Постанова

від 29.07.2021 по справі 910/16183/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16183/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021

у складі колегії суддів: О. В. Попікова - головуючий, О. О. Євсіков, В. А. Корсак

та на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2021

суддя: І. В. Усатенко

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю ВНЛ-Україна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Лікувально-оздоровчий профілакторій Дюбек ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Пологовий будинок Лелека

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників учасників:

позивача: не з`явилися

відповідача: не з`явилися

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЛ-Україна (далі - ТОВ ВНЛ-Україна , Товариство, відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ВНЛ-Україна , оформлених протоколом №3 від 28.03.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів, порядку повідомлення позивача про їх проведення, та проведення зборів без дотримання обов`язкової умови щодо наявності кворуму.

Позивач вказує на те, що представник ОСОБА_3 , який діяв від імені позивача на зборах, був неуповноважений на прийняття тих рішень, які були прийняті на оспорюваних зборах, оскільки довіреність, видана позивачем на вказаного представника обмежувалася лише створенням товариства з обмеженою відповідальністю та надання цьому товариству статусу комерційної організації з іноземними інвестиціями.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі № 910/16183/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що при прийнятті спірного рішення загальних зборів були присутні учасники, які володіють 100% у статутному капіталі ТОВ ВНЛ-Україна , тому збори були повноважними.

Крім того, суди попередніх інстанцій вказують на те, що довіреність, на підставі якої діяв представник позивача, не обмежується питанням створення товариства чи надання товариству статусу комерційної організації. Зміст довіреності свідчить про те, що ОСОБА_3 має право вчиняти дії, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності уже створеного товариства.

Також суди зазначають, що відсутність доказів особистого повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 , за умови явки його повноважного представника не може впливати на дійсність рішення загальних зборів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ВНЛ-Україна , оформлених протоколом №3 від 28.03.2014.

З касаційної скарги вбачається, що скарга подається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 711/8571/16-ц, № 754/5827/19, №918/13/18, та постановах Вищого господарського суду України у справах №910/7200/16, №914/1905/15, №910/12493/14.

Крім того, позивач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок експерта та не надано йому оцінки.

До суду 29.07.2021 від представника заявника касаційної скарги надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване наявністю у представника ознак гострої респіраторної хвороби і підозрою на зараження хворобою COVID-19.

Розглянувши вказане клопотання Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, як документально необґрунтованого. Крім того, Верховний Суд зазначає, що явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і скаржник протягом строку з дати відкриття касаційного провадження та по дату судового засідання не був позбавлений можливості надавати Суду додаткові пояснення стосовно вимог касаційної скарги або заперечень відповідача на неї.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Пологовий будинок Лелека просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Згідно зі статутом учасниками ТОВ ВНЛ-Україна є: громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (90% частки статутного капіталу) та Компанія Вітус Кепітал Лімітед, юридична особа, яка створена та діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр (10% частки статутного капіталу).

ТОВ ВНЛ-Україна є засновником (учасником) ТОВ Лікувально-оздоровчий профілакторій Дюбек . Частка ТОВ ВНЛ-Україна у статутному капіталі товариства складає 100% статутного капіталу.

28 березня 2014 року проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ ВНЛ-Україна , на яких були присутні: громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, виданої 30.07.2013 ОСОБА_1, посвідченої нотаріусом міста Москви та зареєстрованої в реєстрі за номером 3-2113, та Компанія Вітус Кепітал Лімітед, в особі Алпанова К.Г., який діяв на підставі довіреності, виданої 12.08.2013 компанією Вітус Кепітал Лімітед, посвідченої 12.08.2013 уповноваженим працівником із засвідчення документів та апостильована Постійним заступником Міністра Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр.

На порядку денному зборів були наступні питання:

1. Про надання згоди на продаж ТОВ Дюбек комплексу будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ Дюбек та знаходяться за адресою: 04075, м. Київ, вулиця Гамарника, 56 загальною площею 3 463,5 кв.м.

2. Про надання повноважень директору ТОВ Дюбек - ОСОБА_4 на укладання/підписання договору купівлі-продажу комплексу будівель по АДРЕСА_1 за ціною не менше 12 450 000,00 грн.

Згідно з протоколом загальних зборів від 28.03.2014 № 3, по двом вказаним питанням порядку денного голосування відбулося одноголосно, тобто 100% присутніх учасників ТОВ ВНЛ-Україна .

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, на момент проведення оспорюваних позачергових загальних зборів ТОВ ВНЛ-Україна , було врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України Про господарські товариства .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України Про господарські товариства (далі - Закон, чинний у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю, на дату прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

У статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Пунктами 11.1.1 п 11.1 статуту ТОВ ВНЛ-Україна передбачено, що засновники (учасники) товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства.

Згідно з п.п. 12.1, 12.2 статуту товариства вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників товариства обирають голову загальних зборів учасників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час змінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства вправі передати свої повноваження іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Частиною 1 ст. 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

У частині 3 ст. 244 ЦК України зазначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 245 ЦК України (в редакції на дату проведення оспорюваного рішення загальних зборів) форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.

За своєю правовою природою довіреністю є односторонній правочин, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень.

Перевищенням повноважень слід вважати ситуацію, коли представник має певні повноваження, проте вчиняє дії з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності.

Згідно зі ст. 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом п. 14.1 Статуту ТОВ ВНЛ-Україна встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше як 60 % голосів.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно п. 15.6 Статуту ТОВ ВНЛ-Україна при проведенні загальних зборів товариства учасники повідомляються про час та місце проведення зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства.

Згідно з положеннями ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Таким чином, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Господарські суди попередніх інстанцій правильно врахували, що ст. 116 ЦК України встановлює право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.

Відповідно до ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Тому зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник/член не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на позачергових загальних зборах були присутні: громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (90% статутного капіталу), в особі представника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, виданої 30.07.2013 ОСОБА_1, посвідченої нотаріусом міста Москви та зареєстрованої в реєстрі за номером 3-2113, та Компанія Вітус Кепітал Лімітед (10 % статутного капіталу).

У матеріалах справи міститься довіреність, видана 30.07.2013 ОСОБА_1, посвідчена нотаріусом міста Москви та зареєстрована в реєстрі за номером 3-2113.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Верховною Радою України 10.11.1994, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Відповідно до зазначеної довіреності громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 довірив ОСОБА_3 представляти його інтереси при створенні товариства з обмеженою відповідальністю на території України з наданням статусу комерційної організації з іноземними інвестиціями для чого надав йому такі права:

- бути представником довірителя перед будь-якими фізичними та юридичними особами у всіх державних, органах місцевого самоврядування, адміністративних та інших компетентних органах, організаціях і установах України, в тому числі відділах державних реєстраторів районних державних адміністрацій, податкових органах, у всіх бюджетних та позабюджетних фондах, в будь-якій кредитній установі, нотаріальних конторах, архівах і архівних службах, будь-яких банках, в тому числі ощадних і інших необхідних організацій;

- брати участь від його імені в установчих зборах з приводу створення товариства, а також на загальних зборах учасників товариства зі всіма правами учасника товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі вносити питання на порядок денний, голосувати з усіх питань порядку денного, приймати рішення та підписувати протоколи зборів;

- підписувати від його імені і подавати заяви, реєстраційні картки, тощо;

- отримувати і надавати листи, повістки, повідомлення, посвідчення, дозволи, довідки, виписки, свідоцтва, рішення, постанови, розпорядження, протоколи, угоди, договори, акти, ліцензії, інші документи, їх дублікати і копії;

- відкривати тимчасові рахунки в банківських установах для формування статутного фонду/капіталу, вносити грошові кошти на тимчасові рахунки, закривати тимчасовий рахунок;

- отримати статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про взяття на податковий облік, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, повідомлення про можливість переходу на спрощену систему та інші документи;

- здійснювати необхідні узгодження;

- придбавати від його імені корпоративні права Українських юридичних осіб і частки у статутному капіталі українських юридичних осіб;

- підписувати від імені довірителя установчі документи товариства, в тому числі статут, зміни в статут, нові редакції статутів;

- оплачувати необхідні тарифи, збори, мита та інші платежі;

- розписуватись за довірителя і здійснювати всі дії, пов`язані з виконанням даного доручення.

Довіреність видана з правом передоручення, строком на 1 рік.

Досліджуючи та аналізуючи зміст зазначеної довіреності від 30.07.2013, суди встановили наявність у ОСОБА_3 повноважень на вчинення дій, пов`язаних з участю від імені довірителя на загальних зборах учасників Товариства з усіма правами учасника товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі вносити питання на порядок денний, голосувати з усіх питань порядку денного, приймати рішення та підписувати протоколи зборів. Суди попередніх інстанцій встановили, що повноваження надані представнику зазначеною довіреністю не обмежені питаннями створення товариства чи надання товариству статусу комерційної організації, представник ОСОБА_3 наділений повноваженнями представляти інтереси учасника Товариства і після створення юридичної особи, зокрема під час здійснення підприємницької і господарської діяльності.

Крім того, в довіреності зазначено що її зміст записаний зі слів ОСОБА_1 вірно, правові наслідки йому зрозумілі і відповідають його волевиявленню.

З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що на Зборах були присутні учасники Товариства, що в сукупності володіють 100 відсотками голосів. Тобто оспорюване рішення зборів прийнято за участю позивача, в особі уповноваженого представника, який на момент проведення зборів володів 90 % статутного капіталу товариства.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що при прийнятті оспорюваних рішень на загальних зборах учасників ТОВ ВНЛ-Україна були присутні учасники, які володіють 100% у статутному капіталі цього товариства, тобто при наявності кворуму, тому позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів, оскільки право позивача на участь в управлінні Товариством було реалізовано шляхом участі в цих зборах його представника.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд погоджується з висновком судів про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення зборів через недотримання порядку їх скликання та проведення, адже право позивача на участь в управлінні Товариством було реалізовано шляхом участі в зборах та голосування з питань порядку денного. Тому Суд відхиляє доводи позивача про порушення судами положень ст. ст. 60, 61 Закону України Про господарські товариства .

Касаційну скаргу із посиланням на положення п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків, викладених у постановах: Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 711/8571/16-ц, від 09.03.2021 у справі № 754/5827/19, від 19.12.2018 у справі № 918/13/18, Вищого господарського суду від 12.12.2016 у справі №910/7200/16, від 09.02.2016 у справі № 914/1905/15, 19.11.2015 у справі №910/12493/14.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п .1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

У справі № 711/8571/16-ц Верховний Суд, погоджуючись з рішенням Апеляційного суду Черкаської області, про ухвалення нового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вказав на те, що судом апеляційної інстанції було встановлено, що при укладенні оскаржуваного правочину представником позивача були вчинені дії з перевищенням наданих повноважень та укладено договір не з тією особою, з якою позивачка мала намір укласти договір при наданні довіреності (в довіреності зазначено конкретну особу, з якою слід укласти договір), у зв`язку з чим відбулося порушення її прав.

У справі № 754/5827/19 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного суду, про ухвалення нового рішення про відмову у стягнення грошових коштів за договором позики, вказав на те, що у випадку, коли у представника взагалі відсутні повноваження на вчинення конкретного правочину, такі дії не можна вважати перевищенням повноважень в розумінні ст. 241 ЦК України, оскільки вони де-факто відсутні.

У справі № 918/13/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду, про прийняття нового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів, вказав на встановлення судом апеляційної інстанції обставин неуповноваження ОСОБА_5 ОСОБА_6 на участь у спірних загальних зборах учасників Товариства та на відсутність права голосу на цих зборах.

З огляду на вказане, Верховний Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що суди ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків, викладених у зазначених справах, оскільки, вирішуючи ці справи та справу № 910/16183/19, суди виходили з різних встановлених судами фактичних обставин справи та зібраних доказів.

Верховний Суд вважає помилковим посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на правову позицію, висловлену в постановах Вищого господарського суду України, оскільки за змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми. Тому посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України відхиляються.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив відомості, що містяться у висновку експерта та не зробив самостійні висновки щодо питання, які були в ньому порушені з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст. 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Тобто дана норма містить вичерпний перелік підстав для надання висновку експерта у галузі права.

Статтею 109 ГПК України встановлено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Висновок експерта, наданий позивачем, не може розглядатися як висновок експерта у галузі права, оскільки наданий позивачем висновок свідчить про те, що позивачем не ставилися перед експертом питання щодо застосування аналогії закону чи застосування аналогії права, змісту норм іноземного права, оскільки дані правовідносини врегульовані законодавством України.

Висновок по суті є правовою позицією скаржника. Крім того, суди попередніх інстанцій надали оцінку правовій природі та змісту довіреності від 30.07.2013.

З огляду на зазначене та враховуючи, що висновок експерта, наданий позивачем, не є висновком експерта у галузі права і суд апеляційної інстанції не посилається в постанові на висновок експерта, як на джерело відомостей, які в ньому містяться, тому у суду були відсутні підстави робити самостійні висновки щодо наявних в ньому положень та аргументів.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч.1 ст. 308 ГПК України).

Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

8. Судові витрати

Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/16183/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя В. І. Студенець