Ухвала

від 01.02.2021 по справі 640/29245/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

01 лютого 2021 року місто Київ №640/29245/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., вирішуючи в порядку письмового провадження питання про відвід судді Аблова Є.В. в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державного бюро розслідувань

про визнання протиправним та скасування наказу від 23.10.2020 №637-ос

в частині, поновлення на посаді, стягення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/29245/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу від 23.10.2020 №637-ос в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 (суддя Аблов Є.В.) позовну заяву у справі №640/29245/20 залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 (суддя Аблов Є.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва (засобами електронного зв`язку) 21.01.2021 від позивача надійшла заява про відвід судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи №640/29245/20.

В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначив про те, що ним, як прокурором групи прокурорів, в межах своїх посадових обов`язків, здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62019000000001553 від 03.10.2019 за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, під час якого перевіряються факти порушень вимог законодавства під час будівництва, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, внесення недостовірних даних у документи з питань будівництва, а також зловживання владою чи службовими повноваженнями службовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю в інтересах забудовників, зокрема, щодо житлового будинку по вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва . Позивач вказує на те, що суддею Абловим Є.В. розглядалась позовна заява Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 № 140. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аблов Є.В.) від 04.12.2020 у справі №640/6529/20 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Докучаєвська, 5а (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095) у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 № KB 061190502570 та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Докучаєвська, 5а (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095) у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № KB 141190910639.

У зв`язку з вищевказаним, позивач вважає, що в даному випадку наявні підстави для відводу судді Аблова Є.В. від розгляду цієї адміністративної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Аблов Є.В.) суд ухвалив заяву ОСОБА_1 вважати необґрунтованою та відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішення питання про відвід судді Аблова Є.В. здійснюється суддею Іщуком І.О., який не входить до складу суду, що розглядає справу №640/29245/20, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Позивач, заявляючи відвід судді Аблову Є.В. вказує на те, що в адміністративній справі №640/6529/20 рішенням судді Аблова Є.В. від 04.12.2020 задоволено позов, а саме, скасовано право на початок виконання будівельних робіт та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єктів за адресою м. Київ, вул. Докучаєвська, 5А, щодо яких позивачем здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62019000000001553 від 03.10.2019 за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

На переконання суду, заява про відвід судді Аблова Є.В. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

З системного аналізу підстав, які наведені у статтях 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Суд зазначає, що мотиви, наведені позивачем в заяві про відвід судді Аблова Є.В. не дають підстав для застосування відводу судді, оскільки, такі твердження жодним чином не свідчать про можливу упередженість та некомпетентність судді при розгляді даної справи, та не є підставою для його відводу як це визначено статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи також не встановлено.

Окрім того, відповідно до правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.102018 (справа №9901/673/18) не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на те, що обставини, на які посилається позивач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Аблова Є.В., оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що свідчать про наявність процесуальних підстав для відводу судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи №640/29245/20.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Аблова Є.В.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про відвід судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи №640/29245/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.