Рішення

від 09.09.2020 по справі 753/314/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/314/19

провадження № 2/753/1306/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Москаленко А.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 ,

відповідачі - 1. ОСОБА_3 , 2. державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазов Олександр Васильович,

представник відповідача 1 - ОСОБА_5

треті особи - 1. ОСОБА_4 , 2. Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , 3. Публічне акціонерне товариство Комерційний Індустріальний Банк , 4. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова Олександра Васильовича про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У січні 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 позивач), діючи у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), звернувся до суді з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач 1) та державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова Олександра Васильовича (далі - державний реєстратор Чорномазов О.В., відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: запису про право власності № 25986952 від 03.05.2018 (індексний номер 40921774 від 03.05.2018), запису про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018), запису про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані реєстраційні дії були вчинені всупереч зареєстрованої заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, в державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні електронні скановані копії документів та заява відповідача 1, які слугували підставою для вчинення реєстраційних дій, незаконність дій відповідача 2 встановлена комісією Мінюсту та у липні 2018 р. йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Окрім того позивачами не надавалась згода на передачу квартири в іпотеку, органи опіки і піклування також не надавали згоди на іпотеку та відчуження 1/10 частини квартири, яка належить малолітній ОСОБА_2 , та відсутні будь-які судові рішення про стягнення з позивачів на користь відповідача 1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане позивач вважає, що оспорювані реєстраційні дії були вчинені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 позов не визнав з підстав, наведених у відзиві, та обґрунтував свої заперечення посиланням на такі обставини. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 826/7858/18 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є об`єктом забезпечення зобов`язань згідно з укладеним між АППБ Аваль та ОСОБА_4 кредитним договором та договором іпотеки, право вимоги за якими він набув на підставі договорів про відступлення права вимоги. Оскільки ОСОБА_4 не виконала зобов`язання за кредитним договором і на вимогу кредитора порушення не були усунуті, було прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом небуття права власності на нього відповідно до умов договору. Реєстрацію права власності на предмет іпотеки було здійснено державним реєстратором Чорномазовим О.В. в межах його компетенції та у відповідності з умовами договорів іпотеки і Закону України Про іпотеку .

Державний реєстратор Чорномазов О.В. про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцезнаходженням органу реєстрації згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву від нього не надійшов.

Третя особа ОСОБА_4 підтримала вимоги позову та не погодилася з аргументами відповідача 1 вказуючи, що зобов`язання за кредитним договором нею були виконані в повному обсязі, а тому у грудні 2013 р. банк повернув їй оригінал правовстановлюючого документа на квартиру без укладення договору про передання її в іпотеку. Отже договір іпотеки, що став підставою для внесення спірних записів, з нею не укладався, а майнові права на дві квартири не могли бути предметом іпотеки за договорами, укладеними до 14.01.2009.

Треті особи Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , Публічне акціонерне товариство Комерційний Індустріальний Банк та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, проте своїх представників в судове засідання не направили, пояснення щодо позову та щодо відзиву від них не надійшли.

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою від 22.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання на 10.06.2019.

07.06.2019 від позивача надійшли клопотання про приєднання доказів та про витребування доказів.

10.06.2019 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольними ухвалами від 10.06.2019 суд залучив до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа 1), Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль , третя особа 2), Публічне акціонерне товариство Комерційний Індустріальний Банк (далі - ПАТ Комерційний Індустріальний Банк , третя особа 3) та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт (далі - ТОВ ФК Гровінг Стейт , третя особа 4), залишив без задоволення клопотання позивача про витребування доказів, частково задовольнив клопотання про приєднання доказів та відклав підготовче засідання на 03.09.2019.

11.06.2019 від позивача надійшла заява та докази з підтвердженням існування інших судових справ, дотичних до предмета даного спору.

18.06.2019 від позивача надійшли докази надсилання позовної заяви з додатками третім особа.

28.08.2019 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

29.08.2019 від відповідача 1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Протокольними ухвалами від 03.09.2019 суд задовольнив клопотання позивача про приєднання доказів,залишив без задоволення заяву відповідача про зупинення провадження та закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 16.01.2020.

12.09.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позов.

27.09.2019 від третьої особи 1 надійшли пояснення щодо відзиву на позов відповідача 1.

27.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1.

В судовому засіданні 16.01.2020 суд прийняв заяви по суті справи, що надійшли від учасників справи після закриття підготовчого провадження, заслухав вступні промови позивача, третьої особи 1 та представника відповідача 1, дослідив письмові докази, зобов`язав позивача надити копії окремих судових рішень та оголосив перерву до 07.04.2020.

01.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами.

01.04.2020 суд відклав розгляд справи на 08.09.2020.

15.05.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

08.09.2020 суд залишив без задоволення клопотання позивача про приєднання доказів, заслухав додаткові пояснення представника відповідача 1, промови позивача, третьої особи 1 та представника відповідача 1 у дебатах та вийшов до нарадчої кімнати, по виходу з якої 09.09.2020 оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

20.07.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (далі - АППБ Аваль ) та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/1179/74/782.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між його сторонами було укладено нотаріально засвідчений договір іпотеки від 20.07.2006, зареєстрований у реєстрі за № 2289, згідно з умовами якого ОСОБА_4 передає банку АППБ Аваль нерухомість, що стане її власністю у майбутньому за договором № 1329-10/056Р-1 про резервування нерухомості та порядок погашення облігацій від 17.07.2006, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія Столиця , яке є боржником по відношенню до ОСОБА_4 , а також за договорами купівлі-продажу облігацій ТОВ Житло киянам від 17.07.2006 № вК-007-05/703; 1329-10/056Р-1, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ ІБК Столиця .

Вказаним договором забезпечено вимоги АППБ Аваль про повернення кредиту у розмірі 144 903 дол. США до 20.07.2018, сплати процентів за користування кредитом. Адреса забудови: АДРЕСА_3 , кількість кімнат - 2, загальна площа - 80,70 кв. м, запланована дата введення в експлуатацію - 30.09.2007, вартість квартири - 533 096 грн.

Сторони договору домовились, що після закінчення будівництва збудована квартира, що стане власністю ОСОБА_4 , майнові права на яку є предметом іпотеки, продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору, при цьому іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього. Іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість і нотаріус накладає заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом іпотеки, за повідомленням іпотекодержателя, після введення предмету іпотеки в експлуатацію, а також за повідомленням іпотекодержателя вносяться відомості в реєстр іпотек.

Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 20.07.2006 між АППБ Аваль та ОСОБА_4 було укладено ще один нотаріально засвідчений договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за № 2292 з аналогічними умовами, з відмінністю у характеристиках квартири, а саме: АДРЕСА_3 , кількість кімнат - 1, загальна площа - 55,70 кв.м, вартість квартири - 381 591,23 грн.

Договори іпотеки були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.

01.08.2006 між ОСОБА_4 (замовником) та ТОВ ІБК Столиця (виконавцем) укладено договір № 148-10 на виконання проектних робіт з перепланування, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи по архітектурному та конструктивному розділах проекту з метою перепланування квартир в„– 56 та в„– 57 в житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_3 .

Актом передачі-прийняття виконаних робіт від 07.08.2006 підтверджується належне виконання робіт за договором №148-10 від 01.08.2006.

Розпорядженням Виконавчого органу Дарницької районної у місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) від 25.10.2010 № 689 Про присвоєння поштових адрес новозбудованим об`єктам нерухомого майна присвоєно, зокрема, новозбудованому об`єкту - житловому будинку АДРЕСА_4 поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Сертифікатом відповідності КВ № 000398 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення між АДРЕСА_4

На квартиру АДРЕСА_1 22.12.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт.

Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.12.2012, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 , яка складається з 3 кімнат житловою площею 50,70 кв.м, загальною площею 139,20 кв.м., належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 175622 від 29.01.2013 право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_4

18.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. на підставі договору про поділ нерухомого майна між подружжям серія та номер 1130, виданий 18.09.2014, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15886130 від 18.09.2014 13:54:37, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності № 7042649, згідно якого 9/10 об`єкта нерухомого майна № 3581480000 (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_1

17.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. на підставі договору дарування 1/10 частини квартири, серія та номер 368, виданий 17.03.2015, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20056674 від 17.03.2015 14:40:06, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності № 9070617, згідно якого 1/10 об`єкта нерухомого майна № 3581480000 (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_2

24.11.2017 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль як правонаступником АППБ Аваль та ПАТ Комерційний індустріальний банк було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами застави за кредитним договором №014/1179/74/782 від 20.07.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстрований у реєстрі за № 786.

Документи передані від ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ПАТ Комерційний індустріальний банк згідно акту прийому-передачі від 24.11.2017.

Цієї ж дати (24.11.2017) між ПАТ Комерційний індустріальний банк та ТОВ ФК Гровінг Стейт було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстрований у реєстрі за № 878.

Документи передані від ПАТ Комерційний індустріальний банк до ТОВ ФК Гровінг Стейт згідно акту прийому-передачі від 24.11.2017.

01.12.2017 між ТОВ ФК Гровінг Стейт (іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (новим іпотекодержателем) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, відповідно до умов якого у зв`язку з укладанням сторонами договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/1179/74/782 від 20.07.2006, що укладений між АППБ Аваль та позичальником ОСОБА_4 , іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за договором іпотеки, укладеним між АППБ Аваль (як іпотекодержателем) та ОСОБА_4 (як іпотекодавцем), посвідченим 20.07.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору.

02.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. зареєстровано заяву власника нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про заборону вчинення реєстраційних дій, реєстраційний номер 27976154.

Рішенням державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, м. Київ Чорномазова О.В. від 03.05.2018 № 25986952 (індексний номер 40921774) проведено державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 139,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ; внесено запис про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018), запис про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018).

При цьому згідно даних реєстру ОСОБА_4 вказана як іпотекодавець/боржник/особа, майно чи права якої обтяжуються.

12.05.2018 позивачі звернулися до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 2 із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом вчинення злочину щодо незаконного заволодіння житлом та перевірки законності дій державного реєстратора Чорномазова О.В .

Не погоджуючись з оспорюваними рішеннями державного реєстратора, 02.07.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також подали скаргу до Міністерства юстиції України, за наслідками розгляду якої наказом від 06.07.2018 № 2301/5 анульовано доступ державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вищенаведені обставини встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, ухваленій в адміністративній справі № 826/7858/18 (т. 1 а.с. 25-28), та не оспорюються сторонами.

На підтвердження вимог позову позивачем також надано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, якою залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 в адміністративній справі № 1240/2886/18 про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області з моменту реєстрації та припинення юридичної особи - Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДР 41892134) і її відокремлених підрозділів - Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДР 41911586) та Київської обласної філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (т. 1 а.с. 167-173).

Даним судовим рішенням установлено, що при створенні Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області було порушено процедуру, встановлену Регламентом Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , з керівником комунального підприємства не укладався у встановленому законом порядку трудовий договір (контракт), у зв`язку з чим він не мав юридичних повноважень здійснювати керівництво підприємством, в тому числі вчиняти дії щодо його реєстрації, а при здійсненні державної реєстрації підприємства та його відокремлених підрозділів державний реєстратор діяв в порушення вимог статей 14, 17 та 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Окрім того суд установив, що за зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресами комунальне підприємство та його відокремлені підрозділи не знаходяться, приміщення за адресою реєстрації Київської філії взагалі відсутні, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, до контролюючих органів не подавалися.

З огляду на вказане суд адміністративної юрисдикції дійшов висновку, що діяльність Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області та його відокремлених підрозділів підпадає під ознаки, за якими юридичні особи можуть бути визнані фіктивними.

IV. Зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1952-VI його дія поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження (стаття 4 Закону № 1952-VI).

Частиною першою статті 10 Закону № 1952-VI встановлено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону № 1952-VI державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною другою даної норми передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Положеннями статті 27 Закону № 1952-VI визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Згідно приписів частини першої статті 25 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній на час вчинення оспорюваних реєстраційних дій) проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Частиною третьою статті 25 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Положення статті 25 Закону № 1952-IV кореспондуються зі змістом пункту 17 Порядку № 1127, в якому зазначено, що у разі надходження до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв.

У разі, коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов`язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об`єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу, зазначену в Державному реєстрі прав як адресу для зворотного зв`язку.

У разі надходження до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про скасування рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву у базі даних заяв.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з обов`язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву.

Державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Аналіз вищенаведених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що подання власником нерухомого майна до державного реєстратора заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо його об`єкта нерухомого майна є підставою для зупинення реєстраційних дій, при цьому реєстраційні дії можуть бути відновлені не раніше десяти робочих за умови ненадання заявником судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Судом установлено, що 02.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. було зареєстровано заяву власника нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , про заборону вчинення реєстраційних дій.

Встановлений законом десятиденний строк для подання рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій спливав 17.05.2018, натомість оспорювані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40921774, № 40921676 та № 40921747 та записи про право власності № 25986952, про іпотеку № 25986925, про обтяження № 25986937 на користь відповідача ОСОБА_3 прийняті державним реєстратором Чорномазовим О.В. 03.05.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно вищезазначеного нерухомого майна за відповідачем ОСОБА_3 було здійснено передчасно, з порушенням вимог частини третьої статті 25 Закону № 1952-IV за наявності підстав для зупинення проведення реєстраційних дій.

На обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні скановані копії документів, що слугували підставою прийняття оспорюваних реєстраційних дій.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки оспорювані реєстраційні дії були вчинені на користь відповідача ОСОБА_3 , саме він повинен довести факт подання ним чи його уповноваженою особою державному реєстратору документів, що слугують підставою для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, згідно з переліком, визначеним пунктом 57 Порядку № 1127, зокрема копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя.

Водночас таких доказів суду не надано, тобто не доведено, що відповідач ОСОБА_3 набув право власності на підставі договору іпотекиу встановленому законом порядку.

Наведене дає підстави вважати, що реєстраційна дія щодо реєстрації права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_3 була вчинена без дотримання вимог статей 18 та 27 Закону № 1952-VI.

Ураховуючи, що в результаті прийнятого з порушенням закону рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 даний об`єкт вибув із власності позивача ОСОБА_1 та його малолітньої дочки ОСОБА_2 , їх порушене право власності підлягає судовому захисту.

Частина третя статті 26 Закону № 1952-IV (у чинній редакції) визначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміни до статті26 Закону № 1952-IV, зокрема в частині внесення відомостей до Державного реєстру прав на підставі судових рішень були внесені Законами № 159-IX від 03.10.2019 та № 340-IX від 05.12.2019, які набрали законної сили в період перебування даної справи на розгляді в суді та після закриття у справі підготовчого провадження, .

Ураховуючи, що відповідно до положень статті 49 ЦПК України на стадії розгляду справи по суті зміна предмету або підстав позову не допускається, позивач був позбавлений можливості подати заяву про зміну предмета позову.

Зважаючи на викладене, суд, керуючись завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України), вбачає підстави для захисту порушених прав позивача та його малолітньої дочки у спосіб, передбачений чинним законодавством, шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 з одночасним поновленням права власності на дану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За змістом положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права. Від належного суб`єктивного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності.

Аналіз змісту законодавчих норм, які визначають порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав, дає підстави для висновку, що сторонами у справі щодо реєстрації майна та майнових прав, якщо такі вимоги є похідними від спору про право цивільне, є з одного боку особа, яка оспорює реєстраційну дію, а з іншого - особа, на користь якої вчинено оспорювану реєстраційну дію, якою у даному випадку є ОСОБА_3 , а відтак вимоги позивача до державного реєстратора Чорномазова О.В. є безпідставними, тобто такими, що заявлені до неналежного відповідача.

Вирішуючи вимоги позивача про скасування рішень і записів про іпотеку та про обтяження, суд виходить з наступного.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Передбачені цивільним законодавством забезпечувальні заходи виконання зобов`язання завжди виникають у зв`язку з основним зобов`язанням і, як правило, мають залежний від основного зобов`язання характер, тобто їх дійсність залежить від дійсності основного правочину.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є застава, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України).

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 1 Закону України Про заставу ).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про заставу предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно із частиною другою статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави (стаття 23 Закону України Про заставу ).

За обставинами справи установлено, що квартира АДРЕСА_1 , яка як об`єкт нерухомості заявилася внаслідок перепланування двох об`єктів майнових прав, що будувалися в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , є предметом іпотеки згідно з укладеними 20.07.2006 між АППБ Аваль та ОСОБА_4 договорами іпотеки та забезпечує вимоги кредитора за кредитним договором № 014/1179/74/782 від 20.07.2006.

Здійснення перепланування об`єктів майнових прав та перехід права власності на новостворений об`єкт нерухомості до ОСОБА_7 та ОСОБА_2 не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки стаття 23 Закону України Про іпотеку визначає, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судами не ухвалювалися рішення про визнання договорів іпотеки недійсними чи їх припинення, а відтак договори іпотеки є чинними.

Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги),

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

За положенням статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 18 Закону України Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).

Згідно зі статтею 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Стаття 24 Закону України Про іпотеку передбачає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя статті 24 Закону України Про іпотеку ).

Договір про відступлення прав за іпотечними договорами на користь нового іпотекодержателя, а саме ОСОБА_3 , підписано його сторонами, нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. і недійсним у встановленому законом порядку він не визнавався і не скасовувався, а відтак є чинним.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Стаття 519 цього Кодексу визначає, що первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

У разі заміни кредитора боржник має право пред`явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора (частина 1 статті 603 ЦК України).

Аналізуючи вищенаведені положення цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що заміна кредитора є внутрішньою зміною у зобов`язанні, а тому не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у зобов`язанні.

Отже у разі існування (дійсності) боргового зобов`язання, у якому відбулося договірне відступлення права вимоги кредитора, визначеними законом способами захисту чи поновлення порушених прав боржника є висунення проти вимоги нового кредитора заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, або пред`явлення проти вимоги нового кредитора зустрічної вимоги до первісного кредитора, при цьому в силу прямої вказівки закону саме первісний кредитор відповідає за недійсність переданої ним вимоги.

Доказів, які б свідчили про відсутність боргових зобов`язань, які виникли у ОСОБА_4 на підставі укладеного нею з АППП Аваль кредитного договору, суду не надано.

За таких обставин наявні підстави вважати, що на час внесення до Державного реєстру речових на нерухоме майно відомостей про відступлення прав за іпотечними договорами на користь нового іпотекодержателя ОСОБА_3 існує забезпечене іпотекою зобов`язання третьої особи 1 щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та інших передбачених кредитним договором платежів.

Судом установлено, що іпотека та обтяження предмета іпотеки щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.07.2006, а оспорюваними записами від 03.05.2018 про іпотеку та про обтяження фактично були зареєстровані лише відомості про відступлення прав за іпотечними договорами на користь нового іпотекодержателя ОСОБА_3 .

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України та статей 2, 4 ЦПК України підставою для судового захисту цивільного права або інтересу є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачем не наведено переконливих обґрунтувань та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що особа кредитора впливає на зміст на обсяг існуючого боргового зобов`язання, а відтак не доведено, що внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записами про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018) та про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018) порушуються його права чи інтереси.

Отже ураховуючи відсутність належних обґрунтувань та доказів наявності порушеного права чи законного інтересу позивача та його малолітньої дочки записами про іпотеку та про обтяження, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позову в цій частині, що є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від відповідності позовних вимог вимогам закону.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивач поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 4610,40 грн.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже ураховуючи, що із трьох заявлених позивачем вимог суд задовольняє одну, на належного відповідача - ОСОБА_3 , покладається судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ), внесений державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазовим Олександром Васильовичем 03 травня 2018 року, номер запису про право власності: 25986952.

В решті позову ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова Олександра Васильовича про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя:

Повне рішення складене 01.02.2021.