Постанова

від 03.02.2021 по справі 226/1923/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 226/1923/20

Номер провадження 22-ц/804/197/21

Номер провадження 22-ц/804/197/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 05 листопада 2020 року (ухваленого під головуванням судді Рибкіна О.А. у м. Мирноград Донецької області, повний текст судового рішення складено 10 листопада 2020 року) у цивільній справі №226/1923/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю УАПРОМ про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 04 липня 2020 року він зробив замовлення № 206129958 в інтернет-магазині parts2tablet.com.ua, який використовує в своїй підприємницькій діяльності відповідач, на сенсорне скло (тачскрін) Nomi C09600 Stella 3G білий, тобто було укладено договір купівлі-продажу на відстані. За вказаний товар він сплатив на картку, відкриту у ПАТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_2 . Сенсорне скло було отримано ним через відділення ТОВ Нова пошта . 27.07.2020 року при перевірці сенсорного скла на планшеті було з`ясовано, що товар в непридатному для використання стані, тобто сенсор не виконував свою функцію по управлінню планшетом і тому він одразу зв`язався із продавцем та повідомив його про несправність товару та необхідність його обміну. Однак, продавець відмовився від обміну із посиланням на використання позивачем товару. 29.07.2020 року він направив до відповідача рекомендовану посилку із описом вкладення №8532701522207, за пересилання якої сплатив 45,20 грн. 01.08.2020 року відповідач відмовився в отриманні посилки, про що свідчить довідка ПАТ Укрпошта на відправленні. Тому вважав, що з цього часу договір купівлі-продажу є розірваним, бо продавець відмовився обмінювати товар на належний.

Просив стягнути з відповідача на його користь198,20 грн. за повернутий товар та неустойку у розмірі 1% за кожен день по день проголошення рішення суду.

Рішенням Димитровського міського суду від 05 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема вважає, що, враховуючи позицію викладену ВС в постанові по справі №362/2159/15-ц від 10.10.2018, належним доказом укладення договору купівлі-продажу є платіжне доручення про сплату коштів на ім`я відповідача за товар (сенсорне скло), якому суд не надав належної оцінки.

На думку позивача суд першої інстанції не надав належної оцінки роздруківці з інтернет сторінки, де вказано пропозиції товару для продажу, що підтверджує факт того, що дійсно були такі пропозиції щодо продажу такого товару від такого продавця, який начебто припинив підприємницьку діяльність. Також звертає увагу, що різниця в ціні товару, на яку посилався суд як на підставу відмови у позові, можна пояснити зміною ціни на час опублікування нових пропозицій, інших відмінностей товару, тощо. При цьому ці розбіжності не мають значення для справи, оскільки сума та реквізити щодо сплати надійшли на мобільний телефон позивача від відповідача у вигляді повідомлення, яке і є на його думку офертою, а факт сплати позивачем на рахунок відповідача є акцептом. Таким чином договір купівлі-продажу був укладений на відстані дистанційно. І для цього не потрібні ніякі електронно-цифрові підписи, про які наголошує суд в своєму рішенні, посилання на таке є хибним.

Вважає, що припинення ФОП ОСОБА_2 своєї діяльності не позбавляє його як продавця від цивільно-правової відповідальності за незаконну підприємницьку практику та наголошує, що про факт припинення відповідачем підприємницької діяльності йому не було і не могло бути відомо. А тому позов пред`явлено до ОСОБА_2 , тобто до належного відповідача, який отримав кошти від продажу товару та уникає цивільно-правової відповідальності за неякісний товар.

Вважає хибною позицію суду першої інстанції щодо покладення обов`язку доказування неналежності якості товару на позивача.

Відповідач не скористався своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною 3 цієї статті встановлено,що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову складає 198,20 грн., дана справа є малозначною, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2020 року платіжним дорученням №Р24А448704688С09933 Сакуном Віталієм Анатолійовичем було перераховано на ім`я ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 153,00 грн. з коментаром до платежу перерахунок особистих коштів сенс. скло номі (а.с.4). На замовлення він отримав сенсорне скло (тачскріну) на планшет Nomi с09600 Stella 3G білий, однак було виявлено, що товар у непридатному для використання стані,тобто сенсор не виконував свою функцію по управлінню планшетом.

Звертаючись до суду першої інстанції з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги тим, що між ним та відповідачем укладений договір купівлі-продажу на відстані, що підтверджується, враховуючи положення Закону України Про захист прав споживачів , платіжним дорученням від 04.07.2020 року про оплату товару та витягом з веб-сайту із відкритою пропозицією відповідача. Отриманий товар був у непридатному для використання стані,тобто сенсор не виконував свою функцію по управлінню планшетом, тому він зразу повідомив продавця про несправність та необхідність обміну. Однак продавець відмовився від обміну товару.

Позивачем надано суду роздруківку інтернет-сторінки з електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на якій наведена інформація про компанію ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, про товари та послуги цієї компанії, на сторінці зазначено - ФОП ОСОБА_2 , наведені телефони та інші дані для зв`язку, вказана дата - 08.08.2020 (а.с. 5-6).

На роздруківці інтернет-сторінки з електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 за пошуковим запитом nomi stella зображені певні товари, зокрема, Nomi C09600 Stella 3G, білий, тачскрін (сенсор), для планшета, вартість 165 грн. (а.с. 7-8).

Закон України № 1023-XII Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому у статті першій цього закону визначені наступні поняття:

виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар;

продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

Тобто Закон № 1023-XII регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

На відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, а також на випадки, де набувачем товарів, користувачем послуг є підприємства, установи, організації - дія цього Закону не поширюється.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_2 21.03.2019 року припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, тобто на момент укладання договору він діяв як фізична особа (а.с.15, 16).

Ураховуючи, що на момент здійснення ОСОБА_1 04 липня 2020 року оплати товару та його отримання відповідач ОСОБА_2 не значився зареєстрованим як фізична особа-підприємець, не був суб`єктом господарювання, а отже положення Закону України Про захист прав споживачів на спірні правовідносини не розповсюджуються і не підлягають застосуванню.

Посилання позивача на те, що цей позов поданий на захист прав позивача як споживача, тому на спірні правовідносини поширює дію Закон України "Про захист прав споживачів", є помилковими.

За встановлених обставин виниклі між сторонами правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Статтею 205 ЦК України передбачено,що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність(стаття 206 ЦК України).

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Частиною першою статті 663 ЦК України передбачено,що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (ст. 675 ЦК України).

Статтею 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 ЦК України,згідно якої покупець, якому переданий товар неналежної якості,має право,незалежно від можливості використання товару за призначенням,вимагати від продавця за своїм вибором:1)пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3)відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту(стаття 679 ЦК України)

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 платіжним дорученням №Р24А448704688С09933 від 04.07.2020 року перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 153,00 грн. з коментаром до платежу перерахунок особистих коштів сенс. скло номі (а.с.4). Позивач підтвердив, що на його замовлення він отримав від відповідача сенсорне скло (тачскріну) на планшет Nomi с09600 Stella 3G білий.

Таким чином встановлено, що позивач платіжним дорученням №Р24А448704688С09933 від 04.07.2020 року оплатив замовлення,а саме-сенсорне скло номі та отримав своє замовлення. За таких обставин договір купівлі-продажу між сторонами вважається таким, що вчинений у письмовій формі, оскільки поведінка сторін засвідчила їхню волю до настання відповідних правових наслідків та воля сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку,що відповідає положенням статей 205,207 ЦК України. В такому випадку платіжне доручення №Р24А448704688С09933 від 04.07.2020 року про оплату позивачем на рахунок відповідача вартості замовленого сенсорного скла на планшет Nomi є належним доказом існування між сторонами договору купівлі-продажу.

Висновок суд першої інстанції про те, що платіжне доручення №Р24А448704688С09933 від 04.07.2020 року про оплату позивачем на рахунок відповідача вартості замовленого сенсорного скла не є належним доказом укладання між сторонами договору купівлі-продажу суперечить нормам матеріального права та спростовується встановленими обставинами.

Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки виниклі між сторонами правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, то в даному випадку тягар доказування лежить на позивачеві.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту(стаття 679 ЦК України).

Підставою для повернення коштів відповідачем є виявлені недоліки товару, його неналежна якість (стаття 678 ЦК).

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 198,20 грн. за повернутий товар у зв`язку із істотним недоліком товару. В обґрунтування посилався на те, що отриманий ним товар (скло) був у непридатному для використання стані,тобто сенсор не виконував свою функцію по управлінню планшетом, тому він зразу повідомив продавця про несправність та необхідність обміну. Однак продавець відмовився від обміну товару.

29.07.2020 року позивачем направлено заяву на адресу: АДРЕСА_1 на ім`я фізичної особи ОСОБА_2 , в якій повідомлялося про невідповідність купленого сенсорного скла (тачскріну) на планшет Nomi с09600 Stella 3G білий (замовлення № 206129958), за яке позивачем 04.07.2020 року було сплачено на рахунок відповідача 153 грн. Просив відповідача перевірити сенсорне скло та замінити його на товар належної якості, а також відшкодувати витрати на повернення товару (а.с.9-10, 11, 12, 13).

Інших доказів, які б підтверджували, що куплений ним товар має недоліки і є неналежної якості позивачем суду не надано.

Сама заява, направлена 29.07.2020 року на ім`я відповідача з вимогою замінити скло на товар належної якості не є належним та допустимим доказом того,що отриманий за договором товар є неналежної якості.

Надані позивачем роздруківки інтернет-сторінки , на якій наведена інформація про товари та послуги і зображені певні товари, зокрема, Nomi C09600 Stella 3G, білий, тачскрін, не підтверджують недоліки отриманого позивачем скла, а тому не є належним та допустимим доказом.

За таких обставин позивачем не надано суду будь-яких доказів того,що куплений ним товар є неналежної якості , що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України).

Таким чином недоведеність позовних вимог є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції посилався на Закон України Про електронну комерцію . Проте Закон України Про електронну комерцію визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Учасниками відносин у сфері електронної комерції відповідно до ч.1 ст. 6 цього закону є суб`єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування.

Пунктом 15 ч.1 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію закріплено, що суб`єктом електронної комерції є суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Зазначений Закон передбачає ідентифікацію особи за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором для прийняття пропозиції укласти електронний договір.

Виниклі між сторонами правовідносини зазначеним Законом не регулюються, тому таке посилання є помилковим.

За встановлених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Димитровського міського суду від 05 листопада 2020 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю УАПРОМ про захист прав споживачів відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: