Ухвала

від 28.01.2021 по справі 661/6019/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 661/6019/19

провадження № 61-1189ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 липня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Херсонобленерго про визнання акта про недопуск, повідомлення про припинення постачання електричної енергії, визнання дій щодо припинення постачання електричної енергії незаконними, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства Херсонобленерго (далі - АТ Херсонобленерго ) про визнання акта про недопуск, повідомлення про припинення постачання електричної енергії, визнання дій щодо припинення постачання електричної енергії незаконними, стягнення коштів.

На обґрунтування позову зазначав, що згідно з договором від 25 грудня

2009 року № 198/011 він є споживачем електричної енергії, яку у житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , постачає відповідач.

13 листопада 2019 року приблизно о 13 годині 30 хвилин він виявив, що постачання електричної енергії у зазначений будинок повністю припинено шляхом від`єднання на опорі магістральної ЛЕП електропроводу, що живить його електрикою.

У встановленому законом порядку він не був повідомлений постачальником як про припинення електропостачання, так і про підстави припинення і яким чином має відбуватися його відновлення. При з`ясуванні обставин події ним було встановлено, що припинення енергопостачання його помешкання здійснено працівниками Новокаховського РЕЗ і ЕМ. Свої дії відповідач мотивував тим, що споживачем відмовлено у доступі представників електропостачальника до електроустановок та не забезпечений безперешкодний доступ до об`єкта, про що за участю споживача 19 серпня 2019 року був складений акт про недопуск. При цьому споживачем електроенергії, яка постачається у вказаний житловий будинок, постачальник вважав ОСОБА_2 , яка згідно із інформацією, зафіксованою в акті про недопуск, від підпису та отримання акта відмовилася. Відповідач стверджує, що акт від 19 серпня 2019 року та повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення) будинку від енергопостачання з 12 листопада 2019 року були надіслані ним споживачу ОСОБА_2 та нею особисто отримані.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач просив визнати акт про недопуск від 19 серпня 2019 року, повідомлення від 30 жовтня 2019 року про припинення розподілу електроенергії (відключення) до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дії виконуючого обов`язки начальника структурного підрозділу

AT Херсонобленерго Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку ОСОБА_3 щодо прийняття рішення про відключення домоволодіння позивача, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,від енергопостачання 13 листопада 2019 року - незаконними та такими, що вчинені з істотним порушенням умов діючого договору про користування електричною енергією від 25 грудня 2009 року

№ 198/011, а також стягнути з AT Херсонобленерго на його

користь двократний розмір вартості недовідпущеної електроенергії, що становить 12 004,51 грн.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 липня

2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду

від 09 грудня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії АТ Херсонобленерго в особі Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку щодо припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_1 .

Стягнуто з АТ Херсонобленерго на користь ОСОБА_1 двократну вартість недовідпущеної електричної енергії за період з 13 листопада 2019 року по

09 січня 2020 року у розмірі 331,41 грн, витрати, пов`язані із явкою до суду у розмірі 198,00 грн, а разом - 529,41 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

20 січня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 липня

2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі

за позовом про припинення постачання електричної енергії, визнання дій щодо припинення постачання електричної енергії незаконними, стягнення коштів у розмірі 12 004,51 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подавкасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 липня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду

від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Херсонобленерго про визнання акта про недопуск, повідомлення про припинення постачання електричної енергії, визнання дій щодо припинення постачання електричної енергії незаконними, стягнення коштів.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська