Постанова

від 12.01.2021 по справі 01/1494(14-01/1494)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 01/1494(14-01/1494)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючого), Білоуса В.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Сотник А.С.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго ,

представник боржника - Ярошенко О.О., адвокат (ордер АА №1063104 від 24.11.2020), Овсієнко О.І. (довіреність № 972/09-03 від 04.02.2020),

кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК ,

представник кредитора - Карнаухова І.М., адвокат (довіреність від 04.02.2020),

кредитор - Державне підприємство Енергоринок ,

представник кредитора - Саква Д.Ю., адвокат (довіреність № 64 від 16.12.2020), Копильний Я.І., адвокат (довіреність № 69 від 16.12.2020),

арбітражний керуючий - Литвин Валентин Васильович - не з`явився,

за участю:

Фонд державного майна України - Марченко В.М. (довіреність № 210 від 19.11.2020),

Офіс Генерального Прокурора - Міхед О.В. (посвідчення № 055027 від 23.01.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013

у складі судді : Хабазня Ю.А.

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020

у складі колегії суддів : Остапенка О.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК

до Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК (далі - ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК , кредитор) порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго (далі - ПАТ Черкасиобленерго , боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

2. 16.07.2004 ДП Енергоринок до суду подана заява з грошовими вимогами до боржника - ПАТ Черкасиобленерго у сумі 283 172 939,92 грн.

3. Ухвалою місцевого господарського суду від 13.09.2004, за результатами попереднього засідання, визнано вимоги кредиторів: ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК на суму 37 496 559, 08грн.; ТОВ Транснова на суму 17 844 920, 00грн.; МПП Рапід на суму 150 466, 00грн.

4. Ухвалою суду від 13.09.2004 розгляд грошових вимог Державного підприємства Енергоринок (далі - ДП Енергоринок ) та Закритого акціонерного товариства Черкасизалізобетон (далі - ЗАТ Черкасизалізобетон ) зупинено.

5. 11.02.2011 ДП Енергоринок подано суду заяву про уточнення грошових вимог до боржника, в якій останній просить визнати його кредитором та включити до реєстру вимог кредиторів на суму 127 954 838,19 грн. з яких: 100 670 443,12 грн. залишку боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123; 17 965 299,54 грн. за договором постачання електричної енергії від 23.05.2002 №1071/01 за період з вересня 2002 по січень 2004; 9 319 095,53 грн. за Договором реструктуризації боргу від 31.12.2002 №21/268, який виник протягом 1999 на підставі договору від 17.08.1999 №60/01-ЕР.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

6 . Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 визнано ДП Енергоринок конкурсним кредитором боржника на суму 114 181 825, 99 грн., у визнанні решті вимог відмовлено;

припинено розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором Закритого акціонерного товариства Черкасизалізобетон повністю, на суму 406 663,00 грн.

7. Ухвала суду першої інстанції, в частині грошових вимог ДП Енергоринок мотивована наступним:

- 100 670 443,12 грн. - стягнено за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123; частина суми основного боргу була погашена; решта сум (10 498 941,48 грн. збитків від інфляції, 9 637 602,81 грн. 3 % річних, 1000 грн. пені, 1700 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не погашалась, тому визнані судом;

- 8 696 410,82 грн. - основного боргу за договором від 23.05.2002 №1071/01 підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за листопад і грудень 2002 року та за січень 2003 року;

- 3 664 781,18 грн. інфляційних та 1 150 190,87 грн. 3% річних за період з 15.10.2002 по 13.05.2004 за договором від 23.05.2002 №1071/01 - підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за період з вересня 2002 року по січень 2004 на суми більші від зазначених в актах звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2004 та на 01.04.2004 (і відповідно - в розрахунку вимог) та наданими суду розрахунками цих вимог, які є вірними;

- у визнанні вимог ДП Енергоринок на суму пені у розмірі 2 185 576,85 грн. відмовлено, оскільки її нарахування не відповідає п.5.17 і п.5.4 Договору від 23.05.2002 №1071/01, згідно з якими установлено граничний термін нарахування пені лише до 14 числа місяця наступного за розрахунковим - тобто пеню нараховано за період більший від того, на який заявник має право;

