Ухвала

від 02.02.2021 по справі 33/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.02.2021Справа № 33/3 Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу у справі

за позовом Національного банку України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтбудінвест"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"

про розірвання кредитного договору № 14/1-1-24 від 19.02.2008 року та стягнення 6 526 610,49 грн.

Представники сторін:

від позивача (заявника): Ніколенко О.В. - наказ №3196-к від 04.12.2020, положення про відділ правової та судової роботи з проблемними активами Юридичного департаменту Національного банку України від 01.10.2020, посвідчення №1299 від 18.12.2020;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

встановив:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтбудінвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" про розірвання кредитного договору №14/1-1-24 від 19.02.2008 року та стягнення 6 526 610,49 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року, позов задоволено повністю, з товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтбудінвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" на користь акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" солідарно стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 5 993 500,00 грн., прострочену заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 346 458,80 грн., нараховані проценти в розмірі 177 506,13 грн., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 9 145,56 грн., а також 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.07.2012 року, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року задоволено заяву акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" про поновлення строку встановленого для пред`явлення наказу до виконання від 16.07.2012 року. Відновлено пропущений строк для пред`явлення наказу господарського суду міста Києва від 16.07.2012 року про примусове виконання рішення по справі № 33/3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року задоволено заяву Національного банку України про заміну стягувача правонаступником у справі. Замінено стягувача у справі № 33/3 з Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (04050, м.Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А, ідентифікаційний код юридичної особи 19338316) на його правонаступника - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 00032106)

11.01.2021 року до канцелярії суду від Національного банку України надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 розгляд заяви Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу призначено на 02.02.2021.

В судове засідання відповідачі 1,2 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач (заявник) підтримав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу, просив суд задовольнити.

Дослідивши подану заяву та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заява Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Вимога Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу у справі обґрунтована тим, що, строк для пред`явлення до виконання наказу пропущено не з вини Національного банку України, а через обставини, що не залежали від його волі.

Відповідно до Додатку №1 від 01.11.2013 до Договору відступлення та акті приймання - передачі документів від 07.11.2013 інформація щодо передачі оригіналу виконавчого документа, а саме наказу Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 №33/3 відсутня. В документах кредитної справи №14/1-1-24, яка була передана Первісним кредитором наявна лише копія наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 №33/3.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску поважними. Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Тобто поновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Питання про поновлення строку може бути порушене лише після закінчення процесуального строку.

Принцип поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюється судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України

Згідно з ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, звертаючись із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник повинен навести обставини, які не залежали від нього та зумовили пропуск на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також надати докази на підтвердження цих обставин.

Враховуючи те, що стягувача у справі №33/3 замінено правонаступником на Національний банку України 02.06.2020 року, Національний банк України був позбавлений права пред`явлення наказу до виконання, передбаченим Законом України Про виконавче провадження , рішення у справі №33/3 фактично не виконане, строк для пред`явлення до виконання наказу пропущено не з вини Національного банку України, а через обставини, що не залежали від його волі, тому суд вважає вимогу Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги Національного банку України про видачу дублікату наказу.

З метою встановлення місцезнаходження виконавчого документа, Національний банк України неодноразово звертався з запитами про хід примусового виконання наказу про що свідчать заява про надання інформації №06-306/10099 від 06.06.2014 направлені до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній республіці Крим, запит про хід примусового виконання №63-00005/34087 від 14.07.2020 направлений до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), запит про хід примусового виконання №63-00005/34088 від 14.07.2020, направлений до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Запити Національного банку України залишені без розгляду. Будь - яка інформація, щодо перебування на примусовому виконанні Наказу від 16.07.2012, у Національного банку відсутня.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на даний час жодних виконавчих проваджень, за якими Боржниками є ТОВ Ялтбудінвест , ТОВ Інвестиційно -будівна корпорація Місто , а Стягувачем акціонерний банк Банк регіонального розвитку відсутні, на підставі чого можна зробити висновок, що виконавчий документ втрачено.

Оригінал Наказу, після укладення Договору відступлення, ліквідатором АБ Банк регіонального розвитку на адресу Національного банку не надсилався.

Враховуючи вищевикладене заявник вважає, що оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 втрачено.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, а також Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017 р., передбачено, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №5023/1702/12 від 23.05.2019 ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду

Відповідно до п. 35, 36 постанови Великої Палати Верховного Суду №2-836/11 від 21.08.2019 якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Отже, відсутні підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 22 серпня 2018 року у справі № 19/176.

Враховуючи викладене, а також те, що рішення у справі №33/3 станом на 02.02.2021 не виконано, наказ Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 втрачено, строк пред`явлення до виконання наказу судом поновлений, тому вимога Національного банку України видачу дублікату наказу у справі №33/3 підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. 234, 329, п.п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 16.07.2012 та видачу дублікату наказу від 16.07.2012 у справі №33/3 - задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.07.2012 у справі 33/3.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.07.2012 у справі 33/3.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

5. Повідомити учасників справи, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) та підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.М. Мудрий