Справа № 159/1227/20 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л. Провадження № 22-ц/802/74/21 Категорія: 39 Доповідач: Данилюк В. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Данилюк В.А.,
суддів Киці С.І., Шевчук Л.Я.,
секретаря Галицької І.П.,
з участю в режимі відеоконференції
представника відповідача Билень І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк (Далі - АТ ПУМБ ) про визнання договору поруки припиненим.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2008 між ним та ПАТ АТ Перший Український Міжнародний банк був укладений договір поруки № 1.08-42/пор.1, за умовами якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відповідати перед банком по боргових зобов`язаннях ТзОВ Технобудекспорт , які виникли з умов кредитного договору № 1.08-42 від 27.06.2008. Зокрема, позивач мав забезпечити виконання зобов`язання про повернення кредиту в сумі 83000 доларів США. Оскільки кредит не був повернутий, 07.11.2019 державний виконавець передав відповідачу майно, а саме: земельну ділянку площею 0.25 га., кадастровий номер 0722182800:02:002:0014, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку, земельну ділянку площею 2,0002 га., кадастровий номер 0725585600:04:001:0346, яка розташована на території Ружинської сільської ради Турійського району Волинської області. Відповідач вважає, що він протиправно позбавлений свого майна, оскільки відповідач не пред`явив йому вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором у передбачений термін. В зв`язку з цим вважає договір поруки припиненим, що позивач і просить визнати.
Рішенням Ковельського міськрайнного суду Волинської області від 19 жовтня 2020 року в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним з підстав неповного з`ясування обставин справи та порушенням норм процесуального права.
Відповідачем АТ ПУМБ було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою, надуманою та такою, що не підлягає задоволенню.
В даному судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду залишити без змін. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Так з матеріалів справи судом встановлено, що 27.06.2008 між позивачем та ПАТ АТ Перший Український Міжнародний банк укладено договір поруки № 1.08-42/пор.1, за умовами якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відповідати перед банком по борговим зобов`язанням ТзОВ Технобудекспорт , які виникли з умов кредитного договору № 1.08-42 від 27.06.2008. Зокрема, позивач мав забезпечити виконання зобов`язання про повернення кредиту в сумі 83000 доларів США. Кредит мав бути повернутий не пізніше 11.12.2009 року.
Відповідач скористався своїм передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України правом на дострокове повернення кредиту, оскільки боржник не виконував належно зобов`язання. У зв`язку з цим, строком повернення кредиту стало 02.05.2009.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.10.2009 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Перший Український міжнародний банк заборгованість за кредитним договором в сумі 70677,98 доларів США та судові витрати у справі. З копії даного рішення убачається, що до суду з вимогами до позивача про стягнення заборгованості відповідач звернувся 31.07.2009 року, тобто в межах шестимісячного строку після строку повернення кредиту.
Рішення суду набрало законної сили 25 жовтня 2009 року та звернуто до виконання. На виконання рішення суду були видані виконавчі листи, які пред`явлені до виконання.
Статтю 526 ЦК України передбачено, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг обов`язків боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
З огляду на зазначені нормативні положення, порука є строковим зобов`язанням і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1, 2 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 і ч. 2 ст. 252 ЦК України). Умова договору поруки про його дію до припинення всіх зобов`язань боржника за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 і ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягає застосуванню ч. 4 ст. 559 ЦК України. Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (постанова Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16).
Отже, АТ ПУМБ скориставшись правом на дострокове повернення кредиту, ще до закінчення договору поруки звернувся 31.07.2009 року до суду про солідарне стягнення заборгованості за договором поруки. В результаті виконання рішення суду Ковельським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було запропоновано АТ ПУМБ залишити за собою на третіх торгах земельну ділянку, площею 0.25 га, кадастровий номер: 0722182800:02:002:0014, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована: АДРЕСА_1 по вартості за ціною третіх електронних торгів 45675,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , майно передається стягувану за ціною електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Доводи позивача про незалучення виконавчої служби до справи з метою визначення суми боргу за даним кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина не є предметом спору. Аргументи позивача щодо розміру заборгованості можуть бути перевірені під час виконання рішення суду. При цьому позивач може скористатися своїм правом шляхом оскарження дій державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, не відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства та не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 4 лютого 2021 року.
Головуючий
Судді :
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2021 |
Оприлюднено | 05.02.2021 |
Номер документу | 94641292 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Данилюк В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні