Рішення

від 27.01.2021 по справі 182/2851/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2851/19

Провадження № 2/0182/18/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.01.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява (в подальшому уточнена) Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на наступне.

На території Червоногригорівської селищної ради в с.Придніпровське про АДРЕСА_1 проживає сім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку, як така, що потребує контролю з 2017 року. Батьки практично з самого народження дитини проживали в м.Нікополь, залишивши на виховання малолітнього сина ОСОБА_5 бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також за даною адресою проживають дідусь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та прабабуся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Бабуся ОСОБА_7 часто залишає ОСОБА_5 на прабабусю ОСОБА_9 , яка прикута до ліжка. Будинок, в якому проживає родина, знаходиться в аварійному стані, стіни, стеля в тріщинах. Родина мешкає в двох маленьких кімнатах. Стеля в деяких місцях підперта палицею, маленькі вікна забиті плівкою. При проведенні останнього інспектування 01.03.2019 року було виявлено, що в будинку безлад, на підлозі сміття, одяг, антисанітарія, прохолодно. Батько дитини ОСОБА_2 раніше був засуджений за вбивство і вже був позбавлений батьківських прав по відношенню до сина від першого шлюбу, вживає алкогольні напої, в неадекватному стані декілька разів влаштовував сварки та бійки. Також, зі слів членів родини, є підозра, що гр. ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини. Батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків по утриманню та вихованню дитини, не забезпечують дитині належних умов проживання. На зауваження про повну відповідальність за життя та здоров`я дитини батьки реагують агресивно, висловлюючи погрози. Батьки були офіційно попередженні про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, але певних висновків не зробили. Вищенаведені факти підтверджуються документами, доданими до позовної заяви. Проживання малолітньої дитини в будинку (що знаходиться в аварійному стані), де дорослі в стані алкогольного сп`яніння влаштовують скандали та бійки, негативно впливає на розвиток дитини та є безпосередньою загрозою для його життя. Соціально-педагогічні бесіди та профілактично-роз`яснювальна робота впродовж вищезазначеного періоду щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків бажаного результату не принесла. Виконавчий комітет Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, розглянувши висновок ради опіки та піклування при виконкомі, 29 січня 2019 року прийняв рішення за № 39 про затвердження висновку ради опіки та піклування від 29 січня 2019 року № 5 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства , батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Частинами 2, 3 ст.150 та ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , не турбуються про його здоров`я, соціальне забезпечення, виховання, розвиток та утримання, вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою є необхідність захисту інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5 , який в силу свого віку не має можливості самостійно захистити свої права, створити умови нормального розвитку та виховання. За таких обставин звернулись до суду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили суд їх задовольнити.

Представник позивача Щербина Л.Ф. додатково суду пояснила, що відповідачка по справі ОСОБА_3 була взята на облік як неблагополучна мати ще до пологів. Після того, як відповідачка народила сина, ним фактично з народження займалась її мати ОСОБА_7 . Мати відповідачки сама приходила до них і просила відібрати дитину в доньки, бо відповідачка не справлялась з сином через стан свого здоров`я. Гроші, які відповідачка ОСОБА_3 отримала як соціальну допомогу при народженні дитини, вони з чоловіком витратили на купівлю мобільних телефонів. Хлопчик дуже хворобливий. Відповідачі покинули дитину на бабусю (яка, потрапивши з онуком до лікарні, не виконувала ні призначень, ні рекомендацій лікарів і дитину фактично не лікувала) та переїхали жити в м.Нікополь. Бабуся ОСОБА_7 , перервавши лікування та дообстеження онука, самовільно покинула разом з дитиною лікарню та повернулась до будинку своєї матері ОСОБА_9 (прикутої до ліжка), хоча будинок після пожежі фактично не придатний до житла. В липні 2019 року і відповідачі повернулись до с.Придніпровського, бо спадщину на житло після смерті батька відповідач не переоформив, а 1/6 частину будинку, яка йому належала, продав. Оскільки в таких умовах проживання та догляду життю дитини реально загрожувала небезпека, вони вилучили дитину з родини (фактично онука їм віддала сама бабуся ОСОБА_7 ). Сім`я відповідачів в них на обліку з жовтня 2017 року. За цей час вони проводили з відповідачами безліч бесід. Вони і самі їздили з інспекцією до цієї родини, і їх викликали в сільраду. Відповідачка відносилась до дитини, як до ляльки: погралась, погодувала і покинула. На теперішній час в родині відповідачів великі борги і кредити. Відповідачка як мати дуже неохайна і невідповідальна. В 2016 році вони пропонували відповідачам кімнату в гуртожитку, але ті відмовились. Після того, як в будинку прабабусі, де всі вони живуть, сталася пожежа, відповідачів хотіла забрати до себе в приватний будинок в Херсонській області рідна сестра відповідачки, але відповідачка відмовилась туди їхати. Сільрада за свої кошти перекрила відповідачам згорівший дах шифером, бо пішли дощі і вони боялись, що хата завалиться. Однак, самі відповідачі знаходили безліч причин, щоб не відновлювати будинок і продовжували всі разом жити в нестерпних умовах. Після вилучення 19.12.2019 року хлопчика з родини відповідачів, його було терміново направлено до дитячої лікарні. З 15.01.2020 року дитина знаходиться в комунальному закладі в м.Кривий Ріг. Батьки до дитини не приїжджали жодного разу, хоча дитина зовсім маленька і тягнеться до матері. Стосунки в родині погані, між тещею та відповідачем по справі дуже напружені відносини через алкогольну залежність останнього. Члени сім`ї не мають постійного доходу, дитину годували тим, що приносили з поминок чи поховань. Самі заробляти не бажають. Сім`я агресивна, з односельчанами відносини погані. Після пожежі на їх прохання до мешканців села про допомогу родині та збір коштів не відгукнувся ніхто. Коли бабусі для влаштування дитини до ясельної групи дитячого садка було надано перелік документів, на цьому влаштування дитини в дитячий садок й закінчилось, бо ніхто не хотів нічим займатись.

Представник позивача Прокопенко О.А. суду пояснив, що сім`я ОСОБА_3 має суспільно-негативний резонанс в їх селі. Сусіди та сельчани після того, як вони забрали дитину з родини, раділи за хлопчика і казали: Слава богу! .

Представник позивача ОСОБА_1 суду пояснила, що 19.01.2021 року в родині ОСОБА_3 трапився інцидент, який ледве не закінчився бідою. До них в сільраду прибігла мати відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 і сказала, що на неї напала її донька ОСОБА_3 з ножем і розбила її мобільний телефон. Вони дали ОСОБА_7 телефон і вона зателефонувала в поліцію. А вони одразу побігли до будинку ОСОБА_3 . Однак, через якийсь час ОСОБА_7 свою заяву з поліції забрала і ходу справі не дала. Родину ОСОБА_3 вона знає давно. Відповідачка має нестабільний психоемоційний стан і не контролює себе. 05.11.2020 року вона як представник влади в черговий раз прийшла з перевіркою побутових умов проживання в будинок ОСОБА_3 , оскільки ця родина перебуває в них на обліку. ОСОБА_3 її до будинку не пустили, стали висловлювати на її адресу образи та погрози, а потім зателефонували на гарячу лінію і повідомили, що до них в будинок прийшла якась невідома їм громадянка і намагалась забрати в них другу дитину, бо першу вона вже в них забрала. Після пожежі єдине, що зробили ОСОБА_3 , це засклили вікна (бо раніше вікна були закриті плівкою) і трішки прибрали сміття в кімнаті, де проживають. Але позитивної динаміки все одно немає. Відповідачі ніде не працюють, живуть на ті гроші, що держава виплачує на дитину. В одній більш-менш придатній для життя кімнаті, площею 8 квадратних метрів, проживають 5 дорослих (прабабуся прикута до ліжка) і новонароджене маля, яке ОСОБА_3 народила в кінці 2020 року. До дитини батьки не їздять, побираються, хто що дасть, безкінечно дзвонять на гарячі лінії з вимогою, щоб сільрада постійно надавала їм гуманітарну допомогу. Останній раз вона була в будинку ОСОБА_3 з перевіркою 19.01.2021 року. Чисте стоїть там лише ліжко немовляти. В інших місцях насмічено, брудно, дорослі ходять по кімнаті обуті. Цільове використання соціальної допомоги, виданої на новонароджену дитину, вони їй перевірити не дали. У дитини при народжені виявився шостий пальчик на руці і треба робити операцію. Відповідачку з дитиною було направлено до лікарні, але вона почала стверджувати, що в зв`язку з карантином, операції не робляться. Однак, це виявилось неправдою. Відповідачці перед операцією необхідно було лише додатково здати тест на Ковід . А вона це зробити відмовилась. Крім того, прийшовши в їх амбулаторію для того, щоб зробити дитині планове щеплення, вони творили там щось страшне: ображали лікаря, били вікна в амбулаторії, викрикували лайки та погрози. В зв`язку з чим сімейний лікар відкріпила їх від себе і зараз вони їздять до лікарні в смт.Кам`янське. В їх медичному закладі відповідачка отримує 4-6 пачок дитячого харчування, оскільки сама дитину не годує.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні все заперечувала, вважає, що представники позивача говорять неправду. Вона, дійсно, раніше не займалась дитиною, полишивши сина після народження на матір, а зараз вона дуже змінилась в кращий бік і сумує за сином. Без нього не бачить смислу в житті, говорить з ним по телефону, але не їздить до нього через короновірус і відсутність грошей на поїздку та передачі. Чоловік вже кілька днів не п`є, шукає роботу. Наркотики не вживає. Вона не працює, але хоче лягти на Ігрень і оформити собі інвалідність. Та поки що не має можливості це зробити. На роботу намагалась влаштуватись кілька разів, але всюди - відмова. Жодного дня офіційно не працювала ніколи. Від дитини не відмовлялась. Коли треба було, купувала всі ліки, що виписували. Гуртожиток їй ніхто не пропонував, сестра також їй нічого не пропонувала. Сестра в неї неадекватна і вони з нею не спілкуються. Чоловік в неї гарний, не п`є. П`є тільки її батько, з яким вони разом живуть. До пожежі будинок в них був облаштований всім необхідним. Зараз вони в процесі пошуку житла для своєї сім`ї та роботи. А поки що живуть всі разом з батьками, бабусею та немовлям в будинку її бабусі. Він з тріщинами і підлогу теж треба міняти. В кінці 2020 року в неї народилась друга дитинка в шостим пальчиком. Але оперувати дитині палець не хоче, хай буде, як буде. Дитині зробила необхідні щеплення в смт.Кам`янське, а в селі в них погана лікарка і вона спровокувала скандал сама. Для дитини вона купляє памперси, їжу, бо того, що видають в амбулаторії, не достатньо. В хаті, на її думку, чисто. Вона прибирає в хаті два з половиною рази на тиждень. Кімнатка, де вони всі живуть (вона з чоловіком, мати, батько, бабуся і немовля), маленька, але там вистачить місця й для синочка, якого вона дуже любить. Вона не змогла до нього з`їздить жодного разу за майже 2 роки, через обставини, що спричинили короновірус, та відсутність грошей. В 20-х числах 2021 року вона, дійсно, кидалась з ножем на маму, психонула. Однак, вже з мамою помирились і вона взялась за розум. На запитання суду стосовно причини, по якій вона не навіщає сина в інтернатному закладі з часу його негайного відібрання та по теперішній час, відповідачка пояснення надавала плутано, невпевнено, постійно їх змінюючи. При цьому, спочатку вказувала, що їздила до сина, але її не пустили. Потім з`ясувалось, що вона не їздила до сина жодного разу то через коронавірус, то через вагітність, то через брак коштів.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що зараз шукає житло для сім`ї, бо його спадкову квартиру віджав племінник. Свою частину в житловому будинку продав своєму сину від першого шлюбу і гроші витратив на їжу та золоті каблучки для дружини. Раніше вони з дружиною жили в Нікополі в квартирі, але їх звідти вигнали сусіди на прохання племінника. В 2019 році його притягли до відповідальності за насилля в сім`ї. Зараз він не працює, бо ОСОБА_3 його не пускає, боїться, що він почне пити. Але він не почне пити знову. Його чекають в Дніпрі на роботу, думає їхати туди.

Представник відповідачки ОСОБА_4 позовні вимоги до своєї довірительки не визнала і суду пояснила, що її довірителька ОСОБА_3 виконує свої батьківські обов`язки і дитину любить. Посилання позивача на малозабезпеченість родини, не є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав. Акти про обстеження житлово-побутових умов в родині відповідачів складались майже кожного місяця і в деяких з них зазначено, що в будинку чисто, в наявності вугілля, в хаті тепло. В гуртожитку, який нібито пропонували представники позивача родині її довірительки, жити було неможливо, оскільки там не було ні світла, ні тепла. Ця пропозиція була повною формальністю. Після пожежі її довірителькою та її родиною вчиняються заходи щодо відновлення житла. Зараз її довірителька зовсім змінилась. З лютого 2020 року відповідачка не їздила до дитини, бо була вагітна, лежала на збереженні, а зараз в неї немає грошей.

Представник третьої особи до суду не прибула, надала заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовну заяву підтримала (а.с.219).

Вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України .ю національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно принципу 2 Декларації прав дитини, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвинутись фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровою та нормальним шляхом і в умовах волі і гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням повинно бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-сторони забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно із ст.164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст.11 Закону України Про охорону дитинства , сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону дитинства , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно зі ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, на території Червоногригорівської селищної ради в с.Придніпровське про АДРЕСА_1 проживає сім`я відповідачів по справі ОСОБА_3 (а.с.16) та ОСОБА_2 (а.с.22), що мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Родина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23) та перебуває на обліку, як така, що потребує контролю з 2017 року. Відповідачі по справі після народження дитини залишили малолітнього сина ОСОБА_5 бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а самі поїхали жити в м.Нікополь (а.с.15, 18). Повернулись до с.Придніпровське лише в липні 2019 року, тобто, майже через 2 роки. Весь цей час малолітнім ОСОБА_5 опікувалась його бабуся ОСОБА_7 , яка, так само, неодноразово залишала хлопчика на прикуту до ліжка прабабусю. За адресою реєстрації та фактичного проживання на теперішній час відповідачів також проживають дідусь малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та прабабуся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Будинок, в якому проживає родина, знаходиться в аварійному стані (а.с.24-29, 35, 37-39), стіни, підлога та стеля в тріщинах. Стеля в деяких місцях підперта палицею. Родина мешкає в одній маленькій (8 кв.м.) кімнаті. При неодноразовому проведенні інспектування, було виявлено, що в будинку безлад, на підлозі сміття, одяг, антисанітарія, прохолодно (а.с.29-31, 39-42, 44). Батько дитини ОСОБА_2 раніше був засуджений за вбивство дружини і позбавлений батьківських прав відносно сина від першого шлюбу, вживає алкогольні напої, в неадекватному стані декілька разів влаштовував сварки та бійки. Також, зі слів членів родини, є підозра, що гр. ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини. Батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків по утриманню та вихованню малолітнього ОСОБА_5 , не забезпечують дитині належних умов проживання. На зауваження про повну відповідальність за життя та здоров`я дитини батьки реагують агресивно, висловлюючи погрози (а.с.16 зв). Відповідачі були офіційно попередженні про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків (а.с.17), але певних висновків не зробили (а.с.9-11, 14, 19-23, 43зв.,). Вищенаведені факти підтверджуються документами, доданими до позовної заяви (а.с.92-94, 97-99, 103-112). Проживання малолітньої дитини в будинку (що знаходиться в аварійному стані), де дорослі в стані алкогольного сп`яніння влаштовують скандали та бійки, негативно впливає на розвиток дитини та є безпосередньою загрозою для його життя. Соціально-педагогічні бесіди та профілактично-роз`яснювальна робота впродовж вищезазначеного періоду щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків бажаного результату не принесла. 18.12.2019 року за Рішенням виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області було негайно відібрано малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з виникненням безпосередньої загрози здоров`ю та життю дитини (а.с.101). Розглянувши висновок ради опіки та піклування при виконкомі, 29.01.2019 року виконавчий комітет Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області прийняв рішення за № 39 про затвердження висновку ради опіки та піклування від 29.01.2019 року № 5 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6-7).

Допитана в якості свідка мати відповідачки ОСОБА_7 суду пояснила, що з донькою в неї відносини не дуже гарні. Донька іноді зривається на неї. Як мати її донька гарна, купляє памперси, ліки. До народження сина донька з чоловіком проживали в Нікополі біля молокозаводу. Коли народився онук, вони залишили його в місяць у неї в селі, а самі поїхали жити в м.Нікополь. Але їздили до неї, купляли дитині, що треба. Вона боялась віддавати дитину ОСОБА_3 , бо ОСОБА_3 була в такому стані, що вона боялась за дитину. Коли племінник зятя вигнав його з квартири по АДРЕСА_2 , вона забрала відповідачів до себе в село. Це відбулось, коли дитині вже виповнився рік. Донька хворіє на шизофренію і перебуває на обліку в районній лікарні. Була неадекватна, лікувалась, але дитину не била ніколи і саму теж ніколи не залишала, як повернулась жити в село. Донька мала через шизофренію інвалідність, але через те, що вона не поїхала на переогляд, інвалідність їй зняли. Дитину забрали до Кривого Рогу з районної лікарні, бо хата була аварійна. Зять п`є частенько і буває часто неадекватним. Вона неодноразово викликала поліцію, бо зять на очах у дитини їй погрожував, був неадекватним. Пожежа була через підпал, підозрює свого зятя - відповідача по справі. Дах на будинку після пожежі їм безкоштовно замінив сільський голова. Раніше сільський голова хотів дати їм гуртожиток, але вони не схотіли. В будинку, де вони живуть, є тріщини на стелі, на стінах, які вони частково замазали.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей. Викладена вище інформація підтверджує факти систематичного злісного невиконання батьківських обов`язків відповідачів по відношенню до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не турбуються про його здоров`я, соціальне забезпечення, виховання, розвиток та утримання; виходячи з інтересів дитини , яка в силу свого малолітнього віку не має можливості самостійно захистити свої права; враховуючи думку Служби у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації та Ради опіки і піклування при виконкомі Червоногригорівської селищної ради, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.32, 51 Конституції України, ст.12-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.164-165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав , Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Закону України Про охорону дитинства , ст.2-5, 9-10, 12, 28, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити .

Позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частина заробітку та інших доходів з кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь інтернатного закладу , де буде знаходитись дитина, або опікуна .

Передати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал