В.Д. ) здійснювалось іншими представниками, а тому позивач мав потенційну можливість довідатись про порушення його прав ще у 2014 році, що свідчить про спливу строку позовної давності для звернення з даним позовом. Третя особа також наголошує, що Зукіним В.Д. не було перевищено наданих йому повноважень.

20.08.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 03.09.2020.

В підготовчому засіданні 03.09.2020 третьою особою 2 було долучено до матеріалів справи заяву свідка та вказана, що вона неналежної форми, оскільки, не містить застереження про обізнаність свідка про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення і що наступного засідання буде подано заяву належної форми.

03.09.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 17.09.2020.

11.09.2020 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшла засвідчена копія заяви свідка Зукіна В.Д. з зазначенням його обізнаність з приводу кримінальної відповідальності за надання неправдивих свідчень.

17.09.2020 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 21.09.2020 підготовче засідання призначено на 08.10.2020.

08.10.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.10.2020.

29.10.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 26.11.2020 призначено підготовче засідання на 07.12.2020.

Ухвалою суду від 07.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання на 17.12.2020.

Ухвалою суду від 17.12.2020 відкладено розгляд справи на 14.01.2021 в зв`язку надходженням клопотання позивача, обгрунтованого захворюванням на COVID-19.

В судовому засіданні 14.01.2021 третьою особою 2 долучено оригінал заяви свідка, копія якої була подана суду 11.09.2020.

Оскільки, сам доказ був поданий на стадії підготовчого провадження у вигляді засвідченої копії, суд вбачає за можливе долучити відповідний доказ на стадії розгляду справи по суті в оригіналі.

В судовому засіданні 14.01.2021 представником позивача було зазначено, що представником Зукіним В.Д. не передавались документи позивачу пов`язані з прийняттям спірного рішення, проте доказів того, позивач звертався до свого представника щодо отримання документів надати не може. Про спірне рішення позивач довідався від своїх наступних представників на передодні звернення до суду з даним позовом. В процесі зміни керівництва відповідача у 2014, 2015 новим представникам позивача Зукін В.Д. документів, пов`язаних з прийняттям спірного рішення не надавав. На підставі довіреності, виданої Зукіну Д.В. у 2013 також були прийняті рішення про набуття корпоративних прав ТОВ "Дюбек" і що вказані дії не виходять за межі повноважень представника та схвалені позивачем. Натомість, дії по прийняттю спірного рішення виходять за межі повноважень, оскільки, суперечать меті виданої довіреності, яка видана саме для створення юридичної особи. Позивач вважає, що представник Зукін Д.В. сам собі надав дозвіл на відчуження нерухомого майна, прийнявши спірне рішення і вчинено це було з перевищенням наданих йому повноважень.

Представником третьої особи 2 наголошено, що представник діяв в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для недійсності рішення загальних зборів, оскільки, воно було прийнято за участі учасників, що мають 100% статутного капіталу товариства.

В судовому засіданні 14.01.2021 оголошено перерву до 21.01.2021 в зв`язку з клопотанням позивача про необхідність підготуватись до судових дебатів у письмовому вигляді.

В судове засідання 21.01.2021 представники відповідача та третьої особи 1 не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Щодо поданої відповідачем заяви про визнання позову.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на заявлений предмет позову, суд вважає, визнання відповідачем позову, порушує законні права та інтереси третіх осіб, а тому вбачає необхідність у розгляді справи по суті.

Суд протокольною ухвалою 21.01.2021 відмовив у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні 21.01.2020 позивач підтримав обставини, викладені в заявах по суті справи на підтвердження позовних вимог та подав виступ у судових дебатах у письмовому вигляді.

Представники третьої особи 2 заперечували проти позову з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представники третьої особи 2 просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЛ-Україна", про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10691020000030846.

28.03.2014 було проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ "ВНЛ-Україна" (протокол № 3 від 28.03.2014), на яких були присутні: громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , в особі представника за довіреністю Зукіна Валерія Дмитрійовича, що діє на підставі довіреності, яка була видана Магадєєвим Ю.Б 30.07.2013, посвідчена нотаріусом міста Москви та зареєстрована в реєстрі за номером 3-2113; Компанія Вітус Кепітал Лімітед, в особі Алпатова Кирила Георгійовича.

Затверджено порядок денний зборів:

1. Про надання згоди на продаж ТОВ "Дюбек" комплексу будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ "Дюбек" та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 загальною площею 3463,5 кв.м.

2. Про надання повноважень директору ТОВ "Дюбек" - Головач С.В. на укладання/підписання договору купівлі-продажу комплексу будівель по вул. Гамарника, 56 за ціною не менше 12450000,00 грн.

По 1 питанню одноголосно вирішили надати згоду на продаж ТОВ "Дюбек" комплексу будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ "Дюбек" та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 114313880000) загальною площею 3463,5 кв.м.

По 2 питанню одноголосно вирішили надати директору ТОВ "Дюбек" повноваження на укладання/підписання договору купівлі-продажу комплексу будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ "Дюбек" та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 загальною площею 3463,5 кв.м.

01.04.2014 позачерговими загальними зборами ТОВ "Дюбек" (протокол № 21 від 01.04.2014) було прийнято рішення про продаж комплексу будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ "Дюбек" та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 загальною площею 3463,5 кв.м та надання повноважень директору ТОВ "Дюбек" на укладення відповідного правочину. На зборах були присутні 100% учасників - ТОВ "ВНЛ-Україна" в особі директора - Зукіна В.Д.

До матеріалів справи також долучений договір купівлі-продажу комплексу будівель від 03.04.2014 року, укладений між ТОВ "Дюбек" та ТОВ "Пологовий будинок "Лелека", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 508, відповідно до якого комплекс будівель що належить на праві приватної власності ТОВ "Дюбек" та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 загальною площею 3463,5 кв.м був відчужений. До матеріалів справи також долучено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 03.04.2014. Крім того сторонами було укладено договір про внесення змін від 25.04.2014 до договору від 03.04.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 508.

Третьою особою 2 до матеріалів справи долучено платіжні доручення в підтвердження перерахування коштів за договором купівлі-продажу: № 55 від 29.05.2014 на суму 2030000,00 грн, № 73 від 30.05.2014 на суму 870000,00 грн, № 118 від 16.06.2014 на суму 12040000,00 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 14940000,00 грн, що є ціною договору купівлі-продажу від 03.04.2014 № 508.

Отже, кошти, за придбане нерухоме майно були третьою особою-2 перераховані на рахунок третьої особи-1, проте, не змогли бути використані чи повернуті платнику, в зв`язку з ліквідацією банку.

Позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЛ-Україна", оформлене протоколом від 28.03.2014 № 3, оскільки, рішення було прийнято за його відсутності не повноважним представником, без належного повідомлення самого учасника.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно долученої до матеріалів справи копії статуту товариства (затверджено Загальними Зборами Засновників протоколом № 1 від 05.09.2013) засновниками товариства є: громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 та Компанія Вітус Кепітал Лімітед. Для забезпечення діяльності товариства, засновники формують статутний капітал у розмірі 80000,00 грн. Частки засновників у статутному капіталі товариства складають ОСОБА_1 - 72000,00 грн,, що становить 90% статутного капіталу товариства; Вітус Кепітал Лімітед - 8000,00 грн, що становить 10% статутного капіталу товариства (п. 1.1, 6.1, 6.2 статуту).

Засновники (учасники) товариства мають право: брати участь у управлінні справами товариства (п.п. 11.1.1 п 11.1 статуту).

Товариству можуть належати будівлі, споруди, приміщення, земельні ділянки, обладнання, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, науково, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, в тому числі права на інтелектуальну власність (п. 5.5 статуту).

Згідно п.12.1, 12.2 статуту товариства, вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників товариства обирають голову загальних зборів учасників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час змінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства вправі передати свої повноваження іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; створення, реорганізація, ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень (п.п а), д) п. 13.1 статуту).

ТОВ "ВНЛ-Україна" є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек", що підтверджується долученим до матеріалів справи статутом ТОВ "ЛОП "Дюбек". Частка ТОВ "ВНЛ-Україна" у статутному капіталі товариства складає 100% статутного капіталу.

Отже, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що на загальних зборах учасників ТОВ "ВНЛ-Україна" 28.03.2014 були присутніми 100% його учасників через своїх представників.

ОСОБА_1 представляв його представник Зукін Валерій Дмитрович на підставі довіреності від 30.07.2013, засвідченої нотаріусом міста Москви Голишевою Л.Б., зареєстрованою в реєстрі за № 3-2113.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За своєю правовою природою довіреністю є односторонній правочин, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.

Відповідно до довіреності від 30.07.2013, засвідченої нотаріусом міста Москви Голишевою Л.Б., зареєстрованої в реєстрі за № 3-2113 громадянину України Зукіну Валерію Дмитровичу громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 довірено представляти інтереси довірителя при створенні товариства з обмеженою відповідальністю на території України з наданням статусу комерційної організації з іноземними інвестиціями для чого надано право:

- бути представником довірителя перед будь-якими фізичними та юридичними особами у всіх державних, органах місцевого самоврядування, адміністративних та інших компетентних органах, організаціях і установах України, в тому числі відділах державних реєстраторів районних державних адміністрацій, податкових органах, у всіх бюджетних та позабюджетних фондах, в будь-якій кредитній установі, нотаріальних конторах, архівах і архівних службах, будь-яких банках, в тому числі ощадних і інших необхідних організацій;

- брати участь від імені довірителя в установчих зборах з приводу створення товариства, а також на загальних зборах учасників товариства зі всіма правами учасника товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі вносити питання на порядок денний, голосувати з усіх питань порядку денного, приймати рішення та підписувати протоколи зборів;

- підписувати від мого імені і подавати заяви, реєстраційні картки, тощо;

- отримувати і надавати листи, повістки, повідомлення, посвідчення, дозволи, довідки, виписки, свідоцтва, рішення, постанови, розпорядження, протоколи, угоди, договори, акти, ліцензії, інші документи, їх дублікати і копії;

- відкривати тимчасові рахунки в банківських установах для формування статутного фонду/капіталу, вносити грошові кошти на тимчасові рахунки, закривати тимчасовий рахунок;

- отримати статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про взяття на податковий облік, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, повідомлення про можливість переходу на спрощену систему та інші документи;

- здійснювати необхідні узгодження;

- придбавати від мого імені корпоративні права Українських юридичних осіб і частки у статутному капіталі українських юридичних осіб;

- підписувати від імені довірителя установчі документи товариства, в тому числі статут, зміни в статут, нові редакції статутів;

- оплачувати необхідні тарифи, збори, мита та інші платежі;

- розписуватись за довірителя і здійснювати всі дії, пов`язані з виконанням даного доручення. Довіреність видана з правом передоручення, строком на 1 рік.

Як зазначено в довіреності, зміст документу записано зі слів довірителя вірно, правові наслідки йому зрозумілі та відповідають його волевиявленню.

Відповідно до ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Отже, процедура створення юридичної особи завершується її державною реєстрацією, а саме щодо ТОВ "ВНЛ-Україна" - 26.09.2013.

Щодо набуття статусу підприємства з іноземними інвестиціями:

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГК України підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Відповідно до п. 3, 4 ч.1, ч.2 ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків; державна реєстрація іноземної інвестиції - фіксування факту внесення іноземної інвестиції шляхом присвоєння органом державної реєстрації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій інформаційному повідомленню реєстраційного номера з відповідним записом у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах: часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об`єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав; господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції; в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб`єктами господарської діяльності України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання.

Згідно п. 4, 6 "Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2013 р. N 139 (чинна на момент виникнення правовідносин) для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі - заявник) подає органу державної реєстрації такі документи: інформаційне повідомлення згідно з додатком 1 до цього Порядку у трьох примірниках з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцем здійснення інвестицій про їх фактичне здійснення. Зазначене повідомлення заповнюється згідно з додатком 2 до цього Порядку; документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо); документи, які підтверджують вартість іноземних інвестицій, що визначається відповідно до статті 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється шляхом присвоєння органом державної реєстрації інформаційному повідомленню реєстраційного номера, який на всіх трьох примірниках засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою органу державної реєстрації, та внесення таким органом відповідного запису до журналу обліку. Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземних інвестицій, другий - надсилається до п`ятого числа місяця, що настає за звітним кварталом, поштовим відправленням Мінекономрозвитку, третій - залишається в органі державної реєстрації.

Отже, з тексту довіреності вбачається, що вона була видана для представництва інтересів позивача при створенні товариства з обмеженою відповідальністю на території України з наданням статусу комерційної організації з іноземними інвестиціями.

Проте, повноваження надані представнику вищезазначеною довіреністю необмежені питаннями створення товариства чи надання товариству статусу комерційної організації. Представник Зукін В.Д., наділений повноваженнями представляти інтереси учасника Товариства Магадєєва Ю.Б. і після створення юридичної особи, зокрема під час здійснення підприємницької і господарської діяльності. Вказані повноваження передбачені довіреністю від 30.07.2013 і серед них зокрема: - брати участь від імені довірителя в установчих зборах з приводу створення товариства, а також на загальних зборах учасників товариства зі всіма правами учасника товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі вносити питання на порядок денний, голосувати з усіх питань порядку денного, приймати рішення та підписувати протоколи зборів ; - отримувати і надавати листи, повістки, повідомлення, посвідчення, дозволи, довідки, виписки, свідоцтва, рішення, постанови, розпорядження, протоколи, угоди, договори , акти, ліцензії, інші документи, їх дублікати і копії; - придбавати від мого імені корпоративні права Українських юридичних осіб і частки у статутному капіталі українських юридичних осіб ;

Отже, текст довіреності передбачає право представника вчиняти дії, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності уже створеного товариства і право представника діяти від імені довірителя в тому числі і як учасник товариства, а не лише його засновник.

Крім того, в тексті довіреності вказано, що зміст документу записаний зі слів довірителя вірно, правові наслідки йому зрозумілі і відповідають його волевиявленню.

Вказана обставина спростовує доводи представника позивача про не належну кваліфікацію нотаріуса, який посвідчував довіреність, і включення нотаріусом пунктів, що суперечать меті виданої довіреності, оскільки, як зазначено самим довірителем, довіреність була записана з його слів вірно, тобто саме довірителем було визначено обсяг повноважень, представника Зукіна Д.В .

Також, до матеріалів справи долучено рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом № 2 від 04.11.2013, згідно якого вирішено надати директору ТОВ "ВНЛ-Україна" повноваження на укладення з ТОВ "НРБ-Клуб" договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дюбек" в розмірі 100% статутного капіталу за ціною 12400000,00 грн. Позивач брав участь у зазначених загальних зборах учасників товариства через свого представника Зукіна Д.В., який діяв на підставі довіреності від 30.07.2013 № 3-2113. Вказані дії Зукіна Д.В. не пов`язані з визначеною метою довіреності - створення товариства, проте не оскаржувались з боку довірителя і були вчинені, як вказує представник позивача при розгляді даної справи, за обізнаності ОСОБА_1 .

Вказана обставина підтверджує, що ОСОБА_1 усвідомлював, що повноваження надані ним довіреністю від 30.07.2013 № 3-2113, пов`язані не тільки зі створенням товариства на території України, а й з вчиненням інших дій, право на які він особисто надав, підписавши довіреність від 30.07.2013 № 3-2113, в тому числі брати участь у загальних зборах учасників, голосувати за рішення на загальних зборах та підписувати відповідні рішення загальних зборів.

Отже, суд відзначає, що доданими до матеріалів справи доказами підтверджено право представника Зукіна Д.В. брати від імені ОСОБА_1 участь у загальних зборах учасників ТОВ "ВНЛ-Україна", що відбулись 28.03.2014, голосувати на вказаних загальних зборах від імені довірителя та підписувати відповідні рішення.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що при прийнятті спірного рішення були дійсно присутні учасники, які володіють 100% у статутному капіталі ТОВ "ВНЛ-Україна", а тому збори були повноважними і могли ухвалювати будь-яке рішення, що стосується товариства.

Також не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, що Зукін В.Д. діяв при прийнятті спірного рішення в своїх інтересах, оскільки, на час укладення договору про відчуження нерухомого майна ТОВ "Дюбек", Зукін В.Д. не був учасником, власником чи директором ТОВ "Лелека".

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Необхідною умовою здійснення юридичних дій представниками є наділення їх певним обсягом повноважень. Повноваження - це суб`єктивні права представника на здійснення правомірних юридичних дій від імені особи, яку представляють. Повноваження представника встановлюються особою, які представляють, законом, актом органу юридичної особи тощо. В першому випадку вони підтверджуються договором або довіреністю, в другому та третьому - документами, що встановлюють особу представника, опікунським посвідченням, трудовим договором з юридичною особою, посвідченням працівника юридичної особи тощо.

Таким чином, загальні вимоги щодо повноважень представника зводяться до наступних:

1) обсяг повноважень представника залежить від конкретної правової підстави виникнення правовідносин представництва: положень договору доручення, довіреності, закону, акта органу юридичної особи тощо;

2) представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Варто підкреслити, що незважаючи на нібито універсальний характер цього правила і поширення його на усі представницькі відносини (ч. 1 ст. 238 ЦК), воно стосується лише випадків добровільного представництва, оскільки обов`язкове представництво існує саме для того, щоб надати можливість захистити права осіб з недостатнім обсягом цивільної дієздатності;

3) представник не має права вчиняти правочин, який може бути вчинений лише особою, яку представляють;

4) правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

З поданих до матеріалів справи документів не вбачається, що беручи участь у загальних зборах товариства та голосуючи за прийняття відповідних рішень 28.03.2014 Зукін В.Д. вийшов за межі наданих йому повноважень.

З приводу повідомлення позивача про проведення загальних зборів 28.03.2014.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Загальні збори учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Учасники, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем загальних зборів учасників товариства. Загальні збори скликаються не рідше 2 разів на рік. Позачергові загальні збори учасників скликаються директором товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори також повинні скликатись на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і в будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів директор товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. При проведенні загальних зборів товариства учасники повідомляються про час та місце проведення зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (п. 14.1, 14.3, 15.1-15.6 статуту).

Отже ні законом, ні статутом товариства не передбачено яким саме чином учасники товариства повідомляються про проведення загальних зборів. Проте, як зазначає позивач та не спростовує і не заперечує відповідач, ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення загальних зборів 28.03.2014 та не був повідомлений про порядок денний вказаних загальних зборів. Також, як вбачається з матеріалів справи, особисто, ОСОБА_1 не брав участі у загальних зборах товариства 28.03.2014.

Проте відсутність доказів особистого повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 , за умови явки його повноважного представника не може впливати на дійсність рішення загальних зборів. Крім того, представник позивача при розгляді даної справи повідомив суд про те, що ОСОБА_1 не приїжджав особисто на територію України, натомість брав участь у всіх загальних зборах товариства через уповноважених ним представників. Також не доведено належними та допустимим доказами тих обставин, що представник діяв не в інтересах довірителя, оскільки, кошти від відчуження майна, дозвіл на яке було надано спірним рішенням надійшли на рахунок продавця у повному обсязі.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належним чином, а тому суд задовольняє позов у повному обсязі.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЛ-Україна" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, код ЄДРПОУ 38914545), що оформлене протоколом № 3 від 28.03.2014 - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.02.2021

Суддя І.В.Усатенко