Постанова

від 03.02.2021 по справі 814/3725/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 814/3725/14

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

за участю: секретар судового засідання: Уштаніт Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, прийняте у складі суду судді Марича Є.В. в місті Миколаїв по справі за позовом Фермерського господарства ТРАНСАГРОЛІДЕР до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року за № 0000632201, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Фермерське господарство ТРАНСАГРОЛІДЕР (далі - Позивач, ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР ) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Контролюючий орган, Податковий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2014 року за № 0000632201 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 910 441 грн., з яких 728 353 грн. за основним платежем та 182 088 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (далі - ППР).

В обґрунтування своїх вимог Позивач послався на те, що висновок Податкового органу про нереальність господарської операції між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та ТОВ БАТ ТРЕД ГРУП і ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (далі - ТОВ БІА ) у періоді, що перевірявся, є помилковими та ґрунтуються на припущеннях, оскільки первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та зазначеними контрагентами, що свідчить про правомірність даних податкового обліку Позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі № 814/3725/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Податкового органу від 14 листопада 2014 року № 0000632201; повернуто Позивачу судовий збір в сумі 487, 20 грн., з Державного бюджету України (Том IV, а.с. 7-9, 61-64).

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року по справі № 814/3725/14 скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Том IV, а.с. 90-98).

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки судами під час розгляду справи не витребувано та не досліджено пояснення на які посилається контролюючий орган, не допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості свідків, належним чином не проаналізовано зміст наданих Позивачем на підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів документів, не перевірено їх на відповідність вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не досліджено та не проаналізовано кожну господарську операцію в розрізі кожного контрагента окремо, не досліджено економічну доцільність здійснення відповідних господарських операцій, необхідність та доцільність залучення контрагентів ТОВ БАТ ТРЕД ГРУП і ТОВ БІА для отримання транспортних послуг з урахуванням того, що згідно доводів скаржника у перевіряємому періоді Позивач мав господарські відносини та отримував послуги з перевезення сільськогосподарської продукції безпосередньо від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

04 березня 2020 року справа № 814/3725/14 надійшла до Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвалою від 10 березня 2020 року прийнято до провадження (Том IV, а.с. 99-103).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року по справі № 814/3725/14 здійснено заміну Відповідача з Южноукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - Відповідач, Контролюючий орган, Податковий орган) (Том IV, а.с. 159-160).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Податкового органу від 14 листопада 2014 року № 0000632201; стягнуто з ГУ ДПС у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР судовий збір в розмірі 487, 20 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона зазначає, що у період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР задекларовано податковий кредит по ПДВ за операціям із ТОВ БАТ ТРЕД ГРУП щодо отримання транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 368 996, 89 грн., та у період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року задекларовано податковий кредит по ПДВ за операціям із ТОВ БІА щодо отримання транспортно-експедиційних послуг в сумі 359 356, 34 грн.

Проте, апелянт зазначає, що автомобілі та причепи, якими, як вказував і Позивач, здійснювалось перевезення товару та реєстраційні номери яких зазначені у наданих платником первинних документах належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Однак, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні не мали господарських відносин з ТОВ БІА у період, що перевірявся, але у цей період надавали послуги з перевезення безпосередньо ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР .

Разом з тим, під час перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів (згідно № 1-ДФ за І квартал - 7 осіб, за II квартал 1-ДФ не подавалась; згідно документів наданих до перевірки ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР вантажні перевезення здійснювало близько 30 осіб), основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Підтверджуючих документів про укладання Договорів оренди на транспортні засоби, що приймали участь в перевезенні вантажу на замовлення Позивача, ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП не було надано, у власників транспортних засобів Договори про надання в оренду ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП автомобілів відсутні.

Також встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ БІА господарських операцій через недостатньої кількості трудових ресурсів, відсутності власних транспортних засобів, що є необхідною умовою для виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг. Підтверджуючих документів про укладання Договорів оренди на транспортні засоби, що приймали участь в перевезенні вантажу на замовлення Позивача, ТОВ БІА не було надано, відсутні у власників автотранспортних засобів укладених Договорів з ТОВ БІА про оренду автомобілів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР щодо підтвердження взаємовідносин з платниками податків ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП за період лютий-квітень 2014 року, ТОВ БІА за період травень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт № 149532/14-09-22-01/33434699 від 16.10.2014 року (далі - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит у сумі 728 353 грн., чим занижено ПДВ на вказану суму у період березень-травень 2014 року (Том І, а.с. 14-53).

На підставі виявлених порушень, 14.11.2014 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року № 0000632201, яким ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 910 441 грн., з яких за основним платежем - 728 353 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 182 088 грн. (Том І, а.с. 12).

Контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП і ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ не мали реального характеру, а надані Позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують правильності визначених Господарством податкових зобов`язань за наслідками здійснення цих операцій.

Не погодившись з висновками Податкового органу про порушення вимог податкового законодавства та прийняттям податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року № 0000632201, ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР оскаржило вказане рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності висновків, які викладені в Акті перевірки, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку. Також зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Вирішуючи спірні питання, судова колегія виходить з такого.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1).

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Підпунктом А пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, у тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Матеріалами справи встановлено, що 01.02.2014 року між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР (далі - Замовник) та ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП (далі - Виконавець) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 38 (далі - Договір № 38), відповідно до якого ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП зобов`язалось організувати виконання транспортних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР автомобільним транспортом (Том І, а.с. 72-75).

Пунктом 1.2 Договору № 38 визначено, що Виконавець зобов`язується за письмовими та усними заявками Замовника при наявності виробничої можливості надавати за плату послуги по забезпеченню технікою Виконавця.

Пунктом 2.1. Договору № 38 встановлено обов`язки Виконавця, а саме:

- Виконавець зобов`язаний самостійно здійснювати підпір автомобільного транспорту, що є придатним за своїм техніко-експлуатаційними характеристиками для перевезення вантажу в об`ємах та кількості, що зазначені в заявці Замовника (пункт 2.1.1);

- Виконавець зобов`язаний забезпечити своєчасну подачу до пунктів завантаження технічно-справного автомобільного транспорту, що є придатним за своїми техніко-експлуатаційними характеристиками для перевезення вантажу, в об`ємах та кількості, що зазначені в заявці Замовника, а також за своїм комерційним станом відповідають вимогам діючих санітарних та інших норм, що забезпечують як фізичне так і якісне збереження пред`явленого до перевезення вантажу (пункт 2.1.2);

- Виконавець зобов`язаний прийняти вантаж від Замовника, а також забезпечити доставку пред`явленого Замовником вантажу до пункту призначення та передати його Вантажоотримувачу (пункт 2.1.4).

На підтвердження виконання умов вищевказаного Договору № 38 в матеріалах справи містяться Акти приймання-здачі виконаних робіт, оформлених між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та його контрагентом ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП , а також податкові накладні, реєстри податкових накладних, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки (Том І, а.с. 87-250; Том ІІ, а.с. 1-250; Том ІІІ, а.с. 1-32).

Разом з тим, як вбачається з реєстрів товарно-транспортних накладних до Актів за період лютий-квітень 2014 року, перевезення ТМЦ від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР здійснювали наступні водії з транспортними засобами:

- у лютому 2014 року: ОСОБА_3 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 - НОМЕР_2 , ОСОБА_5 - НОМЕР_3 , НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 - НОМЕР_4 ; ОСОБА_7 - НОМЕР_5 (Том І, а.с. 105-111);

- у березні 2014 року: ОСОБА_8 - НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; ОСОБА_9 - НОМЕР_7 ; ОСОБА_10 - НОМЕР_6 , НОМЕР_9 ; ОСОБА_11 - НОМЕР_10 ; ОСОБА_12 - НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ; ОСОБА_13 - НОМЕР_13 ; ОСОБА_14 - НОМЕР_14 ; ОСОБА_15 - НОМЕР_15 , НОМЕР_16 ; ОСОБА_16 - НОМЕР_17 ; ОСОБА_17 - НОМЕР_18 ; ОСОБА_18 - НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; ОСОБА_19 - НОМЕР_21 , НОМЕР_22 ; ОСОБА_4 - НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 - НОМЕР_3 ; ОСОБА_3 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_20 - НОМЕР_23 ; ОСОБА_21 - НОМЕР_24 ; ОСОБА_22 - НОМЕР_25 ; ОСОБА_6 - НОМЕР_4 ; ОСОБА_23 - НОМЕР_26 ; ОСОБА_24 - НОМЕР_27 ; ОСОБА_25 - НОМЕР_28 ; ОСОБА_26 - НОМЕР_29 (Том І, а.с. 214-239);

