Постанова

від 01.02.2021 по справі 349/1244/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 349/1244/20

Провадження № 22-ц/4808/238/21

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

за участю секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рогатинського районного суду в складі судді Рибія М.Г., ухвалене 25 листопада 2020 року в м. Рогатині Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 08 грудня 2020 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації про нарахування та виплату коштів за вислугу років,

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації про нарахування та виплату коштів за вислугу років.

Позов обґрунтовувала тим, що з 01 липня 1994 року працює директором будинку культури села Верхня Липиця Рогатинського району. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1026 Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань їй як особі, що має понад 20 років відповідного стажу роботи починаючи з січня 2016 року повинна виплачуватись доплата в розмірі 30% від посадового окладу. Проте, доплата за вислугу років не нараховувалася та не виплачувалася.Листом відповідача від 17 червня 2020 року їй відмовлено у виплаті надбавки в зв`язку із відсутністю фінансування цих коштів. Вважаючи таке рішення та дії Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської РДА протиправними, просила зобов`язати останнього нарахувати та виплатити їй надбавку до заробітної плати за вислугу років за період з січня 2016 року по дату проведення розрахунку.

Рішенням Рогатинського районного суду від 25 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено наявність у неї як директора будинку культури права на отримання доплати за вислугу років, а у відповідача - кореспондуючого обов`язку виплачувати цю доплату.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вона має право на отримання доплати в розмірі 30% посадового окладу за вислугу років, оскільки така надбавка є складовою заробітної плати. Відсутність коштів на спеціальних рахунках, як і те, що ці виплати не передбачені кошторисом юридичної особи не можуть бути підставою невиконання органом державної влади своїх зобов`язань. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів стосовно того, що він звертався із поданням про необхідність фінансування доплати та що приймалось рішення про відмову у її фінансуванні.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ культури, молоді та спорту Рогатинської РДА вказує, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним та об`єктивним дослідженням усіх доводів учасників справи.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник - адвокат Окуневич М.В. доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів .

Представник Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської РДА Скорбач Р.М. доводів апеляційної скарги не визнав покликаючись на обґрунтованість висновків суду.

За змістом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 01 липня 1994 року працює на посаді директора будинку культури с. Верхня Липиця Рогатинського району (а.с. 10-12).

Звертаючись до суду позивачка покликалась на те, що починаючи з січня 2016 року їй, як особі що має понад 20 років відповідного стажу роботи повинна виплачуватись доплата за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу. Однак, такі кошти їй не нараховуються та не виплачуються.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, за кожним громадянином закрiплено гарантоване право на працю, що включає можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирає або на яку вiльно погоджується.

Громадянин, як правило, реалiзує своє право на працю, укладаючи трудовий договiр з власником або уповноваженим ним органом пiдприємства, установи, органiзацiї чи фiзичною особою, за яким працiвник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці (стаття 97 КЗпП України).

Статтею 98 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

За приписами частини першої статті 29 Закону України Про культуру заробітна плата працівника у сфері культури, педагогічного працівника закладу освіти сфери культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, інших надбавок та доплат, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством.

Умови оплати праці працівників у сфері культури державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань №1026 від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності 1 січня 2016 року, встановлено, що працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів за переліком посад згідно з додатком виплачується:1) доплата за вислугу років залежно від стажу роботи на посадах, передбачених зазначеним переліком, у такому розмірі: 10 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад три роки; 20 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 10 років; 30 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 20 років.

Доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел (пункт третій постанови).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 150 внесено зміни до пункту третього цієї постанови, замінено слова за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел словами у межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік .Зміни застосовуються з 01 січня 2017 року.

Посада директора (завідувача) клубного закладу, центру (будинку) народної творчості, центру культури та дозвілля, іншого культурно-освітнього центру належить до числа посад, які за переліком, затвердженим вказаною постановою, дають право на виплату доплати за вислугу років.

За таких обставин ОСОБА_1 має право на отримання доплати в розмірі 30% посадового окладу за вислугу років, а роботодавець має обов`язок нараховувати та виплачувати їй ці кошти.

З матеріалів справи вбачається, що з 01 січня 2016 року відповідач не нараховував і не виплачував їй доплату за вислугу років з підстав недостатнього фінансування галузі культури (а.с.8,9).

Разом з тим, право працівника на оплату своєї праці не може залежати від надходження або ненадходження коштів із районного чи іншого бюджету і це питання повинно вирішуватися без порушення трудових прав працівника.

Також у пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відтак право на доплату за вислугу років підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, чи передбачені кошти на це у бюджеті.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 621/2136/17.

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин висновок місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову є неправильним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача нарахувати та виплати їй вказану доплату за період з січня 2016 року по дату проведення розрахунку.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, захисту підлягає лише порушене, невизнане чи оспорюване право, свободи чи законний інтерес особи. Захист права на майбутнє чинним ЦПК України не передбачений.

Враховуючи вищенаведене та принцип диспозитивності цивільного процесу, Відділ культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за вислугу років за період з 01 січня 2016 року по день звернення до суду із позовом (31 серпня 2020 року).

Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його необхідно скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

В силу частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України Про судовий збір , з відповідача на користь держави підлягає стягненню 840,80 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 1261,20 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рогатинського районного суду від 25 листопада 2020 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації про нарахування та виплату коштів за вислугу років задовольнити частково.

Зобов`язати Відділ культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до заробітної плати за вислугу років за період з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2020 року.

Стягнути з Відділу культури, молоді та спорту Рогатинської районної державної адміністрації на користь держави 840,80 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 1261,20 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча Г.П. Мелінишин

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин

Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2021 року