Ухвала

від 04.02.2021 по справі 914/2756/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 914/2756/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 1 4.12.2020 (колегія суддів: Желік М. Б., Орищин Г. В., Мирутенко О. Л.) і рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 (суддя Козак І.Б.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Львівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 Львівська міська рада звернулася із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 (повний текст якої підписаний 28.12.2020) і рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 яка підписана представником скаржника за довіреністю І. Кузь, без врахування положень Конституції України щодо представництва органів місцевого самоврядування та змін процесуального законодавства щодо самопредставництва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.

Колегія суддів ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що з 05.02.2018 в Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також зважаючи на право суду касаційної інстанції на витребування справ у паперовій формі із судів нижчих інстанцій в силу частини першої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом частини третьої статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За вимогами частини четвертої статті 131 2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Водночас, Суд звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 №390-IX.

Згідно з частиною четвертою статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

У порядку самопредставництва орган державної влади відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини четвертої статті 56 вказаного Кодексу.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади як в порядку самопредставництва - керівником, так і іншими особами як представниками такого органу, що узгоджується з наведеними вище положеннями Конституції України.

Однак, до матеріалів касаційної скарги не долучені до касаційної скарги жодних доказів самопредставництва І. Кузь від імені від імені органу місцевого самоврядування.

Перевіривши у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості щодо осіб, які мають повноваження представництва Львівської міської ради, суд не встановив наявності у І. Кузь повноважень бути представником у судах в порядку самопредставництва. Керівник - Садовий Андрій Іванович (04.12.2020 - керівник).

Разом з тим, за змістом частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при цьому слід зауважити, що до останніх (законних представників) особа, яка підписала касаційну скаргу подану від імені Львівської міської ради, в силу положень статті 57 вказаного Кодексу, не відноситься.

Згідно з частиною четвертою статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, з 01.01.2020 представником органу місцевого самоврядування, який діє на підставі довіреності може бути виключно адвокат.

Як уже зазначалось, касаційну скаргу подану від імені Львівської міської ради підписано І. Кузь, представником за довіреністю від 22.07.2020 № 2901-вих-55665, проте, до касаційної скарги зазначена довіреність надана не була.

При цьому підписання та подання касаційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Таким чином, до матеріалів касаційної скарги не додано будь - яких доказів на підтвердження права підпису І. Кузь відповідної касаційної скарги.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу Львівської міської ради не може бути прийнято до розгляду, тому скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

Крім цього, Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що матеріали касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору.

За змістом частини сьомої статті 292 ГПК України, касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 56, 58, 60, 169, 170, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 і рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі № 914/2756/19 повернути.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявник, копію ухвали - іншим учасникам справи.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Є. В. Краснов

Суддя: Г. М. Мачульський

Суддя: В. Ю. Уркевич