Ухвала

від 29.01.2021 по справі 308/6918/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6918/16-к

1-кс/308/453/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні,в залі суду, клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030001911 від 02.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, погоджене прокурором, про застосування щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, інвалід 2 групи, колишнього головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ»,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.200,ч.1ст.361,ч.1ст.362ч.1ст.209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030001911 від 02.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в сумі еквівалентній заподіяні матеріальній шкоді 1200000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що, як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ» відповідно до наказу (розпорядження) №11 від 29.02.2012, будучи службовою особою вказаного підприємства, перебуваючи на посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зокрема виконуючи наступні функціональні обов`язки, передбачені посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженою 02 січня 2013 року начальником ДП «Закарпатський ЕТЦ»: п. 3.2. - забезпечувати ведення бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення даних, п. 3.5. - здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних документів, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, дотриманням технології обробки бухгалтерської інформації і порядком документообігу, п. 3.9. - за погодженням із керівником підприємства забезпечувати перерахування податків та зборів, соціальних внесків, передбачених законодавством, проводити розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань, п.3.10. - здійснювати контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства, п. 3.13 - вживати заходів з попередження нестач, незаконної витрати коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, заволодів грошовими коштами ДП «Закарпатський ЕТЦ» в сумі 1 285 000 гривень.

Як зазначено у клопотаняі, за період квітень-грудень 2013 року, вересень-грудень 2014 року, 2015 рік, січень-квітень 2016 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13, без відома керівників підприємства, маючи право підписувати розрахункові документи, за наявності копії файлів цифрових підписів І - директора, II - головного бухгалтера та III - печатки установи, по системі віддаленого доступу «Клієнт- банк» на підставі договору № 03-3/2-10818-11КЛ про впровадження та використання дистанційного обслуговування «Клієнт банк» від 26.12.2011, укладеного між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці», без передбачених законом підстав здійснив 110 операцій по перерахунку грошових коштів за загальну суму 1 285 000 гривень в якості авансу податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів з рахунку № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» на рахунок № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «Приват Банк», що належить його батьку - ФОП ОСОБА_7 .

Разом із тим слідчий зазначає, що при цьому жодних правових відносин між ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці» та ФОП ОСОБА_7 , які могли би бути підставою для перерахування вищезазначених коштів, та відповідних первинних документів (укладеного договору, накладних, рахунків, актів виконаних робіт щодо надання послуг, робіт, тощо) за результатами досудового розслідування не встановлено.

Як вказано у клопотанні, в подальшому, ОСОБА_5 , маючи доступ до рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_7 , заволодів вказаними грошовими коштами, шляхом їх зняття з відповідного банківського рахунку.

В результаті вказаних операцій з перерахування грошових коштів грошових коштів ОСОБА_5 нанесено збитки ДП «Закарпатський ЕТЦ» в особливо великих розмірах на загальну суму 1 285 000 гривень, що підтверджується висновком судової-економічної експертизи № 17/05 від 16.06.2017.

Слідчий вказує, що таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Разом із тим у клопотанні вказано, що як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ» відповідно до наказу (розпорядження) №11 від 29.02.2012, будучи службовою особою вказаного підприємства, з метою заволодіння грошовими коштами належними ДП «Закарпатський ЕТЦ», за місцем своєї роботи за адресою м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13, використовуючи логін та пароль входу колишнього головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ», ОСОБА_8 , яка була на той час вже звільнена з підприємства, через систему Клієнт-банк до поточного рахунку ДП «Закарпатський ЕТЦ» № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», в період 18.04.2013 по 01.04.2015, без дозволу та відому колишнього директора ОСОБА_9 за наявностікопії файлівцифрових підписівголовного бухгалтерата печаткиустанови у системі Клієнт-банк створив 40 документів на переказ готівки, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення грошових коштів належних ДП «Закарпатський ЕТЦ» діючи умисно, здійснив несанкціоновану зміну інформації, що оформлювалась у системі Клієнт-банк, а саме: змінив суму платежу, отримувача та його розрахунковий рахунок.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, а саме: несанкціоновані зміна інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації.

При цьому у клопотанні вказано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ» відповідно до наказу (розпорядження) №11 від 29.02.2012, будучи службовою особою вказаного підприємства, з метою заволодіння грошовими коштами належними ДП «Закарпатський ЕТЦ», за місцем своєї роботи за адресою м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13, використовуючи наданий йому логін та пароль входу через систему Клієнт-банк до поточного рахунку ДП «Закарпатський ЕТЦ» № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», через систему Клієнт-банк до поточного рахунку ДП «Закарпатський ЕТЦ» № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», в період 21.04.2015 по 08.04.2015, без дозволу та відому директора ОСОБА_10 , за наявності копії файлів цифрових підписів І-Директора, ІІ-й головного бухгалтера та ІІІ-ій печатки установи у системі Клієнт-банк створив 70 документів на переказ готівки, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення грошових коштів належних ДП «Закарпатський ЕТЦ» діючи умисно, здійснив несанкціоновану зміну інформації, що оформлювалась у системі Клієнт-банк, а саме: змінив суму платежу, отримувача та його розрахунковий рахунок.

Слідчий зазначає, що таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, а саме: несанкціоновані зміна інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Окрім цього, як вказано у клопотанні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ» відповідно до наказу (розпорядження) №11 від 29.02.2012, будучи службовою особою вказаного підприємства, з метою заволодіння грошовими коштами належними ДП «Закарпатський ЕТЦ», за місцем своєї роботи за адресою м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13, маючи доступ через систему Клієнт-банк до поточного рахунку ДП «Закарпатський ЕТЦ» № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» без дозволу та відому керівництва підприємства за допомогою комп`ютера використовуючи електронний ключ колишнього головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ» (в період 18.04.2013 по 01.04.2015), ОСОБА_8 , яка була на той час вже звільнена з підприємства, який перебував у його користуванні, а в подальшому в період часу з 21.04.2015 по 08.04.2016 використовуючи наданий йому електронний ключ ввійшов в систему Клієнт-банк, створив 110 підроблених документів на переказ, зазначивши платником ДП «Закарпатський ЕТЦ», код ЄДРПОУ 38015558 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритому ДП «Закарпатський ЕТЦ» в ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», отримувачем ФОП ОСОБА_7 код НОМЕР_3 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «Приват Банк», куди вніс неправдиві відомості щодо призначення платежу, зазначивши його як оплату в якості авансу податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, хоча будь-які первинні документи (укладеного договору, накладних, рахунків, актів виконаних робіт щодо надання послуг, робіт, тощо), які б свідчили про наявність правових відносин між ДП «Закарпатський ЕТЦ» та ФОП ОСОБА_7 та були б підставою для перерахування вищезазначеної суми відсутні, не поставивши до відому керівництво підприємства та не надавши йому роздруківку вказаного документу. Таким чином перерахував кошти в загальній сумі 615 000 на рахунок ФОП ОСОБА_7 та розпорядився ними на власний розсуд.

У клопотанні вказано, що таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, а саме: незаконні дії з документами на переказ.

Крім цього, слідчий зазначає, що як встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно заволодівши грошовими коштами ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці» в сумі 1 285000,00 гривень внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, про що йому повідомлено про підозру 30.06.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016070030001911 від 02.06.2016, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, маючи доступ до рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «Приват Банк» на ім`я його батька ФОП ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що вказані кошти є здобутими злочинним шляхом, з метою приховування незаконного походження таких коштів шляхом переведення їх у готівковий вигляд та подальшого їх використання, за період з квітня 2013 по червень 2016 року здійснив 331 видаткову фінансову операцію з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, з вищевказаного банківського рахунку на загальну суму 1219120,00 грн., а також здійснив 138 правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, щодо придбання товарів, робіт та послуг на загальну суму 67688,40 грн.

В загальному, за виключенням грошових коштів в сумі 35 200,00 грн., що були отримані ФОП ОСОБА_7 за період з квітня 2013 по червень 2016 року в якості оплати рекламних послуг, ОСОБА_5 легалізував 1251 608,40 грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Таким чином, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме: вчинення фінансової операції та правочину з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

У клопотанні вказано, що за сукупністю злочинів ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України.

При цьомуу поданомуклопотанні слідчийвказує щонаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йомукримінальних правопорушеньпідтверджується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами:рапортом начальникаУЗЕ ОСОБА_11 ,матеріалами проведеноїревізії від14.06.2016,протоколом тимчасовогодоступу доречей ідокументів від09.08.2016,висновком судово-економічноїекспертизи,протоколом допитусвідка ОСОБА_9 ,протоколом допитусвідка ОСОБА_10 ,протоколом допиту свідка ОСОБА_7 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , рапортом заступника начальника УЗЕ ОСОБА_15 від 30.06.2017, копією акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці» №07-04/11 від 14.06.2016, копією висновку судово-економічної експертизи № 17/05 від 16.06.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , копією дослідження ГУ ДФС у Закарпатській області за №28/16-00-08/3002101656 від 10.08.2017.

Слідчий вазує на те, що однією з обов`язкових умов для оголошення особи в міжнародний розшук для подальшої її видачі є наявність обвинувального вироку суду або ухвали суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді взяття під вартою. Враховуючи те, що згідно відповіді з Закарпатської ДФС ОСОБА_5 , перетнув державний кордон України 17.04.2016 року через митний пост «Косино», та назад на територію України не заїжджав.

У клопотанні вказано, що 05 березня 2019 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області винесено ухвалу № 308/13187/ 17 відповідно до якої відносно ОСОБА_5 , застосовано забіжний у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий зазначає, що 27 січня 2021 року під час проходження митного контролю через пункт пропуску через кордон «Малий Березний» ОСОБА_5 , був затриманий та поміщений до ІТТ № 1 ГУНП в Закарпатській області.

Слідчий стверджує, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, з метою уникнення від покарання шляхом залякування свідків та очевидців даної події, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванні даного кримінального провадження іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення у тому числі у яких підозрюється, переховується від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12-ти років, з конфіскацією майна, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місце знаходження якого на даний час не відоме, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.

При цьому, слідчий вказує і на те, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, свідчать проте, що особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КІІК України, слідчий просить: застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, колишнього головного бухгалтера ДГІ «Закарпатський ЕТЦ», підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в сумі еквівалентній заподіяні матеріальній шкоді 1200000 грн.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили здовльнити. При цьому просили врахувати, що значний період часу підозрюваний перебував за кордоном, разом із тим йому було відомо про те що триває досудове розслідування даного кримінальнго повадження. Прокурор та слідчий вказали на те, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатньо ефективними для запобігання означеним у клопотанні ризикам порівняно із взяттям під варту.

Захисник обвинуваченого в судовому засданні просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання. Просив при цьому врахувати стан здоровя підозрюваного який є інвалідом ІІ групи. Окрім того у нього на утриманін перебувають батьки похилого віку, також просив врахувати стан їх здоровя.

Підозрюваний в судовому засданні підтримав позицію захисника, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

У відповідностідо ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2ст.183КримінальногопроцесуальногокодексуУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання встановив, що СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслдіування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030001911 від 02.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України.

Згідно матеріалівклопотання,досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи напосаді головногобухгалтера ДП«Закарпатський ЕТЦ»відповідно донаказу (розпорядження)№11від 29.02.2012,будучи службовоюособою вказаного підприємства, перебуваючи на посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зокрема виконуючи наступні функціональні обов`язки, передбачені посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженою 02 січня 2013 року начальником ДП «Закарпатський ЕТЦ»: п. 3.2. - забезпечувати ведення бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення даних, п. 3.5. - здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних документів, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, дотриманням технології обробки бухгалтерської інформації і порядком документообігу, п. 3.9. - за погодженням із керівником підприємства забезпечувати перерахування податків та зборів, соціальних внесків, передбачених законодавством, проводити розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань, п.3.10. - здійснювати контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства, п. 3.13 - вживати заходів з попередження нестач, незаконної витрати коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, заволодів грошовими коштами ДП «Закарпатський ЕТЦ» в сумі 1 285 000 гривень.

Згідно постанови слідчого від 28.02.2019 року підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук до встановлення його місця знаходження.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2019 року у справі № 308/13187/17 відносно ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В межах розгляду вказаного клопотання слідчим суддею встановлено, що 31.06.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та 07.07.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.200, ч.1 ст.361, ч.1 ст.362 КК України.

03.04.2020 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненін кримінального правопорушення, а саме у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України.

Зі змісту вказаного повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри про вчинення кримінального правопорушення встановлено, що його вручено батьку підозрюваного ОСОБА_7 за міцем реєстрації та проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно положень ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такоговручення- у спосіб, передбачений цим Кодексом дляврученняповідомлень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.135 КПК України, особа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про дотримання органом досудового розслідування процедури ОСОБА_16 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, ОСОБА_5 особисто, не вручено повідомлення внаслідок невстановлення його місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне вказати на те, що згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2021, що міститься у матеріалах клопотання, ОСОБА_5 , було ознайомлено з підставами затримання, правами та обов`язками затриманого, підозрюваного. Окрім того, останньому вручено памятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

27 січня 2021 року під час проходження митного контролю через пункт пропуску через кордон «Малий Березний» ОСОБА_5 , був затриманий та поміщений до ІТТ № 1 ГУНП в Закарпатській області. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2021 року ОСОБА_5 затримано о 00 год. 20 хв. на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2019 року.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що відмовився від отриманні повідомлення про підозру у зв`язку з залученням захисника за договором та небажанням отримувати жодні документи у відсутності такого. Крім того, пояснив, що був раніше затриманний за кордоном по обставинам вказаного кримінального провадження, однак його відпустили, у зв`язку з чим вирішив добровільно повернутись до України.

Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 під час проходження митного контролю через пункт пропуску через кордон «Малий Березний» пред`явив в пункті пропуску документ для перетину кордону паспорт гр. Угорщини.

На переконанняслідчого судді,обґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йомукримінальних правопорушеньпідтверджується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами:рапортом начальника УЗЕ ОСОБА_11 , матеріалами проведеної ревізії від 14.06.2016, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.08.2016, висновком судово-економічної експертизи, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , рапортом заступника начальника УЗЕ ОСОБА_15 від 30.06.2017, копією акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Закарпатський ЕТЦ Держпраці» №07-04/11 від 14.06.2016, копією висновку судово-економічної експертизи № 17/05 від 16.06.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , копією дослідження ГУ ДФС у Закарпатській області за №28/16-00-08/3002101656 від 10.08.2017.

Окрім того, при розгляді клопотання слідчий суддя враховує також те, що згідно наданих до клопотання матеріалів, зокрема Акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Закарпатський експертний-технічний центр Держпраці» за період з 01.01.2012 року по 01.15.2016 року від 14.06.2016, під час проведення перевірки було опитано головного бухгалтера ОСОБА_5 ..

Вказаний акт містить витяг із письмових пояснень ОСОБА_5 (наданих ним під час проведення перевірки), щодо обставин, що стосуються вчинення ним кримінальних правопорушень, зокрема він визнає той факт що ним без відома керівництва та інших працівників підприємства та банківських установ було перераховано кошти з поточного рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_4 , які в загальному складають 1285000,00 грн., та що дані операції по перерахуванню коштів здійснювалися за допомогою віддаленого доступу системи Клієнт-банк за наявності копії файлів цифрових підписів І-ий Директора, ІІ-ий головного бухгалтера та ІІІ-ий печатки установи. При цьому, ОСОБА_5 , визнав свою провину в незаконному та безпідставному здійсненню операцій по перерахуванню коштів та зобов`язався повернути кошти на розрахунковий рахунок ДП «Закарпатський ЕТЦ» в строк до 13.06.2016 р.

У своїх письмових поясненнях від 01.06.2017 ОСОБА_7 , - батько підозрюваного, повідомив, що йому нічого не було відомо про перерахування коштів на належну йому картку, оскільки її він віддав сину.

Тобто останньому було відомо про факт проведення перевірки, а також про факт встановлених в такому акті порушень.

Згідно наданих в судовому засіданні копій квитанцій про перерахування на рахунок НОМЕР_1 коштів, ОСОБА_5 платежами по 200000 гривень перераховано 14.06.2016 року та 10.06.2016 року. Вказані відомості також зафіксовано в Акті позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Закарпатський експертний-технічний центр Держпраці» за період з 01.01.2012 року по 01.15.2016 року від 14.06.2016.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що матеріалами справи доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, серед яких є Акт позапланової ревізії від 14.06.2016 , протоколи пояснення свідків та ін. зібрані під час досудового розслідування докази.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про можливу причетність підозрюваного до вищевказаного кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так,при розглядіклопотання прообрання запобіжногозаходу підозрюваному слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України , що відносяться до особливо тяжкого злочину.

Слідчий суддя переконаний, що з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, докази що надані стороною обвинувачення на підтвердження причетності його до вказаних злочинів, обґрунтованої підозри у їх вчиненні підозрюваним, факт тривалого перебування підозрюваного за кордоном при цьому слідчий суддя враховує, що як виїзд за межі території України у 2017 році здійснив на підставі паспорту гр. Угорщини, так і вїзд на територію України на підставі паспорту гр. Угорщини, дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що на цей час, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні,останній перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки підозрюваного.

Разом із тим слідчий суддя вважає доведеними навність ризику щодо можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, доведеним те, що існує реальна загроза того, що підозрюваний перебуваючи на волі може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується також тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою неможливо буде запобігти контактам підозрюваного з іншим підозрюваним, свідками у данному кримінальному повадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід 2 групи, на даний час відомості про офіційне місце роботи відсутні, має постійне місце проживання, не судимий раніше.

Варто звернути увагу, що незадовільний стан здоров`я має суттєве значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу. Натомість зазначена обставина сама по собі не є перешкодою для тримання особи під вартою, а має враховуватись з іншими обставинами в їх взаємозв`язку. Доказів, які б вказували про неможливість перебування в умовах тримання під вартою в ДУ «Закарпатській УВП №9» Будь-яких підтверджень того, що ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою, суду не надано.

Щодо навності у підозрюваного батьків похилого віку, із незадовільним станом здоровя, то на переконання слідчого судді вказана окремо взята обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання. Слід вказати і на те, що відомостей про те, що вони перебувають на утримуванні останнього, або потребують постійної стронної допомоги слідчому судді не надано. При цьому ОСОБА_5 тривалий час перебував у розшуку у зв`язку з відсутністю за місцем проживання.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність підстав для обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слдічий суддя вважає такі необґрунтованими та такими що спростовуються дослдженими в судовому засіданні доказами.

Так, стаття 183 КПК Українивизначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя, вважає обґрунтованим висновок про необхідність застосування до підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.

Слідчий суддя вважає за необхідне вказати і на те, що крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваній особі.

Слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, або іншого не пов`язаного з обмеженням волі, задоволенню не підлягає.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.3ст.183 КПК Українисуддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У п.3 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України, відносяться до категорії тяжки та особливо тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного та розмір збитків, а саме 1285 000 грн., вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому варто зазначити, що у клопотанні слідчий просить визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в сумі еквівалентній заподіяні матеріальній шкоді 1200000 грн.

Однак при розгляді клопотання встановлено, що підозрюваним ОСОБА_5 , частково повернуто кошти на розрахунковий рахунок ДП «Закарпатський ЕТЦ». Так, у судовому засіданні захисником підозрюваного, у підтвердження вказаному надано дві копії квитанцій по 200000 грн. кожна, на загальну суму 400000 грн. від 15.06.2016 та 10.06.2016 р.р..

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України слідчий суддя вважає за необхідним визначити її у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити її в розмірі 380 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 862600 грн. та відповідає розміру завданим збиткам в межах інкримінуємих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень з урахуванням обставин кримінального провадження та досліджених доказів в судовому засіданні.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти обов`язки.

Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030001911 від 02.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, колишнього головного бухгалтера ДП «Закарпатський ЕТЦ», підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362 ч. 1 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 24.03.2021 включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених цим Кодексом - в розмірі380 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 862600 грн.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разівнесення заставиу вказаномурозмірі покластина підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов`язки:прибувати дослідчого,прокурора чисуду запершою вимогою; невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1