- у визнанні вимог ДП Енергоринок на суму 2 268 339,82 грн. штрафу у розмірі 7%, розрахованого заявником від суми боргу у розмірі 32 404 855,12 грн. на підставі ст.231 Господарського кодексу України - відмовлено, оскільки такий борг виник до введення в дію Господарського кодексу України і на підставі правовідносин, які склалися до введення в дію Господарського кодексу України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 Апеляційну скаргу ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 в частині визнання ДП Енергоринок конкурсним кредитором на суму 114 179 007,99 грн. залишено без змін.

9 . Суд апеляційної інстанції, переглянувши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у межах, встановлених статтею 269 ГПК України, погодився з рішенням та висновками місцевого господарського суду та встановив наступне:

9.1. 17.08.1999 між ДП Національна енергетична компанія Укренерго та ВАТ Черкасиобленерго укладено Договір №60/01-ЕР предметом якого є купівля-продаж електричної енергії, за яким грошові вимоги складають 178 364 331,61 грн., в т.ч.:

- 124 402 215,06 грн. - сума основного боргу;

- 17 777 367,93 грн. - пеня;

- 16 564 696,28 грн. - інфляційні нарахування;

- 10 308 132,57 грн. - 3 % річних;

- 9 311 919,77 грн. - штраф.

9.2. 23.05.2002 між ДП Енергоринок та ВАТ Черкасиобленерго укладено Договір №1071/01, предметом якого також є купівля-продаж електроенергії. Грошові вимоги за даним договором в заяві від 16.07.2004 визначені в розмірі 43 607 292,44 грн., в т.ч.:

- 32 404 855,12 грн. - сума основного боргу;

- 4 119 125,41 грн. - пеня;

- 3 664 781,18 грн. - інфляційні нарахування;

- 1 150 190,87 грн. - 3 % річних;

- 2 268 339,86 грн. - штраф.

9.3. 31.12.2002 між ДП Енергоринок та ВАТ Черкасиобленерго укладено Договір №21/268 про реструктуризацію заборгованості, що виникла в результаті продажу ДП Енергоринок боржнику електричної енергії за Договором від 17.08.1999 №60/01-ЕР протягом 1999, яка станом на 31.12.2002 складала суму у розмірі 60 181 759,76 грн.

Грошові вимоги за цим договором в заяві від 16.07.2004 визначені в розмірі 61 201 315,87 грн., в т.ч.:

- 51 882 220,34 грн. - сума основного боргу;

- 1 333 366,43 грн. - пеня;

- 3 334 003,02 грн. - інфляційні нарахування;

- 1 019 550,66 грн. - 3 % річних;

- 3 632 175,42 грн. - штраф.

9.4. Згідно доповнення до заяви про грошові вимоги до боржника від 03.09.2004 №01/10-2401, у зв`язку з тим, що за наслідками апеляційного провадження Київським апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 12.08.2004, згідно якої визнано безспірні грошові вимоги ДП Енергоринок , сума грошових вимог збільшена до 288 659 189,36 грн., а саме:

1. Безспірні грошові вимоги ДП Енергоринок визнанні судовим рішенням по договору №60/01-ЕР в загальній сумі 153 975 760,50 грн., в т.ч.:

- 124 402 215,06 грн. - основного боргу з урахуванням часткової сплати боргу ВАТ Черкасиобленерго станом на 01.06.2004;

- 9 437 001,15 грн. - пеня за період з 01.05.2003 по 01.11.2003;

- 9 637 602,81 грн. - 3% річних за період з 15.12.2000 по 01.11.2003;

- 10 498 941,48 грн. - інфляційні нарахування за період з 01.11.2000 по 01.11.2003.

2. Інші грошові вимоги ДП Енергоринок за договором № 1071/01 та договором №21/268 в загальній сумі 134 683 428,86 грн., в т.ч.:

- 84 287 075,46 грн. - основний борг;

- 14 875 468,28 грн. - пеня;

- 4 188 950,77 грн. - 3% річних;

- 16 119 502,30 грн. - інфляційні нарахування;

- 15 212 432,05 грн. - штраф.

