Рішення

від 22.01.2021 по справі 389/730/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.01.2021

Справа № 389/730/20

Провадження №2/389/173/20

Рішення

Іменем України

22 січня 2021 року, Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі - головуючого судді - Ябчик Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тарасенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження позовну заяву за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна Плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агродар-Україна Плюс про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обгрунтування своїх вимог вказав, що 17 грудня 2014 року між ТОВ Агродар-Україна Плюс та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 20 років, передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 3522282600:02:000:0365 загальною площею 4,14 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, належну орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР 001298, виданого 11.01.2000 року Казарнянською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у відділі ДРРП РС Знам`янського МРУЮ від 19.12.2014 року за №8153109. Актом прийому-передачі №б/н від 17.12.2014 року, земельну ділянку передано в користування ТОВ Агродар-Україна Плюс .

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02.07.2016 року державним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Гаврилюком П.П. та зареєстрованим в реєстрі за №475, право власності на вказану земельну ділянку перейшло до відповідача ОСОБА_1 .

На даний час Товариство не має змоги використовувати земельну ділянку за призначенням та здійснювати її обробіток відповідно до умов договору оренди, оскільки фактично земельною ділянкою користується відповідач, який самоправно, всупереч встановленому законом порядку та за наявності чинного договору оренди, зайняв земельну ділянку та здійснює її обробіток, посів зернових культур, їх збір. Більш того, відповідач чинить фізичні перешкоди в доступі працівників та техніки Товариства, які прибувають на земельну ділянку з метою її обробітку.

Також. неодноразово направлялися вимоги щодо усунення протиправних дій, проте такі вимоги залишалися відповідачем проігнорованими. Тому, з метою захисту свого порушеного права, вважає за необхідне рішенням суду зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою.

Не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ Агродар-Україна Плюс , ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522282600:02:000:0365 загальною площею 4,14 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, який укладений 17.12.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агродар-Україна Плюс та стягнути з позивача на його користь заборгованість по сплаті орендної плати з урахуванням індексації та 0,2% пені від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов`язання, що складає 27926,67 гривень, стягнути понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу. Свої вимоги обґрунтував тим, що в період з 2016 по 2019 рік між ним та орендарем ТОВ Агродар-Україна Плюс виникати суттєві розбіжності щодо умов договору, вказаний спір розглядався судом. За цей період позивач жодного разу не сплатив орендодавцю орендну плату за користування земельною ділянкою, що істотним порушенням умов договору.

На вказану зустрічну позову заяву позивачем за первісним позовом подано відзив, в якому останній вказав на відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що в період з 2016 по 2019 рік ТОВ Агродар-Україна Плюс вказану земельну ділянку не використовували, оскільки вона знаходилася в користуванні власника - ОСОБА_1 . При цьому, орендар був позбавлений можливості обробляти землю та отримувати її користі властивості з метою отримання майнового зиску, що є прямою ознакою орендних правовідносин.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Вказав на безпідставність заявленого зустрічного позову, вважав за необхідне відмовити в його задоволенні. Надав заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в ромзірі 7000 тисяч гривень.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом заперечив щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом, вимоги зустрічного позову підтримав у повному обсязі, надав про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.

Вислухавши пояснення представників сторін та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позову не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02.07.2016 року державним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Гаврилюком П.П. та зареєстрованим в реєстрі за №475, право власності на вказану земельну ділянку належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с.72)

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Судом встановлено, що 17 грудня 2014 року між ТОВ Агродар-Україна Плюс та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 20 років, передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 3522282600:02:000:0365 загальною площею 4,14 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР 001298, виданого 11.01.2000 року Казарнянською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у відділі ДРРП РС Знам`янського МРУЮ від 19.12.2014 року за №8153109. Актом прийому-передачі №б/н від 17.12.2014 року, земельну ділянку передано в користування ТОВ Агродар-Україна Плюс (а.с.4-6).

Так, у ч. 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є закон Про оренду землі від 6.10.98 №161-XIV.

Ст. 1 Закону України Про оренду землі (далі Закон), визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно положень ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 27 Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем за первісним позовом не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач чинив перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою, а також не доведено, що позивач за первісним позовом вчиняв буд-які дії, направлені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачем в позасудовому порядку (зокрема, направляв вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про які зазначено в позовній заяві).

За своїм внутрішнім переконанням суд відзначає, що вчинення перешкод має відбуватись реально, тобто орендодавець повинен вчиняти активні дії з приводу перепон (перешкод) орендарю (титульному володільцю) в користуванні орендованою земельною ділянкою, яке може полягати у блокуванні проїзду транспортного засобу позивача, не допуску його працівників до відповідної земельної ділянки тобто дій, які створюють завади, забороняють комусь або чомусь здійснювати певні заходи направлені на обробіток земельної ділянки, її обслуговування та огляд. Проте наявність таких дій з боку ОСОБА_1 позивачем за первісним позовом доведена не була.

Суд зазначає, що наявність обставин вчинення орендодавцем перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами (спостерігачами), органами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

З огляду на наведене суд констатує, що позивачем за первісним позовом належним чином не доведено обставини (здійснення перешкод відповідачем), які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим у задоволенні первісного позову слід відмовити.

При вирішенні питання про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ Агродар-Україна Плюс про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.12.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агродар-Україна Плюс укладено договір оренди землі строком на 20 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень, що передбачено п.п. 3.1 пункту 3 Договору оренди землі.

Підпунктом 3 пункту 3 Договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням щорічної індексації.

Підпунктом 2 пункту 3 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі (готівковій або безготівковій формі), але за письмовим погодженням Сторін, а також може бути сплачена шляхом поєднання різних форм орендної плати (грошової, натуральної, відробіткової).

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В підпункті 3.5 пункту 3 Договору визначено, що за несплату орендної плати з вини Орендаря, в строк, передбачений Договором, нараховується пеня у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення сплати.

Згідно з положеннями ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11 жовтня 2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" ст.141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28 вересня 2016 року Верховний суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.32 зазначеного Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п."д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12.

Так, судом встановлено факт систематичної несплати позивачем за первісним позовом орендної плати, тобто порушення договірних відносин, що призвело до утворення заборгованості, при цьому ці обставини не заперечуються стороною позивача за первісним позовом.

Але, під час розгляду справи судом також встановлено, що позивачем за зустрічним позовом також порушено договірні відносини, що призвели до порушення умов договору з боку орендаря. При цьому, ОСОБА_1 визнається та не заперечується обставина того, що в період з 2016 по 2019 рік користування земельною ділянкою здійснювалося фактичним власником, про що він вказує у зустрічному позові з посиланням на ст. 90 Земельного Кодексу України.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, враховуючи те, що несплаті орендної плати передувало порушення з боку орендодавця договірних зобов`язань, але при цьому орендарем не доведено чинення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а ОСОБА_1 не доведено протилежного, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати є необґрунтованим, а отже зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд відзначає, що відповідно до ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача. Таким чином, відповідно до прийнятного рішення, суд приходить до висновку, що судові витрати слід залишити по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 1,2,13,21,27 Закону України Про оренду землі , ст. 152 ЗК України, ст.ст. 651, 792 ЦК України, ст.ст.4,5,19,76,79,80,81,89, 258,259, 263-265,354 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна Плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна Плюс про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

У відповідності до п.15 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги, відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.02. 2021 року

Сторони, які беруть участь у справі:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна Плюс , що знаходиться: вул. Тараса Карпи, будинок 84 кім. 414 м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 33423315.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований: село Казарня Знам`янського району Кіровоградської області.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Ябчик Н.М.

Кіровоградської області