Постанова

від 22.01.2021 по справі 440/1529/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 р.Справа № 440/1529/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 24.02.20 року по справі № 440/1529/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ"

до Державної екологічної інспекції Центрального округу

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу Хмари К.О. №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року.

Рішенням Полтавський окружний адміністративний суду від 24.02.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції Центрального округу №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн .

Державна екологічна інспекція Центрального округу , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає рішення прийнятим з порушенням застосування норм процесуального та матеріального права. Вказує , що статтею 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом, аналогічна позиція суду викладена у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду та постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/4677/18. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки. Обставини у даній справі свідчать про те, що ТОВ ТЦЗ фактично допустило посадових осіб Держекоінспекції до проведення планової перевірки, не скориставшись своїм правом не допуску для проведення перевірки, тому твердження про незаконність перевірки є безпідставним. Зазначає , що Держекоінспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "ТЦЗ", в якому просила тимчасово заборонити (зупинити) діяльність , рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 задоволено повністю адміністративний позов Держекоінспекції, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду залишено без змін, тому в розумінні ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини не доказуються при розгляді даної справи . Просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

ТОВ "ТЦЗ" заперечує проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, оскільки вважає її необгрунтованою і безпідставною, а отже такою, що не підлягає задоволенню. Вважає , що доводи викладені відповідачем в обгрунтування апеляційної скарги є нікчемними, апеляційна скарга є необгрунтованою і безпідставною, а отже такою, що не підлягає задоволенню та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача , перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу № 172/07-03 від 28 вересня 2018 року та відповідно до направлення № 161/07-04 від 28 вересня 2018 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Хмарою К.О. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Крицьким О.І. у період з 01 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2018 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (код ЄДРПОУ 31707344) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 161/07-04 (а.с. 50-54).

В акті №161/07-04 зафіксовано порушення ТОВ "ТЦЗ" вимог: пунктів "в", "г", "є", "ї" "й", "с" частини першої та частини другої статті 17, частини другої статті 27, частини першої статті 29, частини другої статті 33 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року; статей 20, 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року; статті 7 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року; статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року; Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року; Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" № 3392-VI від 19 травня 2011 року; статті 10, частини п`ятої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-XII від 16 жовтня 1992 року; статей 17 та 19 Кодексу України про надра; пунктів 6 та 7 частини першої статті 44 Водного кодексу України; пункту 11 Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1360 від 31 серпня 1998 року; пункту 9 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01 листопада 1999 року; пункту 1 Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №41 від 17 лютого 1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 березня 1999 року за № 169/3462; постанови Кабінету Міністрів України №1788 від 16 листопада 2002 року; постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" №808 від 28 серпня 2013 року; постанови Кабінету Міністрів України "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів" №2024 від 18 грудня 1998 року.

19 жовтня 2018 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу винесено припис №09/02.3-23, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (а.с.55-57):

1) розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень природоохоронного законодавства під час перевірки із зазначенням посадових осіб, відповідальних за виконання плану. Копію плану надати до Державної екологічної інспекції Центрального округу - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року;

2) визначити склад і властивості відходів, що утворюються ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт "в" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

3) забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ "ТЦЗ" по встановленій формі 1-ВТ. Надати до Держекоінспекції копію журналу - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт "г" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

4) подавати у встановленому порядку статистичну звітність 1-відходи - щороку. Обґрунтування: абзац четвертий пункту 5 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01 листопада 1999 року;

5) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів ТОВ "ТЦЗ" реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, оброблення та утилізацією відходів. Надати до Держекоінспекції копії підтверджуючих документів про передачу відходів - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт "є" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

6) розрахувати показник загального утворення відходів, які утворилися на ТОВ "ТЦЗ" протягом року, та залежно від результату розрахунку подати декларацію про відходи чи отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами і розробити реєстрові карти об`єктів утворення відходів - до 31 грудня 2018 року. Обґрунтування: пункт "с" частини першої та частина друга статті 17, частина друга статті 27 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року, стаття 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, пункт 11 Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1360 від 31 серпня 1998 року, пункт 9 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01 листопада 1999 року, пункт 1 Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №41 від 17 лютого 1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 березня 1999 року за № 169/3462;

7) призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами ТОВ "ТЦЗ" - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: пункт "й" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

8) скласти спеціальні паспорти на кожне місце чи об`єкт зберігання відходів ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: частина друга статті 33 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

9) здійснити моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: частина перша статті 29 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

10) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану із ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт "ї" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05 березня 1998 року;

11) надавати до Держекоінспекції укладений договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: стаття 7 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року, постанова Кабінету Міністрів України №1788 від 16 листопада 2002 року;

12) надати до Держекоінспекції інформацію щодо переліку земельних ділянок під об`єктами, що використовує ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

13) надати до Держекоінспекції інформацію щодо переліку земельних ділянок, що знаходяться у власності/використанні ТОВ "ТЦЗ" на території Полтавської та Черкаської областей, в тому числі земельних ділянок, зайнятих під кар`єром - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

14) надати до Держекоінспекції документи, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

15) надати до Держекоінспекції висновок державної екологічної експертизи на розділ "Оцінка впливу діяльності Плехівстького родовища на навколишнє природне середовище" від 2015 року або звіт про оцінку впливу на довкілля і висновок з оцінки впливу на довкілля господарської діяльності ТОВ "ТЦЗ" - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року, постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" №808 від 28 серпня 2013 року, статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

16) здійснювати облік кількості забраної води з підземної водної свердловини №1, що використовується ТОВ "ТЦЗ". Надати до Держекоінспекції копію журналу. Не допускати недотримання ТОВ "ТЦЗ" умов дозволу на спеціальне водокористування №0176/Пол від 19 серпня 2014 року - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт 7 частини першої статті 44 Водного кодексу України;

17) встановити на місцевості санітарно-захисну зону суворого режиму свердловини №1, що використовується ТОВ "ТЦЗ". Не допускати недотримання ТОВ "ТЦЗ" умов дозволу на спеціальне водокористування №0176/Пол від 19 серпня 2014 року - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: пункт 6 частини першої статті 44 Водного кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів" №2024 від 18 грудня 1998 рок;

18) надати до Держекоінспекції звіти про водокористування за формою №2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78, за 2015-2017 роки - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

19) не допускати недотримання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5323684202-1 від 01 лютого 2011 року. Проводити щорічний контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин відповідно до умов дозволу - до 19 листопада 2018 року. Обґрунтування: стаття 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-XII від 16 жовтня 1992 року;

20) отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду ТОВ "ТЦЗ" за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка, а саме: сушильних сараїв та кар`єру (включаючи гірничотранспортне обладнання, яке працює на кар`єрі) та не допускати провадження господарської діяльності, під час якої здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - до 01 січня 2019 року. Обґрунтування: статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-XII від 16 жовтня 1992 року, Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" № 3392-VI від 19 травня 2011 року;

21) надати до Держекоінспекції інформацію щодо часу роботи стаціонарних джерел викиду, а саме: сушильних сараїв та кар`єру, що експлуатуються ТОВ "ТЦЗ" за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка, з дати введення в експлуатацію об`єктів по 01 жовтня 2018 року - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

22) надати до Держекоінспекції інформацію щодо часу роботи стаціонарних джерел викиду, а саме: сушильних сараїв та кар`єру, що експлуатуються ТОВ "ТЦЗ" за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка, з 02 жовтня 2018 року до дати отримання дозволу на викиди на вказані джерела викиду - до 01 січня 2019 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

23) не допускати проведення гірничо-видобувних робіт на кар`єрі, що знаходиться в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області та експлуатуються ТОВ "ТЦЗ" за відсутності акта про надання гірничого відводу та в порушення строків, встановлених програмою робіт з видобування корисних копалин (додатку до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №6053 від 09 червня 2015 року - з моменту отримання припису і постійно. Обґрунтування:статті 17, 19 Кодексу України про надра;

24) надати до Держекоінспекції екологічну карту №06-36-1/7 від 14 квітня 2014 року - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

25) надати до Держекоінспекції інформацію щодо кількості видобутих суглинків з кар`єру за адресою: с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область, за період з 09 червня 2015 року по 01 жовтня 2018 року - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

26) надати до Держекоінспекції інформацію щодо кількості виготовленої продукції за період з 09 червня 2015 року по 01 жовтня 2018 року - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

27) надати до Держекоінспекції інформацію, яка б підтверджувала, що ТОВ "ТЦЗ" здійснювались заходи щодо вчасного отримання акта про надання гірничого відводу з метою розробки кар`єру за адресою: с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область - до 29 жовтня 2018 року. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року;

28) про хід виконання припису надати звіт до Держекоінспекції - по закінченню терміну виконання кожного пункту припису. Обґрунтування: статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року, стаття 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року.

Не погодившись з приписом № 09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що плановий захід державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "ТЦЗ" проведений всупереч закону, складений за його результатами акт № 161/07-04 від 12 жовтня 2018 року не може бути допустимим доказом наявності порушень природоохоронного законодавства, які зобов`язано усунути ТОВ "ТЦЗ" оскаржуваним приписом №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року, тому винесення відповідачем припису №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

В постанові від 21.02.2020, ухваленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/17123/18 (провадження №К/9901/25669/19), висловлено правову позицію з питань оскарження наказів про проведення перевірок у разі допуску податкових органів до проведення перевірок та правових наслідків процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної або фактичної перевірки.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи №826/17123/18 полягає в тому, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду , викладений у справі №826/17123/18, при розгляді даного позову , колегія суддів вважає за необхідним надати правову оцінку правомірності проведення перевірки ТОВ "ТЦЗ".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року №1264-XII /далі - Закон №1264-XII/.

Згідно зі статтею 34 Закону №1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19 квітня 2017 року, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

До основних завдань Держекоінспекції, визначених пунктом 3 цього Положення, віднесено реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Згідно з пунктом 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області) як міжрегіональний територіальний орган Держекоінспекції утворена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 102 від 21 лютого 2018 року та діє відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 82 від 17 травня 2018 року.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Центрального округу є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року /далі - Закон №877-V/ планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Частиною сьомою статті 7 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

На підставі статті 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в редакції, яка діяла до 01.01.2018 (Закон № 1728-VIII), до 31 грудня 2017 року був встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Водночас у статті 6 Закону N 1728-VIII (в первісній редакції) було зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини які виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), у тому числі (…) в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (Закон № 2246 -VIII) дія статті 2 Закону № 1728-VIII була продовжена на 2018 рік.

Також на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (або Закон № 2246-VIII), стаття 6 Закону N 1728-VIII викладена в наступній редакції: "дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 затверджений перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Постанова № 1104).

Постановою № 1104 передбачено, що мораторій не розповсюджується на Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки.

Отже, оскільки Держекоінспекцією України річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) був затверджений 30 листопада 2017 року, до набрання чинності статті 2 Закону № 1728-VIII, яка почала діяти з 01.01.2018 року, вимоги останньої не розповсюджуються на проведення планової перевірки ТОВ "ТЦЗ".

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №826/9222/16.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі (часина четверта статті 5 Закону № 877-V).

Суб`єкт господарювання за приписами частини першої статті 10 Закону № 877-V під час здійснення державного нагляду (контролю) має, зокрема, право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.

Законом України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII (далі - Закон № 1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , до який віднесено, зокрема Державну службу України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об`єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об`єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об`єктів та об`єктів висотного будівництва) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 (далі - Постанова № 1104).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова № 715).

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать: вид об`єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб`єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі - об`єкт); площа об`єкта; максимальна розрахункова (проектна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об`єкті; умовна висота об`єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку); наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об`єкті протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду; клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об`єкта; кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов`язаних з експлуатацією або під час будівництва об`єкта та виявлених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду.

Віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою: від 41 до 100 балів - високий; від 21 до 40 балів - середній; від 0 до 20 балів - незначний. Якщо суб`єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об`єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, окремо щодо кожного об`єкта. Стосовно об`єктів, що будуються, сума балів нараховується лише за критеріями 5-7, визначеними в додатку 2 (пункт 2 Постанови № 715).

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб`єктів господарювання з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п`ять років. Якщо суб`єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об`єкта, перевірка суб`єкта господарювання здійснюється з періодичністю, що залежить від суми балів, нарахованих окремо щодо кожного об`єкта (пункт 5 Постанови № 715).

Судовим розглядом встановлено, що плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів проведений Держекоінспекцією у період з 01 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2018 року на підставі наказу від 28.09.2018 № 172/07 про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ТЦЗ з метою виконання річного плану здійснення заходів державного нагляду Державної екологічної інспекції України за 2018р., затвердженого наказом від 30.11.2017р. № 710.

Однак, до матеріалів справи відповідачем не надано копію наказу від 30.11.2017р. № 710.

Вирішуючи питання про віднесення ТОВ ТЦЗ до числа суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику згідно Критеріїв визначення ступеню ризику, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715 , колегія суддів протокольною ухвалою від 16.09.2020 зобов`язала відповідача надати до суду наказ на проведення перевірки, пояснення та документи в їх підтвердження щодо визначення критеріїв ступеню ризику ТОВ ТЦЗ , які слугували підставою включення його до річного плану здійснення заходів державного нагляду.

На виконання протокольної ухвали відповідачем до суду надано додаткові пояснення, в якій вказано , що оскільки основним видом діяльності за КВЕД ТОВ ТЦЗ являється 23.32 виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини, тому ТОВ ТЦЗ відносить до підприємств із високим ступенем ризику та надано копію наказу від 28.09.2018 № 172/07 про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ТЦЗ .

Колегія суддів зазначає, що підставою для віднесення позивача до групи високого ризику може бути виключно наявність відповідних небезпечних об`єктів або фактичне провадження небезпечної діяльності , що визначено постановою №715.

При цьому, зазначена вище небезпечна діяльність, крім іншого, для проведення планової перевірки вимагає наявності у відповідача даних про наявність дозволів, джерел викидів, спеціальної техніки тощо.

Жодних посилань на відповідні обставини матеріали справи не мають, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Як зазначалось вище, відповідач відносить позивача до суб`єкта господарювання з високим ступенем ризику з огляду на його діяльність, визначену виключно КВЕД.

Втім, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що діяльність позивача чи його об`єкти мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, як і не доведено, що діяльність позивача становить підвищену екологічну небезпеку тощо.

Також, відповідачем не надано до суду пояснень та доказів визначення ступеню ризику ТОВ ТЦЗ на момент включення підприємства до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції Центрального округу на 2018 рік, тобто станом на 30 листопада 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На переконання суду, рішення суб`єкта владних повноважень, наслідком якого є вчинення дій щодо нагляду (контролю) за його діяльністю, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 21 жовтня 2019 року по справі №826/6720/16.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для віднесення позивача до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, а відтак не доведено підстав для включення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які підлягають перевірці.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що плановий захід державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "ТЦЗ" проведений всупереч закону, а складений за його результатами акт № 161/07-04 від 12 жовтня 2018 року не може бути допустимим доказом наявності порушень природоохоронного законодавства, які зобов`язано усунути ТОВ "ТЦЗ" оскаржуваним приписом №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року, від 20.09.2018 року у справах №№ 821/597/17, 810/1438/17 відповідно висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 та в постанові Верховного Суду від 19.10.2018 року у справі №805/3137/17-а, за висновками якої невиконання вимог закону щодо процедури проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо незаконності акта перевірки, оформленого за результатами незаконно проведеної перевірки, викладеною у постановах від 19 лютого 2019 року у справі №820/6323/17, від 18 квітня 2019 року у справі №805/329/17-а, від 16 січня 2018 року у справі № 826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17 .

Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ( Лелас проти Хорватії , п. 74).

Слід зазначити, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок (зокрема, інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених трудових відносин) може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Тобто, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який підтримав також і Верховний Суд у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, від 28 січня 2020 року по справі №818/998/17, яка також враховується судом при винесенні даного рішення відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, чим вчинив протиправні дії щодо прав та інтересів позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції Центрального округу №09/02.3-23 від 19 жовтня 2018 року.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 24.12.2010 року у справі 21-25а10 є безпідставними, оскільки судом враховано висновок Верховного Суду , викладений у справі №826/17123/18.

Щодо доводив з посиланням на звільнення відповідача від доказування відповідно ч. 4 ст. 78 КАС України, оскільки рішенням у справі №440/105/19 , яке набрало законної сили, задоволено позов Держекоінспекція до ТОВ ТЦЗ про тимчасову заборону (зупинення) діяльність підприємства, колегія суддів зазначає , що предметом спору у справі було застосування до ТОВ ТЦЗ заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності товариства з підстав невиконанням вимог припису, який оспорюється в даній справі. Під час розгляду справи №440/105/19, питання щодо законності проведення самої перевірки і оформленого за її наслідками акту перевірки та правомірності, чи протиправності оскаржуваного у даній справі припису не з`ясовувалось, не було предметом розгляду і взагалі не досліджувалось судами, а у судових рішеннях, на які посилається відповідач як на підставу звільнення його від доказування, суди першої та апеляційної інстанції послались на відсутність рішення, яке б набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування припису оскаржуваного у даній справі. Тобто , обставин, які є предметом доказування в даній справі не встановлювались судами при розгляді справи №440/105/19 , тому такі рішення не підпадають під вимоги ч. 4 ст. 78 КАС України.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 440/1529/19 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 01.02.2021 року