9.5. ДП Енергоринок звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про уточнення грошових вимог до боржника від 11.02.2011 №07/71-1235, в якій просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів у справі №14-01/1494 грошові вимоги ДП Енергоринок до ВАТ Черкасиобленерго у розмірі 127 954 838,19 грн., які складаються з вимог:

1. За рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/132 в загальній сумі 100 670 443,12 грн., в т.ч.:

- 80 531 080,83 грн. - основний борг;

- 10 498 941,48 грн. - інфляційні нарахування;

- 9 637 602,81 грн. - 3% річних;

- 1 000 грн. - пеня;

- 1 700 грн. - державне мито;

- 118 грн. - сума інформаційно-технічного забезпечення;

2. За договором №1071/01 в загальній сумі 17 965 299,54 грн., в т.ч.:

- 8 696 410,82 грн. - основний борг;

- 3 664 781,18 грн. - інфляційні нарахування;

- 1 150 190,87 грн. - 3% річних;

- 2 185 576,85 грн. - пеня;

- 2 268 339,82 грн. - штраф;

3. За договором №21/268 в загальній сумі 9 319 095,53 грн., в т.ч.:

- 3 334 003,02 грн. - інфляційні нарахування;

- 1 019 550,66 грн. - 3% річних;

- 1 333 366,43 грн. - пеня;

- 3 632 175,42 - штраф.

10. За результатами дослідження заявлених вимог, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновків:

10.1. судом першої інстанції правомірно визнано вимоги на суму 100 670 443,12 грн. залишку боргу стягнутого за рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123. Решта сум (10 498 941,48 грн. збитків від інфляції, 9 637 602,81 грн. 3% річних, 1 000 грн. пені, 1 700 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не погашалась, тому правомірно визнані судом.

10.2. Сума 8 696 410,82 грн. основного боргу за Договором від 23.05.2002 №1071/01 підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за листопад і грудень 2002 та за січень 2003, відтак правомірно визнана судом.

10.3. Вимоги ДП Енергоринок на суму 3 664 781,18 грн. інфляційних та 1 150 190,87 грн. 3% річних за період з 15.10.2002 по 13.05.2004 за договором від 23.05.2002 №1071/01, визнані судом обґрунтовано, оскільки підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за період з вересня 2002 по січень 2004 на суми більші від зазначених в актах звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2004 та на 01.04.2004 (і відповідно - в розрахунку вимог) та наданими суду розрахунками цих вимог, які є вірними.

10.4. Правомірно відмовлено судом у визнанні вимог ДП Енергоринок на суму пені у розмірі 2 185 576,85 грн., оскільки її нарахування не відповідає п.5.17 і п.5.4 Договору від 23.05.2002 №1071/01, згідно з якими установлено граничний термін нарахування пені лише до 14 числа місяця наступного за розрахунковим - тобто пеню нараховано за період більший від того, на який заявник має право.

10.5. Правомірно відмовлено у визнанні вимог ДП Енергоринок на суму 2 268 339,82 грн. штрафу у розмірі 7%, розрахованого заявником від суми боргу у розмірі 32 404 855,12 грн. на підставі статті 231 ГК України, оскільки зазначений борг виник до введення в дію Господарського кодексу України і на підставі правовідносин, які склалися до введення в дію Господарського кодексу України.

10.6. Правомірно відмовлено у визнанні вимог ДП Енергоринок на загальну суму 9 319 095,53 грн. щодо інфляційних, 3% річних, пені та штрафу нарахованих за договором реструктуризації боргу від 31.12.2002 №21/268 на вже сплачену суму боргу, оскільки суду не надано доказів виникнення суми боргу у розмірі 60 181 759,76 грн., яка є предметом договору і виникла протягом 1999, а також доказів існування саме суми боргу у розмірі 51 882 220,34 грн., на яку здійснені нарахування інфляційних, 3% річних, пені та штрафу.

11. Поміж іншим, суд прийняв до уваги висновки експерта № 1 від 17.03.2020 та № 57-20 від 10.06.2020, подані Державним підприємством Енергоринок та боржником на підтвердження правової позиції щодо обґрунтованості заявлених вимог, оскільки вважав, що такі висновки безпосередньо впливають на встановлення об`єктивної істини у справі та на предмет доказування. Суд дійшов висновку про поважність причин неподання таких висновків до суду першої інстанції та визнав експертні висновки належними та допустимими доказами у справі, які узгоджуються з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

12. Щодо висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 06.04.2017 №1231/1232/6633/17-45, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 у цій справі, суд апеляційної інстанції вказав на те, що наведена судово-економічна експертиза є неналежним та недопустимим доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить протилежні висновки, які викладені у висновках експертів № 1 від 17.03.2020 та № 57-20 від 10.06.2020, та не узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності. При цьому, суд взяв до уваги рецензію від 20.05.2020 на дану експертизу та врахував факт припинення апеляційного провадження, під час якого було призначено вказану судову експертизу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у цій справі ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК , в особі ліквідатора звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою направити справу № 14-01/1494 на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду вимог ДП Енергоринок .

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 01/1494 (14-01/1494) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоуса В.В., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2020.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 01/1494 (14-01/1494) Господарського суду Черкаської області за касаційною скаргою ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020; повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 27.10.2020 о 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

16. 12.10.2020 до Верховного Суду від Черкаської обласної прокуратури надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів касаційної скарги ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК .

17. 15.10.2020 до Суду надійшов Відзив Фонду державного майна України на касаційну скаргу ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

18. 19.10.2020 від ДП Енергоринок надійшов Відзив, в якому кредитор проти вимог касаційної скарги ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК заперечив з підстав їх необґрунтованості.

19. 21.10.2020 до Верховного Суду від ПАТ Черкасиобленерго надійшов Відзив на касаційну скаргу ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

20. 27.10.2020 в судовому засіданні Верховного Суду оголошено перерву до 24.11.2020 о 12:00, про що повідомлено учасників судового процесу під розписку (наявна в матеріалах справи).

21. 17.11.2020 до Верховного Суду від ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК надійшли Доповнення до касаційної скарги.

22. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 01/1494 (14-01/1494) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020.

23. Ухвалою Суду від 24.11.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі № 01/1494 (14-01/1494), судове засідання призначено на 12.01.2021 о 12:00, про що повідомлено учасників судового процесу.

24. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 01/1494 (14-01/1494) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

25. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (12.01.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 12.01.2021.

26. Представник ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК , яка була присутня в судовому засіданні 12.01.2021, по суті заявленої касаційної скарги пояснень не надала, просила Суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибуття до судового засідання повноважного представника скаржника - Гонтаря О.М. та для надання можливості новому представнику скаржника ознайомитися з матеріалами справи та надати відповідні пояснення.

27. Представники учасників у справі, що були присутні в нинішньому судовому засіданні, проти заявленого клопотання заперечили з підстав його необґрунтованості та недоведеності обставин, які представник скаржника визначив як підставу відкладення.

28. Повноважні представники ПАТ Черкасиобленерго , ДП Енергоринок , Фонду державного майна України та прокурор Офісу Генерального Прокурора в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав наведених у відзивах поданих під час касаційного провадження. Просили ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 (в оскарженій частині) у справі № 01/1494 (14-01/1494) залишити без змін.

29. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

30. Представником ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК в судовому засіданні 12.01.2021 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання представниця послалася на неможливість прибуття в призначене судове засідання повноважного представника скаржника, що здійснює правовий супровід даної справи з певних обставин. Новому представнику скаржника, для ефективного здійснення правового захисту прав та законних інтересів ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК , необхідно деякий час для ознайомлення з матеріалами справи та вивчення спірних питань.

31. Заслухавши пояснення представників сторін (учасників справи) з приводу заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК , з огляду на наступне:

31.1. Касаційне провадження за скаргою ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК відкрито 29.09.2020, за час касаційного провадження відбулося три судових засідання (про дату та час сторони повідомлені належним чином) та представникам сторін (учасників справи) було надано повну можливість для надання відзивів, пояснень та вчинення дій процесуального характеру (зокрема, ознайомлення з матеріалами справи);

31.2. Представник ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК скористався наданим процесуальним законом правом: ознайомився з матеріалами справи та подав до суду Доповнення до касаційної скарги.

31.3. Доказів у підтвердження заявлених представником ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК обставин, що перешкоджають наданню ефективного захисту прав та інтересів скаржника, Суду не надано. Карнаухова І.М., відповідно до Довіреності поданої до суду, є представником ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК з 04.02.2019.

32. За висновком Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, визначені у частині 2 статті 202 ГПК України, оскільки скаржник, як сторона у цій справі, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань суду касаційної інстанції, участь учасників справи в судовому засіданні судом касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, представники скаржника, зокрема Гонтарь О.М., приймали участь у судових засіданнях, надавали відповідні пояснення, зокрема, Доповнення до касаційної скарги, відтак вказані представником ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК в обґрунтування відкладення розгляду справи доводи є безпідставними та відхиляються судом касаційної інстанції.

33. Матеріали справи містять достатній обсяг відомостей для розгляду касаційної скарги.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

34. Доводи скаржника

(ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК )

В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на те, що:

- суд першої інстанції, при прийнятті ухвали від 07.02.2013, не дослідив питання заявлених ДП Енергоринок вимог, пославшись на прерогативу формування предмету та підстав позову позивачем та на те, що заявлені ДП Енергоринок вимоги боржником не оспорювалися; помилково визнав ДП Енергоринок конкурсним кредитором без проведення відповідних змін ухвали попереднього засідання від 13.09.2004;

- суд апеляційної інстанції не дослідив наявний матеріалах справи доказ (неправомірно визнавши його недопустимим та неналежним), яким спростовується обґрунтованість заявлених ДП Енергоринок вимог у сумі 114 181 825,99 грн.; в порушення статей 267, 269 ГПК України прийняв рішення (постанову) на підставі недопустимих доказів (експертних висновків наданих ДП Енергоринок та боржником в ході апеляційного провадження), наданих з порушенням строку, способу та порядку подання таких доказів.

У Доповненнях до касаційної скарги скаржник також вказує на порушення судом першої інстанції статей 43, 84 ГПК України (в редакції станом на 15.12.2017) щодо повного та всебічного розгляду грошових вимог ДП Енергоринок .

35. Доводи прокуратури

Черкаська обласна прокуратура у Відзиві на касаційну скаргу та прокурор відділу Офісу Генерального Прокурора доводять, що Господарським судом Черкаської області вірно застосовано норми матеріального і процесуального права та відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2005 розглянуто вимоги ЗАТ Черкасизалізобетон і ДП Енергоринок та прийнято відповідне рішення. Вищий господарський суд України у постанові від 10.10.2017 підтвердив безпідставність звернення ТОВ Черкасизалізобетон з апеля2ційною скаргою у справі, а отже і незаконність всіх процесуальних дій, що були вжиті в межах такої скарги, в тому числі призначення судової експертизи грошових вимог ДП Енергоринок .

36. Доводи Фонду державного майна України

ФДМ України доводить, що ухвала господарського суду Черкаської області від 07.02.2013, у розумінні статті 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , відповідає необхідним вимогам та є ухвалою попереднього засідання.

37. Доводи кредитора (ДП Енергоринок )

Кредитор доводить:

37.1. експертиза КНДІСЕ була призначена (ухвала від 23.02.2016) та проведена на стадії апеляційного оскарження, її висновки ніколи не були предметом дослідження суду першої інстанції; ДП Енергоринок не мало жодної процесуальної можливості спростувати висновок КНДІСЕ;

37.2. висновок експертизи, що був залучений ДП Енергоринок до справи, жодним чином не порушував принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не створював будь-кому більш сприятливих умов, а навпаки усував грубі недоліки допущені експертами КНДІСЕ, що сприяло об`єктивності та всебічності у вирішенні спору;

37.3. експертний висновок , що надійшов до суду за підписами експертів КНДІСЕ Грененко І.М., Маркіної О.О. , Борщевської Ю.Г. є неналежним та недопустимим доказом в розумінні ГПК України, тому правомірно був визнаний недопустимим ПАГС;

37.4. як методологічні порушення порядку проведення експертизи, призначеної апеляційним судом (ухвала від 23.02.2016), так і процесуальні порушення, унеможливлюють оцінювання висновків експертизи КНДІСЕ як допустимого доказу у справі, в тому числі, через застосування доктрини плодів отруєних дерев ;

37.5. судом першої інстанції у повній відповідності до вказівок вищих судових інстанцій, в єдиний можливий спосіб, з урахуванням відповідних обставин блокування розгляду грошових вимог ДП Енергоринок та частини 2 статті 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , остаточно визначився із виключним переліком кредиторів Боржника .

Доводи боржника (ПАТ Черкасиобленерго )

38. Боржник доводить, що рецензія на висновок експертизи проведеної КНДІСЕ за ухвалою апеляційного господарського суду від 23.02.2016 та окремий експертний висновок, що подані ПАТ Черкасиобленерго є засобом реалізації власних процесуальних прав щодо дослідження та подання доказів , наведення своїх доводів та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

39. 08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

За правилом пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

40. Враховуючи дату подачі касаційної скарги у цій справі, розгляд здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX.

41. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (у визначеній редакції), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

42. Враховуючи наведені норми процесуального права, суть касаційної скарги, об`єктом цього касаційного провадження є грошові вимоги ДП Енергоринок .

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

43. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

44. Заява ДП Енергоринок з грошовими вимогами була подана до Господарського суду Черкаської області 16.07.2004, уточнення до неї подані кредитором 11.02.2011. Ухвала Господарського суду Черкаської області прийнята за результатами розгляду цих кредиторських вимог 07.02.2013, до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, враховуючи приписи статей 269, 300 ГПК України, як перегляд справи в апеляційному порядку, так і в касаційному відбувається з урахуванням положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

45. Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство (чинного на час звернення у цій справі із заявами із кредиторськими вимогами до Боржника та на час їх розгляду судом першої інстанції):

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях;

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

46. Порядок звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом цих заяв регламентовані, зокрема нормами статей 23, 24, 25 Закону про банкрутство.

46.1. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої, восьмої статті 23 Закону про банкрутство:

конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;

до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів;

вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

46.2. Приписами частини першої статті 24 цього закону передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.

46.3. Згідно з частиною другою статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

47. За змістом наведених норм Закону про банкрутство у сукупності з положеннями процесуального закону: щодо диспозитивності у господарському процесі, щодо прав та обов`язків кредитора як сторони у справі про банкрутство, щодо порядку доведення стороною даних, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, щодо порядку надання доказів у справі; а також звертаючись до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово та послідовно викладалась стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та стосовно ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, Суд дійшов таких висновків:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

- проте, обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- відтак, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі№ 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17);

- ухвала, прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів; для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня) (постанови: від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17);

- метою апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно (постанова від 25.06.2019 у справі № 922/116/18).

48. Предметом розгляду у цьому судовому провадженні є грошові вимоги ДП Енергоринок , що ґрунтуються на договорах купівлі-продажу електричної енергії та судовому рішенні. У підтвердження заявлених грошових вимог кредитором були подані відповідні документи, зокрема, копії відповідних договорів (з додатками та доповненнями), копії актів купівлі-продажу електроенергії, довідки, розрахунки, акти звірки розрахунків, інше.

49. В розумінні положень норм ГПК України подані ДП Енергоринок документи є доказами, на підставі яких суди встановлюють обставини, що входять до предмета доказування у справі. В цій частині, слід ще раз наголосити на тому, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

50. Суд вважає за необхідне зазначити, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Саме на цьому принципі акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 814/803/17.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

51. Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

52. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

53. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

54. Правового висновку про обґрунтованість відмови судів першої та апеляційної інстанцій у визнанні грошових вимог кредитора-заявника внаслідок неподання таким кредитором належних та достатніх документальних доказів у справу про банкрутство при поданні заяви конкурсним кредитором суди дійшли у справах №910/21939/15 (постанова Верховного Суду 23.04.2019) та №904/2104/19 (постанова Верховного Суду 28.07.2020, зокрема, щодо розгляду грошових вимог ПАТ Алчевський коксохімічний завод ). Така практика є сталою судовою практикою як при застосуванні статті 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , так при застосуванні статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

55. Господарський суд Черкаської області, дослідивши подані ДП Енергоринок у підтвердження заявлених грошових вимог документи, дійшов висновку про визнання ДП Енергоринок конкурсним кредитором боржника на суму 114 181 825,99 грн. (пункти 6, 7 цієї ухвали).

56. Відповідно до частини 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Положеннями частини 5 статті 269 ГПК України встановлено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Метою апеляційного суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно, в межах вимог та з підстав, що були предметом розгляду у суді першої інстанції.

57. Як вбачається з тексту постанови від 20.08.2020 (арк. постанови 8-13), суд апеляційної інстанції, на підставі матеріалів справи та дослідивши докази, розглянув справу по суті повторно (в частині грошових вимог ДП Енергоринок ) та на підставі встановлених обставин (пункти 9-10 цієї Постанови), дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

58. Апеляційним господарським судом прийнято до розгляду висновки експерта №1 від 17.03.2020 та № 57-20 від 10.06.2020, подані ДП Енергоринок та ВАТ Черкасиобленерго , а також під час апеляційного провадження надано оцінку висновку експертів за результатами провадження комісійної судово-економічної експертизи від 06.04.2017 № 1231/1232/6633/17-45 та враховано рецензію на такий висновок від 20.05.2020, виконану судовим експертом Педь І.В.

59. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

59.1. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста , який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.

Отже, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі №911/2498/18.

59.2. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (експерта).

Такого висновку дійшов касаційний суд у постанові 28.07.2020 у справі №904/2104/19.

59.3. Враховуючи наведене вище у цій постанові (пункти 50-54), а також сталу судову практику щодо розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів, колегія суддів вважає, що прийняття та розгляд додаткових доказів у підтвердження обґрунтованості грошових вимог конкурсних кредиторів (зокрема і в порядку, встановленому ст. ст. 101, 269 ГПК України) має бути здійснено з дотримання принципу диспозитивності.

60. Згідно частини третьої статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

61. Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

62. Судом апеляційної інстанції не наведено у тексті постанови від 20.08.2020 обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов`язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів (висновки експерта №1 від 17.03.2020 та № 57-20 від 10.06.2020, висновок експертів за результатами провадження комісійної судово-економічної експертизи від 06.04.2017 №1231/1232/6633/17-45, рецензія на висновок від 20.05.2020), які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції.

63. Крім того, на переконання колегії суддів, прийняття та дослідження в якості доказів означених вище висновків/рецензії експертів судом апеляційної інстанції у справі про банкрутство під час розгляду грошових вимог конкурсного кредитора (ДП Енергоринок ) порушує принцип диспозитивності.

64. Проте, оскільки висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності визнання грошових вимог ДП Енергоринок в сумі 114 181 825,99 грн. здійснений на підставі дослідження доказів, що були предметом дослідження суду першої інстанції (арк. тексту постанови 8-13), та з яким погоджується суд касаційної інстанції, означені недоліки (пункти 59-63 цієї Постанови) не призвели до прийняття по суті невірного рішення.

65. Правові позиції стосовно питань щодо погашення грошових вимог в процедурі розпорядження майном боржника, а також щодо формування, уточнення реєстру вимог кредиторів вже були викладені Верховним Судом під час касаційного перегляду цієї справи, зокрема у постанові від 21.08.2018.

Щодо доводів касаційної скарги

66. Доводи скаржника - ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК (пункт 30 цієї Постанови) не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, в частині рішень щодо грошових вимог ДП Енергоринок та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

69. Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

70. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі № 01/1494 (14-01/1494) без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

71. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК та залишенням без змін оскаржених ухвали суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 (у частині розгляду грошових вимог ДП Енергоринок ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі № 01/1494 (14-01/1494) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік