Ухвала

від 28.01.2021 по справі 910/5495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

28.01.2021Справа № 910/5495/19 За скаргою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві

у справі за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до відповідача 1: Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс"

відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Київської міської ради

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - КП "Спецжитлофонд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району (далі - КП "Автопарк-Сервіс") про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою для розміщення паркувального майданчику.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задоволено.

Зобов`язано Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) та фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Стягнуто з Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; ідентифікаційний код 31454734) судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; ідентифікаційний код 31454734) судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

14.01.2021 Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося через відділ діловодства та документообігу суду зі скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві, в якій просило суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Огібеніна Леоніда Ігоровича щодо винесення повідомлення від 17.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; визнати протиправним та скасувати повідомлення від 17.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Огібеніном Леонідом Ігоровичем. Зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Огібеніна Леоніда Ігоровича відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 по справі № 910/5495/19 про примусове виконання рішення.

В обґрунтування скарги зазначив, що всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) державним виконавцем безпідставно виніс повідомлення від 17.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

У судовому засіданні 28.01.2021 представник скаржника підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити.

Державний виконавець та відповідач 2. по справі в судове засідання не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що боржник 2. та виконавець про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка в судове засідання представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Заслухавши пояснення скаржника, боржника 1. дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задоволено. Зобов`язано Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) та фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 рішення залишено без змін.

На виконання вказаних рішень суду 24.06.2020 видано відповідний наказ.

Стягувач 04.12.2020 звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою № 056/24-3462 про відкриття виконавчого провадження.

Старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Огібеніним Леонідом Ігоровичем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 17.12.2020, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що підставами щодо винесення державним виконавцем повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання є такими, що не відповідають вимогам закону, та порушують інтереси стягувача при виконанні рішення Господарського суду, з огляду на наступне.

Наказ Господарського суду м. Києва № 910/5495/19 виданий 24.06.2020 про зобов`язання Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) та фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Згідно вимог ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що він виданий судом у відповідності до вищевказаних вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Всупереч вимогам ст. 74 ГПК України доказів невідповідності наказу суду вищевказаним вимогам закону суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Таким чином, державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17.12.2020 відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" неправомірно.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Огібеніна Леоніда Ігоровича у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича щодо винесення повідомлення від 17.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання

Визнати протиправним та зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича скасувати повідомлення від 17.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніном Леонідом Ігоровичем.

Зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 по справі № 910/5495/19 про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя І.І. Борисенко