Постанова

від 20.01.2021 по справі 910/7223/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа№ 910/7223/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 (повне судове рішення складено 24.02.2020) у справі № 910/7223/19 (суддя Паламар П. І.)

за позовом Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"

до Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал"

про стягнення боргу, ціна позову 26 290,23 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" про стягнення 26 290,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем протягом жовтня 2018-травня 2019 років понесені витрати зі сплати податку за земельну ділянку загальною площею 0,1770 га (кадастровий номер 8000000000:91:145:0008) по вул. Мельникова, 51 у м. Києві у розмірі 24 389,44 грн, які відповідач всупереч умов інвестиційного договору № 92/08 від 25 квітня 2008 р. не відшкодував позивачу ці витрати, таким чином заборгувавши йому 24 389,44 грн., що й зумовило звернення з даним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/7223/19 позов Державного підприємства Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв м. Києва задовольнити частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал на користь Державного підприємства Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв 24 389,44 грн. боргу, 1 782,11 грн. витрат по оплаті судового збору.

Зазначене рішення мотивоване тим, що відповідно до умов п. 5.2.8. інвестиційного договору позивач вправі вимагати з відповідача відшкодування йому понесених за період жовтня 2018-травня 2019 років витрат по оплаті земельного податку за користування земельною ділянкою по вул. Мельникова, 51 у м. Києві у розмірі 24389,44 грн., у той час як посилання відповідача на припинення на підставі ст. 599 ЦК України спірних зобов`язань у зв`язку із їх повним та належним виконанням сторонами на підставі листа позивача № 1025 від 11 вересня 2018 р. є необґрунтованими, оскільки вони суперечать правовій природі спірного договору, зібраним у справі доказам та встановленим обставинам.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 по справі № 910/7223/19.

Скаржник стверджує, що оскаржуване рішення прийняте:

- з неправильним застосуванням норм матеріального права щодо припинення зобов`язання, оскільки, на його думку, після спливу строку дії договору обов`язок апелянта щодо забезпечення позивача грошовими коштами, необхідними для сплати земельного податку, вважається припиненим;

- з невідповідністю висновків суду обставинам справи, де відповідач заперечує щодо ненадання суду доказів того, що спірна земельна ділянка під багатоквартирним будинком перейшла у власність або користування співвласників квартир та нежитлових приміщень та вказує на порушенням норм процесуального права в межах такого доводу щодо ненадання судом оцінки клопотання відповідача про долучення доказів від 17.01.2020 та доданим до нього документів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 справу № 910/7223/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Андрієнко В. В., судді: Сітайло Л. Г., Буравльов С. І.

02.04.2020 від колегії суддів у складі: головуючого судді - Андрієнко В. В., суддів: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 910/7223/19.

Вказаною колегією суддів 02.04.2020 заявлено самовідвід з підстави порушення порядку визначення суддів для розгляду справи №910/7223/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 заяву суддів Андрієнка В. В., Сітайло Л. Г. та Буравльова С. І. про самовідвід у справі №910/7223/19 задоволено. Матеріали справи №910/7223/19 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/7223/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 27.04.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі №910/7223/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у даній справі.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.

Розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

19.05.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі №910/7223/19 відмовлено у задоволені заяви Дочірнього підприємства Інтергал-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтергал про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

20.05.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1820/20 від 02.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Разіна Т. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 апеляційну Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3000/20 від 10.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т. І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційну Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4431/20 від 10.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Іоннікова І. А., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 апеляційну Дочірнього підприємства Інтеграл-Буд Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 0,1770 га (кадастровий номер 8000000000:91:145:0008) по вул. Мельникова, 51 у м. Києві з цільовим призначенням для проектування, будівництва, подальших експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі з приміщеннями Резиденції Посла, Торгово-економічної місії Республіки Казахстан в Україні та підземним паркінгом по вул. Мельникова, 51 у м. Києві.

Наведене вбачається з наявної в матеріалах справи копії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 392871 від 16 листопада 2009 р.

25 квітня 2008 р. між позивачем (дирекція), відповідачем (інвестор) та Посольством Республіки Казахстан в Україні було укладено інвестиційний договір № 92/08.

Додатковими угодами від 6 лютого 2009 р., 26 квітня 2010 р., 5 та 27 квітня 2011 р., 9 листопада 2011 р., №№ 4 від 3 червня 2013 р., 5 від 18 жовтня 2013 р., 92/08 від 27 квітня 2011 р. умови вищевказаного договору були змінені.

За умовами вищевказаних договору та додаткових угод до нього сторони зобов`язалися об`єднати свої зусилля та вклади з метою здійснення інвестування в будівництво житлово-адміністративного комплексу з приміщеннями Резиденції Посла та Торгово-Економічної місії Республіки Казахстан в Україні та підземним паркінгом по вул. Мельникова, 51 у м. Києві.

Відповідно до п. 5.2.8. інвестиційного договору інвестор (відповідач) зобов`язаний забезпечити дирекцію (позивача) грошовими коштами, необхідними для сплати орендної плати або земельного податку за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 5.1.12. договору дирекція зобов`язана своєчасно сплачувати орендну плату або земельний податок за рахунок коштів інвестора.

За змістом п.п. 5.1.3., 5.1.22., 5.2.20. договору Дирекція зобов`язується сприяти інвестору в оформленні в установленому порядку на ім`я дирекції права користування земельною ділянкою, після введення об`єкту інвестування в експлуатацію сприяти інвестору в переоформленні права користування земельною ділянкою. Інвестор своєю чергою зобов`язався після введення (прийняття) об`єкта інвестування в експлуатацію переоформити право користування земельною ділянкою.

Строк дії інвестиційного договору в редакції додаткової угоди від 26 квітня 2010 року до цього договору встановлений з моменту його укладення до 25 квітня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань за договором, які залишились невиконаними.

Судом першої інстанції зазначено, що за своєю правовою природою договір між сторонами є змішаним, оскільки містить елементи різних договорів - спільна діяльність, суперфіцій, відчуження нерухомого майна, у т.ч. права користування земельною ділянкою, під відкладальною та скасувальною обставинами тощо.

Відповідач набув право на 100% площ в об`єкті інвестування після закінчення будівництва житлово-адміністративного комплексу з приміщеннями Резиденції Посла та Торгово-Економічної місії Республіки Казахстан в Україні та підземним паркінгом по вул. Мельникова, 51 у м. Києві, що підтверджується наявними в матеріалах справи попереднім актом розподілу об`єкта інвестування від 24 лютого 2014 р., сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об`єкта серія ІУ № 165150620119 від 3 березня 2015 р., актом готовності об`єкта до експлуатації від 31 грудня 2014 р.

На підставі договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № МІ040315 від 4 березня 2015 р., акту приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс від 4 березня 2015 р. відповідач передав указаний будинок на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнвестБудГаличина".

За твердженням позивача, протягом жовтня 2018-травня 2019 років він поніс витрати по оплаті податку за земельну ділянку по вул. Мельникова, 51 у м. Києві у розмірі 24 389,44 грн.

Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи листом Державної фіскальної служби України № 12571/10/28-10-44-06-26 від 14 березня 2019 р.

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу наявності у відповідача обов`язку з відшкодування позивачу за період жовтня 2018-травня 2019 років витрат по оплаті податку на земельну ділянку по вул. Мельникова, 51 у м. Києві у розмірі 24 389,44 грн.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України. Питання плати за користування землею врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно ст. 14 Податкового кодексу земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Чинним законодавством (ст. 377 ЦК України, ст.ст. 42, 120 ЗК України) встановлено особливий порядок набуття прав на земельні ділянки під багатоквартирними будинками у разі переходу прав на них.

Статтею 42 ЗК України встановлено право підприємств, установ і організацій, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, а також співвласників таких будинків набувати в постійне користування або власність земельні ділянки під цими будинками, а також належними до них будівлями, спорудами та прибудинковими територіями.

Доказів здійснення особою, якій відповідач передав в управління багатоквартирний будинок по вул. Мельникова, 51 у м. Києві, такого права суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що забезпечення вчинення таких дій в силу умов п. 5.2.20. договору є обов`язком відповідача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що у спірний період земельна ділянка під багатоквартирним будинком перейшла у власність або користування співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку по вул. Мельникова, 51 у м. Києві.

Проти наведених висновків скаржник заперечує та посилається на те, що ним 17.01.2020 було долучено такі докази, а саме - 41 договір купівлі - продажу нежитлового приміщення в будинку по вул. Мельникова, 51 у м. Києві, а судом першої інстанції не розглянуто такі докази та не взято їх до уваги.

Судом апеляційної інстанції в межах перевірки зазначеного доводу апелянта досліджено клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 17.01.2020, що слугує додатком до додаткових пояснень щодо порядку сплати земельного податку (вх.№01-37/3576/20 від 17.01.2020) - том 1, а.с. 187-250; том 2, а.с. 1-87.

Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час перевірки копій документів, що надаються учасниками справи, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій .

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Колегія суддів, дослідивши додані відповідачем додатки до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 17.01.2020, на які він посилається в обгрунтування своїх доводів, зазначає, що такі документи є не завірені належним чином, а відтак такі докази не можна вважати належними та допустимими в розумінні приписів чинного законодавства.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів того, що у спірний період земельна ділянка під багатоквартирним будинком перейшла у власність або користування співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку по вул. Мельникова, 51 у м. Києві.

Заперечення скаржника щодо наведеного судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на вище встановлені обставини.

Відтак, з урахуванням того, що право постійного користування позивача після будівництва житлово-адміністративного комплексу на його земельній ділянці не припинилося протягом спірного періоду жовтня 2018-травня 2019 років, то за ним залишився обов`язок сплачувати земельний податок за цю земельну ділянку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК України).

За змістом частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строк дії інвестиційного договору в редакції додаткової угоди від 26 квітня 2010 року до цього договору встановлений з моменту його укладення до 25 квітня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань за договором, які залишились невиконаними.

Враховуючи наведене, судова колегія наголошує, що за умовами п. 5.2.8. інвестиційного договору позивач вправі вимагати з відповідача відшкодування йому понесених за період жовтня 2018-травня 2019 років витрат по оплаті земельного податку за користування земельною ділянкою по вул. Мельникова, 51 у м. Києві у розмірі 24 389,44 грн.

Крім того, апелянт посилається на лист № 1025 від 11 вересня 2018 р., яким позивач запропонував відповідачу припинити інвестиційний договір з одночасним укладенням договору про відшкодування земельного податку за користування указаною земельною ділянкою, додавши до цього листа проекти відповідних договорів.

Однак, відповідач листом № 08/10-18 від 8 жовтня 2018 р. указану пропозицію відхилив, то відповідно до умов п. 7.1. договору зобов`язання, які не були виконані до закінчення строку дії договору, продовжують свою дію для учасників договору.

Таким чином, посилання скаржника на те, що після спливу строку дії Договору його обов`язок щодо забезпечення позивача грошовими коштами для сплати земельного податку вважається припиненим є необґрунтованими та не відповідають наведеним вище нормам чинного законодавства, умовам договору та встановленим обставинам.

Докази відшкодування відповідачем позивачу належних сум земельного податку суду матеріали справи не містять.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 389,44 грн. боргу.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України збитків внаслідок інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми задоволенню не підлягають, оскільки строк виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку сторонами за договором встановлений не був.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/7223/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/7223/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

І.А. Іоннікова