Постанова

від 26.01.2021 по справі 910/4034/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. м. Київ Справа№ 910/4034/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін зазначених в протоколі судового засідання від 26.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 (повний текст складено 09.10.2020)

у справі №910/4034/19 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Кудинова Юрія Юрійовича

до Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Флорінг Компані

про розірвання договору та стягнення 79 580,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Кудинов Юрій Юрійович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни (далі - відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу дошки паркетної, 3-х шарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м, вартістю 79 580,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 12.06.2015 №65, укладений між ФОП Кудиновим Юрієм Юрійовичем та ФОП Скороходовою Оленою Аркадіївною. Стягнення з ФОП Скороходової Олени Аркадіївни на користь ФОП Кудинова Юрія Юрійовича 79 580,00 грн в якості повернення грошових коштів за сплачену дошку паркетну 3-х шарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м, з істотним порушенням вимог щодо її якості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що дошку паркетну, 3-х шарову, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м, вартістю 79 580,00 грн згідно з видатковою накладною від 12.06.2015 №65 придбав у відповідача, яка в подальшому була реалізована ОСОБА_1 за видатковою накладною №2 від 12.06.2015, залишок якої у кількості 2,808 кв.м було повернуто. В подальшому було встановлено, що придбаний та проданий товар виявився неякісним, що підтверджується судовим рішенням (постанова Київського апеляційного суду від 28.02.2019 у цивільній справі №756/7572/16-ц).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2019 у справі №910/4034/19 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ Прайм Флорінг Компані .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19, новий розгляд згідно постанови Верховного Суду від 24.06.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Скороходової Олени Аркадіївни на користь ФОП Кудинова Юрія Юрійовича вартість товару неналежної якості в сумі 79 580,00 грн, 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2 881,50 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 3 842,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 79 580,00 грн за поставлений неналежної якості товар. Встановлені обставини у цивільній справі №756/7572/16-ц щодо неналежної якості поставленого ФОП Скороходовою О.Ф. ФОП Кудинову Ю.Ю., а в подальшому ФОП Кудиновим Ю.Ю. ОСОБА_1, товару мають преюдиційне значення, не підлягають повторному доведенню та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи. Щодо розірвання договору, то місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що між сторонами, з урахуванням ст.ст. 205, 206 ЦК України укладено договір купівлі-продажу в усній формі та оформлено на підставі відповідних первинних документів, то виходячи із припису ст. 654 ЦК України випливає, що розірвання договору має бути вчинене в такій самій формі, що й договір.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Скороходова Олена Аркадіївна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 скасувати в частині стягнення з ФОП Скороходової Олени Аркадіївни на користь ФОП Кудинова Юрія Юрійовича вартість товару неналежної якості в сумі 79 580,00 грн, 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2 881,50 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 3 842,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що проданий позивачу товар відповідає вимогам якості, які були з ним погоджені. Якість товару підтверджується: сертифікатом про випробування ST-08-04-18-1, сертифікатом відповідності турецьким стандартам TS EN 13489, сертифікатом TS en ISO 9001:2008, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи 305.03.02-03/38932 від 13.06.2014.

Щодо висновку судово-товарознавчої експертизи, яка призначена Оболонським районним судом м. Києва по справі №756/7572/16-ц, то судовим експертом було підтверджено наявність недоліків паркетної дошки, проте не встановлено конкретну причину їх появи та коли саме вказаний товар став непридатним, отже, ані експертом, ані судом не було встановлено істотного порушення вимог щодо якості товару при продажі, передачі його ФОП Кудинову Ю.Ю. Крім того, судом не було враховано особливості умов зберігання та укладення товару (паркетної дошки), що напряму впливає на стан паркетної дошки в подальшому.

05.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Кравчука Г.А., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 залишено без руху.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/597/20 від 02.12.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Козир Т.П. на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни у справі №910/4034/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2021. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви клопотання, заперечення, пояснення до 29.12.2020.

18.12.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив ФОП Кудинова Ю.Ю., згідно якого позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що обставини, встановлені у цивільній справі №756/7572/16-ц щодо неналежної якості поставленого відповідачем товару позивачу, а в подальшому ОСОБА_1, має преюдиційне значення для вирішення даної справи та не підлягає повторному доведенню та є обов`язковими для вирішення даного спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Прайм Флорінг Компані своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлено належним чином, згідно приписів ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За статтею 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно поштового повідомлення номер відправлення 0411632993315 уповноважена особа третьої особи 10.12.2020 отримала ухвалу апеляційного суду про призначення справи до розгляду на 26.01.2021.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.01.2021 підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 26.01.2021 заперечив проти доводів, наведених в апеляційній скарзі та просив відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у червні 2015 року між ФОП Кудиновим Ю.Ю. (покупець) та ФОП Скороходовою О.А. (постачальник) було досягнуто домовленості про купівлю-продаж дошки паркетної, тришарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, триполосної, UV-масло, браш, loсk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м.

Згідно із замовленням від 11.06.2015 №98 вартість цього товару разом з доставкою становить 79 580,29 грн. (т.1, а.с. 12).

Зазначене замовлення було оплачено позивачем, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 12.06.2015 №66, разом з квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 79 580,00 грн і відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної від 12.06.2015 №65 постачальник передав товар покупцю. (т.1, а.с. 13, 55).

Як зазначив позивач, придбана ним у ФОП Скороходової О. А. дошка паркетна, була продана ОСОБА_2 згідно видаткової накладної №2 від 12.06.2015, проте у подальшому з`ясувалося, що переданий позивачем ОСОБА_1 товар є неякісним.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України).

Якість товару - одна із найважливіших його ознак, оскільки Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби (ДСТУ 2925-94).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безкоштовного ремонту або заміну продукції (п. 5 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів ).

Частиною 5 статті 7 зазначеного Закону визначено, що стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми ; 2) вимагати заміни товару.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми ; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Як встановлено судом, Київським апеляційним судом під час розгляду справи №756/7572/16-ц було встановлено, що згідно контракту №270514 від 27.05.2014 укладеного між ТОВ Прайм Флорінг Компані та Компанією ПАРКЕ - ТЕК ПАРКЕ САН. ВЕ. ТИДЖ. А.Ш. (COMPANY PARKE - TEK PARKE SAN/ ТІС. А. S. ) ТОВ Прайм Флорінг Компані імпортує до України дошку паркетну, 3-х шарову, розмір 2400/195/14, венге, Люкс, 3полосну, UV - масло, браш, lock, Tм Serifoglu (Туреччина). Протягом 2015 року Імпортовано вказаного товару у кількості 224,64 кв.м.

Якість товару підтверджується сертифікатами про випробовування ST-08-04-18-1, сертифікатом відповідності турецьким стандартам TS EN 13489, сертифікатом TS en ISO 9001:2008, висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи 305.03.02-03/38932 від 13.06.2014.

В подальшому між ТОВ Прайм Флорінг Компані та ФОП Скороходовою О.А. укладено договір співробітництва №01/06 від 01.06.2014, згідно умов якого остання зобов`язувалась здійснювати комплекс заходів по організації просунення товару та його реалізації третім особам. За вказаним договором ФОП Скороходова О.А. 11.06.2015 придбала 98,28 кв.м (35 упаковок) паркетної дошки, розмір 2400/195/14, венге, Люкс, 3-х полосна, UV - масло, браш, які цього ж дня через постачальника ФОП Кудинова Ю.Ю. були продані позивачу ОСОБА_1 за 85 770, 06 грн.

22.04.2016 ОСОБА_1 направлено на адресу ФОП Кудинова Ю.Ю. претензію із вимогою повернути грошові кошти за неякісний товар та відшкодувати збитки, в задоволені якої продавцем товару 25.05.2016 йому відмовлено.

08.11.2017 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва призначено по справі №756/7572/16-ц судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз.

Згідно із висновком експерта №8971 від 24.01.2018 за результатами проведення експертного дослідження встановлено, що паркетна дошка містить наступні істотні недоліки: значне поперечне викривлення (жолоблення) планок - ламелей верхнього шару паркетних дошок повздовж всієї довжини дошки, часткове відшарування планок - ламелей верхнього шару паркетних дошок по бічних краях ламелей та тріщин на поверхні ламелей. Стосовно причин втрати якості паркетної дошки експерт зазначає, що жолоблення (викривлення) деревини пов`язане з впливом на неї вологи.

За характером пошкоджень ймовірні дві причини викривлення планок та псування продукції: фактичні технічні характеристики паркетної дошки є такими, що не відповідають вимогам до такої продукції або у приміщенні квартири після укладення паркетної дошки з 17.07.2015 року до жовтня 2015 року відносна вологість повітря деякий час була високою (понад 60 % - що є порушенням вимог до зберігання та експлуатації паркетної дошки за нормативними документами).

При цьому, на час проведення дослідження встановити температурно-вологісний режим у квартирі позивача в період із 17 липня до жовтня 2015 року не можливо. Так само, в рамках товарознавчої експертизи не можливо встановити фактичні технічні характеристики досліджуваної паркетної дошки, а тому визначити однозначну причину втрати її якості (виробничі недоліки, неналежні умови зберігання або неналежна технологія монтажу) не видається за можливе.

Існуючі недоліки паркетної дошки 3-х шарової, розмір 2400/195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, lock, тм Serifoglu (Туреччина) придбаної 11.06.2015 ОСОБА_1 у ФОП Кудинова Ю.Ю. за рахунком № 1 від 11.06.2015 - значне поперечне викривлення (жолоблення) планок-ламелей верхнього шару паркетної дошки повздовж всієї довжини дошок, часткове відшарування планок-ламелей верхнього шару паркетних дошок та тріщини на поверхні ламелей є істотними недоліками товару.

Беручи до уваги, що експертом визначено недолік товару як істотний, колегія суддів Київського апеляційного суду дійшла висновку, що з ФОП Кудинова Ю.Ю. на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість паркетної дошки в розмірі 83 319,49 грн.

Крім того, апеляційним судом під час вирішення спору у справі №756/7572/16-ц було встановлено, що гарантійний строк для використання паркетної дошки є десять років. Після укладення проектної дошки відбулось її викривлення, відшарування верхніх планок та тріщини на поверхні ламелей.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. При цьому, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц.

Враховуючи те, що придбаний позивачем товар у відповідача, який в подальшому реалізований ОСОБА_1, якість якого досліджувалась під час розгляду цивільної справи №756/7572/16-ц, то вказані обставини не підлягають повторному доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб. Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Статтею 681 ЦК України визначено, що до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Враховуючи встановлений судом гарантійний строк для використання паркетної дошки у десять років, то позивач звернувся до суду за захистом свого права у встановлений Законом термін.

За таких обставин, оскільки позивач придбав паркетну дошку у відповідача, яка в подальшому була реалізована ОСОБА_1 та після укладення якої відбулося її викривлення, відшарування верхніх планок та тріщин на поверхні ламелей, то позивач, з якого за рішенням суду у цивільній справі №756/7572/16-ц стягнуто 83 319,40 грн вартості паркетної дошки, звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з ФОП Скороходової Олени Аркадіївни 79 580,00 грн повернення грошових коштів за сплачену дошку паркетну 3-х шарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м, з істотним порушенням вимог щодо її якості, як до особи, у якої він придбав вказаний товар.

Посилання апелянта на неправильну експлуатацію товару, що призвело до виникнення істотних недоліків, пошкодження паркетної дошки в процесі експлуатації в результаті підвищеної вологості у квартирі ОСОБА_1, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не наведено належними та допустимими доказами згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України, так як тягар доказування Законом покладено на сторін в силу ч. 3 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, отже зазначене документально не підтверджено, належних та допустимих доказів вказаного відповідач суду не надав. Так само, відповідачем не доведено обставин, які залежали від позивача та/або ОСОБА_1 та зумовили виникнення істотних недоліків товару, що неможливо усунути.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Враховуючи те, що між сторонами укладався договір купівлі-продажу від 12.06.2015 в усній формі, приписи ст. 654 ЦК України щодо форми розірвання договору, надіслану позивачем відповідачу заяву від 19.03.2019 в порядку п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано не правильний спосіб захисту, оскільки він не поновить порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як слідує із апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 в частині стягнення з нього коштів. Щодо відмови у розірванні договору купівлі-продажу від 12.06.2015, то в цій частині судове рішення не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в частині відмови у розірванні договору купівлі-продажу дошки паркетної, 3-х шарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV - масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 кв.м, вартістю 79 580,00 грн, укладеного між ФОП Кудиновим Юрієм Юрійовичем та ФОП Скороходовою Оленою Аркадіївною, в усній формі, наявність якого підтверджена видатковою накладною від 12.06.2015 №65 та прибутковим касовим ордером відповідача №66 від 12.06.2015, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 у суду апеляційної інстанції відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороходової Олени Аркадіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/4034/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Скороходову Олену Аркадіївну.

4. Матеріали справи № 910/4034/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.02.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак