Вирок

від 04.02.2021 по справі 544/333/19

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/333/19

Пров. № 1-кп/544/7/2021

В И Р О К

іменем України

04 лютого 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Соборна, 41 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12018170000000226 від 27.03.2018 відносно

ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Орв`яниця Дубровицького району Рівенської області, українця, громадянина України, одруженого, такого, що не має утриманців, освіта середня, проживає у АДРЕСА_1 , працює в ТОВ «Новодавидівське» комбайнером, раніше не судимого

який органами досудового розслідування обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

з участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

У С Т А Н О В И В:

26 березня 2018 року близько 23 год обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався по проїзній частині вулиці Центральна в с. Нові Мартиновичі Пирятинського ( на даний час Лубенського) району та проїжджаючи неподалік електроопори №24/91 допустив неуважність та маючи можливість заздалегідь виявити перешкоду для свого руху, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та здійснив наїзд керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 , який знаходився на проїзній частині, чим порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Внаслідок порушення ОСОБА_4 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку чола, садна та забито-рваної рани лівої внутрішньо-надбрівної ділянки, садна лівої зовнішньо-надбрівної ділянки, садна з кровопідтіком лівої перед вушної ділянки, кровопідтіку лівої вушної раковини з осадненням, садна лівої вилицевої ділянки та підборіддя зліва і правої чоло-скроневої ділянки, садна правої щічно-передвушної ділянки, кровопідтіку правої вилицево-скроневої ділянки, кровопідтіку правої вушної раковини з розривом завушної складки, кровопідтіку підборіддя справа та шиї справа і правої ключичної ділянки та правого плечового суглобу, кровопідтіку правого плечового суглобу та правого плеча, термічного опіку зовнішньої поверхні правого плеча та правого передпліччя, садна правого ліктьового суглобу, осадненого кровопідтіку правого зап`ястку, осадненого кровопідтіку тильної поверхні правої кисті, садна лівої ключиці, термічного опіку лівого ліктьового суглобу, осадненого кровопідтіку тильної поверхні лівої кисті, кровопідтіку грудей зліва, осадненого кровопідтіку тазу зліва, подібного кровопідтіку лівого стегна та лівого колінного суглобу, садна лівого колінного суглобу та лівої гомілки, подібного садна лівої ступні зі зчісуванням епідермісу вниз, кровопідтіку лівої ступні, кровопідтіку живота справа з осадненням, термічного опіку куприка та правої сідниці, кровопідтіку правого колінного суглобу з осадненням,кровопідтіку правої ступні та правої гомілки, кровопідтіку правої лопатки, кровопідтіку лівого надбрів`я і правої скроні, кровопідтіку лівої скроні та тім`яно-потиличної ділянки зліва, перелому 4-8 ребер справа, перелому 1-9 ребер зліва, перелому 2-9 ребер зліва, перелому 2-10 ребер справа, перелому 3- 6 ребер справа, крововиливів правої легені і лівої легені з розривами, крововиливів середостіння, розтріскування передньої поверхні правої долі печінки, які, згідно висновку експерта № 025-Д від 24.04.2018 за результатами проведеної судово-медичної експертизи відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_9 настала від політравми - уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла.

У відповідності до висновку автотехнічної експертизи у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди та її суспільно-небезпечними наслідками. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди та її суспільно небезпечних наслідків шляхом виконанням ним вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даного пункту правил.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не визнав, пояснив, що 26.03.2018 ввечері він познайомився з потерпілим ОСОБА_9 та разом поїхали на автомобілі обвинуваченого «DAEWOO LANOS» державний номер НОМЕР_2 в кафе «Стрілка», що знаходиться в с. Нові Мартиновичі. Там вони вживали спиртні напої втрьох із односельцем ОСОБА_10 , при цьому випили приблизно одну пляшку горілки. Біля 22 год. вони залишили кафе, обвинувачений сів за кермо свого автомобіля, ОСОБА_11 позаду, а ОСОБА_12 сидів збоку на пасажирському сидінні, і поїхали по домівках. Відїхавши 800-1000 м по дорозі автомобіль на повороті застряг у снігу і не міг далі рухатися. Вони намагалися виштовхати машину та по черзі сідали за кермо, але автомобіль «троїло» і він не їхав. Обвинувачений зрозумів, що потрібно почекати хвилин 20, щоб двигун охолов, тоді він заведеться. Тому обвинувачений переліз на заднє сидіння відпочивати і заснув, а ОСОБА_12 і ОСОБА_11 сиділи в авто. ОСОБА_12 сидів на місці водія, а ОСОБА_11 збоку на пасажирському сидінні. Прокинувся обвинувачений вже від криків ОСОБА_12 про те, що їх автомобіль наїхав на людину. Вони разом намагалися витягти тіло чоловіка з-під коліс, а потім він зателефонував у поліцію та повідомив про труп на дорозі. ОСОБА_12 сказав, що треба тікати і пішов додому пішки, а обвинувачений поїхав додому на автомобілі.

Разом із тим, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами у їх сукупності.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 26.03.2018 її син ОСОБА_9 ввечері близько 20 год. повідомив, що йде в магазин за цигарками. Близько 22 год. вона йому телефонувала на мобільний, але він був недоступний. Потім близько 2 год. ночі до неї приїхали працівники поліції і запитали де її син, а потім запитали місце проживання ОСОБА_4 . Вже наступного дня близько 14 год. їй зателефонував директор телерадіокомпанії, де працював її син, та повідомив, що сина вже немає в живих.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що в кінці березня 2018 року близько 3 год. ночі йому зателефонував сільський голова ОСОБА_14 та попросив підійти до місця, неподалік від місцевого кафе. Коли він прибув на місце, то побачив на дорозі труп чоловіка. Свідок був присутній при складанні протоколу огляду місця події та підписав його як понятий.

Свідок ОСОБА_14 дав суду пояснення про те, що він займає посаду сільського голови с. Давидівка Пирятинського району. В день ДТП вночі до нього прийшли жителі села із питанням чи знає він ОСОБА_9 . Потім зателефонували працівники поліції та попросили приїхати на місце ДТП. Був проведений огляд місця події та вирішено питання про транспортування тіла до судмедексперта. Потім працівники поліції проїхали до будинку, де проживає обвинувачений ОСОБА_4 . В розмові працівник поліції повідомив, що є підозри, що ОСОБА_11 збив належний ОСОБА_15 автомобіль DAEWOO LANOS. В присутності дружини обвинуваченого та його сусідки працівники поліції провели огляд автомобіля. Про обставини ДТП йому більше нічого не відомо. Свідок був у ОСОБА_10 вдома у другій половині дня та розпитував про обставини аварії, але з його розмови нічого не зрозумів. Обвинуваченого охарактеризував з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що працює разом з обвинуваченим ОСОБА_4 26.03.2018 після закінчення робочого дня вони святкували на роботі день народження. Чи вживав ОСОБА_15 спиртні напої достовірно сказати не може, можливо випив символічно якусь чарку. Близько 18 год. ОСОБА_4 на своєму авто підвіз його додому та сам поїхав в напрямку свого дому.

Свідок ОСОБА_17 (власниця кафе «Стрілка») дала показання про те, що увечері 26.03.2018 близько 20 год. до неї в кафе прийшли ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вони замовили по 150 г горілки, посиділи, випили, поговорили та вийшли з кафе. ОСОБА_11 придбав ще одну пляшку горілки з собою, виходячи з кафе він похитувася та декілька разів впав, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_15 посадили його в автомобіль обвинуваченого. Рубан сів за кермо і вони поїхали. Зазначила, що обвинувачений не раз дозволяв собі керувати авто в стані алкогольного сп`яніння, за тиждень до цієї ДТП він в стані сп`янінння не міг впоратися з керуванням та ледве не в`їхав автомобілем в приміщення магазину. При цьому один чоловік запропонував йому свою допомогу, але він відмовився.

Cвідок ОСОБА_18 пояснила суду, що працює продавцем магазину в с.Нові Мартиновичі, де в день ДТП були потерпілий ОСОБА_11 і свідок ОСОБА_12 . Вони пили пиво і розмовляли. Потім взяли із собою ще дві пляшки. Свідок зачинила магазин і пішла додому. Потім від мешканців села їй стало відомо, що автомобіль обвинуваченого збив на смерть ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 дав суду показання про те, що 26.03.2020 ввечері він заїхав у сільський магазин, де зустрів ОСОБА_9 , який купив йому пива, а собі горілки. Потім під`їхав ОСОБА_4 , вони випили ще по пиву, магазин зачинявся, тому вони поїхали разом в кафе. В кафе «Стрілка» вони ще вживали спиртні напої та взяли із собою пляшку на дорогу. По дорозі додому, проїхавши близько 0,5 км вони застрягли в заметі, зупинилися і ще випили. Разом з ОСОБА_9 вони виштовхали автомобіль із замету, ще випили горілки, яку взяли із собою, потім потерпілий десь подівся, а вони вдвох із обвинуваченим поїхали далі. Свідок сидів на пасажирському сидінні спереду. Їхав автомобіль не швидко, його весь час «водило». Проїхавши деяку відстань вони знову на щось наїхали, він вийшов та почав штовхати автомобіль, але той не піддавався. Тоді він погукав ОСОБА_15 на допомогу, вони почали знову штовхати і побачили, що під автомобілем лежить ОСОБА_11 . Свідок перевірив пульс у потерпілого, але не нащупав його, тому обвинувачений зателефонував у швидку та в поліцію. Вони разом відтягнули потерпілого від дороги до узбіччя. Свідок пішов додому пішки, а ОСОБА_15 поїхав на автомобілі. Додатково пояснив, що в нього власного авто немає ( в сім"ї автомобіль раніше був, але він на ньому не їздив), водійського посвідчення він не має, раніше він керував мопедом, мотоблоком. На наступний день до нього приїхали працівники поліції та відібрали в нього пояснення. Свідок повідомив, що від односельців раніше чув, як обвинуваченого, який був за кермом в стані сп`яніння, намагалися вгамувати, бо він ледве не вїхав в магазин. Але він нікому не давав сісти за кермо свого автомобіля.

Будучи додатково допитаним свідок ОСОБА_10 пояснив, що до наїзду на потерпілого вони з обвинуваченим їхали автомобілем не швидко, зі швидкістю близько 30 км/год з можливимвідхиленням по5км/годв обидвісторонни,точносказати неможе. Надорогу таспідометр вінне дивився,дивився увікно.Автомобіль рухався не зовсім прямолінійно, чіпляючи насипи снігу по узбіччю дороги. Після наїзду він вийшов з автомобіля, щоб підштовхнути його, а обвинувачений сидів за кермом і газував, але не міг зрушити. Потім обвинувачений вийшов, вони разом припідняли кузов та побачили тіло. Разом вони намагалися витягнути тіло потерпілого з-під автомобіля. Він лежав поперек дороги, ногами до замету. Рубан був в стані оціпеніння, не міг зрозуміти як ОСОБА_11 опинився в нього під колесами.

Винуватість обвинуваченого у скоєному також підтверджується:

-даними протоколу огляду місця ДТП від 27.03.2018 року із схемою та фототаблицями до нього, згідно якого зафіксовано дорожню обстановку та визначене місце ДТП, яке відбулося 26.03.2018 по вул. Центральній с. Нові Мартиновичі Пирятинського району Полтавської області та зафіксовані розташування трупа ОСОБА_9 , сліди ковзання тіла на дорожньому покритті, осип грунту та поверхневий слід транспортного засобу, вилучені частина пластикового браслета, уламок рамки номерного знака та черевики чорного кольору (а. с. 220-240 т.1);

-даними додаткового огляду місця події від 27.03.2018, згідно якого встановлено видимість елементів проїзної частини з робочого місця водія, яка становить 47,5 м та видимість конкретної перешкоди з робочого місця водія автомобіля, зокрема пішохода у вертикальному положенні, становить 48 м (а.с.241-242 т.1);

-даними протоколу огляду транспортного засобу від 27.03.2018, яким зафіксовані пошкодження автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 у вигляді відокремлення нижньої частини рамки переднього номерного знаку, розбитого скла передньої правої протитуманної фари. На капоті автомобіля виявлено нашарування речовини бурого кольору та частин, схожих на волосся у вигляді мазків, нашарування на днищі автомобіля та гофрі вихлопної труби речовини бурого кольору (а.с.244-248 т.1);

- протоколом огляду трупа від 27.03.2018, у якому зафіксовані розташування тіла ОСОБА_9 на проїзній частині та покодження на тілі трупа ОСОБА_9 (а.с.1-6);

- висновком судово - медичної експертизи від 24.04.2018 №025, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку чола, садна та забито-рваної рани лівої внутрішньо-надбрівної ділянки, садна лівої зовнішньо-надбрівної ділянки, садна з кровопідтіком лівої перед вушної ділянки, кровопідтіку лівої вушної раковини з осадненням, садна лівої вилицевої ділянки та підборіддя зліва і правої чоло-скроневої ділянки, садна правої щічно-передвушної ділянки, кровопідтіку правої вилицево-скроневої ділянки, кровопідтіку правої вушної раковини з розривом завушної складки, кровопідтіку підборіддя справа та шиї справа і правої ключичної ділянки та правого плечового суглобу, кровопідтіку правого плечового суглобу та правого плеча, термічного опіку зовнішньої поверхні правого плеча та правого передпліччя, садна правого ліктьового суглобу, осадненого кровопідтіку правого зап`ястку, осадненого кровопідтіку тильної поверхні правої кисті, садна лівої ключиці, термічного опіку лівого ліктьового суглобу, осадненого кровопідтіку тильної поверхні лівої кисті, кровопідтіку грудей зліва, осадненого кровопідтіку тазу зліва, подібного кровопідтіку лівого стегна та лівого колінного суглобу, садна лівого колінного суглобу та лівої гомілки, подібного садна лівої ступні зі зчісуванням епідермісу вниз, кровопідтіку лівої ступні, кровопідтіку живота справа з осадненням, термічного опіку куприка та правої сідниці, кровопідтіку правого колінного суглобу з осадненням,кровопідтіку правої ступні та правої гомілки, кровопідтіку правої лопатки, кровопідтіку лівого надбрів`я і правої скроні, кровопідтіку лівої скроні та тім`яно-потиличної ділянки зліва, перелому 4-8 ребер справа, перелому 1-9 ребер зліва, перелому 2-9 ребер зліва, перелому 2-10 ребер справа, перелому 3- 6 ребер справа, крововиливів правої легені і лівої легені з розривами, крововиливів середостіння, розтріскування передньої поверхні правої долі печінки, які відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_9 настала від політравми - уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла. При судово-токсикологічному дослідження в крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,3 промілє, що по офіційним таблицям та відносно живої особи відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння (а. с.8-10 т.2);

- висновком №235 від 27.03.2018 щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння (а.с.11 т.2);

- відтвореними у судовому засіданні файлами відеозапису камер зовнішнього спостереження кафе-бару «Стрілка» с. Нові Мартиновичі, де зафіксовано перебування обвинуваченого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 у приміщенні кафе в період часу з 20.10. год до 22.15 год ( де вони всі вживали спирні напої) та з камер вуличного спостереження зафіксовано, як близько 22.18 год. від кафе від`їхав автомобіль, зовні схожий на автомобіль DAEWOO LANOS (а.с.22 т.2);

- протоколом огляду речей, які були на потерпілому у день ДТП (куртка чорного кольору, светр, сорочка фіолетового кольору, штани джинсові), та зафіксовані пошкодження вилученого одягу потерпілого ОСОБА_9 (а.с.28 т.2);

- висновком автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №217 від 25.05.2018, відповідно до якого на момент проведення огляду робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина досліджуваного автомобіля марки DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилася у працездатному стані (а.с.45-51 т.2);

- висновком судової автотехнічної експертизи №254 від 07.06.2018, згідно якого враховуючи розташування слідової інформації зафіксованої в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2018 та в схемі пригоди, експерт прийшов до висновку, що місце наїзду автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_9 знаходиться на автодорозі вул. Центральної с. Нові Мартиновичі, перед початком сліду ковзання тіла та осипу ґрунту (позначка 3) умовні позначення). В більш категоричній формі у вигляді геометричної точки вказати розташування місця наїзду не представляється за можливе у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації (а.с.58-60 т.2);

- висновком медико-криміналістичної експертизи від 14.06.2018 №118-мк, якою зафіксовані пошкодження вилученого одягу потерпілого ОСОБА_9 : на куртці, на светрі, на сорочці, на джинсових штанях та на ботинках та механізм їх утворення (а.с.79-84 т. 2);

- висновком комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 05.10.2018 № 128/1495/1496, згідно якої всього на трупі ОСОБА_9 було виявлено: 21 синець, 18 саден, 2 крововиливи в м`які покриви голови, 35 переломів ребер, 2 рани, розтріскування печінки та її крайовий розрив, 6 ділянок опіків шкіри. Дані тілесні ушкодження в короткий проміжок часу зумовили розвиток шоку і гострої масивної крововтрати та призвели до настання смерті ОСОБА_9 , стосовно живої особи тілесні ушкодження мають ознаки тяжких по критерію небезпеки для життя. Всі тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_9 , утворилися в короткий проміжок часу, носять ознаки при життєвості. Виходячи з комплексу судово-медичних та транспортно-трасологічних даних в момент первинного контактування ОСОБА_9 знаходився у вертикальному положенні і був обернений задньою поверхнею тіла до передньої частини автомобілів «Daewoo Lanos» д. н. з. НОМЕР_1 .

Механізм травмування пішохода ОСОБА_9 відбувався в такі 4 фази: перша фаза: удар автомобілем. При контактуванні правої гомілки з нижньою частиною переднього бампера автомобіля «Daewoo Lanos» та ділянкою підколінних ямок з середньою його частиною на рівні розташування номерного знака утворися синець по зовнішній поверхні нижньої третини правої гомілки та зруйнувалася ліва нижня частина рамки номерного знаку.Друга фаза: падіння вперед, обличчям вниз, голова обернена вправо (під дією приданою автомобілем імпульсу сили) з утворенням синців, саден колінних та гомілково- ступеневих суглобів, синця правого стегна, садна лівої гомілки, синців і саден кистей. Третя фаза: поступова компресія тіла між днищем автомобіля «Daewoo Lanos» та дорожнім покриттям від живота до голови. При цьому були заподіяна закрита травма грудей та живота: множинні переломи ребер по кількох анатомічних лініях, крововиливи та розриви легень, розтріскування та крайовий розрив печінки, синці, садна живота, частина синців грудної клітки та ушкодження обличчя і голови синці, садна, крововиливи в м`які тканини, рани. Четверта фаза: переїзд правим переднім колесом автомобіля при з`їзді з тіла назад через ділянку правої лопатки, правого надпліччя та правого плечового суглоба з утворенням обширних видовжених синців даних анатомічних ділянок та додаткової травматизації ребер і легені правої частини грудної клітки. В процесі переміщення автомобіля над тілом потерпілого та його тіла і автомобілем праве плече, праве і ліве передпліччя та ділянка куприка і правої сідниці почергово контактували з термічним агентом високої температур першої частини вихлопної труби на рівні днища автомобіля, що зумовило появу опіків даних анатомічних областей (а.с.94-127 т.2);

- протоколом проведення повторного слідчого експерименту від 16.08.2019 року за участі свідка ОСОБА_10 , щодо обставин швидкості, з якою рухався автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 в момент наїзду на пішохода ОСОБА_9 в ході проведення якого було здобуто вихідні дані для проведення експертного дослідження. Зокрема, ОСОБА_10 вказував темп руху автомобіля, тому виходячи з проведеного відтворення механізму ДТП встановлено, що автомобіль (подібний до моделі та ходовим якостям автомобіля DAEWOO LANOS , яким керував обвинувачений ОСОБА_15 , в момент наїзду на пішохода ОСОБА_11 ) подолав контрольну відстань 20 м за 6,25 с (а.с. 178-180 т.2);

- висновком судової автотехнічної експертизи від 23.09.2020 року №1710, відповідно до якого у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній обстановці водій автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість екстреним гальмуванням зупинити автомобіль до місця наїзду і тим самим попередити наїзд на пішохода (а.с. 245-250 т.2).

Оцінивши в сукупності вищевказані докази, суд приходить до висновку, що саме в результаті необережних дій водія ОСОБА_4 виникли суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_9 смерті.

Посилання обвинуваченого на те, що він не керував автомобілем в момент наїзду на пішохода ОСОБА_9 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи наступне.

Доводи обвинуваченого про те, що винним у цій ДТП є не він, оскільки в момент ДТП він спав на задньому сидінні, а автомобілем міг керувати свідок ОСОБА_10 , який знаходився в салоні автомобіля разом з ним, є безпідставними припущеннями обвинуваченого, які жодними доказами не підтвердилися. У суду немає підстав не довіряти показанням свідка ОСОБА_10 . Схильність останнього до вживання алкогольних напоїв та нездатність чітко відтворити механізм ДТП, в результаті якої загинув ОСОБА_11 , не вказує на його неправдиві свідчення стосовно тих обставин, хто був за кермом автомобіля в момент наїзду на потерпілого.

З пояснень свідків - односельців обвинуваченого вбачається те, що ОСОБА_4 завжди сам керував своїм автомобілем та не передавав керування ним іншим особам. Свідок ОСОБА_10 посвідчення водія не має (а.с.171 т.20), у власності та користуванні авто також не має. Суд критично ставиться до наданих у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19 , яка є дружиною обвинуваченого та зацікавленою в результатах розгляду справи, та яка в судовому засіданні пояснила, що про обставини ДТП їй відомо зі слів обвинуваченого. При цьому її показання про те, що чоловік на протязі останніх 6 років не вживає спиртні напої суперечать наданим у судовому засіданні показанням свідків. Її доводи про те, що їх сім`я пропонувала допомогу матері загиблого ОСОБА_11 тільки тому, що автомобіль, яким скоєно ДТП, належить їм, є не переконливими.

Поведінка обвинуваченого після ДТП, який не дочекався приїзду поліції та з місця пригоди поїхав, також свідчить про намір останнього перешкодити слідству та уникнути відповідальності за вчинене.

Доводи захисту про несправність двигуна автомобіля DAEWOO LANOS (у зв`язку з чим транспортний засіб не міг завестися одразу і необхідно було перечекати хвилин 20) на підтвердження версії подій обвинуваченого, є безпідставними, та не спростовують причетності обвинуваченого до скоєння злочину.

Незгода сторони захисту з результатами проведеного за друченням суду за участю свідка ОСОБА_10 слідчого експерименту, щодо швидкості, з якою рухався автомобіль DAEWOO LANOS до моменту наїзду на пішохода, не впливають на висновки суду в тій частині, що дії ОСОБА_4 не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Показання свідка ОСОБА_10 про швидкість руху автомобіля в цифровому вираженні були суперечливими, тому судом було доручено органам досудового слідства провести повторний слідчий експеримент, у ході якого ОСОБА_10 вказував темп руху автомобіля. Виходячи з проведеного відтворення механізму ДТП встановлено, що автомобіль подолав контрольну відстань 20 м за 6,25 с. Сам обвинувачений будь-яких вихідних даних щодо механізму ДТП за участю автомобіля DAEWOO LANOS слідству не надав, так як за його версією в цей момент він спав на задньому сидінні авто. З цих мотивів суд не бере до уваги інші доводи захисту щодо неправильно встановленого слідством механізму ДТП за участю автомобіля DAEWOO LANOS, зокрема припущення захисту про те, що в момент наїзду ОСОБА_9 стояв перед автомобілем, тримаючись за нього, щоб не впасти, оскільки був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Вказане спростовується висновком комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи про те, що в момент первинного контактування ОСОБА_9 знаходився у вертикальну положенні і був обернений задньою поверхнею тіла до передньої частини автомобіля «Daewoo Lanos».

Отже зібрані у провадженні докази спростовують доводи обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення злочину. Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_4 , в обсязі висунутого йому обвинувачення, доведеною.

Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ч. 2ст. 286 КК Українияк порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленоїстаттею 50 КК Українимети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 р.; "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005 р.; "Ізмайлов проти Росії" від 29.11.2007р.).

Вчинений обвинуваченим злочин, передбачений ч.2ст.286КК України належить до категорії тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до п.13 ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховується особа обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та у наркологічному кабінеті на диспансерному облікуне перебуває.

Суд приймає до уваги такождумку потерпілої ОСОБА_6 , яка вважає, що обвинувачений має понести реальне покарання за вчинений злочин.

Ураховуючи викладене, наявність обставин, що обтяжують покарання та відсутність обставин, що пом`якшують покаранння, особу винного, конкретні обставини справи, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, та не вбачає підстав для звільнення його від покарання з випробуванням чи обрання більш м`якого покарання.

На думку суду, саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При прийняттісудового рішенняпро мірупокарання судвраховує інформацію,що характеризуєобвинуваченого,яка міститьсяв матеріалах досудовоїдоповіді,згідно яких ризик небезпеки останнього для суспільства оцінюється як середній та ризик вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень оцінюється як середній. Разом з тим, з урахуванням обставин вчинення злочину та даних про особу обвинуваченого у сукупності, суд не погоджується з висновком представника персоналу органу пробації (який носить рекомендаційний характер) про те, що виправлення обвинуваченого можливе зі звільненням від покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2ст. 286 КК Україниу виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубі порушенняПравил дорожнього рухуз боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, а також вчинення останнім злочину в стані алкогольного спянінння, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 4862 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речовихдоказів судвирішує увідповідності звимогами ст.100КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 червня 2019 року обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків строком на 2 місяці, який на дату винесення вироку сплив.

Прокурор клопотань прообрання обвинуваченомудо набраннявироком законноїсили запобіжного заходуу видітримання підвартою незаявляв.Тому суд уважає за можливе, ураховуючи репутацію обвинуваченого, його процесуальну поведінку під час судового розгляду, обрати йому запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили у виді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, ураховуючи призначене покарання.

Потерпілою ОСОБА_6 до початку судового розгляду пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який в подальшому був уточнений. Потерпіла просить стягнути з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на свою користь спричинену матеріальну шкоду внаслідок втрати годувальника в результаті ДТП в сумі 134 028 грн. Просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь моральну шкоду, завдану внаслідок смерті сина в результаті ДТП в сумі 1 455 324 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що свою відповідальність ОСОБА_4 застрахував 27.06.2017 року в страховій компанії ПАТ «HACK « ОРАНТА» ( поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AM / 4087720). ОСОБА_9 є її рідним сином. Вона є непрацездатною особою (пенсіонерка), як непрацездатна особа перебувала на утриманні померлого і має право на страхове відшкодування в розмірі не менше 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі. Отже страхова компанія ПАТ «HACK «ОРАНТА» згідно ст. 1200 Цивільного кодексу України повинна відшкодувати їй шкоду заподіяну смертю сина - ОСОБА_9 у сумі 134 028 грн. ( 3723 грн. м.р.з.п. х на 36 м.з.п. = 134028 грн). Згідно п.27. 3 ст. 27 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат в місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Отже страхова компанія ПАТ «HACK «ОРАНТА» повинна відшкодувати потерпілій моральну шкоду заподіяну смертю сина ОСОБА_9 у сумі 44676 грн. Крім того, страхова компанія ПАТ «HACK «ОРАНТА» повинна відшкодувати їй затрати на поховання сина та облаштування місця поховання у сумі 7 896, 40 грн. 23 березня 2019 року вона подала цивільний позов до Пирятинського районного суду і страховою компанією ПАТ «HACK «ОРАНТА» їй було відшкодовано затрати на поховання сина та частково було відшкодовано моральну шкоду заподіяну смертю сина, а всього було відшкодовано кошти на загальну суму 51 345, 40 грн. Тому просить стягти на свою користь із ПАТ «HACK «ОРАНТА» спричинену їй вналідок втрати годувальника шкоду в розмірі 134028 грн.

Враховуючи, що страхова компанія відшкодувала завдану позивачці моральну шкоду внаслідок смерті сина в межах сум, встановлених законом, різницю суми шкоди, яку вона оцінила в сумі 1500 0000 грн, повинен відшкодувати їй відповідач ОСОБА_4 , тобто суму в розмірі 1455324 грн.

Представник цивільного відповідача ПАТ «HACK «ОРАНТА» у письмовому відзиві позовні вимогине визнавв повномуобсязі тавважає їхтакими,що непідлягають задоволеннюобґрунтовуючи тим, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» у даному випадку, не є завдавачем шкоди, а, «уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов язння бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов язку страхувальника, який завдав шкоди». Крім того, страхувальник ОСОБА_4 усупереч умов страхування не виконав обов`язку, покладеного на нього умовами страхування з надання письмового повідомлення страховику, з яким укладений договір страхування про настання страхового випадку (ДТП), чим завадив ПАТ «HACK «ОРАНТА». По-третє, відповідно до умов страхування страховик приймає відповідне рішення про страхове відшкодування (про виплату чи відмову у виплаті) та здійснює страхове відшкодування оціненої шкоди за заявою потерпілого (особи, що має право на таке відшкодування) про страхове відшкодування.

У подальшому, вже після отримання копії відзиву представника ПАТ «HACK «ОРАНТА», 07 травня 2019 року ОСОБА_6 звернулася до ПАТ «HACK «ОРАНТА» із заявою про страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю її сина ОСОБА_9 , до якої у подальшому вказаним страховиком були витребувані документи, необхідні для оцінки шкоди, а саме: підтверджуючи донесення витрат на поховання.

З розгляду заяви ОСОБА_6 від 07 травня 2019 року страховиком прийнято рішення про здійснення на користь ОСОБА_6 51357,40 гри. страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю її сина ОСОБА_9 , яка настала в результаті ДТП, що мало місце 26 березня 2018 року за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ-21099», д.р.н. НОМЕР_1 .

За розрахунком до вказаної загальної суми страхового відшкодування включено: 44 676,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до положень п. 27.3 ст. 27 Закону України № 1961-IV; 6 699,40 грн. у відшкодування витрат на поховання потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до положень п. 27.4 ст. 27 Закону України № 1961-IV.

Виплату страхового відшкодування у вищезазначеному розмірі здійснено на користь заявника ОСОБА_6 10 липня 2019 року. У подальшому страховиком було прийнято рішення про здійснення доплати страхового відшкодування у сумі 825 грн. понесених витрат з придбання речей ритуальної належності.

22 липня 2019 року ОСОБА_6 додатково подала до страховика окремі документи (без додаткової заяви) для розгляду питання про доплату страхового відшкодування, передбаченого положеннями п. 27.2 ст. 27 Закону України № 1961-IV (по втраті годувальника).

Заявник ОСОБА_6 є пенсіонеркою за віком. У той же час, з документів, наданих 22 липня 2019 року ОСОБА_6 не вбачається, що вказаний заявник (мати померлого ОСОБА_9 ) перебувала на утриманні свого померлого сина відповідно, а померлий не був її годувальником у розумінні положень ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Документом, який підтверджує перебування на утриманні, є, зокрема, довідка з Пенсійного фонду, яка підтверджує отримання пенсії по втраті годувальника, або, якщо особа отримує інший вид пенсії або соціальної виплати - довідка про її розмір. При цьому, що для визнання особи утриманцем частка доходу потерпілого, яка припадала на таку особу, має бути більшою від власних доходів отримувача допомоги.

Пенсія ОСОБА_6 по втраті годувальника ОСОБА_9 не призначалася. Навпаки, наданими документами доводиться, що заявник ОСОБА_6 не була на повному утриманні свого сина ОСОБА_9 та не одержувала від цього померлого допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Згідно довідки Гребінківського відділу обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18 липня 2019 року № 274 ОСОБА_6 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (Пирятинський район), як пенсіонер по втраті годувальника (померлого чоловіка) з 01 серпня 2016 року та отримує довічно пенсію за свого померлого чоловіка у щомісячному розмірі 7 933,24 грн. Водночас, довідкою ПП «ТРК «Пирятин» від 07 травня 2018 року № 27 доводиться, що доходи померлого ОСОБА_9 (його середньомісячний заробіток) за попередній (до настання ДТП) календарний рік складає 3 319,07 грн., який за своїм розміром є значно меншим ніж розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_6 , що, у свою чергу, виключає визнання ОСОБА_9 годувальником своєї матері - ОСОБА_6 .

Отже, ОСОБА_6 не має права на отримання страхового відшкодування, передбаченого положеннями п. 27.2 ст. 27 Закону України № 1961-IV, і саме тому у страховика (ПАТ «HACK «ОРАНТА») відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування заявнику ОСОБА_6 , передбаченого положеннями п. 27.2 ст. 27 Закону України № 1961-IV, про що було повідомлено письмово вказаного заявника.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо відшкодування потерпілій моральної шкоди, завданої їй внаслідок втрати сина, оскільки обвинувачений не вважає себе винуватим у настанні смерті ОСОБА_9 .

Представник цивільного відповідача ПАТ «HACK «ОРАНТА» у судове засідання не з`явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність з урахуванням заперечень, наданих відповідачем у письмовому відзиві та доданих до нього доказів.

При вирішенні питання цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідностатті 22 Цивільного кодексу (далі- ЦК) Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування.

Згідно приписів ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо близьких родичів.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Приписами ч. 2 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як передбачено п. 9постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач,характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Судприходить довисновку,що діямиобвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 булазавдана моральнашкода,яка полягаєу душевнихстражданнях,яких воназазнала взв`язкуіз загибеллю її сина, смертьякого позначиласяна їїпсихологічному тафізичному здоров`ї,позбавила спокоюта черезвтрату якогозруйнувалися всіплани намайбутнє, потерпілазалишилась самау похиломувіці,змінився звичайнийритм таспосіб їїжиття. Втрата сина є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивачки будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість.

Виходячи з викладеного, конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість стосунків позивача, що існували з потерпілим за його життя, з урахуванням доказів, наданих потерпілою на підтвердження її позовних вимог, враховує передусім вимоги розумності і справедливості і вважає, що з врахуванням зазначених обставин розмір заявленої заподіяної потерпілій моральної шкоди в сумі 1 500000 грн не є обґрунтованим, не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачці шкоди, а сума компенсації моральної шкоди повинна становити 500000 грн.

Крім того, суд зазначає, що виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну третьої особи внаслідок ДТП здійснюється відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно із ст.22ЗаконуУкраїни№1961-ІV«Прообов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами ст.23 Закону №1961-ІV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

На моментпригоди26.03.2018 цивільно-правовавідповідальність відповідача ОСОБА_4 була забезпеченаполісом страхової компанії ПАТ «HACK «ОРАНТА» обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AM / 4087720 від 26.07.2017 (а.с.144). Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 27.3 Закону №1961-ІV, страховик (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

ПАТ «HACK «ОРАНТА» 10.09.2019 добровільно провела виплату потерпілій ОСОБА_6 страхового відшкодування у сумі у сумі44676 грн. увідшкодування моральної шкоди,заподіяної смертю фізичноїособи -потерпілого ОСОБА_9 (а.с.193).

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, обсяг відповідальності відповідача ОСОБА_4 становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (500000 -44676), тому з нього підлягає стягнення сума у відшкодування завданої потерпілій моральної шкоди в розмірі 455324 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентнавиплата) виплачується, якщо смерть потерпілоговнаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортноїпригодитаєпрямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.Страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановленихстаттею 1200 Цивільного кодексуУкраїни,кожнійособі,якамаєправо на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячномурозмірі,встановленихзакономна день настання страхового випадку.

Відповідно дост.1200 ЦК Українив разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно. Ст. 1200 ЦК Українивстановлено, що особам, визначеним у пунктах 1 - 5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявникапостійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови увстановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ч. 1ст. 202 СК Україниповнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.

Вказана обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, предметом позову потерпілої ОСОБА_6 до ПАТ «HACK «ОРАНТА» є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, а тому доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й обставини, за яких особа перебувала на утриманні померлого та потребувала матеріальної допомоги.

Наданими суду документами встановлено, що заявник ОСОБА_6 не була на повному утриманні свого сина ОСОБА_9 та не одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Згідно довідки Гребінківського відділу обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18 липня 2019 року № 274 ОСОБА_6 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (Пирятинський район), як пенсіонер по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_20 з 01 серпня 2016 року та отримує довічно пенсію за свого померлого чоловіка у щомісячному розмірі 7 933,24 грн. Згідно довідки ПП «ТРК «Пирятин» від 07 травня 2018 року № 27 вбачається, що доходи померлого ОСОБА_9 (його середньомісячний заробіток) за попередній (до настання ДТП) календарний рік складає 3 319,07 грн., який за своїм розміром є значно меншим ніж розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_6 .

Отже, ОСОБА_6 не має права на отримання страхового відшкодування, передбаченого положеннями п. 27.2 ст. 27 Закону України № 1961-IV, тому в частині вимог потерпілої до ПАТ НАСК «Оранта» слід відмовити.

Відповідно до положень ст.ст.120,124 КПК Українивитрати на правову допомогу, тобто витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе потерпілий, цивільний позивач. І в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат ОСОБА_7 надавав правову допомогу потерпілій ОСОБА_6 ще на стадії досудового розслідування.

Так в матеріалах справи наявні докази про понесення потерпілою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником цивільного позивача у даному кримінальному провадженні - адвокатом ОСОБА_7 подано суду: договір № 140518 від 14.05.2018 про представництво інтересів потерпілого та цивільного позивача у кримінальному провадженні, ордер про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг адвокатом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; квитанції від 13.01.2021, відповідно до якої ОСОБА_6 сплатила адвокату гонорар в розмірі 13000 грн за договором про надання правничої допомоги від 01 серпня 2017 року № 01/08 (том 1 а.с. 21,22,23, том 3 а.с. 42-43). Зважаючи на викладене, виходячи із співмірності наданих послуг та виконання робіт представником потерпілої, суд вважає, що потерпілою доведено понесення нею витрат за надання правничої допомоги у розмірі 13000 грн, тому вказані кошти підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у повернення судових витрат.

Суд також вважає за необхідне згідно ч.4 ст.174 КПК України скасувати заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна: автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.04.2018.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 375 КПК України, суд,

у хв ал ив :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селаОрв`яницяДубровицького району Рівенської області, до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю.

Вирок в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконаннявідділенню поліції №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

Строк дії вироку в частині запобіжного заходу обраховувати з 04 лютого 2021 року.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 ( народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), витрати на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 2002 ( дві тисячі дві) грн, транспортно-трасологічної експертизи в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн, судової автотехнічної експертизи в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. та авто технічної експертизи сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн, а всього стягнути 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за №12018170000000226 від 27.03.2018, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення злочину задовольнити частково.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 , ( народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_6 , (народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційни номер НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 455324 ( чотириста п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн та 13000 (тринадцять тисяч) грн у відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

В частині позовних вимог ОСОБА_6 до ПАТ «HACK «ОРАНТА» про стягнення матеріальної шкоди внаслідок втрати годувальника в результаті ДТП відмовити.

Речові докази по справі: автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на території відділення поліції №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, уламок рамки номерного знаку, чохли із сидіння водія та пасажира, що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області повернути власнику ОСОБА_19 , частини пластикового браслета, червики чорного кольору, брюки з паском, сорочку, фуфайку, светер, що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику ОСОБА_4 , одяг ОСОБА_9 : куртку чоловічу чорного кольору, светр, сорочку та брюки джинсові , що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області повернути потерпілій ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 319 грн, ключі від автомобіля, технічний паспорт, посвідчення водія, мобільний телефон, які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_6 залишити їй як власнику, зіскоб волосся, змив речовини бурого кольору з гофри, змив речовини бурого кольору з капоту, змив з керма, змив з важеля КПП, контрольні змиви, що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Зняти арешт, накладений на автомобіль марки DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 ,що належитьна правівласності ОСОБА_19 , на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 10 квітня 2018 року.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий -

ОСОБА_1