Рішення

від 01.02.2021 по справі 160/6428/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 160/6428/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

11.06.2020р. (згідно відомостей Нової Пошти ) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 30.06.2020р. просить:

- визнати протиправними рішення відповідача №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. про відмову в перерахуванні та виплаті заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р., відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р.;

- зобов`язати відповідача виконати наказ Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., шляхом нарахування та виплати позивачеві доплати за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області у розмірі 10% від посадового окладу судді відповідного суду з 14.04.2014р. - по 22.09.2016р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 19.04.1995р. по 22.09.2016р. він працював суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області, з 10.04.2002р., з 01.06.2007р. та з 03.09.2013р. позивач призначався головою Софіївського районного суду Дніпропетровської області строком на 5 років. 11.04.2014р. у зв`язку з набуттям чинності Законом України Про відновлення довіри до судової влади в Україні позивач припинив виконання адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області та з 14.04.2014р. позивач приступив до здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області до призначення голови. Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016р. №1600-VІІІ позивача було звільнено з посади судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.02.2020р. щодо повідомлення часу та підстав припинення виплати йому надбавки за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області, на яку отримав лист Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №703/20 від 24.03.2020р., яким позивача повідомлено про те, що доплата судді за виконання обов`язків голови суду ст.133 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453 від 07.07.2010р. та ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402 від 02.06.2016р. не передбачалася та не передбачена; протягом 2014-2016 років наказ про перебування позивача на адміністративній посаді голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області (виданий на підставі протоколу зборів суддів) на адресу управління не надходив, отже законних підстав для встановлення та виплати позивачеві відповідної щомісячної доплати не було. Також, позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.04.2020р., у якій просив відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., який відповідає вимогам ч.3 ст.24 Закону України Про судоустрій та статус суддів , п.п.4 п.5 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення довіри до судової влади в Україні , провести перерахування та виплату заробітної плати за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. по 22.09.2016р. Листом №1010/20 від 29.04.2020р. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що йому було відмовлено у проведенні перерахунку та виплати заробітної плати за виконання обов`язків голови суду з підстав, викладених у попередньому листі (№703/20 від 24.03.2020р.). Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною, так як жодний нормативний документ не містить норму, яка передбачає відмову у здійсненні оплати за виконану роботу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.105 КЗпП України, ст.ст. 2, 21 Закону України Про оплату праці , а також і на рішення Конституційного Суду України та постанову Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі №816/1552/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2020р. наведену позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.35-36).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020р. було скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2020р., а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.108-109).

Ухвалою суду від 03.12.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано: відповідача, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; третю особу, зокрема, надати суду письмові пояснення щодо позову з дотриманням вимог ст.ст. 165, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.122).

23.12.2020р. засобами електронного зв`язку, на виконання вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що доплата судді за виконання обов`язків голови суду статтею 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453 від 07.07.2010р. (у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд ), а з 30.09.2016р. - частиною 2 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402 від 02.06.2016р. не передбачалася та не передбачена; протягом 2014-2016 років наказ про перебування позивача на адміністративній посаді голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області (виданий на підставі протоколу зборів суддів) на адресу управління не надходив, отже законних підстав для встановлення та виплати позивачеві відповідної щомісячної доплати не було. Також, відповідач вказує на те, що наказ №8-К від 14.04.2014р., яким наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області проводити судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 щомісячну доплату за перебування на адміністративній посаді в суді з 14.04.2014р. в розмірі 10% посадового окладу до призначення голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області у встановленому законодавством порядку було видано самим позивачем, і даний наказ не свідчить про наявність права на таку надбавку, так як не відповідає вимогам Закону України Про судоустрій і статус суддів . Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на ст.105 КЗпП України та на те, що у разі призначення на вакантну посаду працівника виконуючого обов`язки за вакантною посадою, оплата проводиться за цією посадою, оскільки ч.1 ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, тобто на дані правовідносини не поширюються положення трудового законодавства. За викладеного, відповідач вважає, що відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності не мав правових підстав для виконання наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., оскільки виплата такої доплати за виконання обов`язків особи, яка обрана на адміністративну посаду, нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів не передбачена. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі №816/1552/17 (а.с.131-136).

Також, 30.12.2020р. засобами електронного зв`язку, на виконання вищенаведеної ухвали суду, від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи, у якому остання просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.138-139).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 01.02.2021р., тобто у межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Наказом Управління юстиції в Дніпропетровській області №58 від 19 квітня 1995 року, у зв`язку з обранням суддів районних і міських суддів Дніпропетровської області, ОСОБА_1 зараховано до штату Софіївського районного суду, який обраний суддею Софіївського районного суду, що підтверджується копією витягу з відповідного наказу (а.с.65).

Згідно постанови Верховної Ради України №1653-III від 20 квітня 2000 року та наказу Управління юстиції в Дніпропетровській області №92-к від 26.04.2000р. ОСОБА_1 обраний на посаду судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області безстроково (а.с.66,67-69).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №266/к від 03.04.2002р., ОСОБА_1 було затверджено на посаді голови місцевого Софіївського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років (а.с.71-72).

З 01.06.2007р. згідно рішенням Ради суддів України №52 від 31 травня 2007 року, ОСОБА_1 призначений головою Софіївського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років, що підтверджується копіями витягу із відповідного рішення та наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №40 від 11.07.2007р. (а.с.73-74,75).

Рішенням Вищої Ради Юстиції №656/0/15-13 від 03 вересня 2013 року ОСОБА_1 призначений на посаду голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років з 03.09.2013р. по 02.09.2018р. включно (а.с.76,77,140).

На підставі наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №7-К від 11.04.2014р. відповідно до п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення довіри до судової влади в Україні , ст.24 Закону України Про судоустрій і статус суддів ОСОБА_1 було припинено виконання адміністративних повноважень на посаді голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 11.04.2014р. та припинено нарахування та виплату щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу (а.с.78,140-зворот).

Згідно наказу по Софіївському районному суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р. ОСОБА_1 приступив до здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду з 14.04.2014р., як такий, що має більший стаж роботи на посаді судді даного суду, до призначення голови Софіївського районного суду відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про судоустрій і статус суддів та згідно ч.3 ст.24 Закону України Про судоустрій і статус суддів (а.с.83,141-зворот).

Також і за п.2 вищенаведеного наказу №8-К від 14.04.2014р. було наказано відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з 14.04.2014р. здійснювати нарахування та виплату судді ОСОБА_1 щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу (а.с.83,141-зворот).

Листом №957/14 від 28.04.2014р. наказ Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р. було повернуто без виконання для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с.32,51).

Наказ №8-К від 14.04.2014р. було повторно направлено відповідачеві Софіївським районним судом Дніпропетровської області листом №2257 від 21.05.2014р. (а.с.33,50).

Згідно наказу по Софіївському районному суду Дніпропетровської області №14-К від 02.04.2015р. ОСОБА_1 приступив до здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду з 02.04.2015р., як такий, що має більший стаж роботи на посаді судді даного суду, до призначення голови Софіївського районного суду відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про судоустрій і статус суддів та згідно ч.3 ст.24 Закону України Про судоустрій і статус суддів , при цьому, за п.2 наведеного наказу наказано відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з 02.04.2015р. здійснювати нарахування та виплату судді ОСОБА_1 щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу (а.с.142).

Наказом по Софіївському районному суду Дніпропетровської області №24-К від 20.05.2015р. було виключено пункт другий наказу №14-К від 02.04.2015р. (а.с.142-зворот).

На підставі постанови Верховної Ради України №1600-VІІІ від 22.09.2016р. Софіївським районним судом Дніпропетровської області було видано наказ №28-К від 03.10.2016р. щодо відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 03.10.2016р. (а.с.84-86,87).

ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області із заявою від 28.02.2020р. щодо повідомлення часу та підстав припинення виплати йому надбавки за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області (а.с.88).

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №703/20 від 24.03.2020р. позивача повідомлено про те, що доплата судді за виконання обов`язків голови суду ст.133 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453 від 07.07.2010р. та ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402 від 02.06.2016р. не передбачалася та не передбачена; протягом 2014-2016 років наказ про перебування позивача на адміністративній посаді голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області (виданий на підставі протоколу зборів суддів) на адресу управління не надходив, отже, законних підстав для встановлення та виплати позивачеві відповідної щомісячної доплати не було (а.с.89-90).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.04.2020р., у якій просив відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8 від 14.04.2014р., який відповідає вимогам ч.3 ст.24 Закону України Про судоустрій та статус суддів , п.п.4 п.5 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення довіри до судової влади в Україні , провести перерахування та виплату заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. по 22.09.2016р. (а.с.91).

Листом №1010/20 від 29.04.2020р. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що йому було відмовлено у проведенні перерахунку та виплати заробітної плати за виконання обов`язків голови суду з підстав, викладених у попередньому листі (№703/20 від 24.03.2020р.) - (а.с.93).

Окрім того, листом №1163/20 від 15.05.2020р. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що йому було відмовлено у проведенні перерахунку та виплати заробітної плати за виконання обов`язків голови з підстав, викладених у попередніх листах (№703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р.) - (а.с.92).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішеннями відповідача, оформлених листами №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. про відмову в перерахуванні та виплаті заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р., відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., у зв`язку з чим позивач просить захистити його порушені права шляхом визнання таких рішень протиправними та зобов`язання відповідача виконати наказ Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., шляхом нарахування та виплати позивачеві доплати за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області у розмірі 10% від посадового окладу судді відповідного суду з 14.04.2014р. - по 22.09.2016р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010р. №2453-VI (далі - Закон №2453) та Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі - Закон №1402), у редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин.

За приписами ст.20 Закону №2453 та ст.20 Закону №1402 адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду із числа суддів цього суду.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.

Статтею 24 Закону №2453 та ст.24 Закону №1402 встановлено, що голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про наявність вакантних посад суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Згідно до ч.1 ст.133 Закону №2453 суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 135 Закону №1402 встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.133 Закону №2453 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці

Згідно ч.2 ст.135 Закону №1402 суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 6 ст.133 Закону №2453 встановлено, що суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Згідно з частиною 6 статті 135 Закону №1402 суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що за приписами ст.133 Закону №2453 та ст.135 Закону №1402 щомісячна доплата за перебування на адміністративній посаді в суді встановлюється виключно судді, який обраний на адміністративну посаду відповідно до вимог Законів №2453, №1402 (на підставі протоколу зборів суддів) та обіймає посаду голови суду, а виплата такої доплати за виконання обов`язків особою, яка здійснювала адміністративні повноваження голови суду до обрання голови суду у встановленому порядку, нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів не передбачена.

Окрім того, судом враховується і те, що виконання обов`язків голови відповідного суду є тимчасовим, і строк виконання таких обов`язків не має значення, оскільки наведені норми законодавства не містять жодних виключень з приводу питання нарахування та виплати особам, які виконують обов`язки голови суду, доплати у розмірі 10% посадового окладу.

При цьому, слід зазначити, що виконання обов`язків за адміністративною посадою до обрання голови суду (на підставі протоколу зборів суддів) не є тотожним поняттю зайняття адміністративної посади.

Неможливість обрання голови місцевого суду у зв`язку з відсутністю достатньої кількості працюючих суддів для проведення зборів, не впливає на право позивача відновити виплати спірної щомісячної доплати.

Так, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи доказів, у спірний період з 14.04.2014р. до 22.09.2016р. ОСОБА_1 здійснював адміністративні повноваження голови Софіївського районного суду, як такий, що має більший стаж роботи на посаді судді даного суду, до призначення голови Софіївського районного суду, що підтверджується копіями наказів №8-К від 14.04.2014р. та №14-К від 02.04.2015р. (а.с.83,141-зворот,142).

При цьому, за змістом п.2 наведених наказів видно, що позивачем було наказано відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з 14.04.2014р. та з 02.04.2015р. здійснювати нарахування та виплату судді ОСОБА_1 щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу (а.с.83,141-зворот,142).

Разом з тим, зі змісту наказу по Софіївському районному суду Дніпропетровської області №24-К від 20.05.2015р. Про виключення п.2 наказу №14-К від 02.04.2015р. про покладення здійснення повноважень голови суду на суддю ОСОБА_1 вбачається, що пункт 2 наказу №14-К від 02.04.2015р. про покладення здійснення повноважень голови суду на суддю ОСОБА_1 , який стосується нарахування та виплати судді ОСОБА_1 щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10% посадового окладу - виключений (а.с.142-зворот).

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний наказ №24-К від 20.05.2015р. Про виключення п.2 наказу №14-К від 02.04.2015р. про покладення здійснення повноважень голови суду на суддю ОСОБА_1 було підписано самим позивачем.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що, оскільки судом встановлено, що за змістом наказу №24-К від 20.05.2015р. позивачем самостійно скасовано п.2 наказу №14-К від 02.04.2015р. щодо нарахування та виплату судді ОСОБА_1 щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу, а також і встановлено, що позивач у спірний період на посаду голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області шляхом проведення зборів суддів, оформлених відповідним протоколом згідно до вимог вищенаведеного законодавства не обирався (таких доказів суду не надано), а за виконання обов`язків особою (суддею), який здійснював адміністративні повноваження голови суду до обрання голови суду за нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів виплата щомісячної доплати у розмірі 10% посадового окладу нормами спеціального закону не передбачена, тому у адміністративного суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного позову.

Наведені висновки суду також узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 17.09.2020р. у справі №120/2434/19-а, від 12.11.2020р. у справі №620/2812/190, від 23.12.2020р. у справі №120/2367/19-а, яка підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність рішень відповідача, оформлених листами №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. про відмову в перерахуванні та виплаті заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р., відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., з урахуванням встановлених судом обставин у справі, виключення п.2 наказу №14-К від 02.04.2015р., що стосувався нарахування та виплати спірної доплати, а також і з урахуванням позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована позивачем.

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються судом посилання позивача на норми ст.105 КЗпП України, ст.ст. 2, 21 Закону України Про оплату праці , оскільки, у даному випадку, норми трудового законодавства у питанні оплати праці врегульовані спеціальним законодавством, яким є Закон України Про судоустрій і статс суддів та має пріоритет у застосуванні над іншими законодавчими актами, що також і відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його постановах від 16.04.2020р. у справі №160/2741/19, від 06.08.2020р. у справі №805/2572/16-а, від 20.08.2020р. у справі №826/10820/20 та дана правова позиція є обов`язковою для застосування адміністративними судами у відповідності до приписів ч.2 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваних рішень, оформлених листами №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. про відмову в перерахуванні та виплаті заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р., відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати за виконання обов`язків голови суду з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р. у розмірі 10 % посадового окладу судді, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом не встановлено порушень відповідачем прав та інтересів позивача на виплату щомісячної доплати за виконання обов`язків голови суду з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р. у розмірі 10 % посадового окладу судді, а тому слід відмовити позивачеві у задоволенні даних позовних вимог.

Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправними рішень відповідача, оформлених листами №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. про відмову в перерахуванні та виплаті заробітної плати за здійснення повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 14.04.2014р. - до 22.09.2016р., відповідно до наказу Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р. (основної вимоги), а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про зобов`язання відповідача виконати наказ Софіївського районного суду Дніпропетровської області №8-К від 14.04.2014р., шляхом нарахування та виплати позивачеві доплати за здійснення адміністративних повноважень голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області у розмірі 10% від посадового окладу судді відповідного суду з 14.04.2014р. - по 22.09.2016р.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанцією №0.0.1731817733.1 від 11.06.2020р., слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень №703/20 від 24.03.2020р., №1010/20 від 29.04.2020р., №1163/20 від 15.05.2020р. та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва