Рішення

від 19.01.2021 по справі 916/2587/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2587/20

Господарський суд Одеської області у складі судді: Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропаркінг" (65054, м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, буд. 2, код ЄДРПОУ 40919228) до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Паркінг" (65054, м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, буд. 2, код ЄДРПОУ 41600610)

про визнання недійсними пунктів 1, 3 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.07.2020 № 65/11-р/к у справі № 28-02/2019

Представники:

Від позивача - Леонова О.В. (адвокат, довіреність від 14.02.2020);

Від відповідача - Лещенко Г.В. (в порядку самопредставництва, наказ від 04.09.2020 № 65/24-ОД);

Від третьої особи - Леонова О.В. (адвокат, довіреність від 14.02.2020).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропаркінг" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач, Відділення АМК) з вимогами про:

- визнання недійсним пункту 1 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.07.2020 № 65/11-р/к у справі № 28-02/2019 - в частині визнання дій ТОВ "Тревел паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" такими, які полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін на послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса";

- визнання недійсним пункту 3 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.07.2020 № 65/11-р/к у справі № 28-02/2019 - в частині накладення на ТОВ "Аеропаркінг" (код ЄДРПОУ: 40919228) штрафу, відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000,00 грн., за вчинення порушення передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою суду від 08.09.2020 позовну заяву ТОВ "Аеропаркінг" від 02.09.2020 № 43 (вх. № 2680/20 від 03.09.2020) - залишено без руху, постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме доплатити суму судового збору у розмірі 2 102,00 грн. в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.09.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви від 14.09.2020 № 44 (вх. № 244345/20) разом із платіжним дорученням від 11.09.2020 № 895 про сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Паркінг".

Протокольною ухвалою від 16.10.2020 відкладено підготовче засідання на 03.11.2020.

Протокольною ухвалою від 03.11.2020 відкладено підготовче засідання на 17.11.2020.

Протокольною ухвалою від 17.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2020.

Протокольною ухвалою від 16.12.2020 оголошено перерву до 11.01.2021.

Протокольною ухвалою від 11.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.01.2021.

Протокольною ухвалою від 14.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.01.2021.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 40, 59, 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , статтю 23-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України , пункт 26 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, обґрунтовані неповним з`ясуванням Відповідачем обставин, які мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 28-02/2019.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.10.2020 № 65-02/2542 (вх. № 27063/20) в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аеропаркінг в повному обсязі, оскільки Позивачем не надано доказів наявності підстав для скасування рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.07.2020 № 65/11-р/к у справі № 28-02/2019.

28.10.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 26.10.2020 № 46 (вх. № 28739/20).

10.11.2020 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від 06.11.2020 № 65-02/3002 (вх. № 30121/20).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача, Відповідача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

24.07.2018 Одеським обласним територіальним відділенням АМКУ було направлено вимогу № 02-07/1358 про надання інформації до позивача у зв`язку із дослідженням ринку надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках, парковках. 29.08.2018 ТОВ "Аеропаркінг" було надано відповідь на вказану вимогу.

Також, 25.10.2018 ТОВ "Аеропаркінг" надавалась відповідь на вимогу № 65-02/2137 від 11.10.2018 з проханням продовжити строк для надання відповіді на вимогу. Листом від 06.12.2018 № 65-02/2552 строк надання відповіді на вимогу було подовжено до 26.12.2018.

20.12.2018 ТОВ "Аеропаркінг" надано відповідь на вимогу № 65-02/2137 від 11.10.2018.

03.01.2019 за вих. № 65-02/23 Одеським обласним територіальним відділенням АМКУ знов надано вимогу до ТОВ "Аеропаркінг" про надання інформації. На вказану вимогу було надано відповідь від 13.02.2019 № 29.

За вих. № 22 від 18.05.2020 ТОВ "Аеропаркінг" направлялось клопотання про відкладення розгляду справи № 28-02/2019.

14.07.2020 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення № 65/11-р/к від 14.07.2020 у справі № 28-02/2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення), яке є частково оскаржуваним у даній справі.

Судом встановлено, що Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 05.05.2020 було викладено попередні висновки адміністративної колегії у справі № 28-02/2019, відповідно до яких дії ТОВ "Аеропаркінг" та ТОВ "Тревел Паркінг" було запропоновано визнати такими, що полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса".

Попередні висновки було направлено ТОВ "Аеропаркінг" супровідним листом від 06.05.2020 за вих. № 65-02/891. У листі зазначено, що ТОВ "Аеропаркінг" має право у десятиденний строк звернутися до Одеського обласного територіального відділення АМКУ та надати свої пропозиції та зауваження до попередніх висновків.

ТОВ "Аеропаркінг" було отримано попередні висновки 13.05.2020, що зазначається самим позивачем та підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідь на попередні висновки ТОВ "Аеропаркінг" було надано клопотання про продовження терміну підготовки та подачі інформації на вимогу (отримано Одеським обласним територіальним відділенням АМКУ 20.05.2020 за вх. № 65-01/968.

У зазначеному клопотанні позивач вказує, що 13.05.2020 також отримано вимогу від 07.05.2020 про надання інформації щодо розміру доходу (виручки) за 2019 рік.

Посилається на те, що у зв`язку із введенням в дію ряду рішень Кабінету Міністрів України та Ради Національної безпеки і оборони України щодо впровадження в Україні з 12.03.2020 загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 підприємство тимчасово вимушено було призупинити свою роботу. Починаючи з 01.04.2020 відповідно до статей 34, 113 Кодексу законів про працю України на підприємстві запроваджено режим простою, усі працівники підприємства знаходяться на дистанційному зв`язку, виникає необхідність більшого часу для надання необхідних документів, зазначених у вимозі. Просив продовжити строк підготовки та надання інформації на вимогу у строк до 18.06.2020.

Водночас, щодо попередніх висновків у справі № 28-02/2019 ТОВ "Аеропаркінг" зазначено, що з ними підприємство не погоджується, задля надання аргументованої відповіді на попередні висновки адміністративної колегії у зв`язку із режимом простою через карантин також необхідний додатковий час. Просив відкласти розгляд справи № 28-02/2019 на період до закінчення загальнодержавного карантину, а також надати можливість направити свої заперечення протягом двох тижнів після скасування загальнодержавного карантину в Україні.

Листом від 23.06.2020 за вих. № 65-02/1272 ТОВ "Аеропаркінг" було повідомлено про засідання Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення АМКУ щодо розгляду справи № 28-02/2019 про порушення ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" законодавства про захист економічної конкуренції, яке відбудеться 09.07.2020.

14.07.2020 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення АМКУ було винесено рішення у справі № 28-02/2019.

15.07.2020 листом за вих. № 05-02/1513 вказане рішення було направлено на адресу ТОВ "Аеропаркінг" і отримано 23.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Щодо посилання Позивача на позбавлення його права надання відповіді на попередні висновки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 (далі - Правила), Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді, зокрема, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку. Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

Пунктом 16 Правил встановлено, що особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (за винятком інформації з обмеженим доступом, а також інформації, визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) після одержання копії подання з попередніми висновками в справі (витягу з нього відповідно до пункту 26 цих Правил), а також мають право наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі (витяги з них, за винятком інформації з обмеженим доступом, а також інформації визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 26 Правил визначено, що копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.

За вмотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про необхідність більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки відповіді на нього розгляд справи може бути відкладено.

При цьому саме по собі подання клопотання про відкладення розгляду справи не свідчить про наявність у органу Антимонопольного комітету України обов`язку відкласти розгляд справи. Положення п.26 Правил встановлює, що клопотання має бути вмотивованим, тобто повинно містити достатні та обґрунтовані підстави для відкладення розгляду справи, підтверджені певними доказами.

Прохання відкласти розгляд справи № 28-02/2019 на період до закінчення загальнодержавного карантину, а також надати можливість направити свої заперечення протягом двох тижнів після скасування загальнодержавного карантину в Україні, - не може вважатися обґрунтованим, як і посилання на встановлення режиму простою на підприємстві. Позивачем не доведено наявність об`єктивних причин, які б заважали надати заперечення щодо попередніх висновків саме у встановлений строк, та безпосередню залежність таких причин від встановлення загальнодержавного карантину і режиму простою на підприємстві позивача.

Подаючи клопотання про надання додаткового часу для надання пояснень, стороною не було зазначено конкретного строку, в який такі пояснення взагалі можуть бути надані, що також не може вважатися об`єктивною підставою для відкладення.

Позивач не заперечує обізнаність із датою розгляду справи та посилається на те, що засідання адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було проведено без участі позивача.

При цьому, п.27 Правил визначено, що про дату, час і місце розгляду справи особи, що беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за п`ять днів до дня її розгляду. Однак законодавством не передбачено обов`язковість участі у справі таких осіб.

Враховуючи отримання попередніх висновків позивачем 13.05.2020, і те, що частково оскаржуване рішення було прийнято 14.07.2020, суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача щодо наявності у ТОВ "Аеропаркінг" достатньої кількості часу для підготування відповіді на попередні висновки від 05.05.2020 № 65/11-пв/к за результатами розгляду справи № 28-02/2019.

Стосовно доводів позивача по суті прийнятого рішення, яке оскаржується в частині, суд вказує таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" (Орендодавець, далі - Аеропорт) та ТОВ "Аеропаркінг" (Орендар) укладено Договір оренди майна № 04/11 від 04.11.2016, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, відповідно до переліку, наведеного в Додатку №1 та візуалізованого у Додатку № 2 (строк оренди, з урахуванням додаткових угод, які містяться у матеріалах справи, до 31.12.2018).

Так, перелік майна із подальшими змінами відповідно до додаткових угод включає обладнання для паркінгу в комплекті, стандартні модульні кабіни з поліестру, шлагбаум, обладнання парковки, частину твердого покриття привокзальної площадки.

Також 04.11.2016 між Аеропортом та ТОВ "Аеропаркінг" укладено Договір оренди № 04-11 від 04.11.2016, відповідно до якого Аеропорт передав в оренду обладнання для паркінгу.

26.10.2018 між Аеропортом (Сторона-1) та ТОВ "Аеропаркінг" (Сторона-2) було укладено Договір №57/4-2018, відповідно до п.1.1. якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в Міжнародному аеропорту "Одеса" (далі - Аеропорт) в порядку та на умовах даного Договору Сторона-1 надає можливість організації Стороною-2 для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Сторони-1 (далі - Автостоянки) в межах погодженого Сторонами Договору Плану-схеми (Додаток №1) і відповідно до Технології щодо організації роботи Автостоянок (Додаток №2). Сторона-2 в розумінні цього Договору є оператором з організації (адміністрування) роботи Автостоянок та надання послуг третім особам щодо перебування транспортних засобів на Автостоянках в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Сторона-2 протягом дії даного договору організує роботу Автостоянок для третіх осіб цілодобово та на комерційній основі. Строк дії договору встановлено до 31.12.2019.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" ("Орендодавець") та ТОВ "Тревел Паркінг" ("Орендар") укладено Договір оренди майна № 9/18-2017 від 29.09.2017, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове цільове платне користування майно, відповідно до переліку, наведеного у Додатку №1 (т.2 а.с.98) (із подальшими змінами відповідно до додаткових угод майно включає обладнання для паркінгу в комплекті, стандартні модульні кабіни з поліестру, частина твердого покриття привокзальної площадки). Строк оренди встановлено до 26.10.2018 (з урахуванням змін).

Надалі між ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса" ("Орендодавець") та ТОВ "Тревел Паркінг" було укладено Договір оренди майна №38/4-2019 від 04.06.2019, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове цільове платне користування майно відповідно до переліку (строк оренди встановлено до 23.09.2019).

Також між ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса" (Сторона-1) та ТОВ "Тревел Паркінг" (Сторона-2) 29.09.2017 укладено Договір №251, відповідно до п.1.1. якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та метою покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в Міжнародному аеропорту Одеса (далі - Аеропорт) в порядку та на умовах даного Договору Сторона-1 надає можливість організації Стороною-2 для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Сторони-1 (далі - Автостоянки) в межах погодженого Сторонами Договору Плану-схеми (Додаток №1) і відповідно до Технології щодо організації роботи Автостоянок (Додаток №2). Сторона-2 в розумінні цього Договору є оператором з організації (адміністрування) роботи Автостоянок та надання послуг третім особам щодо перебування транспортних засобів на Автостоянках в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Сторона-2 протягом дії даного договору організує роботу Автостоянок для третіх осіб цілодобово та на комерційній основі. Строк дії договору встановлено до 31.12.2019.

Між Аеропортом та ТОВ "Тревел Паркінг" також укладався Договір № 37/4-2019 від 04.06.2019, відповідно до п.1.1. якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та метою покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в Міжнародному аеропорту Одеса (далі - Аеропорт) в порядку та на умовах даного Договору Сторона-2 організовує для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Строни-1 (далі - Автостоянка) в межах погодженого Сторонами Договору Плану-схеми і відповідно до Технології щодо організації автостоянок.

Рішенням Відділення АМК від 14.07.2020 встановлено, що дії, які є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, полягають у наступному: узгоджене встановлення та застосування ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 року.

Об`єктом аналізу на ринку надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках зазначено:

- Суб`єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках;

- Послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках, що надаються суб`єктами господарювання на зазначеному ринку.

Рішенням Відділення АМК від 14.07.2020 встановлено, що діяльність ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" зосереджена саме на задоволенні потреб споживачів, які є споживачами/клієнтами міжнародного аеропорту "Одеса". Учасниками ринку є суб`єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах міжнародного аеропорту "Одеса", та споживачі, суб`єкти господарювання, які отримують зазначені послуги (споживачі/клієнти аеропорту). Споживачами послуг є фізичні особи-власники транспортних засобів та особи, які мають право користування (розпорядження) транспортними засобами, які прибули до міжнародного аеропорту "Одеса", а також водії транспортних засобів, що належать суб`єктам господарської діяльності, що прибувають чи перебувають у міжнародному аеропорту "Одеса". Товаром є послуга з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках.

Рішенням встановлено, що враховуючи дані калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки № 2 ТОВ "Аеропаркінг", рентабельність за другу годину стоянки становить 208 %, рентабельність за подальший час на годину становить 53%, рентабельність за добу становить 28 %.

У рішенні встановлено, що у період вересня 2017-2018 років засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником ТОВ "Тревел Паркінг" є ОСОБА_1 . Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Аеропаркінг" станом на 27.10.2016 та на 12.02.2017 є ОСОБА_2 , керівником - ОСОБА_1 . У період вересня 2017-2018 років засновником та керівником ТОВ "Аеропаркінг" є ОСОБА_2 .

Також рішенням встановлено, що у ТОВ "Тревел Паркінг" і в ТОВ "Аеропаркінг" працювали одні і ті ж самі особи ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). Інші співробітники працювали також одночасно, почергово у обох підприємствах. Відповідачем у рішенні зроблено висновок про наявність підстав вважати, що відповідачі (ТОВ "Аеропаркінг", ТОВ "Тревел Паркінг") протягом певного періоду були пов`язані між собою через вказаних фізичних осіб, що може свідчити про високий ступінь довіри між відповідачами, що є сприятливою умовою для обміну інформацією відповідачами, в тому числі щодо встановлення цін на послуги.

Зазначено про здійснення діяльності за однією адресою, схоже оформлення документів відповідачів (калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг).

Рішенням встановлено, що ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" встановлює такі ціни на послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автостоянках, які в 3,33-28,8 разів перевищують ціни в міжнародних аеропортах України. Зроблено висновок, що за відсутності ефективної конкуренції на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках споживачі не мають альтернативних джерел придбання зазначених послуг, вимушені погоджуватися на встановлені ціни.

Оскаржуваним рішенням встановлено дії ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг", які полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса".

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) встановлено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

закриття провадження у справі.

Статтею 50 Закону передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії (п.1 ст.50 Закону).

Статтею 6 цього Закону встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються, встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів (п.1 ч.2 ст.6 Закону).

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Оскаржуваним рішенням встановлено порушення у діях позивача та третьої особи, які кваліфікуються саме вищезазначеними статтями: п.1 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону.

Статтею 59 Закону визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Будь-яке рішення державного органу, уповноваженого на здійснення певної діяльності, не може ґрунтуватися на припущеннях чи досліджених не у повній мірі фактах та обставин, що стали підставою для ухвалення певного рішення.

Суд зазначає, що здійснення системної оцінки та кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання, як і уточнення кваліфікації одних і тих самих дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання в межах відповідних (тобто тих, що співвідносяться як загальні та спеціальні) приписів, що містяться в різних частинах статті 6 вказаного вище Закону, відноситься до виключних (дискреційних) повноважень органів Антимонопольного комітету України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВС від 21.12.2020 по справі № 910/2094/19.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВС від 15.12.2020 по справі №918/390/20.

Позивач та третя особа здійснюють підприємницьку діяльність на одному ринку - послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах міжнародного аеропорту "Одеса", є надавачами таких послуг. Відповідно, позивач та третя особа є конкурентами.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Щодо доводів стосовно адреси реєстрації Позивача та ТОВ "Тревел Паркінг" суд зазначає, що сама по собі однакова адреса, за якої зареєстроване місцезнаходження двох юридичних осіб, не може свідчити про наявність узгоджених антиконкурентних дій. Втім, зазначена обставина беззаперечно надає двом таким підприємствам можливість та сприятливі умови для оперативного обміну інформацією.

Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку.

Близький за змістом висновок Верховного Суду викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19.

Надання оцінки кожному доказу окремо не може свідчити про здійснення належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів в їх взаємозв`язку.

Судом встановлено, що ТОВ "Аеропаркінг" здійснювало діяльність з тимчасового зберігання транспортних засобів на автостоянках (Автостоянка №1 та Автостоянка №2), розташованих за адресою: вул. Центральний аеропорт, 2, місто Одеса, 65054. Наказом від 14.04.2017 №1 директора ТОВ "Аеропаркінг" був затверджений прейскурант цін на послуги автостоянок №1, №2 ТОВ "Аеропаркінг", зазначені ціни діяли з 01.05.2017 по 10.07.2018. Наказом від 11.07.2018 №2 директора ТОВ "Аеропаркінг" був затверджений прейскурант цін на послуги автостоянки № 2 ТОВ "Аеропаркінг". Наказ від 14.04.2017 №1 втратив свою чинність. Зазначені ціни (тарифи) діяли з 11.07.2018 по 31.12.2018.

Враховуючи дані калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки № 2 ТОВ "Аеропаркінг" рентабельність за другу годину стоянки становить 208%, рентабельність за подальший час на годину становить 53%, рентабельність за добу становить 28%.

ТОВ "Аеропаркінг" здійснювало діяльність з тимчасового зберігання транспортних засобів на автостоянках (Автостоянка № 1, № 2), розташованих за адресою: вул. Центральний аеропорт, 2, м. Одеса, 65054. Наказом від 14.04.2017 № 1 директора ТОВ "Аеропаркінг" був затверджений прейскурант цін на послуги автостоянок № 1, № 2 ТОВ "Аеропаркінг". Зазначені ціни (тарифи) діяли з 01.05.2017 по 10.07.2018. Наказом від 11.07.2018 № 2 директора ТОВ "Аеропаркінг" був затверджений прейскурант цін на послуги автостоянки № 2 ТОВ "Аеропаркінг". Наказ віж 14.04.2017 № 1 втратив свою чинність. Зазначені ціни (тарифи) на послуги діяли з 11.07.2018 по 31.12.2018.

Відповідачем встановлено, та позивачем не спростовано, що калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки № 2 позивача для легкових автомобілів та калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки № 2 третьої особи для легкових автомобілів є абсолютно ідентичними, містять одні і ті самі суми витрат по всіх пунктах, що також є тотожними, допущені однакові помилки, а саме - переплутані місцями стовбці Найменування строки 13 та 14.

Калькуляції витрат автостоянки № 2 третьої особи для легкових автомобілів та калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки № 2 позивача містять однакові статті витрат та ідентичні суми витрат.

Тобто, тотожними є витрати на посадовий оклад директора, бухгалтера та касира, планові витрати на квартал, амортизація, інші планові витрати.

При цьому, кінцева вартість - собівартість утримання одного парковочного місця на добу, та вартість на добу з урахуванням рентабельності є різними при однакових витратах.

Крім того, надані розрахунки витрат по статтях калькуляції витрат для розрахунку вартості допуску автотранспорту ТОВ "Тревел Паркінг" на автостоянку № 1 та на автостоянку № 2, ТОВ "Аеропаркінг" на автостоянку № 2 є абсолютно ідентичними.

Усі зазначені обставини не спростовані позивачем та свідчать про високу вірогідність виготовлення розрахунків однією особою за попереднім погодженням. Зазначені співпадіння не можуть вважатися простою схожістю, як на це вказує позивач, і не можуть бути простим співпадінням дій суб`єктів господарювання, що зумовлені специфікою товарного ринку.

Щодо питання практики застосування конкурентного законодавства, суд зазначає таке.

Позивач посилається на п.8.3. Постанови Пленуму ВГСУ №15 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Відповідно до цього пункту ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Стосовно вказаного суд знову акцентує увагу на тому, що наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку.

Отже, ідентичність і повна тотожність калькуляцій та співпадіння розмірів рентабельності по окремих цінах (тарифах) оцінюється саме у взаємному зв`язку із іншими доказами у справі.

Щодо економічного аналізу механізму формування цін на послуги суд вказує таке.

Відділенням проаналізовано інформацію щодо цін в різних аеропортах України та встановлено, що відповідно до інформації КП "Аеропорт Вінниця" кількість місць на автостоянках, розташованих на території КП "Аеропорт Вінниця" становить 40 паркомісць. Тарифи на послуги автостоянки в КП "Аеропорт Вінниця" складають: у період 2017 року по травень 2018 року - 15 гривень за одну добу (рентабельність складає 3,09%), у період з травня 2018 року 25 гривень за одну добу (рентабельність складає 4,17%). В порівнянні з аеропортом Одеси на автостоянці №2 позивача та автостоянці №2 третьої особи тариф за одну добу в 6 раз більше, на автостоянці №1 позивача тариф за добу в 28,8 раз більше, ніж в аеропорту Вінниці.

Згідно з інформацією ДП "Міжнародний Аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького кількість місць для паркування на автостоянці для розміщення та зберігання транспортних засобів становить 385 паркомісць, в тому числі для інвалідів 39 паркомісць. Тривалість зберігання не впливає на вартість послуги. Вартість послуги з тимчасового зберігання становить: за період з 01.01.2018 по 01.03.2018 - 25 грн. за одну добу; за період з 01.03.2018 до 01.07.2018 - 36 грн. за одну добу; за період з 01.07.2018 до 01.04.2019 - 45 грн. на одну добу. В порівнянні з аеропортом Одеси на автостоянці №2 третьої особи у період з 01.01.2018 до 11.07.2018 тариф за одну добу у 4,8 разів більше, ніж в аеропорту Львова, у період з 11.07.2018 на стоянці №2 третьої особи тариф за одну добу в 4,2 рази більше, ніж в аеропорту Львова. У порівнянні з аеропортом Одеси на автостоянці №1 позивача у період з 01.01.2018 до 10.05.2018 тариф за одну добу у 19,2 разів більше, ніж в аеропорту Львова, на автостоянці №2 позивача у період з 01.01.2018 до 10.05.2018 тариф за одну добу у 4,8 разів більше, ніж у аеропорту Львова.

У порівнянні з Міжнародним аеропортом "Одеса" у період з 10.05.2018 на автостоянці №1 позивача тариф за одну добу майже у 20 разів більше, ніж у аеропорту Львова, на автостоянці №2 позивача у період з 10.052.2018 тариф за одну добу майже у 4,2 разів більше.

Крім того, у рішенні встановлено, що у Міжнародному аеропорту Харків розташована стоянка для автомобільного транспорту з кількістю місць для зберігання автотранспортних засобів 575. Застосовується диференційована система цін. Коефіцієнт рентабельності 15 %.

В порівнянні з аеропортом Одеси на автостоянці №1 та 2 третьої особи у період з 14.04.107 по 11.07.2018 тариф за одну добу у 1,5 рази більше, ніж у аеропорту Харкова, з 11.07.2018 на автостоянці №2 третьої особи тариф за одну добу в 1,9 разів більше, ніж в аеропорту Харкова. В порівнянні з аеропортом Одеси на автостоянці №1 позивача у період 0 15.12.2017 по 11.07.2018 тариф за одну добу у 6 разів більше, у період з 10.05.2018 на автостоянці №1 позивача тариф за одну добу в 9 разів більше, ніж у аеропорту Харкова.

Суд вважає наведений економічний аналіз, з урахуванням також відомостей щодо складових собівартості тарифів, обґрунтованим та повним. Посилання позивача на те, що відповідачем не було взято до уваги численні економічні фактори, не підтверджується належними доказами.

Так, позивач зазначає, що завантаження аеропорту Вінниці є набагато меншим за завантаження аеропорту Одеси, вказує, що парковка аеропорту Вінниці не обладнана касовим апаратом, відсутня інформація щодо іншого обладнання парковки. Отже, відповідачем не взято до уваги вказані відомості, які безпосередньо впливають на політику тарифів. Порівняння з аеропортом Львова також вважає некоректним, однак з підстав того, що сумарно кількість паркомісць аеропорту Львова більше, ніж є в оперуванні позивача. Щодо аеропорту Харкова позивач не вказує, з яких саме підстав вважає економічний аналіз некоректним, а також зазначає, що Міжнародний аеропорт Одеси частіше порівнюють з аеропортом Жуляни, де співставним є рівень пасажиропотоку та розташування аеропортів у межах міста.

Позивач посилається на те, що аеропорт "Жуляни" не публікує кількість паркомісць, вартість перебування на короткостроковій парковці 40 грн./год, спеціальний тариф за добу 300 та 390 грн./доб, наявна парковка для довготривалого перебування 60 грн./доб.

Втім, належних доказів співставності рівня пасажиропотоку та розташування аеропортів у межах міста, як і більшої доцільності порівняння аеропорту Одеса з аеропортом "Жуляни", позивач не надає.

Також позивач зазначає про необхідність порівняння аеропорту Одеса з аеропортом Бориспіль.

Втім, матеріалами справи підтверджується, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не надає послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на стоянках, а надає послуги з паркування транспортних засобів, організація роботи яких регламентується Правилами паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342. Отже, порівняння цін на автостоянках ТОВ "Аеропаркінг" та ТОВ "Тревел Паркінг" з цінами на паркувальних майданчиках на території аеропорту Бориспіль не є коректним, оскільки відноситься до різних видів послуг.

Отже, судом відхиляються доводи позивача щодо некоректного економічного аналізу, проведеного відповідачем.

Стосовно доводів про непроведення кореляційного аналізу суд вказує наступне.

Кореляційний аналіз є лише одним із математичних інструментів доведення органами АМК схожості дій підприємств. Кореляція (від лат. correlatio - "співвідношення, взаємозв`язок") використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи є досліджувані набори даних асоційованими (пов`язаними) по величині.

Жодний нормативний акт не встановлює обов`язку для органів АМКУ проводити дослідження шляхом виключного застосування кореляційного аналізу з метою встановлення схожості дій. Здійснення аналізу ринку може відбуватися шляхом застосування інших математичних методів.

Щодо посилання на недоведення відсутності альтернативної можливості зупинки/стоянки у межах пішохідної доступності до терміналів Міжнародного аеропорту Одеса суд зазначає таке.

Об`єктом аналізу на ринку надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках були:

- Суб`єкти господарювання, що надають послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках;

- Послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках, що надаються суб`єктами господарювання на ринку надання послуг.

Товарними межами досліджуваного ринку у справі є надання послуг з тимчасового зберігання автомобілів на стоянках. Діяльність суб`єктів господарювання у сфері надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів регулюється Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115. Ці Правила регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам (надалі - автостоянки).

У Правилах визначені вимоги та критерії, яким повинні відповідати автостоянки. Так, п.6 Правил встановлено, що автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець.

Пунктом 8 Правил визначено, що на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам, встановлювати ящики та шафи для зберігання інвентарю, запасних частин чи інструментів. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.

Крім цього, згідно з пунктом 27 Правил Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Суд погоджується із тим, що зберігання автомобілів в інших місцях розміщення, зокрема, на дорогах загального користування, у внутрішніх дворах житлових будинків, на муніципальних парковках тощо, не може вважатися замінником для послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів, які надаються ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг", оскільки послуга з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільній стоянці має виключні властивості з огляду на наявність матеріальної відповідальності зберігача, охорони і освітлення місць зберігання, а також відеоспостереження за місцем зберігання тощо. Отже, за показниками взаємозамінності вказані послуги в територіальних межах аеропорту є товаром, який не має замінників.

Матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано відсутність можливості отримати послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільній стоянці в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у межах пішохідної доступності у інших осіб, крім позивача та третьої особи.

Щодо посилання на недоведеність існування бар`єрів вступу на ринок інших суб`єктів господарювання, суд зазначає наступне.

Бар`єрами вступу на ринок є обставини, що перешкоджають новим суб`єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб`єктами господарювання, які вже діють на певному товарному ринку. Самі по собі вони не свідчать про наявність узгодженої антиконкурентної поведінки, проте мають також оцінюватись у сукупності з іншими доказами у справі.

Як зазначено відповідачем, бар`єрами вступу на ринок з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках є: неможливість переміщення попиту на послуги на іншу територію; адміністративні обмеження, які полягають у необхідності одержання згоди органів місцевого самоврядування на оренду земельної ділянки для розміщення стоянки; економічні обмеження, пов`язані з необхідністю залучення значних коштів для будівництва стоянки в разі наявності вільної земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що у період вересня 2017-2018 позивач та третя особа були єдиними суб`єктами господарювання, які здійснювали діяльність на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах міжнародного аеропорту Одеса, також у цей період існував бар`єр вступу на цей ринок нових учасників, зокрема, з причин укладених на цей період договорів позивачем та третьою особою із аеропортом.

Стосовно пов`язаності позивача та третьої особи через третіх осіб суд вказує наступне.

Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) з 19.09.2017 засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником ТОВ "Тревел Паркінг" є ОСОБА_1 . У період вересня 2017-2018 засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником ТОВ "Тревел Паркінг" є ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей ЄДР керівником ТОВ "Аеропаркінг" станом на 27.10.2016 є ОСОБА_2 . Відповідно до статуту ТОВ "Аеропаркінг" станом на 24.09.2016 засновником є ОСОБА_2 . Керівником ТОВ "Аеропаркінг", як вбачається із Договору оренди майна від 04.11.2016, станом на 04.11.2016 є ОСОБА_1 . У період вересня 2017-2018 років засновником та керівником ТОВ "Аеропаркінг" є ОСОБА_2 .

Згідно з даними Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в місті Одесі одні і ті ж працівники працювали в ТОВ "Тревел Паркінг" і в ТОВ "Аеропаркінг". А саме:

ОСОБА_3 (з вересня 2017 по вересень 2017 у ТОВ "Аеропаркінг"; з вересня 2017 по жовтень 2017 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_4 (з лютого 2017 по вересень 2017 у ТОВ "Аеропаркінг"; з вересня 2017 по серпень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_5 (з лютого 2017 по вересень 2018 у ТОВ "Аеропаркінг"; з жовтня 2017 по вересень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_6 (з липня 2018 по вересень 2018 у ТОВ "Аеропаркінг"; з жовтня 2017 по липень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_1 (з лютого 2017 по лютий 2017 у ТОВ "Аеропаркінг"; з вересня 2017 по вересень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_7 (з лютого 2017 по вересень 2017, з липня 2018 по вересень 2018 у ТОВ "Аеропаркінг"; з вересня 2017 по липень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_8 (з лютого 2017 по листопад 2017, з липня 2018 по вересень 2018 у ТОВ "Аеропаркінг"; з листопада 2017 по липень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_9 (з лютого 2017 по листопад 2017, з липня 2018 по вересень 2018 у ТОВ "Аеропаркінг"; з листопада 2017 по липень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг");

ОСОБА_10 (з жовтня 2017 по листопад 2017 у ТОВ "Аеропаркінг"; з листопада 2017 по вересень 2018 у ТОВ "Тревел Паркінг").

Зазначені підстави дають обґрунтовані підстави вважати, що позивач та третя особа протягом довгого періоду часу були пов`язані через зазначених фізичних осіб, що свідчить про високий рівень довіри між останніми, є сприятливою умовою для обміну інформацією, зокрема, щодо встановлення погоджених цін на послуги автостоянок.

Відповідно до п.п.12,13 Правил доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами Комітету, відділення незалежно від місця знаходження доказів.

Позивачем не доведено наявності підстав для часткового визнання недійсним рішення з підстав, встановлених ст. 59 Закону, а саме:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням зазначеного вище, суд погоджується з висновками відповідача стосовно того, що аналіз змісту матеріалів, документів і інформації, отриманих під час розгляду справи №28-02/2019, свідчить про те, що дії ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг", які полягали в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг, що підтверджується взаємною сукупністю доказів, які містяться у матеріалах справи, які розглядаються у їх взаємозв`язку. Отже, порушення законодавства про захист економічної конкуренції полягає в узгодженому встановленні цін на послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автостоянках, відсутність змагання в частині встановлення таких цін, що призвело до встановлення завищеної плати за вказані послуги (у тому числі, за рахунок підвищення рентабельності порівняно з іншими міжнародними аеропортами України), і має наслідком ущемлення інтересів споживачів надаваних послуг.

За відсутності ефективної конкуренції на ринку послуг на автомобільних стоянках в територіальних межах аеропорту споживачі не мали альтернативних джерел придбання послуг, отже були вимушені погоджуватись на встановлені ціни.

Інші доводи сторін не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.ст.5,6 Закону узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання.

Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Пунктом 1 частини першої статті 50 Закону визначено, що антиконкурентні узгоджені дії є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до ст.51 Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 5, 6, 37, 48, 50, 51, 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктами 5, 12, 13, 16, 26, 27 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, пунктами 6, 8, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, статтями 4, 53, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29 січня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов