Постанова

від 03.02.2021 по справі 200/7404/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року справа №200/7404/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенко І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Автогаражного споживчого кооперативу "Автолюбитель-25" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 р. у справі № 200/7404/20-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом Автогаражного споживчого кооперативу "Автолюбитель-25" до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради про протиправною та скасування вказівки (попередження),-

ВСТАНОВИВ:

Автогаражний споживчий кооператив "Автолюбитель-25" (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (надалі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною та скасувати вказівку (попередження) Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради від 09.07.2020 №15.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач із таким судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо не розповсюдження на спірні правовідносини Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877), вимоги якого були порушенні відповідачем при проведені перевірки. Апелянт посилається на порушення відповідачем вимог Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Маріуполі, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 14.04.2009 №5/31-5221 (з подальшими змінами та доповненнями, що внесені, зокрема рішенням від 26.04.2019 року №7/41-3967) (далі - Порядок), в частині проведення перевірки без присутності двох свідків. Також апелянт зазначає, що на час складання акту та вказівки (попередження) відповідач був обізнаний про наявність порушень щодо оформлення оренди земельної ділянки з боку Маріупольської міської ради, що були проігноровані при фіксуванні порушень.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради (посадовими особами т.в.о. начальника відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Гавриловим Д.В. та головним спеціалістом відділу контролю за використанням активі департаменту по роботі з активами Кузнецовою Н.О.) відповідно до ст.ст. 12, 189 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проведено самоврядний контроль у виді перевірки дотримання вимог земельного законодавства АСК «Автолюбитель-25» (місцезнаходження: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, 125а).

За результатами якої складено акт від 09.07.2020, яким встановлено, що АСК «Автолюбитель-25» зайнята та використовується земельна ділянка за адресою: вул. Флотська, 125а, орієнтовною площею 134 кв.м та земельна ділянка за тією ж адресою площею 66 кв.м під розміщення самовільних забудов - капітальних гаражів без правовстановлювальних документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради щодо позивача винесено вказівку (попередження) від 09.07.2020 №15, якою на підставі ст.ст. 12, 189 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» запропоновано усунути виявленні порушення вимог земельного законодавства у тридцятиденний строк. Також зазначено, що дана вказівка (попередження) підлягає обов`язковому виконанню; у разі її невиконання у зазначений строк порушення земельного законодавства буде усунуто у встановленому діючим законодавством порядку.

Вказані акт та вказівка (попередження) отримані позивачем по пошті.

Матеріали справи свідчать, що дві земельні ділянки площею 0,0134 га та 0,0066 га, розташовані за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Флотська, 125-а, зазначені в акті Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради від 09.07.2020 року №15 та які відображені в план-схемі земельної ділянки, що міститься у вказаному акті, входять в зайняту позивачем на час перевірки (як зазначено в позові) земельну ділянку розміром 6,8077 га з цільовим призначенням для колективного гаражного будівництва (кадастровий номер 1412337200:01:004:0763), що розташована за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Флотська, 125-а.

09.03.2019 АСК «Автолюбитель-25» звернувся до Маріупольської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 в справі №200/2105/20-а позовні вимоги Атогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Маріупольської міської ради Донецької області щодо не розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим №1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду на підставі заяви Атогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» , зареєстрованої у Маріупольській міській раді Донецької області 12.12.2020 року за № 056-01.02-03165; зобов`язано Маріупольську міську раду Донецької області розглянути заяву Атогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» від 12.12.2019 року № 056-01.02-03165 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим №1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду.

Вказане судове рішення законної сили не набрало, на час виникнення спірних правовідносин його не існувало.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд виходив з того, що позивач без оформлення права користування земельною ділянкою самовільно займав земельні ділянки, що є порушенням вимог земельного законодавства України, отже, відповідачем правомірно складено вказівку (попередження), якою запропонував усунути виявленні порушення вимог земельного законодавства. Також, судом було зазначено, що вказівка (попередження) жодним чином не порушує права позивача, а винесена як спосіб реагування суб`єкта владних повноважень на виявлені порушення та необхідність їх усунення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України «Про охорону земель» .

Закон України «Про охорону земель» визначає такі види контролю за використанням та охороною земель як державний (ст. 19), самоврядний (ст. 20), громадський (ст. 21).

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону земель" самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно з положеннями частини 1 статті 10 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтею 25 Закону №280/97-ВР, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

В свою чергу, за приписами пунктів а , в , є , ж , к частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 12 вказаного Кодексу визначено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Частиною 1 ст. 18 цього Закону визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Частиною 3 ст. 18 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Рішенням Маріупольської міської ради від 26.02.2020 року № 7/50-4988 затверджено Положення про Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради (в новій редакції).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.9 вказаного Положення Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є виконавчим органом міської ради, юридичною особою.

Пунктом 1.10. Положення визначено, що Департамент є органом, уповноваженим управляти майном міської комунальної власності, органом приватизації майна міської комунальної власності, в тому числі забезпечувати виконання повноважень органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3, 2,5 Положення серед основних напрямків роботи наявні: здійснення за дорученням та на підставі рішень міської ради повноважень по володінню, користуванню та розпорядженню об`єктами права комунальної власності; здійснення організаційних заходів щодо розпорядження землями в межах міста; здійснення, відповідно до чинного законодавства України, організаційних заходів щодо забезпечення прав громадян в сфері земельних відносин.

Пунктом 3.15 Положення визначено, що однією з функцій Департаменту є здійснення перевірок суб`єктів міської комунальної власності щодо ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, організація роботи з контролю за охороною та раціональним використанням земель комунальної власності.

Згідно з п. 3.23 Положення Департамент забезпечує: реалізацію повноважень Маріупольської міської ради у сфері охорони та раціонального використання земель; дотримання фізичними та юридичними особами вимог земельного законодавств; запобігання порушень законодавства у сфері використання і охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень та здійснення відповідних дій по їх усуненню в межах своїх повноважень.

Рішенням Маріупольської міської ради від 14.04.2009 року №5/31-5221 (з подальшими змінами та доповненнями, що внесені, зокрема рішенням від 26.04.2019 року №7/41-3967) затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Маріуполі.

Підпунктом 3.3 п. 3 Порядку (з урахуванням внесених до нього змін) передбачено, що Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради має право давати у межах своєї компетенції обов`язкові для виконання володільцями землі та землекористувачами вказівки (попередження) з питань використання та охорони земель з метою усунення порушень земельного законодавства; складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель та подавати у встановленому порядку матеріали перевірок до відповідних органів для вирішення питання про притягнення осіб до відповідальності згідно з діючим законодавством у випадку виявлення порушень. Порядком затверджено форми документів, що складаються в ході здійснення самоврядного контролю.

Пунктом 4.2 Порядку визначено два методи самоврядного контролю: перевірка, спостереження (моніторинг).

Згідно з п. 4.3 Порядку перевірка як метод самоврядного контролю полягає в отриманні інформації про стан безпосередніх та факультативних об`єктів контролю (стан використання земель, стан виконання природоохоронних заходів власниками земель чи землекористувачами, стан документації, що підтверджує право на землю). Під час перевірки встановлюються факти порушень вимог земельного законодавства та фактори, які викликали ці порушення.

Згідно з пп. 4.3.1 п. 4.3 Порядку перевірка проводиться за наявності наступних обставин: отримання заяв, скарг чи звернень громадян, поданих у встановленому законом порядку, у яких міститься інформація про порушення земельного законодавства чи можливості виникнення аварійних ситуацій, які можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів; виникнення сумнівів стосовно достовірності даних, наданих юридичними чи фізичними особами; за наявності інформації стосовно самовільного зайняття земельної ділянки чи використання його без правовстановлювальних документів; за ініціативою Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, якщо виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.

Додатками №1 та №2 до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Маріуполі є бланки акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, вказівки (попередження).

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради наділений повноваженнями на території міста Маріуполь вживати заходи самоврядного контролю за використанням та охороною земель, зокрема шляхом обстеження стану земельних ділянок, перевірок у сфері використання та охорони земель, та складати акти перевірок та вказівки (попередження) щодо усунення порушень, у разі їх виявлення.

Частинами 1, 2 статті 18 ЗК України передбачено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина 1 статті 78 ЗК України).

Суб`єктами права власності на землю є, у розумінні статті 80 ЗК України, є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 вказаного Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлена відповідальність за порушення земельного законодавства.

Відповідно до ст. 211 вказаного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок (п. «б» ч. 1 ст. 211).

В свою чергу, відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з приписами частини 1 статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Об`єктами ж будівництва, у розумінні абзацу 5 частини 1 статті 4 Закону №3038-VI є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Актом перевірки встановлено АСК «Автолюбитель-25» зайнята та використовується земельна ділянка за адресою: вул. Флотська, 125а, орієнтовною площею 134 кв.м та земельна ділянка за тією ж адресою площею 66 кв.м під розміщення самовільних забудов - капітальних гаражів без правовстановлювальних документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що дві земельні ділянки зазначені в акті від 09.07.2020 №15, входять в зайняту позивачем на час перевірки земельну ділянку розміром 6,8077 га з цільовим призначенням для колективного гаражного будівництва (кадастровий номер 1412337200:01:004:0763), що розташована за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Флотська, 125-а.

09.03.2019 року АСК «Автолюбитель-25» звернувся до Маріупольської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду.

Позивач не заперечував проти того, що на час здійснення самоврядного контролю та винесення оскарженої вказівки (попередження) право користування земельною ділянкою за місцезнаходженням АСК «Автолюбитель-25» не було оформлено. Тобто, позивач самовільно займав земельні ділянки, що є порушенням вимог земельного законодавства України.

Суд не приймає посилання апелянта на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року в справі №200/2105/20-а, оскільки судове рішення на час проведення перевірки не існувало.

Щодо посилання апелянта на порушення вимог Порядку №5/31-5221, в частині проведення перевірки без присутності двох свідків, суд зазначає, що п.6.1 Порядку вимагає наявність свідків за відсутності власників або землекористувачів земельної ділянки, які у даному випадку відсутні, а розпорядником земель є орган місцевого самоврядування.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача з приводу відсутності повноважень у відповідача для проведення перевірки позивача з власної ініціативи з посиланням на приписи Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до преамбули Закону, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Тобто, приписи Закону визначає проведення заходів державного нагляду (контролю) за суб`єктами господарювання у сфері господарської діяльності щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як вбачається з Акту у відношенні позивача було проведено перевірку в порядку самоврядного контролю з питань дотримання вимог земельного законодавства України при користуванні земельною ділянкою. Таким чином, на спірні відносини не розповсюджується Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмову у задоволенні адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Автогаражного споживчого кооперативу "Автолюбитель-25" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 р. у справі № 200/7404/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 р. у справі № 200/7404/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 03 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

Г.М. Міронова