Рішення

від 22.01.2021 по справі 663/3744/19

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/3744/19

Провадження № 2/663/227/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участі секретаря судового засідання Радіонової О. Ю.,

відповідача ФОП ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 в особі адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича, до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство Колосок , Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування державної реєстрації додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою в обґрунтування вимог якої її представник зазначив, рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, залишеним без змін згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, визнано поновленим договір оренди землі від 04 березня 2010 року строком на п`ять років укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожним окремо., визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_2 та фермерським господарством Колосок , визнано протиправними дії ОСОБА_2 та зобов`язано її вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

05 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_1 від 02 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області 23 січня 2018 року, при примусовому виконанні якого державним виконавцем складено акт, яким було встановлено, що на виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року було підписано додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з протоколом розбіжностей з приватним підприємцем ОСОБА_1 .

19 березня 2018 року Верховним Судом постановлено ухвалу про зупинення виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року.

05 червня 2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_1 додаткових угод про поновлення договору оренди землі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині вказані рішення залишено без змін.

Після того як позивачці стало відомо про вказану вище постанову, 19 серпня 2019 року нею направлено лист ФОП ОСОБА_1 з проханням направити проект додаткової угоди на погодження, який 13 вересня 2019 був повернутий за закінченням терміну зберігання як невручений.

Згодом позивачка дізналася, що державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабич В. В. 05 вересня 2019 року та 14 листопада 2019 року зареєстровано додаткову угоду від 14 лютого 2018 року.

Посилаючись на те, що вказана додаткова угода від 14 лютого 2018 року порушує права та інтереси позивачки, оскільки не відповідає її волевиявленню, в позовній заяві висловлено прохання: скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6523281100:04:004:0043, 6523281100:04:004:0095, 6523281100:04:004:0044, 6523281100:04:004:0035, 6523281100:04:004:0036, 6523281100:04:004:0096; зобов`язати Відділ економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області вчинити дії по виключенню (скасуванню) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки, а також стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 84-85).

23 січня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП ОСОБА_1 посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовної заяви просив відмовити у задоволенні заявлених в ній вимог (т. 1 а.с. 98-100).

27 січня 2020 року до суду надійшли пояснення, в яких начальником Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що 05 лютого 2018 року на виконання до Відділу надійшов виконавчий документ № 657/1402/16-ц, виданий 23 січня 2018 року Каланчацьким районним судом Херсонської області про зобов`язання ОСОБА_2 вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_1 додаткової угоди, на виконання якого старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження АСВП № 55715052.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було отримано від стягувача по справі ПП ОСОБА_1 три екземпляри додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04 березня 2010 року та внесення змін до нього з підписом та печаткою ОСОБА_1 .

Додаткова угода була доведена до відома ОСОБА_2 , після ознайомлення з якою вона її підписала 14 лютого 2018 року з протоколом розбіжностей, оскільки не була згодна з деякими її пунктами. Про вказане було складено акт та 07 березня 2018 року виконавче провадження закінчене на підставі пункту 9 статті 39 Закону України Про виконавче провадження . Два екземпляри додаткової угоди з протоколом розбіжностей були надані стягувачу по справі ПП ОСОБА_1 та один екземпляр ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 117-118).

26 лютого 2020 року до суду надійшли пояснення в яких голова ФГ Колосок висловив позицію про згоду із позовними вимогами з підстав їх обґрунтованості (т. 1 а.с. 158-162).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 79-80).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, спрямував заяву в якій висловив прохання розглядати справу без його участі та участі позивачки, позовну заяву підтримує (т. 2 а.с. 100).

Відповідач ФОП ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні заявлених позивачкою вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

ФГ Колосок явку представника в судове засідання не забезпечено, в поданих пояснення голова фермерського господарства висловив прохання розглядати справу без участі представника (т. 1 а.с. 158-162).

Від начальника Каланчацького РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника відділу (т. 2 а.с. 35).

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, на підставі принципу змагальності сторони учасники справи з метою ухвалення рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують, або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності ухвалення бажаного для них рішення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається наступне.

04 березня 2010 року між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі строком на п`ять років. За вказаним договором ОСОБА_2 передала ПП ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належні їй земельні ділянки площею 16,59 га, що розташовані в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області. Договір зареєстровано у Каланчацькому райвідділі ХРФ ДП Центр ДЗК 15 липня 2010 року за №041073300089. За змістом пункту 8 договору оренди землі, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (т. 1 а.с. 31-35).

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, залишеним без змін згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, визнано поновленим договір оренди землі від 04 березня 2010 року строком на п`ять років укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожним окремо, визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_2 та фермерським господарством Колосок , визнано протиправними дії ОСОБА_2 та зобов`язано її вчинити дії щодо укладення з ПП ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (т. 1 а.с. 71-72, 74-75).

05 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_1 від 02 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області 23 січня 2018 року, при примусовому виконанні якого державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що на виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року було підписано додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, на якій відсутня дата, з протоколом розбіжностей з приватним підприємцем ОСОБА_1 . У вказаному акті та протоколі розбіжностей відсутній підпис ПП ОСОБА_1 чи застереження про його відмову від підпису (т. 2 а.с. 5-8, 13,14-16, 17).

19 березня 2018 року Верховним Судом постановлено ухвалу про зупинення виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року (т. 1 а.с. 76-77).

05 червня 2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_1 додаткових угод про поновлення договору оренди землі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині вказані рішення залишено без змін (т. 1 а.с. 78-82).

19 серпня 2019 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку спрямовано ФОП ОСОБА_1 листа в якому висловлено прохання направити їй проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04 березня 2010 року та роз`яснено, що у разі ненадання проекту додаткової угоди у місячний термін з дня отримання цього листа орендодавець буде вважати, що ФОП ОСОБА_1 втратив переважне право орендаря на укладення договору оренди землі. Вказаний лист повернуто без вручення адресату (т. 1 а.с. 45-47).

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2019 року, державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабичем В. В. на підставі рішення суду від 20.07.2017, додаткової угоди від 14.02.2018, 05 вересня 2019 року та 14 листопада 2019 року зареєстровано додаткову угоду від 14 лютого 2018 року, чим продовжено договір оренди земельної ділянки №041073300089, між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 12 років (т. 1 а.с. 48-52).

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з вимогами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із витребуваної у державного реєстратора додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 14 лютого 2018 року вбачається, що її текст підписаний ОСОБА_2 без будь-яких застережень (т. 1 а.с. 212).

За встановлених обставин, суд вважає, що позивачкою не доведено відсутність її волевиявлення на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на умовах викладених в підписаній нею додатковій угоді, яка стала підставою для реєстрації державним реєстратором оспорюваного договору земельної ділянки.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачкою вимоги, аналізуючи надані сторонами докази, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 в особі адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича, до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство Колосок , Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування державної реєстрації додаткової угоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області Пухальський С. В.