- у квітні 2014 року: ОСОБА_3 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 - НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 - НОМЕР_3 ; ОСОБА_27 - НОМЕР_30 ; ОСОБА_11 - НОМЕР_10 ; ОСОБА_28 - НОМЕР_13 , НОМЕР_31 ; ОСОБА_29 - НОМЕР_32 ; ОСОБА_30 - НОМЕР_5 ; ОСОБА_6 - НОМЕР_4 ; ОСОБА_23 - НОМЕР_26 ; ОСОБА_19 - НОМЕР_22 ; ОСОБА_21 - НОМЕР_24 ; ОСОБА_22 - НОМЕР_25 ; ОСОБА_25 - НОМЕР_33 ; ОСОБА_15 - НОМЕР_16 ; ОСОБА_24 - НОМЕР_27 ; ОСОБА_31 - НОМЕР_34 ; ОСОБА_32 - НОМЕР_35 , НОМЕР_36 ; ОСОБА_12 - НОМЕР_11 ; ОСОБА_10 - НОМЕР_9 ; ОСОБА_33 - НОМЕР_37 ; ОСОБА_9 - НОМЕР_8 , НОМЕР_38 ; ОСОБА_26 - НОМЕР_29 ; ОСОБА_34 - НОМЕР_39 ; ОСОБА_35 - НОМЕР_40 ; ОСОБА_20 - НОМЕР_23 ; ОСОБА_36 - НОМЕР_41 ; ОСОБА_37 - НОМЕР_42 ; ОСОБА_18 - НОМЕР_20 ; ОСОБА_8 - НОМЕР_16 ; ОСОБА_38 - НОМЕР_18 ; ОСОБА_39 - НОМЕР_43 ; ОСОБА_40 - НОМЕР_44 (Том ІІ, а.с. 221-250; Том ІІІ, а.с. 1-32).

Проте, як зазначає Відповідач, за наслідками перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів (згідно № 1-ДФ за І квартал - 7 осіб, за II квартал 1-ДФ не подавалась; згідно документів наданих до перевірки ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР вантажні перевезення здійснювало близько 30 осіб), основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім цього, 02.05.2014 року ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР (далі - Замовник) уклало з ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (далі - Виконавець) Договір про надання транспортно-експедиційних послуг за № 2-05 (далі - Договір № 2-05), згідно умов якого Виконавець зобов`язався організувати виконання транспортних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР автомобільним транспортом (Том ІІІ, а.с. 33-36).

Пунктом 1.2 Договору № 2-05 визначено, що Виконавець зобов`язується за письмовими та усними заявками Замовника при наявності виробничої можливості надавати за плату послуги по забезпеченню технікою Виконавця.

Пунктом 2.1. Договору № 2-05 встановлено обов`язки Виконавця, а саме:

- Виконавець зобов`язаний самостійно здійснювати підпір автомобільного транспорту, що є придатним за своїм техніко-експлуатаційними характеристиками для перевезення вантажу в об`ємах та кількості, що зазначені в заявці Замовника (пункт 2.1.1);

- Виконавець зобов`язаний забезпечити своєчасну подачу до пунктів завантаження технічно-справного автомобільного транспорту, що є придатним за своїми техніко-експлуатаційними характеристиками для перевезення вантажу, в об`ємах та кількості, що зазначені в заявці Замовника, а також за своїм комерційним станом відповідають вимогам діючих санітарних та інших норм, що забезпечують як фізичне так і якісне збереження пред`явленого до перевезення вантажу (пункт 2.1.2);

- Виконавець зобов`язаний прийняти вантаж від Замовника, а також забезпечити доставку пред`явленого Замовником вантажу до пункту призначення та передати його Вантажоотримувачу (пункт 2.1.4).

Також встановлено, що ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ надавало ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР послуги за Договором про переведення боргу від 30.05.2014 року та з цього приводу з матеріалів справи вбачається наступне.

01.05.2014 року між ПП ЧЕЗЕНА ЛЮКС (далі - Виконавець) та ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР (далі - Замовник) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг за № 52, на підставі якого Виконавець зобов`язався організувати виконання транспортних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу Замовника автомобільним транспортом (Том ІІІ, а.с. 37-40).

30.05.2014 року між ПП ЧЕЗЕНА ЛЮКС (далі - Первісний боржник), з однієї сторони, та ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (далі - ТОВ БІА , Новий боржник), з іншої сторони, та ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР (далі - Кредитор), з третьої сторони, на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України, уклали Договір про переведення боргу (далі - Договір № 52), яким замінено Первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із Договору № 52 від 01.05.2014 року (Основний договір), укладеного між Первісним боржником та Кредитором. Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення соняшнику), що виник на підставі Основного договору, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним боржником, який є невід`ємною складовою частиною даного Договору. Також Первісний боржник переводить на розрахунковий рахунок Нового боржника кошти за ненадані послуги у сумі 1 903 000 грн., отримані Первісним боржником від Кредитора (Том ІІІ, а.с. 41-42).

В якості підтвердження виконання умов вищезазначених Договорів за № 2-05 та № 52 в матеріалах справи містяться: Акти приймання-здачі виконаних робіт, оформлених між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та його контрагентом ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ , а також податкові накладні, реєстри податкових накладних, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки (Том ІІІ, а.с. 93-240).

Між тим, як вбачається з реєстрів товарно-транспортних накладних до Актів за період травень 2014 року, перевезення ТМЦ від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР здійснювали наступні водії з транспортними засобами: ОСОБА_9 - НОМЕР_8 ; ОСОБА_22 - НОМЕР_25 ; ОСОБА_33 - НОМЕР_37 ; ОСОБА_41 - НОМЕР_45 ; ОСОБА_42 - НОМЕР_46 ; ОСОБА_43 - НОМЕР_47 ; ОСОБА_44 - НОМЕР_48 ; ОСОБА_45 - НОМЕР_49 ; ОСОБА_46 - НОМЕР_50 ; ОСОБА_39 - НОМЕР_43 ; ОСОБА_35 - НОМЕР_40 ; ОСОБА_15 - НОМЕР_16 ; ОСОБА_25 - НОМЕР_33 ; ОСОБА_28 - НОМЕР_13 ; ОСОБА_23 - НОМЕР_26 ; ОСОБА_33 - НОМЕР_37 ; ОСОБА_47 - НОМЕР_45 ; ОСОБА_48 - НОМЕР_51 ; ОСОБА_49 - 06930 НІ; ОСОБА_10 - НОМЕР_9 ; ОСОБА_40 - НОМЕР_44 ; ОСОБА_32 - НОМЕР_36 ; ОСОБА_5 - НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 - НОМЕР_4 ; ОСОБА_3 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_50 - НОМЕР_52 ; ОСОБА_51 - НОМЕР_53 ; ОСОБА_29 - НОМЕР_32 ; ОСОБА_36 - НОМЕР_54 ; ОСОБА_37 - НОМЕР_42 ; ОСОБА_52 - НОМЕР_55 ; ОСОБА_53 - НОМЕР_56 ; ОСОБА_20 - НОМЕР_23 ; ОСОБА_18 - НОМЕР_20 (Том ІІІ, а.с. 93-106).

Однак, Відповідач не погоджується із реальністю господарських операцій між ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР та його контрагентом ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ з огляду на те, що перевіркою встановлено недостатня кількість трудових ресурсів у ТОВ БІА . Згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку(№ 1-ДФ) за І квартал, на підприємстві працювало 3 особи, за II квартал № 1-ДФ не подавалась. Згідно документів наданих до перевірки ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР вантажні перевезення здійснювало близько 50 осіб. Також встановлено відсутність у контрагента власних транспортних засобів, що є необхідною умовою для виконання Договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до відповіді УДАІ УМВС України м. Южноукраїнська стосовно власників транспортних засобів, які здійснювали перевезення ТМЦ від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР у період, що перевірявся, на звернення ОУ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, встановлено наступне (Том ІV, а.с. зворот 215-217).

Так, власниками транспортних засобів за реєстраційними номерами, які відображенні в товарно-транспортних накладних ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР , що здійснювали перевезення ТМЦ, а саме:

- BE9541АХ, BE6694XT, НОМЕР_57 , BE4427XT, НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , BE8434XT, НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , BE3097AT, BE8534XT, НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 зареєстровані за ОСОБА_1 ;

- НОМЕР_49 , НОМЕР_76 , НОМЕР_50 , НОМЕР_77 , НОМЕР_43 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 зареєстровані за ОСОБА_54 ;

- НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , BA7009XT, НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 зареєстровані за ОСОБА_55 ;

- НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 зареєстровані за ОСОБА_56 ;

- НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 зареєстровані за ОСОБА_57 ;

- НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 зареєстровані за ОСОБА_58 ;

- НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_104 , НОМЕР_106 зареєстровані за ОСОБА_59 ;

- НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 зареєстровані за ОСОБА_60 ;

- НОМЕР_111 , НОМЕР_112 , НОМЕР_113 зареєстровані за ОСОБА_2 ;

- НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 зареєстровані за ОСОБА_61 ;

- НОМЕР_117 , НОМЕР_118 зареєстровані за ОСОБА_62 ;

- НОМЕР_119 , НОМЕР_120 зареєстровані за ОСОБА_63 ;

- НОМЕР_121 , НОМЕР_122 зареєстровані за ОСОБА_64 ;

- НОМЕР_123 , НОМЕР_124 зареєстровані за ОСОБА_65 ;

- НОМЕР_125 , НОМЕР_126 зареєстровані за ОСОБА_66 ;

- НОМЕР_127 зареєстрований за ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль ;

- НОМЕР_128 зареєстрований за ОСОБА_67 ;

- НОМЕР_129 зареєстрований за ОСОБА_68 ;

- НОМЕР_130 зареєстрований за ОСОБА_69 ;

- НОМЕР_131 зареєстрований за ОСОБА_70 ;

- НОМЕР_132 зареєстрований за ОСОБА_71 ;

- НОМЕР_133 зареєстрований за ОСОБА_72 ;

- НОМЕР_134 зареєстрований за ОСОБА_73 ;

- НОМЕР_135 зареєстрований за ОСОБА_74 ;

- НОМЕР_136 зареєстрований за ОСОБА_75 ;

- НОМЕР_137 зареєстрований за ОСОБА_76 ;

- НОМЕР_138 зареєстрований за ОСОБА_77 ;

- НОМЕР_139 зареєстрований за ОСОБА_78 ;

- НОМЕР_140 , НОМЕР_141 , НОМЕР_142 , НОМЕР_143 не зареєстровані за жодним ТЗ;

- НОМЕР_144 знятий з обліку у зв`язку з не проходженням ТО.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що у період з лютого по травень 2014 року транспортні засоби, які здійснювали перевезення вантажу ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР не належали ані ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП , ані ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ .

Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , транспортні засоби яких, за первиною документацією ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР , здійснювали перевезення вантажу (Том ІV, а.с. 218-220).

Вказані письмові пояснення були витребувані судом апеляційної інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 лютого 2020 року, які є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи, що однак не було враховано судом першої інстанції.

При цьому, Верховним Судом було також вказано, що судами не допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості свідків, проте як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) була припинена у зв`язку зі смертю (запис від 15.10.2019 року № 25240070006004535). Водночас, судом було викликано в якості свідка ФОП ОСОБА_2 , проте до суду надійшла письмова заява зазначеної особи (Том ІV, а.с. 247), в якій він повідомив суд про неможливість прибуття у судове засідання та про неможливість прийняти участь у засіданні в режимі відеоконференції, що унеможливлює його допит в якості свідка.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , останній вказав, що право керування транспортними засобами, які йому належать, надавав - ОСОБА_21 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 .. Також повідомив про відсутність будь-яких правовідносин між ним та ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (ТОВ БІА ), йому дане підприємство не знайомо, як і посадові особи підприємства. Крім того ОСОБА_1 пояснив, що у 2014 році безпосередньо надавав послуги ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР з перевезення с/г продукції від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР на адресу ПрАТ КРЕАТИВ , м. Кіровоград . Завантаження автотранспортних засобів відбувалось в Харківській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Луганській, Кіровоградській областях. Товарно-транспортні накладні видавались підприємством Замовником, а саме ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР . Договорів про надання послуг в письмовій формі не складалось, розрахунок проводився у готівковій формі (Том ІV, а.с. 218-219).

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , останній вказав, що право керування транспортними засобами, які йому належать, надавав - ОСОБА_82 , ОСОБА_83 .. Повідомив про відсутність будь-яких правовідносин між ним та ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (ТОВ БІА ), йому дане підприємство не знайомо, як і посадові особи підприємства. Також повідомив про те, що у 2014 році безпосередньо надавав послуги ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР з перевезення с/г продукції від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР на адресу ПрАТ КРЕАТИВ , м. Кіровоград . Завантаження автотранспортних засобів відбувалось в Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Кіровоградській областях. Товарно-транспортні накладні видавались підприємством Замовником, а саме ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР . Договори між ним та ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР про надання послуг укладалися в усній формі, розрахунок проводився у готівковій формі (Том ІV, а.с. 220).

З огляду на вище встановлене, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 року по цій справі запропоновано ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР надати до суду письмові пояснення щодо господарських відносин з перевізниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП і ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ (Том ІV, а.с. 188-189).

ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР з цього приводу у своїх додаткових поясненнях по справі зазначило лише те, що ГУ ДПС у Миколаївській області посилається на пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Акті перевірки, в запереченнях та у скаргах, але до суду відповідних доказів не надає та станом на дату розгляду справи у суді апеляційної інстанції таких доказів також не надано (Том ІV, а.с. 222-224).

Проте, зазначене не відповідає дійсності та спростовується вище встановленим. Зазначені пояснення надійшли до суду апеляційної інстанції 16.12.2020 року, які витребувані судом на підставі ухвали суду від 03.12.2020 року (Том ІV, а.с. 199).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження укладення Договорів оренди щодо транспортних засобів, які приймали участь в перевезенні вантажу на замовлення ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР , між власниками цих транспортних засобів та ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП і ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ .

Колегія суддів зауважує на тому, що факт безпосереднього зв`язку витрат з господарською діяльністю Платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. В первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, в першу чергу потрібно, щоб такі документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій, адже за відсутності таких документів неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкових (грошових) зобов`язань на підставі господарських операцій.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у Платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Доводи Податкового органу про отримання Платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право Платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування Платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких Платник податків задекларував суму прибутку чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

В даному випадку, ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП та ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ у період з лютого по травень 2014 року щодо перевезення вантажу Позивача, у зв`язку із відсутністю у їх володінні (власних чи на підставі оренди) транспортних засобів, які здійснювали перевезення вантажу та були значені у первинній документації, що є необхідною умовою для виконання Договорів про надання транспортно-експедиційних послуг.

Оскільки первинна документація, яка складена ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР щодо контрагентів ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП та ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ на здійснення господарських операцій за Договорами про надання транспортно-експедиційних послуг не підтверджує їх реальність, тому Податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про порушення ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 ПК України, внаслідок чого останнім завищено податковий кредит у сумі 728 353 грн., чим занижено ПДВ на вказану суму у період березень-травень 2014 року, тому Відповідачем правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року № 0000632201 про збільшення ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 910 441 грн., з яких за основним платежем - 728 353 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 182 088 грн..

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами Головного управління ДПС у Миколаївській області, у зв`яжу з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Однак, суд першої інтонації доводи Контролюючого органу залишив поза увагою, не витребував та не дослідив пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на які посилався Контролюючий орган, не витребував відповіді УДАІ УМВС України м. Южноукраїнська стосовно власників транспортних засобів, які здійснювали перевезення ТМЦ від ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР у період, що перевірявся, а також не дослідив економічну доцільність здійснення відповідних господарських операцій, необхідність та доцільність залучення контрагентів ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП і ТОВ БІЗНЕС-ІНФОРМ-АКЦЕНТ для отримання транспортних послуг з урахуванням того, що згідно доводів скаржника у перевіряємому періоді Позивач мав господарські відносини та отримував послуги з перевезення сільськогосподарської продукції безпосередньо від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом першої інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України).

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що оскільки суд першої інстанції при розгляді даної справи по суті неповно з`ясував обставини справи, які мають значення, що призвело до ухвалення невірного рішення, яке підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ФГ ТРАНСАГРОЛІДЕР у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 292, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року по справі за позовом Фермерського господарства ТРАНСАГРОЛІДЕР до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року за № 0000632201 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ТРАНСАГРОЛІДЕР в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець