Ухвала
02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 624/6/18
провадження № 61-713ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства Агропрогрес на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Агропрогрес до ОСОБА_1 , треті особи: виконуючий обов`язки державного нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області Терещенко Ліна Олексіївна, Кегичівська районна державна адміністрація Харківської області про визнання свідоцтва про спадщину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
09 січня 2021 року Приватне підприємство Агропрогрес (далі - ПП Агропрогрес ) звернулось до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у вказаній цивільній справі.
Скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Встановлено, що оскаржувану Харківського апеляційного суду прийнято 18 листопада 2020 року, а її повний текст складено 30 листопада 2020 року.
Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, останній день касаційного оскарження зазначеного судового рішення припадав на 30 грудня 2020 року (середа, робочий день).
Касаційна скарга ПП Агропрогрес подана через поштове відділення та згідно з відміткою на конверті відправлена до Верховного Суду 09 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що повний текст оскарженої постанови отримано ним 09 грудня 2020 року.
За змістом пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
На підтвердження наведених обставин до касаційної скарги заявником додано завірену копію листа Харківського апеляційного суду № 624/6/18/96669/2020 від 03 грудня 2020 року, з якої вбачаються відомості щодо дати надсилання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Однак, відомостей про дату вручення ПП Агропрогрес постанови суду апеляційної інстанції зазначений документ не містить.
Отже, належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання копії повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції в матеріалах касаційного провадження відсутні. Зокрема, такими доказами можуть бути оригінал (належним чином завірена копія) поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо.
Крім цього, посилання в касаційній скарзі на те, що відповідальний співробітник ПП Агропрогрес перебував на самоізоляції у зв`язку з контактом з особою, у якої підтверджено коронавірусну хворобу, також не підтверджені належними доказами. Заявником не зазначено причину неможливості виконання таких обов`язків іншим працівником.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження за наведених підстав.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути лише підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявникові про необхідність надання належних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року.
Крім цього, в порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої
статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства Агропрогрес на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2021 |
Оприлюднено | 02.02.2021 |
Номер документу | 94553125 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні