Рішення

від 28.01.2021 по справі 905/2295/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.2021 Справа № 905/2295/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" про стягнення вартості частини майна,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача - не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" про стягнення оцінену ринкову вартість частини майна товариства, відповідно до проведеної комплексної комісійної будівельно-технічної експертизи, пропорційно його частці у статутному капіталі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиплату відповідачем 13% частки вартості майна, яка належить позивачеві у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.12.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2295/18, підготовче судове засідання призначено на 10.01.2019.

09.01.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує з тих підстав, що Приватний вищий навчальний заклад "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" не є господарським товариством, а тому посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Закон України Про господарські товариства не є коректним і не відповідає обставинам існування та діяльності відповідача. Крім того, вартість частки майна, яке передається при виході засновника згідно статуту відповідача враховується за залишковою вартістю, згідно балансу за 2017 рік непокритий збиток відповідача становив 3057000,00грн, неоплачений капітал становив 600000,00грн, тобто у відповідача за 2017 рік був відсутній чистий капітал, який було можливо направити на виплату частки в майні засновнику, що вийшов зі складу засновників у 2017.

10.01.2019 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Позивач в клопотанні зазначив наступні питання, які мають бути вирішені експертизою: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017? Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017? Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" була станом на 05.04.2017 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом з юридичної особи?

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2019 відкладено підготовче засідання на 23.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 у справі №905/2295/18 призначено комплексну судову економічну експертизу. Проведення комплексної судової економічної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ Донецької області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 у справі №905/2295/18 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 у справі №905/2295/18 - залишено без змін.

20.06.2018 до Господарського суду Донецької області від Київського науково-дослідного інституту судових надійшло клопотання про погодження термінів виконання експертизи понад 90 календарних днів (вх.№12292/19).

Ухвалою Господарського суду від 21.06.2019 поновлено провадження по справі №905/2295/18 та призначено розгляд справи на 15.07.2019.

Ухвалою Господарського суду від 15.07.2019 клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4318/19-71 від 12.06.2019 про погодження термінів - задоволено та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи у справі № 905/2295/18 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

16.09.2019 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи, у зв`язку з неможливістю надання висновку від 11.09.2019 № 4318/19-71/17385/19-53 в господарській справі №905/2295/18.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 призначено розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2295/18 у судовому засіданні на 08.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.10.2019 поновлено провадження у справі 905/2295/18; продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 07.11.2019; розгляд справи призначено на 22.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2019 відкладено підготовче засідання на 29.10.2019 року; уповноважено представника ОСОБА_1 , на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України одержати витребувані у Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" докази та передати їх суду у судове засідання 29.10.2019 року.

22.10.2019 до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2019 відкладено підготовче засідання на 07.11.2019 року.

05.11.2019 на адресу суду від Головного управління статистики у Донецькій області надійшов супровідний лист з додатками, а саме останнім надані копії фінансової звітності Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за 1 квартал 2017 року фінансова звітність до органів державної статистики не надавалась.

07.11.2019 на адресу суду надійшла від представника позивача надійшла заява про зловживання процесуальними правами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.11.2019 призначено повторно комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи у справі №905/2295/18 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

12.11.2019 до суду на виконання ухвали суду від 22.10.2019 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшли копії звітів про фінансовий стан відповідача за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за даними інформаційних систем ДПС України звіт про фінансовий стан за 1 квартал 2017 року відсутній.

17.02.2020 до Господарського суду Донецької області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження термінів виконання експертизи понад 90 календарних днів та клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та уточнення поставлених питань

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 призначено розгляд клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на 05.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 відкладено розгляд клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на 07.04.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2020 відкладено розгляд справи та зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад Краматорський економіко-гуманітарний інститут виконати вимоги ухвали суду від 05.03.2020.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2020 зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 розгляд клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз призначено на 07.07.2020 року та зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад Краматорський економіко-гуманітарний інститут виконати вимоги ухвали суду від 05.03.2020.

06.07.2020 до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про незалежну оцінку об`єктів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2020 поновлено провадження у справі 905/2295/18; відкладено підготовче засідання по справі на 03.08.2020 року.

29.07.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов лист про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.08.2020 клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження термінів виконання експертизи понад 90 календарних днів задоволено; погоджено термін проведення експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку; задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи; долучено до матеріалів справи №905/2295/18 витребувані експертом додаткові матеріали, надані ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"; зупинено провадження у справі №905/2295/18 до одержання результатів експертизи.

21.09.2020 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи, у зв`язку з неможливістю надання висновку від 10.09.2020 № 2958/20-71/2960/20-42/2961/20-53 в господарській справі №905/2295/18.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.09.2020 призначено розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2295/18 у судовому засіданні на 13.10.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 відкладено розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2295/18 на 03.11.2020.

28.10.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд прийняти уточнену позовну заяву; звільнити позивача від сплати судового збору у повному розмірі; стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" на користь ОСОБА_1 оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8918589,55грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.11.2020 поновлено провадження у справі №905/2295/18; підготовче засідання призначено на 17.11.2020.

16.11.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло заперечення на уточнену позовну заяву. У запереченнях відповідач наполягає, що надані позивачем до матеріалів справи звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень не є належними та допустимими доказами по справі, також відповідач наполягає, що до правовідносин між сторонами не може бути застосований Закон України Про господарські товариства .

17.11.2020 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

17.11.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.11.2020 відкладено підготовче засідання на 03.12.2020.

01.12.2020 до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на уточнену позовну заяву, у відповідності до якої просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 прийнято уточнену позовну заяву, спір вирішувати з урахуванням уточненої позовної заяви; задоволено клопотання позивача та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання уточненої позовної заяви; закрито підготовче провадження у справі №905/2295/18 та призначено розгляд справи по суті на 21.12.2020 року о 14:15 год.

Листом суду від 21.12.2020 було повідомлено, що у зв`язку з перебуванням судді Зекунова Е.В. у відпустці з 21.12.2020 по 24.12.2020 судове засідання призначене на 21.12.2020 не відбудеться.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.01.2021 призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.01.2021 року.

У судове засідання 28.01.2021 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Щодо заяви позивача про зловживання процесуальними правами відповідачем, суд зазначає наступне.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України).

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти певні дії однієї зі сторін спору, що спрямовані на затягування строків розгляду справи, на спричинення додаткових необов`язкових витрат сторони, на вчинення стороною позасудових дій, які фактично свідчать про визнання позовних вимог, та/або інших дій, що передбачені законом та/ або є такими, що на розсуд суду мають на меті створення перешкод здійсненню належного судочинства у конкретному спорі, тим самим перешкоджаючи доступу сторони до правосуддя та реалізації права на справедливий суд.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні заяви про зловживання процесуальними правами відповідачем, оскільки наявність явного та свідомого зловживання з боку Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" судом у справі не вбачається.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2005 проведена державна реєстрація Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", утвореного в результаті перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (номер запису 12701230000000514).

Відповідно до п.1.1. Статуту Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", затвердженого радою засновників, протокол №5 від 19.10.2016, даний статут Приватного вищого навчального закладу розроблений відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" і є документом, який регламентує діяльність Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (надалі Інститут) - КЕГІ, є правонаступником Краматорського економіко-гуманітарного інституту у формі товариства з обмеженою відповідальністю, створеного на основі рішення засновників, протокол №1. Засновники інституту: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Інститут є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді (п. 1.6. Статуту).

Інститут веде самостійний баланс, має поточні, вкладні (депозитні) та інші рахунки в установах банку, печатку із власним найменуванням та інші реквізити (п.1.7. Статуту).

Інститут здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та даного Статуту (п. 1.8 Статуту).

У розділі 2 Статуту визначено права та обов`язки засновників, зокрема засновники інституту мають право: брати участь в управлінні справами інституту, у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди), вийти у встановленому законом порядку зі складу засновників, одержувати інформацію про діяльність інституту.

Згідно з п.2.4. Статуту відповідача, засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктом 2.8. Статуту передбачено, що вищим органом управління є Рада засновників. Рада засновників складається із засновників або їх представників.

Цивільна правоздатність інституту виникає з моменту його реєстрації і складається із його прав та обов`язків (п.3.1. Статуту).

Майно інституту складають виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі Інституту (п.7.1. Статуту).

За змістом п.7.2. Статуту інститут є власником майна і здійснює володіння майном, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства, і відповідає по своїм зобов`язанням усім належним йому майном.

Відповідно до п.7.7 Статуту статутний капітал Інституту складає 3600000,00грн. Засновниками інституту є: 1) ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 49%, що складає 1764000грн; 2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 25%, що складає 900000 грн; 3) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн; 4) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн. Засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу

Отже, частка позивача, ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача складала 13% (468000,00грн).

Прибуток, який залишається в розпорядженні інституту після сплати податків, розподіляється згідно з рішенням Ради Засновників (п.7.8 Статуту).

05.04.2017 ОСОБА_1 надала заяву відповідачу про вихід зі складу засновників.

07.04.2017 позивача було виведено зі складу засновників ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут , що підтверджується Протоколом №10 Загальних зборів засновників ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут .

Рішенням Загальних зборів від 07.04.2017 вирішено виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна пропорційно її частки у статутному капіталі, виплату провести після затвердження звіту за 2017 рік і в строк до 05.04.2018, вартість частини майна розрахувати за залишковою вартістю.

03.05.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою, за змістом якої просила у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу засновників приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут 04.04.2017 сплатити належну їй частку вартості майна, встановленої на момент виходу її зі складу засновників, або передати майно в натуральній формі відповідно вимогам статуту ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут та законодавства України, чинних на дату виходу зі складу засновників.

Вимога позивача не була виконана відповідачем, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" про стягнення ринкової вартості частини майна товариства, пропорційно її частки у статутному капіталі в розмірі 8 918 589, 55грн (з урахуванням заяви позивача від 28.10.2020).

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пунктами 7, 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про вищу освіту" вищий навчальний заклад - це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей; засновник вищого навчального закладу - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством.

Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту (ст.27 Закону України "Про вищу освіту").

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут - приватна організація (установа, заклад).

Організаційно-правові форми суб`єктів господарювання визначені Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97.

Згідно з п.3.4.6. вказаного Класифікатору приватна організація (установа, заклад) утворюється на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства або на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Цивільний кодекс України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб.

Статтею 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Частиною 2 ст.83 Цивільного кодексу України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини 3 ст.83 Цивільного кодексу України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Отже, основною відмінністю між товариством та установою є право участі учасників (засновників) в управлінні нею.

Частиною 2 ст.15 Закону України Про вищу освіту передбачено, що засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут закладу вищої освіти та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником закладу вищої освіти, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту; 4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу вищої освіти; 5) здійснює контроль за дотриманням статуту закладу вищої освіти; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом і статутом закладу вищої освіти.

Статутом відповідача передбачено право участі його засновників в управлінні інститутом.

Відповідно до п.7.7 Статуту відповідача статутний капітал Інституту складає 3600000,00грн. Частка засновників у статутному капіталі складає: 1) ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 49%, що складає 1764000грн; 2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 25%, що складає 900000грн; 3) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн; 4) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн.

Засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу.

Прибуток, який залишається в розпорядженні Інституту після сплати податків, розподіляється згідно з рішенням Ради Засновників (п. 7.8 статуту).

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено правового регулювання діяльності юридичних осіб з організаційно-правовою формою приватна організація (установа, заклад) .

Разом з тим, згідно ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, використання аналогії можливе лише за наявності достатніх умов, а саме: відносини, до яких застосовується аналогія охоплюється предметом цивільно-правового регулювання (ст.ст. 1, 9 Цивільного кодексу України); наявність прогалин в їх регулюванні (прогалини в праві); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Відтак, однією із умов застосування аналогії закону є наявність подібних за змістом відносин, урегульованих нормами права, що означає, що відносини не є тотожними, а лише схожі за певною кількістю істотних ознак. Такою ознакою ст.8 Цивільного кодексу України визначає зміст відносин.

Відповідно до ст.1 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на момент подання заяви про вихід) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов`язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.

Враховуючи положення статуту відповідача (правовий статус засновників, їх права та обов`язки, порядок формування статутного капіталу, компетенцію ради засновників), неврегульованість законодавством України взаємовідношень власників приватного вищого навчального закладу та зміст правовідносин сторін, суд вважає, що між позивачем та відповідачем по справі існують корпоративні правовідносини та до них за аналогією закону мають бути застосовані положення законодавства, що регулюють, зокрема, правовідносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю. Таким чином, твердження відповідача, що посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Закон України Про господарські товариства є помилковим та до уваги не приймається.

На момент виникнення спірних у справі правовідносин поняття товариства з обмеженою відповідальністю, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки учасників та засновників були визначені положеннями §1 глави 8 Цивільного кодексу України, глави 9 розділу ІІ Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" у відповідних редакціях.

В п.2.4 Статуту відповідача також зазначено, що засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України (тут та надалі в редакції станом на день виходу позивача зі складу засновників відповідача) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Право на вихід з товариства є безумовним суб`єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов`язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви

З огляду на положення наведених правових норм учасник товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу.

Відповідно до статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

За змістом статті 139 Господарського кодексу України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічний висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Таким чином, незважаючи на те, що в статуті відповідача зазначено, що вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю (залишкова вартість - це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації), не спростовує те, що позивач має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Виходячи з наявності спору між сторонами щодо вартості майна, з метою визначення вартості частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті позивачу у зв`язку з виключенням його зі складу учасників, суд ухвалами від 23.01.2019 та 07.11.2019 призначив комплексну судову економічну експертизу у справі №905/2295/18. На вирішення судових експертів було поставлено наступні питання: Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"(код ЄДРПОУ 22031811), в тому числі основних засобів нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017 року? Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 22031811) станом на 05.04.2017 року? Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"(код ЄДРПОУ 22031811) була станом на 05.04.2017 року з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут"(код ЄДРПОУ 22031811) одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 року включно, належать до сплати Позивачу у зв`язку з його виходом з товариства? Яка вартість чистих активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 за балансовою вартістю?

Однак, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи, у зв`язку з неможливістю надання висновку від 11.09.2019 № 4318/19-71/17385/19-53 в господарській справі №905/2295/18, оскільки витребувані клопотанням додаткові матеріали від відповідача на дослідження не представлені. Таким чином, перша судова експертиза не була проведена у зв`язку невиконанням відповідачем ухвал суду щодо надання судовому експерту документів.

21.09.2020 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи, у зв`язку з неможливістю надання висновку від 10.09.2020 № 2958/20-71/2960/20-42/2961/20-53 в господарській справі №905/2295/18.

У зв`язку з тим, що комплексна судова економічна експертиза не відбулась позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Плюс з метою проведення незалежної оцінки об`єктів нерухомості, які належали відповідачу на момент виходу учасників.

До матеріалів справи позивачем додано:

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі інституту, літ.А-4, а-а2 (67/1000 ідеальної частки), площею 2570,7кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого (мин. назва вул. Орджонікідзе), буд.10 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю. Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 16731526,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі загальною площею 1725,1кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, буд.63а оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю. Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11695726,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 3281,3кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, буд.47 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю. Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 20822588,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі (43/100 ідеальної частки), площею 1391,7кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд.53 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю. Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 9171172,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 1723,3кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, буд.43А оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю. Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11683523,00грн.

Таким чином, згідно Звітів про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі оціночної компанії ТОВ "Галтекс плюс" загальна ринкова вартість об`єктів нерухомості відповідача станом на 05.04.2017 складала 70 104 535,00 грн.

Відповідач вважає, що надані позивачем звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень у м. Краматорську не можна вважати доказами у розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що звіти виконані не судовим експертом, виконані з використанням порівняльного підходу, майно не оглядалось, не досліджувались характеристики майна (крім загальної площі), не досліджувався стан майна, оцінювач не попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до ч.1 ст.7 та ч.1 ст.10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Частинами 1 та 2 ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність закріплено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до п.56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з викладеного, здійснення оцінки майна без особистого огляду допускається та, за відсутності доказів протилежного, не свідчить про неправильне визначення кінцевої ринкової вартості цього майна.

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Суд зазначає, що надані позивачем звіти про оцінку майна відповідача не суперечать вимогам законодавства, судом не встановлено у діях суб`єкта оціночної діяльності під час проведення дослідження та складання звітів про оцінку нерухомого майна відповідача порушення вимог чинного законодавства, звіти складені повноважною особою - суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката СОТ №613/19, виданого Фондом державного майна України від 01.08.2019.

Водночас, суд звертає увагу, що, стверджуючи про незаконність оцінки, відповідач в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що оцінка майна не відповідала дійсності, так відповідачем не надано доказів рецензування Звітів про незалежну оцінку об`єкта - нежитлових будівель, або інших доказів на підтвердження своїх тверджень, натомість такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача. Також, судом враховано, що перша судова експертиза не проведена внаслідок ненадання відповідачем витребуваних документів, а друга - у зв`язку з фінансовою неспроможністю позивача здійснити оплату судової експертизи.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає, що положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" хоча й не містять норм стосовно обов`язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено випадки щодо обмеження проведення оцінки майна, зокрема, не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання у таких випадках:

1) проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;

2) проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки;

3) проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Із аналізу положень вказаної статті, вбачається, що Закон не містить прямої заборони учаснику товариства (за рахунок коштів якого в тому числі формувалось майно товариства) виступати замовником оцінки майна товариства для встановлення вартості частки у випадку виходу його з товариства, що спростовує посилання відповідача у вказаній частині.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що звіти про оцінку нежитлових будівель та споруд відповідача, що складені на замовлення позивача, є належними, допустимими та вирогідними доказами, отже судом встановлено, що загальна дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 становила 70 104 535,00 грн.

Згідно балансу на 31.12.2017 вказаного навчального закладу, який наданий суду Головним управлінням статистики у Донецькій області 05.11.2019 та Головним управлінням ДПС у Донецькій області 12.11.2019, вартість основних засобів складає 401000,00грн, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) - 910000,00грн, поточні кредиторські зобов`язання відповідача на кінець звітного періоду - 661000,00грн, з яких: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 78000,00грн, розрахунки з бюджетом - 51000,00грн, розрахунки з оплати праці - 15000,00грн, розрахунки зі страхування - 5000,00грн, інші поточні зобов`язання - 512000,00грн.

Відповідачем 09.01.2019 через канцелярію суду наданий баланс підприємства на 31.12.2017, однак данні в балансі відповідача на 31.12.2017, який отриманий судом від Головного управлінням статистики у Донецькій області та Головного управлінням ДПС у Донецькій області не співпадають з даними в балансі відповідача на 31.12.2017, що отриманий судом від відповідача.

Оскільки відповідач зобов`язаний подавати свою фінансову звітність в органи статистики та органи податкової служби, суд вважає належним доказом по справі баланс відповідача на 31.12.2017, що наданий до суду Головним управлінням статистики у Донецькій області та Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Виходячи з того, що вартість основних засобів відповідача за балансом підприємства від 31.12.2017 становить 401000,00грн, та приймаючи до уваги висновки, викладені у Звіті про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі, суд зазначає, що визначена відповідачем в балансі вартість основних засобів є явно заниженою по відношенню до її реальної вартості, а відтак не може вважатись справедливою.

Позивач здійснив розрахунок вартості частини майна товариства, що належить до стягнення наступним чином: 70104535,00грн (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910000,00грн (збитки) - 78000,00грн (борг за товари та послуги) - 512000,00грн (інші поточні витрати) = 68604535,00грн (100% вартості частки). Оскільки, частка позивача становить 13%, то ринкова вартість частки позивача складає: 68604535,00грн (100% вартості частки відповідача) х 0,13 = 8918589,55грн (ринкова вартість частки Позивача, яка підлягає сплаті).

Однак, позивач при здійсненні розрахунку помилково не відрахував від ринкової оціночної вартості об`єктів нерухомості поточні кредиторські зобов`язання відповідача на кінець звітного періоду, а саме розрахунки з бюджетом, з оплати праці та зі страхування.

Так, ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті відповідачем, повинна здійснюватись за наступним розрахунком:

70104535,00грн (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910000,00грн (збитки) - 78000,00грн (борг за товари та послуги) - 512000,00грн (інші поточні витрати) - 51000,00грн (розрахунки з бюджетом), - 15000,00грн (розрахунки з оплати праці) - 5000,00грн (розрахунки зі страхування) = 68533535,00грн (100% ринкової вартості частки).

13% від 68533535,00грн складає 8909359,55грн (ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що з моменту звернення позивача із заявою до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (05.04.2017) ним реалізовано гарантоване чинним законодавством та обумовлене Статутом право на вихід зі складу засновників відповідача, в зв`язку з чим позивач має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці (вкладу) у статутному капіталі.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено виконання ним обов`язку з виплати ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційної її частці в статутному капіталі товариства, установленої на момент виходу її зі складу засновників.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" такими, що підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає ринкова вартість частини майна відповідача у розмірі 8909359,55грн.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" про стягнення вартості частини майна у розмірі 8918589,55грн - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, буд.43а, код ЄДРПОУ 22031811) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8909359,55грн., судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 43а, код ЄДРПОУ 22031811) в бюджет судовий збір у розмірі 131878,39грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 січня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов