Рішення

від 20.01.2021 по справі 911/2428/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2428/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)

2) Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9А)

3) Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів (08362, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Старе)

4) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Промоушен 1 (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5)

та до Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127)

про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, договору іпотеки та витребування земельної ділянки

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

прокурор: Толстореброва О.О. (посв. № 058059);

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Жирін С.О. (довіреність № 27/33-872 від 24.12.2019 р., наказ № 78 о/с від 23.06.2017 р.);

від позивача 3: Ільїн Г.В. (довіреність б/н від 29.10.2020 р., посв. НГ № 040921 від 03.03.2020 р.);

від позивача 4: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Западнюк М.А. (довіреність № 0024701/26593-20 від 17.11.2020 р., свідоцтво адв. № 21/1790 від 08.12.2018 р.).

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі позивач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі позивач 2), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів (далі позивач 3) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі позивач 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Промоушен 1 (далі відповідач 1) та до Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (далі відповідач 2) про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, договору іпотеки та витребування земельної ділянки.

За змістом позову Заступника Генерального прокурора заявлені вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 03.06.2009 р. серії ЯЗ № 348703 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га, розташовану на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, до ТОВ «Агро-Промоушен 1»; визнання недійсним договору іпотеки від 18.12.2009 р. № 151409Z69, укладеного між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» в частині включення до предмета іпотеки земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Комарницькою О.В за № 7497, а також договір про внесення змін до цього договору від 03.02.2010 р. № 151409Z69-2; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» повернути земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га у власність держави, частину з якої площею 2,2990 га - у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в користування Військової частини 3070 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» Національної гвардії України

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів безпідставним володінням та користуванням відповідачем 1 вищевказаною земельною ділянкою, що належить державі на праві власності та незаконно вибула з її володіння.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2020 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2020 р., витребувано від відповідача 2 АТ Державний експортно-імпортний банк України для долучення до справи належним чином засвідчені копії договору іпотеки № 151409Z69 від 18.12.2009 р., укладеного між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ Агро-Промоушен 1, та договору про внесення змін до договору іпотеки №151409Z69-2 від 03.02.2010 р.

Підготовче засідання відкладалось.

21.10.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання № 0000602/20-43 від 19.10.2020 р., за змістом якого АТ Державний експортно-імпортний банк України просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Агро-Промоушен 1 Товариство з обмеженою відповідальністю Алта Проперті, яке виступало позичальником за кредитним договором, у забезпечення виконання зобов`язань за яким був укладений договір іпотеки № 151409Z69 від 18.12.2009 р. між відповідачами 1 та 2.

22.10.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив № 0000602/20-43 від 19.10.2020 р., за змістом якого АТ Державний експортно-імпортний банк України просить суд застосувати у даній справі наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора повністю.

Серед іншого, відповідач 2 зазначав, що рішенням господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 було задоволено позов АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в тому числі - до ТОВ «Агро-Промоушен 1», про звернення стягнення на нерухоме майно (земельні ділянки), в тому числі - на спірну.

Вказаним рішенням суду встановлено, що між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Алта Проперті» було укладено кредитний договір № 15107К13 від 13.02.2007 р. зі змінами і доповненнями, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти. Позичальником зобов`язання за кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитом, виконані не були, у зв`язку з чим станом на дату прийняття рішення судом було встановлено наявність заборгованості позичальника перед банком у розмірі 320312835,35 грн. та 35847770,14 дол. США. В якості забезпечення виконання зобов`язання між банком та, в тому числі, ТОВ «Агро-Промоушен 1» було укладено іпотечний договір № 151409Z69 від 18.12.2009 р., відповідно до п. 1.3.2 якого предметом іпотеки, що є забезпеченням зобов`язань боржника, викладених у кредитному договорі, є нерухоме майно - земельні ділянки, що належать іпотекодавцю на праві власності, загальною площею 97,4816 та, які розташовані на території Бориспільського району Київської області, і зокрема - земельна ділянка площею 6,3797 та, кадастровий 3220887000:03:002:0175, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сошниківська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, заставною вартістю 4848570,00 грн. Відповідно до умов іпотечного договору у разі невиконання боржником умов кредитного договору та/або невиконання іпотекодавцем умов цього договору, банк має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Іпотечний договір був посвідчений нотаріально, отже, нотаріусом було перевірено право власності іпотекодавця на підставі наданих ним документів, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5. Таким чином, на переконання відповідача 2, Заступником Генерального прокурора у даній справі № 911/2428/20 не обґрунтовано та не доведено, чим саме та якими саме діями АТ «Укрексімбанк» порушило права позивачів при укладенні іпотечного договору.

В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності відповідач 2 зазначав, що оспорюваний договір іпотеки № 151409Z69 між відповідачами 1 та 2 було укладено 18.12.2009 р. При цьому, рішення господарського суду Київської області у справі № 14/009-12 про звернення стягнення на предмет іпотеки було винесено судом 26.12.2012 р., інформація щодо якого міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Водночас, Заступник Генерального прокурора до суду звернувся лише в 2020 році, що, на думку відповідача 2, свідчить про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні з даним позовом до суду.

До відзиву, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем 2 були додані належним чином засвідчені копії витребуваних судом договору іпотеки № 151409Z69 від 18.12.2009 р., укладеного між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ Агро-Промоушен 1, та договору про внесення змін до договору іпотеки №151409Z69-2 від 03.02.2010 р.

19.11.2020 р. до господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив № 11/6/1-15вих-20 від 18.11.2020 р. (вх. № 25639/20 від 19.11.2020 р.), відповідно до якої прокурор наполягає та тому, що строк, передбачений законом для звернення до суду із захистом порушеного права позивачів на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, дотриманий, оскільки про порушення прав позивачі, як користувачі землями оборони, в межах яких знаходиться спірна земельна ділянка, дізналися лише у 2019 році (з моменту отримання відповідних відомостей від прокурора, зокрема, адресованих позивачам запитів від 16.07.2019 р. № 05/2-316вих-19, № 05/2-317вих-19, № 05/2-320вих-19, № 05/2-320вих-19), від права користування зазначеними землями не відмовлялися, сторонами у справі № 14/009-12 не були та, відповідно, не мали змоги дізнатися про незаконність вибуття спірної ділянки з державної власності. Позовні вимоги прокурором заявляються, зокрема, в інтересах позивачів як користувачів земель оборони, в межах яких знаходиться спірна земельна ділянка із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га, що вибула із державної власності без достатньої правової підстави, а тому слід вважати, що початок перебігу строку позовної давності пов`язаний з моментом, коли про порушення прав та інтересів держави дізналися саме позивачі, а не прокурор.

Поряд з цим, прокурор відзначав, що встановлення в ході розгляду даного спору обставин щодо незаконності набуття іпотекодавцем у власність спірної земельної ділянки жодним чином не суперечить рішенню господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 за позовом ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України до ТОВ „Алта Проперті, ТОВ „Таурустрейдінг, ТОВ „Будвсесвіт, ТОВ „Київський гуртовий ринок, ТОВ „Технобілдінггруп, ТОВ „Логістик-Сервіс 1, ТОВ „Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн, ТОВ „Київська будівельна компанія „Альянс, ТОВ „Агро-Промоушен 1, ТОВ „Рекріейшн-сервіс, ТОВ „Пріма-Сіті, ТОВ „Лайт Трейдінг Груп, ТОВ Фірми „МТВ, ТОВ „Євроцивілбуд 1 про стягнення 34193393,56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291087941,80 грн. основної заборгованості по кредиту, 1301153,55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21701497,76 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3392889,98 грн. основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 250276,64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2130602,02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102946,39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1693659,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 169169,33 грн. пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на нерухоме майно земельні ділянки згідно переліку за відповідними іпотечними договорами згідно переліку.

Крім того, до матеріалів справи не надано відомостей щодо виконання рішення від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 шляхом продажу спірної земельної ділянки. Водночас, Кабінет Міністрів України, Головне управління Національної гвардії України, Військова частина 3070 Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України та Бориспільська районна державна адміністрація не є сторонами договору іпотеки від 18.02.2009 р. № 151409Z69 та договору про внесення змін від 03.02.2010 р. № 151409Z69-2 до вказаного договору іпотеки, а також не були учасниками судового процесу у справі № 14/009-12, рішенням у якій було звернуто стягнення на спірну земельну ділянку на користь відповідача 2. За таких обставин, оскільки позивачі, як власники та користувачі, не відмовлялися від спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 та/або її частини, не брали участі у судовому процесі щодо звернення стягнення на неї, то, відповідно, вони не були обізнані про обставини незаконної передачі земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 в іпотеку та реалізації Акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України, як іпотекодержателем, своїх прав на зазначену земельну ділянку.

При цьому, на переконання прокурора, оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності держави поза волею власника та користувача, відтак право на спірну ділянку ТОВ Агро-Промоушен 1 набуто незаконно, а отже вказане товариство не мало, на момент укладення іпотечного договору № 151409Z69 від 18.12.2009 р., прав власника на розпорядження земельною ділянкою, зокрема, права передавати її в іпотеку Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України. Отже, оскільки іпотекодавець ТОВ Агро-Промоушен 1 не мало прав власника на розпорядження земельною ділянкою із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, то договір іпотеки від 18.02.2009 р. № 151409Z69 та договір про внесення змін до нього від 03.02.2010 р. № 151409Z69-2 в частині включення до предмета іпотеки ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:1175 площею 6,3797 га, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладено з порушенням вимог законодавства, що відповідно до вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України дає обґрунтовані підстави для визнання їх недійсними.

Поряд з цим, прокурор зазначав, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 частково (площею 4,0807 га), що не увійшла до земель оборони, належить до прибережної захисної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище) і ландшафтного заказника місцевого значення Бориспільські острови. Враховуючи зміни, внесені у січні 2011 року до статті 88 Водного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Тобто, вказана земельна ділянка не може за будь-яких обставин перебувати у приватній власності, і передача такої земельної ділянки у приватну власність є незаконною і протиправною.

З відповіді на відзив також слідує, що Заступником Генерального прокурора пред`явлено даний позов в інтересах Кабінету Міністрів України, Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до ТОВ Агро-Промоушен 1 та AT Державний експортно-імпортний банк України з метою усунення порушень при розпорядженні землями оборони та водного фонду, які, в свою чергу, є обмежено оборотоздатними у цивільному обороті, тому вказані вимоги мають речово-правовий характер негаторного позову. При цьому, зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Отже, використання земель оборони та водного фонду з порушенням норм Земельного кодексу України, на думку прокурора, треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

З урахуванням зазначеного, прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про застосування наслідків спливу строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги у даній справі.

20.11.2020 р. до господарського суду Київської області від Головного управління Національної гвардії України надійшла відповідь на відзив б/н від 18.11.2020 р. (вх. № 25822/20 від 20.11.2020 р.), відповідно до якої позивач 2 просить суд позовні вимоги Заступника Генерального прокурора у справі № 911/2428/20 задовольнити в повному обсязі, з огляду на таке.

Головне управління Національної гвардії України вважає, що строк, передбачений законом для звернення до суду за захистом порушеного права на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, дотриманий, оскільки про порушення прав позивачі, як користувачі землями оборони, в межах яких знаходиться спірна земельна ділянка, дізналися лише у 2019 році, від права користування зазначеними землями не відмовлялися, сторонами у справі № 14/009-12 не були та, відповідно, не мали змоги дізнатися про незаконність вибуття спірної ділянки з державної власності. Оскільки позовні вимоги прокурора подаються в інтересах позивачів, як користувачів земель оборони, в межах яких знаходиться спірна земельна ділянка із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га, що вибула із державної власності без достатньої правової підстави, слід вважати, що початок перебігу строку позовної давності пов`язаний з моментом, коли про порушення прав та інтересів держави дізналися саме позивачі, а не прокурор.

Поряд з цим, Головне управління Національної гвардії України відзначало, що про порушення своїх прав дізналося в 2019 році - з моменту отримання відповідних відомостей від прокурора у вигляді запиту від 16.07.2019 р. № 05/2-317вих-19.

23.11.2020 р. до господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів надійшла відповідь на відзив № 70-2042 від 19.11.2020 р. (вх. № 25903/20 від 23.11.2020 р.), згідно з якою позивач 3 просить суд відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про застосування спливу строків позовної давності, серед іншого, з огляду на таке.

Посилання відповідача 2 на те, що про факт порушення можливо було дізнатись з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень ще у 2012 році є невмотивованими, оскільки за інформацією, вказаною у даному реєстрі, неможливо встановити, що частина спірної земельної ділянки накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні Військової частини НОМЕР_1 Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України, а інша її частина входить до складу земель водного фонду. При цьому, земельна ділянка із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 частково (площею 4,0807 га), що не увійшла до земель оборони, належить до прибережної захисної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище) і ландшафтного заказника місцевого значення Бориспільські острови. Враховуючи зміни, внесені у січні 2011 року до статті 88 Водного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Тобто, вказана земельна ділянка не може за будь-яких обставин перебувати у приватній власності, і передача такої земельної ділянки у приватну власність є незаконною і протиправною. Щодо викладених у відзиві АТ Державний експортно-імпортний банк України обставин, що судове рішення від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12, за яким звернуто стягнення в тому числі - на спірну земельну ділянку в рахунок погашення кредитної заборгованості, на яке посилається банк, прийняте в період, коли обставини незаконності набуття іпотекодавцем у власність спірної земельної ділянки існували, однак не були і не могли бути відомі сторонам, позивач 3 зазначив, що позивачі, як власники та користувачі, не відмовлялися від спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 та/або її частини, не брали участі у судовому процесі щодо звернення стягнення на неї, і, відповідно, не були обізнані про обставини незаконної передачі земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 в іпотеку та її реалізації Акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України. Таким чином, у відповідності до вимог статей 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, яку було передано у зв`язку із виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2020 р. клопотання АТ Державний експортно-імпортний банк України № 0000602/20-43 від 19.10.2020 р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Агро-Промоушен 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Алта Проперті судом було залишено без задоволення.

16.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив № 0000602/20-184 від 14.12.2020 р. (вх. № 31094/20 від 16.12.2020 р.), в яких АТ Укрексімбанк зазначає про відсутність підстав для стягнення судового збору з банку, у разі задоволення позову судом, оскільки відсутня вина банку в існуванні обставин, викладених у позові. Окрім того, відповідач 2 вважає, що заступником Генерального прокурора не обґрунтовано та не доведено, якими діями АТ Укрексімбанк порушило права позивачів при укладенні іпотечного договору.

У судовому засіданні 21.12.2020 р. прокурор зазначала, що судові витрати підлягають покладанню на відповідачів у відповідності з приписами ГПК України; представники позивачів 1, 2, 3 підтримували думку прокурора; представник відповідача 2 підтримувала подані заперечення на відповідь на відзив. Представники позивача 4 та відповідача 1 у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Також у судовому засіданні 21.12.2020 р. прокурор, представники позивачів 1, 2, 3 та представник відповідача 2 заявили про надання суду всіх наявних доказів, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2020 р. було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 21.01.2020 р.

21.01.2021 р. до господарського суду Київської області від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання б/н від 21.01.2021 р. (вх. № 1452/21 від 21.01.2021 р.) про розгляд справи без участі представника, який діє від імені Кабінету Міністрів України.

У судовому засіданні 21.01.2021 р. прокурор та представники позивачів 2, 3 позовні вимоги підтримували; представник відповідача 2 проти позову заперечував. Представники позивачів 1, 4 та відповідача 1 у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

У судовому засіданні 21.01.2021 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до Державного акту на право користування землею 1976 року серії Б № 025629 за Київською квартирно-експлуатаційною частиною району в безстрокове та безоплатне користування для державних потреб було закріплено земельну ділянку площею 16132,7 га в межах згідно з планом землекористування, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 35.

Постановою Кабінету Міністрів України № 490 від 19.08.1992 р. «Про реформу системи військової освіти» та директивою Генерального штабу Міністерства оборони України від 19.06.1992 р. Національній гвардії України було передано навчальний центр Київського вищого загальновійськового командного двічі червонопрапорного училища ім. Фрунзе М.В., розташований на земельній ділянці площею 16500 га, до складу якої входить вказана вище земельна ділянка площею 16132,7 га.

Відповідно до акту прийому-передачі від 29.09.1995 р. Київською квартирно-експлуатаційною частиною району земельну ділянку площею 16132,7 га, цільове використання якої не змінювалось, було передано у користування Національній гвардії України.

На даний час ділянка, яка на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 19.08.1992 р. передавалась Національній гвардії України, сформована (кадастровий номер 3220887000:03:002:0933), право користування нею зареєстровано за Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Державна реєстрація відбулась 23.05.2014 р. на підставі Державного акта на право користування землею 1979 року серії Б № 025629.

За даними Публічної кадастрової карти, земельна ділянка за кадастровим номером 3220887000:03:002:0933 перебуває у державній власності з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ МВС оборони (для розміщення та постійної діяльності військових частин).

Поряд з цим, на підставі Державного акта серії ЧР № 082899 на право власності на земельну ділянку, виданого 30.05.2007 р. Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, а також на підставі договору купівлі-продажу № 782 від 25.04.2007 р., зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732300091, гр. ОСОБА_1 належала земельна ділянка площею 56,3798 га (кадастровий номер 3220887000:03:002:0050) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0050 накладалась на територію земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0933, яка з 1976 року використовується для оборонних потреб і на законних підставах перебуває у користуванні Національної гвардії України.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.222-17898/2-17 від 28.11.2017 р., бланк Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 082899 вказаний орган не отримував. Окрім того, відповідні записи у книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі у відділі у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області, відсутні.

Бланк державного акта серії ЧР за № 082899, згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.51-6455/2-19 від 05.09.2019 р., видавався керівнику Черкаського районного відділу земельних ресурсів за накладною № 528 від 24.12.2003 р.

З огляду на викладене, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 082899 для засвідчення прав на об`єкти у Київської області не міг бути використаний, оскільки видавався на території Черкаської області.

При цьому, гр. ОСОБА_1 21.01.2009 р. відчужила вказану вище земельну ділянку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-Технології» за договором купівлі-продажу № 37, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павленко Л.В.

На підставі зазначеного договору ТОВ «Агропром-Технології» було оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.03.2009 р. серії ПЛ № 233290, що підтверджується інформацією Головного територіального управління юстиції у Київській області № 279-4-8/4 від 18.09.2017 р.

Водночас, згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 32-16-0.2-4884/2-19 від 05.08.2019 р., державні акти в діапазоні номерів 233251 - 233500 видавалися 10.01.2003 р.

Отже, бланк державного акта серії ПЛ № 233290 був виданий для проведення реєстраційних заходів щодо об`єктів Полтавської області у січні 2003 року і, відповідно, не міг бути використаний у 2009 році в Київській області.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 1659 від 30.04.2009 р. ТОВ «Агропром-Технології» відчужило на користь Приватного підприємства «Компанія «Нові Інвестиційні Технології» частину земельної ділянки (кадастровий номер 3220887000:03:002:0050) площею 6,3797 га, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, про що зроблено запис про перехід права власності на Державному акті на право власності на земельну ділянку від 16.03.2009 р. серії ПЛ № 233290. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олофінським О.В.

Слід зазначити, що решта спірної земельної ділянки площею 50,001 га (56,3798 га - 6,3797 га), якій було присвоєно кадастровий номер 3220887000:03:002:0115, рішенням господарського суду Київської області від 05.06.2014 р. у справі № 911/1013/14 була витребувана на користь держави. У подальшому, рішенням цього ж суду від 03.10.2017 р. у справі № 911/2228/17 було визнано право користування на неї за Національною гвардією України.

03.06.2009 р. ПП «Компанія «Нові Інвестиційні Технології» на зазначену вище земельну ділянку площею 6,3797 га, розташовану на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, було оформлено новий Державний акт на право власності серії ЯЗ № 348703. Земельній ділянці, поряд з цим, було присвоєно кадастровий номер 3220887000:03:002:0175.

У свою чергу, акти на право власності на земельну ділянку серії ЧP № 082899 та ПЛ № 233290, в силу вимог п. 4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 325 від 22.06.2009 р., були скасовані.

У подальшому ПП «Компанія «Нові Інвестиційні Технології» на підставі договору купівлі-продажу № 6345 від 01.12.2009 р. було відчужено земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика», про що було зроблено запис про перехід права власності на Державному акті на право власності на земельну ділянку від 03.06.2009 р. серії ЯЗ № 348703. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.

ТОВ «Компанія з управління активами «Практика» на підставі договору купівлі-продажу № 7143 від 05.12.2009 р. відчужило земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1», про що зроблено запис на Державному акті на право власності на земельну ділянку від 03.06.2009 р. серії ЯЗ № 348703 про перехід права власності.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іпотек встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки № 151409Z69 від 18.12.2009 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» як іпотекодержателем та ТОВ «Агро-Промоушен 1» як іпотекодавцем, відповідно до умов якого забезпечуються усі вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 15107К13 від 13.02.2007 р.

Як слідує з матеріалів справи, пунктом 1.3 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, в тому числі - земельна ділянка площею 6,3797 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, яка належить на праві власності ТОВ «Агро-Промоушен 1» та розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано за № 7497.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 за позовом ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України до ТОВ „Алта Проперті, ТОВ „Таурустрейдінг, ТОВ „Будвсесвіт, ТОВ „Київський гуртовий ринок, ТОВ „Технобілдінггруп, ТОВ „Логістик-Сервіс 1, ТОВ „Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн, ТОВ „Київська будівельна компанія „Альянс, ТОВ „Агро-Промоушен 1, ТОВ „Рекріейшн-сервіс, ТОВ „Пріма-Сіті, ТОВ „Лайт Трейдінг Груп, ТОВ Фірми „МТВ, ТОВ „Євроцивілбуд 1 про стягнення 34193393,56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291087941,80 грн. основної заборгованості по кредиту, 1301153,55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21701497,76 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3392889,98 грн. основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 250276,64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2130602,02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102946,39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1693659,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 169169,33 грн. пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на нерухоме майно земельні ділянки згідно переліку за відповідними іпотечними договорами згідно переліку, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 151407К13 від 13.02.2007 р. було звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки), зокрема - на зазначену вище земельну ділянку площею 6,3797 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175.

При розгляді господарським судом Київської області справи № 14/009-12 було встановлено, що 18.12.2009 р. між банком та ТОВ „Агро-Промоушен 1 було укладено іпотечний договір № 151409Z69, згідно умов п. 1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 15107К13 від 13.02.2007 р. зі всіма змінами та доповненнями, відповідно до якого боржнику відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 294699622,00 грн. та 33660828,00 доларів США строком погашення до 31.12.2014 р. Пунктом 1.3 зазначеного іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно земельні ділянки, площею 97,4816 га, які належать ТОВ „Агро-Промоушен 1 на праві власності та розташовані на території Бориспільського району Київської області: Сошниківська сільська рада: земельна ділянка, площею 55,6687 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0114; земельна ділянка, площею 6,3797 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0175; Процівська сільська рада: земельна ділянка, площею 11,2925 га, кадастровий номер 3220886000:04:001:0021; Гнідинська сільська рада: земельна ділянка, площею 9, 7799 га, кадастровий номер 3220882600:03:003:0054; земельна ділянка, площею 14, 3608 га, кадастровий номер 3220882600:03:003:0051.

05.01.2010 р. між банком та ТОВ „Агро-Промоушен 1 було підписано договір про внесення змін № 151409Z69-1 до іпотечного договору № 151409Z69 від 18.02.2009 р., відповідно до п. 1 якого сторони домовились викласти пункт 1.1 статті 1 іпотечного договору в наступній редакції: „іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору № 15107К13 від 13.02.2007 р., з урахуванням договорів переведення боргу від 21.12.2009 р., укладеного між ДП „Мілкіленд-Україна, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 р., укладеного між ДП „Край Проперті, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 р., укладеного між ТОВ „Банкомзв`язок, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Регіональна енергетична компанія 1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Бізнес-Парк 3000, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Євробудком, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Київоблбуд-1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Логістик-Сервіс 1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, між іпотекодержателем та ТОВ „Алта Проперті, відповідно до якого боржнику відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 294295000,00 грн. та 34198000, 00 доларів США строком погашення до 31.12.2014 р. Зазначений договір про внесення змін до іпотечного договору було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 15.

03.02.2010 р. між банком та ТОВ „Агро-Промоушен 1 було підписано договір про внесення змін № 151409Z69-2 до іпотечного договору № 151409Z69 від 18.02.2009 р., відповідно до п. 1 якого сторони домовились викласти пункт 1.1 статті 1 іпотечного договору в наступній редакції: „іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 15107К13 від 13.02.2007 р., з урахуванням договорів переведення боргу від 21.12.2009 р., укладеного між ДП „Мілкіленд-Україна, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 р., укладеного між ДП „Край Проперті, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 р., укладеного між ТОВ „Банкомзв`язок, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Регіональна енергетична компанія 1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Бізнес-Парк 3000, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Євробудком, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Київоблбуд-1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 р., укладеного між ТОВ „Логістик-Сервіс 1, ТОВ „Алта Проперті та іпотекодержателем, між іпотекодержателем та ТОВ „Алта Проперті, відповідно до якого боржнику відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 294216341,80 грн. та 34193393,56 доларів США строком погашення до 31.12.2014 р. Зазначений договір про внесення змін до іпотечного договору було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 610.

Наведені обставини підтверджуються також долученими до матеріалів даної справи № 911/2428/20 копіями іпотечного договору № 151409Z69 від 18.02.2009 р. та договору про внесення змін № 151409Z69-2 від 03.02.2010 р. до іпотечного договору № 151409Z69 від 18.02.2009 р., оригінали яких були оглянуті судом.

Також при розгляді господарським судом Київської області справи № 14/009-12 було встановлено, що, за інформацією Головного слідчого управління МВС України від 19.03.2012 р., згідно з висновком експерта № 5433/11-11 від 06.07.2011 р. за результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 222-5 (на теперішній час - кримінальні провадження № 12013000000000091, № 12012000000000023, № 12013000000000175) було встановлено, що з метою надання злочинним діям гр. ОСОБА_2 законного вигляду невстановленою особою до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею стосовно договорів оренди землі в розділі 2 записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб серії 2АА 013404 № 3 були внесені відомості про реєстрацію ряду державних актів, у тому числі - серії ЯЗ № 348703.

Постановою про визнання речовим доказом та накладення заборони на відчуження майна від 01.06.2010 р. старшим слідчим в ОВС ГУБОЗ МВС України Петренком Т.В. було накладено арешт на земельну ділянку площею 6,3797 га (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175), що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до протоколів виїмки від 01.11.2010 р. в рамках кримінальної справи № 222-5 ОВС ГУБОЗ МВС України у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В., зокрема, було вилучено копію державного акта на право власності на вказану вище земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га.

Крім того, зазначені у листі Головного слідчого управління МВС України від 19.03.2012 р. державні акти, зокрема, серій ЯД №№ 970629, 970630, 970631, 970632, 970625, 970644, 97045, 970628 (які посвідчують право власності на сусідні зі спірною земельні ділянки), ЯЗ №№ 348702, 348701, були предметом судових розглядів за позовами військової прокуратури у справах №№ 911/2227/17, 911/2520/17, 911/1850/17, 911/453/19 та 911/1055/19, за результатами розгляду яких визнано їх недійсність, а самі земельні ділянки визнані судом землями оборони.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів даної справи, за даними Публічної кадастрової карти і листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 01-01/8 від 21.01.2019 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0933, яка віднесена до земель оборони і перебуває в користуванні Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Площа накладання дорівнює 2,2990 га.

Поряд з цим, за даними Публічної кадастрової карти щодо вимірювання довільних відстаней та площ, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, у тому числі - її частина, яка не увійшла до земель оборони, площею 4,0807 га, розташовується в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище), що також узгоджується з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист № 21-10-0.222-8705/2-20 від 26.06.2020 р.).

Крім того, рішенням 4 сесії Київської обласної ради № 043-04-VI від 03.02.2011 р. «Про оголошення нововиявлених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» був створений ландшафтний заказник місцевого значення «Бориспільські острови», який належить до об`єктів природно-заповідного фонду згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно з інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (лист № 05.3-02.2-08/513/4238 від 19.06.2020 р.), Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (лист № 114/223 від 25.06.2020 р.), а також графічних даних Публічної кадастрової карти, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) накладається на територію ландшафтного заказника місцевого значення «Бориспільські острови» та прибережної захисної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище), розпорядження землями яких здійснює Бориспільська районна державна адміністрація.

Слід зазначити, що згідно приписів ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 ЗК України).

Згідно з вимогами ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності, порядок їх використання встановлюється законом.

На Збройні Сили України та військові формування держави відповідно до ст. 17 Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України.

Власником земельних ділянок, закріплених за суб`єктами, що перебувають у сфері управління Національної гвардії України, є держава в особі Кабінету Міністрів України, оскільки статтями 113, 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України визначено вищим органом у системі органів виконавчої влади, якому надано повноваження з управління об`єктами державної власності.

При цьому згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Отже, землями оборони, що належать до державної власності, розпоряджається Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст. 142 ЗК України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (ч. 1 ст. 60 ЗК України, ч. 1 ст. 88 ВК України).

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ст.ст. 61, 62 ЗК України, ст.ст. 89, 90 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється особливий порядок їх використання та надання у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486, з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.ст. 50, 54 Закону України «Про землеустрій».

Крім того, відповідно до ст. 88 ВК України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Таким чином, передача земель зазначеної категорії у приватну власність є незаконною.

Суд звертає увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, вона, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина 1 статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 488/6211/14-ц, пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. № 183/1617/16, пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 367/2022/15-ц, пункт 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 487/10128/14-ц).

Слід зазначити також, що законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать, окрім інших, землі під об`єктами природно-заповідного фонду. При цьому згідно зі статтею 150 вказаного Кодексу, землі природно-заповідного та іншого природного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Статтями 3, 5 Закону «Про екологічну мережу України» до об`єктів екомережі також віднесено території та об`єкти природно-заповідного фонду, водного фонду та водоохоронні зони, яких включено до складових структурних елементів екомережі.

Особливість статусу цих земель потребує від органів, які здійснюють розпорядження і контроль за їх цільовим використанням, забезпечення максимальної захищеності від протиправних посягань, охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності, недопущення погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території природно-заповідного фонду.

З урахуванням наведених обставин частина спірної земельної ділянки має особливий статус та порядок використання і перебуває під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України належить до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 частково (площею 2,299 га) належить до земель оборони. Крім того, вказана ділянка, а саме - її частина площею 4,0807 га, що не увійшла до земель оборони, належить до прибережної захисної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище) і ландшафтного заказника місцевого значення «Бориспільські острови» та не може перебувати у приватній власності з огляду на наведені вище норми законодавства.

Заступник Генерального прокурора, звертаючись до суду з даним позовом, заявляє вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 03.06.2009 р. серії ЯЗ № 348703 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га, розташовану на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, до ТОВ «Агро-Промоушен 1»; визнання недійсним договору іпотеки від 18.12.2009 р. № 151409Z69, укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» в частині включення до предмета іпотеки земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Комарницькою О.В за № 7497, а також договір про внесення змін до цього договору від 03.02.2010 р. № 151409Z69-2; про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» повернути земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га у власність держави, частину з якої площею 2,2990 га у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в користування Військової частини НОМЕР_1 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» Національної гвардії України, посилаючись на вибуття вказаної земельної ділянки, належної державі, частина якої є землями оборони, а решта землями водного фонду, з володіння у протиправний спосіб та поза волею власника.

Дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази в їх сукупності, вивчивши позиції учасників процесу та заслухавши пояснення їх представників, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд констатує, що доказів на заперечення чи спростування наведених вище обставин незаконності вибуття спірної земельної ділянки з власності держави до матеріалів справи не надано.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно зі ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У випадку, що стосується земель оборони, власником земельних ділянок, закріплених за суб`єктами, що перебувають у сфері управління Національної гвардії України, є держава в особі Кабінету Міністрів України, оскільки статтями 113, 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України визначено вищим органом у системі органів виконавчої влади, якому надано повноваження з управління об`єктами державної власності.

Також, як зазначалося вище, відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Зважаючи на це, істотною передумовою припинення права постійного користування землями оборони та подальшої передачі таких земельних ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Національної гвардії України.

Щодо земель, зайнятих прибережними захисними смугами та віднесених до об`єктів природно-заповідного фонду, слід зазначити, що законодавець в імперативному порядку не дає можливості набути відповідним об`єктам приватної форми власності.

Водночас, приписами ст. 215 Цивільного кодексу України визначено підстави визнання правочину недійсним, до яких належить недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК кодексу України.

Частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписи ст. 207 ЦК України дають суду право визнати недійсним повністю або частково господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 583 вказаного Кодексу заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула із власності держави поза волею власника та користувача, у зв`язку з чим право на спірну ділянку ТОВ «Агро-Промоушен 1» було набуто незаконно, з огляду на що останнє не мало на момент укладення іпотечного договору № 151409Z69 від 18.12.2009 р. прав власника на розпорядження земельною ділянкою.

Отже, оскільки набуття ТОВ «Агро-Промоушен 1» на момент укладення іпотечного договору № 151409Z69 від 18.12.2009 р. прав на земельну ділянку, яку було передано ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в іпотеку, було незаконним, та оскільки іпотекодавець не мав прав власника на розпорядження земельною ділянкою, то договір іпотеки № 151409Z69 від 18.12.2009 р. та договір про внесення змін до нього № 151409Z69-2 від 03.02.2010 р. в частині включення до предмета іпотеки земельної ділянки площею 6,3797 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладено з порушенням наведених вимог законодавства, що, відповідно до вимог ст.ст. 203,215 ЦК України, є підставою для визнання їх недійсними.

Поряд з цим, зазначене вище дає обґрунтовані підстави суду для визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348703 від 03.06.2009 р. з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га до ТОВ «Агро-Промоушен 1», оскільки його було видано внаслідок неправомірних дій.

Так, державні акти на право власності чи користування земельними ділянки є документами, що посвідчують право власності чи користування і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності чи користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності чи користування земельними ділянками. Визнання недійсними державних актів на право власності чи користування землею є законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі № 2-3007/11.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом, способів.

Слід відзначити, що згідно зі статтями 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи з положень зазначених статей, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має тільки власник цього майна.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема, в добросовісного набувача.

При цьому, право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсними правочинів, за якими майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Згідно з ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно приписів ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Поряд з цим, слід відзначити, що відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов як спосіб захисту права власності подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист прав від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме - у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпоряджень чи користування належним йому майном.

Отже, предметом негаторного позову є вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися або розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога щодо зобов`язання повернути земельну ділянку розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц).

Отже, перебування земельної ділянки (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) у власності ТОВ «Агро-Промоушен 1» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» є незаконним, з огляду на порушення вимог Земельного, Водного кодексів України, Закону України «Про використання земель оборони», та позбавляє Кабінет Міністрів України, Головне управління Національної гвардії України, Військову частину НОМЕР_1 та Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області можливості здійснювати свої повноваження законних власників і користувачів цієї ділянки щодо забезпечення схоронності і використання її за цільовим призначенням.

Окрім того, оскільки спірне майно було набуте відповідачем 1 від особи, яка не мала права його відчужувати, тобто поза волею власника, відповідне майно може бути витребувано у набувача такого майна.

За таких обставин, заявлені прокурором вимоги щодо витребування з незаконного володіння ТОВ «Агро-Промоушен 1» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га у власність держави, частину з якої площею 2,2990 га - у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в користування Військової частини НОМЕР_1 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» Національної гвардії України, є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на зазначене земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 має бути повернута законним власнику та користувачу, а саме - частина ділянки площею 2,2990 га, яка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0933, - у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в користування Військової частини 3070 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» Національної гвардії України, інша частина площею 4,0807 га - у власність держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Поряд з цим, відповідачем 2 було заявлено про застосування до вимог прокурора у даній справі наслідків спливу строку позовної давності.

Слід зазначити, що згідно з приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).

Слід зазначити, що Кабінет Міністрів України, Головне управління Національної гвардії України, Військова частина 3070 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України» та Бориспільська районна державна адміністрація не є сторонами договору іпотеки № 151409Z69 від 18.02.2009 р. та договору про внесення змін № 151409Z69-2 від 03.02.2010 р. до вказаного договору іпотеки, не були учасниками судового процесу у справі № 14/009-12, рішенням у якій було звернуто стягнення на спірну земельну ділянку на користь відповідача 2.

Крім того, позивачі, як власники та користувачі, не відмовлялися від спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175, не брали участі у судовому процесі щодо звернення стягнення на неї, відповідно, не були обізнані про обставини незаконної передачі земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 в іпотеку, та реалізації Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», як іпотекодержателем, своїх прав на зазначену земельну ділянку, що і порушило права позивачів на право користування відповідними землями.

Як слідує з матеріалів справи, позивачі про порушення своїх прав дізналися в 2019 році - з моменту отримання відповідних відомостей від прокурора, зокрема, адресованих позивачам запитів № 05/2-316вих-19, № 05/2-317вих-19, № 05/2-320вих-19, № 05/2-320вих-19 від 16.07.2019 р.

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі № 916/1979/13, від 30.05.2018 р. у справі № 367/2271/15-ц, від 22.05.2018 р. у справі № 369/6892/15-ц).

Якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 06.06.2018 р. у справі № 372/1387/13-ц, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2019 р. у справі № 910/15944/17, від 01.10.2020 р. у справі № 912/1672/18.

Окрім того, повернення земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду, державі слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (подібні висновки вкладено у п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 487/10128/14-ц, п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц, а також п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12.06.2019 р. у справі № 487/10128/14-ц; п. 8.15 постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2020 р. у справі № 911/3311/17, № 911/3577/17, № 911/3579/17, п. 6.38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2020 р. у справі № 911/3738/17, п. 30 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2020 р. у справі № 911/3574/17 та інших).

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви відповідача 2 про застосування до вимог прокурора наслідків спливу строку позовної давності у даній справі є відсутніми.

Щодо розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Звертаючись до суду, прокурор просив покласти на відповідачів у солідарному порядку понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Поряд з цим, у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1», оскільки спір у даній справі виник з винних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.06.2009 р. серії ЯЗ № 348703 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га, розташовану на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, до ТОВ «Агро-Промоушен 1» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 35462005).

3. Визнати недійсним договір іпотеки від 18.12.2009 р. № 151409Z69, укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код 00032112) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 35462005) в частині включення до предмета іпотеки земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0175 площею 6,3797 га, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Комарницькою О.В. за № 7497, а також договір про внесення змін до цього договору від 03.02.2010 р. № 151409Z69-2.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 35462005) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 3220887000:03:002:0175) площею 6,3797 га у власність держави, частину з якої площею 2,2990 га - у власність держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, код 00019442) та в користування Військової частини НОМЕР_1 «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» Національної гвардії України (08362, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Старе, код 40163246).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 35462005) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051, р/р UA058201720343190001000000164 в ДКСУ м. Києва) 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 03.02.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна