Рішення

від 28.12.2020 по справі 577/3585/19

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/3585/19

Провадження № 2/577/52/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, третя особа: Конотопська міська державна нотаріальна контора про визнання правочину недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речового права,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати недійсним договір №1 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.01.2004 року укладений між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; скасувати запис про інше речове право № 20455118 від 13.05. 2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 35235443 від 18.05.2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та стягнути з відповідачів судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що є власником земельної ділянки, площею 5,8027 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підлипненської сільської ради, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-СМ № 026952, виданого 11.04.2002 року Підлипненською сільською радою. Він довгий час не користувався, а в 2018 році вирішив віддати свою земельну ділянку в оренду з метою отримання прибутку, під час юридичної перевірки інформації щодо земельної ділянки було виявлено, що 13.05.2017 року державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 20455118 відносно його земельної ділянки, відповідно до даного запису видом іншого речового правова є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на підставі договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер 1, виданий 31.01.2004 року ОСОБА_2 . Про існування даного договору емфітевзису він нічого не знав та знати не міг, оскільки він його ніколи з ОСОБА_2 не укладав. Окрім того 13.05.2017 року державним реєстратором Конотопської РДА Сумської області Гагіною А.О. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20454308 про право власності у відповідності до котрого прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35235443 від 18.05.2017 року, котрим зареєстровано право приватної власності в розмірі 1 частки на земельну ділянку, площею 5,8027 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5910490500:06:005:0049 на його ім`я. Жодних технічних документацій із землеустрою щодо складання кадастрового номеру на земельну ділянку не замовляв, до державного реєстратора Конотопської РДА Сумської області Гагіної А.О. з заявами про реєстрацію речових прав не звертався, не укладав договору емфітевзису з ОСОБА_2 щодо своєї земельної ділянки та не звертався щодо їх державної реєстрації. Виявивши зазначені незаконні та протиправні дії зі сторони відповідачів, з`ясувалося, що він в даній ситуації є не одним. За даним фактом була подана до Конотопського ВП ГУНП в Сумській області колективна заява про вчинення кримінального правопорушення та по даному факту 11.02.2019 року внесено відомості до ЄРДР за №12019200080000129 за ознаками вчинення злочину за ч. 1 ст. 358 КК України. На підставі вищевикладеного звернувся з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 256).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, представник відповідачів ОСОБА_4 надала заяву, просить справу розглядати без їх участі, кожен окремо, проти позову заперечують в повному обсязі (а.с. 257).

Відповідач Конотопська районна державна адміністрація Сумської області в судове засідання не з`явилася, надала заяву, просить справу розглядати без участі представника, проти позову не заперечує, покладається на розсуд суду (а.с. 253).

Третя особа Конотопська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 35,36).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 026952, виданого 11.04.2002 року Підлипненською сільською радою, на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 5,95 га, кадастровий номер 5910490500:06:005:0046. В реєстрі міститься запис про інше речове право № 20455118 від 13.05.2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 35235443 від 18.05.2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О.(а.с. 12)

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , спадкоємець ОСОБА_10 , спадкоємець ОСОБА_11 , спадкоємець ОСОБА_12 звернулися в поліцію з заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки невідомими їм особами, використовуються належні їм на праві власності земельні ділянки (а.с. 13-15). На підставі поданої заяви 12.02.2019 року внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 358 КК України (а.с. 16).

Згідно копії договору № 1 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31 січня 2004 року вбачається, що ОСОБА_9 в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Ничвидюк Н.А. 22.03.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1508 з одного боку та емфітевт ОСОБА_2 склали цей договір про те, що власник надає, а емфітевт приймає в строкове безоплатне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Підлипненської сільської ради. В користування передається земельна ділянка, розміром 5,95 га, що розташована на території Підлипненської с/р, право власності посвідчено Підлипнеською сільською радою м. Конотоп Сумської області. Договір складено на 49 років (а.с. 17)

З копії доручення від 22.03.2001 року вбачається, що ОСОБА_1 надав повноваження ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому правом на земельну частку (пай) у КСП Ювілейний м. Конотоп, згідно сертифікату СМ № 0226011, виданого Конотопською міською радою 08.05.1997 року, укладати щодо нього усі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, уповноважив ОСОБА_3 виділити згідно вказаного сертифікату, земельну ділянку в натурі/на місцевості/одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, продати її чи обміняти, одержати належні йому гроші, бути його законним представником у відповідних організаціях та установах, при вирішенні вказаних питань, підписувати необхідні документи, подавати заяви від його імені. Доручення дійсне по 22.03.2004 року (а.с. 178)

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 395 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Частиною 1 ст. 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі землекористувач).

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За правилом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1, 3 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 62 ЦК УРСР (тут і далі у редакції, чинній на момент вчинення доручення 11 липня 2001 року) передбачено, що угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки особи, яку представляють.

Повноваження можуть також випливати з обстановки, в якій діє представник (продавець в роздрібній торгівлі, касир тощо).

Представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначених у законі.

У ст. 63 ЦК УРСР зазначено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Аналізуючи зміст довіреності від 22.03.2001 року, суд звертає увагу на те, що зазначена довіреність видана з дотриманням положень статей 62, 64, 65, 67 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент її вчинення), не припинена та не скасована довірителем, отже, відповідно до викладених у ній положень, наділяла повіреного певними правами.

Зокрема, ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 повноваження розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, продати її чи обміняти, одержати належні йому гроші, бути його законним представником у відповідних організаціях та установах, при вирішенні вказаних питань, підписувати необхідні документи, подавати заяви від його імені .

Закріплене у довіреності від 22.03.2001 року право повіреного розпоряджатися земельною ділянкою, означало можливість вирішувати її долю шляхом вчинення дій, які передбачені нормам законодавства, зокрема, вчинення правочинів з третіми особами щодо обміну, продажу чи передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не був наділений повноваженнями на укладення оспорюваного договору про надання права безоплатного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, оскільки до переліку повноважень, визначених довіреністю, таке право не входило. Зазначений у довіреності вислів розпоряджатися державною земельною ділянкою є загальним про надання повноважень, який був уточнений та в довіреності було визначено, які саме угоди, дозволені законом, міг укладати ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 : розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, продати її чи обміняти, одержати належні йому гроші, бути його законним представником у відповідних організаціях та установах, при вирішенні вказаних питань, підписувати необхідні документи, подавати заяви від його імені .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що повірений на підставі довіреності мав право вчиняти лише ті дії, які зазначені та конкретизовані у тексті довіреності та на які його уповноважив довіритель.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент вчинення довіреності 22.03.2001 року, у ЦК УРСР не було передбачено можливості укладення договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Отже, у 2001 році ОСОБА_1 не міг уповноважити ОСОБА_3 на вчинення дій, яких сам не мав права вчиняти.

Таким чином, оспорюваний договір від 31.01.2004 року є недійсним, оскільки він вчинений ОСОБА_3 за відсутності повноважень на його вчинення.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що слід визнати недійсним договір №1 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.01.2004 року укладений між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; скасувати запис про інше речове право № 20455118 від 13.05.2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 35235443 від 18.05.2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та стягнути з відповідачів судові витрати.

Керуючись ст. 202, 238, 241, 244, 245, 407, 412, 626, 638 ЦК України, ст. 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати недійсним договір №1 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31 січня 2004 року укладений між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Скасувати запис про інше речове право № 20455118 від 13 травня 2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 35235443 від 18 травня 2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною Альбіною Олександрівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буток Т. А.