Рішення

від 01.02.2021 по справі 426/5437/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/5437/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 лютого 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

У складі: головуючого судді Половинки В.О.

за участю секретаря судового засідання Концур А.І.

представника позивача Лісечко О.С.

представника відповідача Волкова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове заяву цивільну справу за позовом Селянського (фермерське) господарства Слобожанське до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

встановив:

Позивач Селянське (фермерське) господарство Слобожанське звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог вказав, що засновником та власником СФГ Слобожанське був ОСОБА_3 . Питання фінансової та господарської діяльності, представництво господарства в фінансових установах з правом підпису в банку, належало до його виключних повноважень. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті на підтвердження та на виконання умов укладеного СФГ Слобожанське з представником ОСОБА_2 усного безоплатного договору доручення, відповідно до ст. 244 ЦК України, господарством ОСОБА_2 було видано нотаріально посвідчену письмову довіреність від 10.11.2016 року, зареєстровану в реєстрі за № 485, з правом представляти інтереси господарства, в тому числі, у банківських установах. Згідно тексту довіреності, з метою виконання наданих цією довіреністю повноважень від імені Господарства, представник ОСОБА_2 був уповноважений, зокрема, одержувати кошти (надходження) з відкритих банківських рахунків СФГ Слобожанське . Строк дії довіреності до 10.11.2017 року. Після проведення керівництвом позивача внутрішнього документального аналізу фінансово-господарської діяльності СФГ Слобожанське за період з січня 2016 року по червень 2017 року було встановлено, що на виконання умов укладеного договору між СФГ Слобожанське та ОСОБА_2 усного безоплатного доручення, в підтвердження укладання якого ОСОБА_2 було видано довіреність від 10.11..2016 року, згідно корінцю грошового чеку по зняттю готівки АЗ № 1648295 від 07.06.2017 року та корінцю грошового чеку по зняттю готівки АЗ № 1648295 від 07.06.2017 року з поточного банківського рахунку СФГ Слобожанське 07.06.2017 ОСОБА_2 були зняті готівкою кошти в сумі 70000 грн. Згідно корінцю чеку його заповнено та підписано ОСОБА_2 . Вказані кошти у сумі 70000 грн. отримано ОСОБА_2 , але позивачу в повному обсязі ці кошти не повернуті, лише до каси господарства повернуто було 7893 грн. З урахування викладеного, вважають, що порушені майнові права позивача СФГ Слобожанське підлягають поновленню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 отриманих на підставі договору доручення та довіреності від 10.11.2016 року і неповернутих грошових коштів. Просять суд стягнути з ОСОБА_2 на користь СФГ Слобожанське грошові кошти в загальній сумі 62107 гривень.

02 липня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Волков М.М. не визнають позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного. Як вказано у відзиву, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 було отримано грошові кошти позивача, та як на підтвердження отримання вказаних коштів позивач посилається на корінці грошових чеків по зняттю готівки та банківські виписки про обіг коштів на поточному банківському рахунку. З матеріалів справи вбачається, що корінці чеків не містять всіх необхідних реквізитів, обов`язкових для заповнення, а саме: відсутня дата одержання чека та підпис особи отримувача в графі чек одержав . Таким чином, в корінцях чеків відсутні дата та підпис ОСОБА_2 про одержання чеків, та зазначені документи, на думку відповідача, є недопустимим доказом обставин зняття грошових коштів саме ОСОБА_2 . Посилання позивача на те, що згідно корінців чеків, їх заповнено та підписано ОСОБА_2 , не відповідають дійсності. Оскільки відповідач грошові чеки на зняття грошових коштів з рахунку господарства ніколи не заповняв, підписи на корінцях грошових чеків лише схожі на підпис ОСОБА_2 . Також, посилання позивача на те, що грошові кошти, що були отримані ОСОБА_2 до каси СФГ Слобожанське ним не внесені, не заслуговує на увагу. Так, у рішенні Сватівського районного суду Луганської області по справі № 426/15252/18 зазначено, що допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_4 , яка є власником СФГ Слобожанське , пояснила, що каси та касира у господарстві не було, був тільки бухгалтер, тому суд прийшов до висновку, що здача грошей до каси та касиру підприємства були об`єктивно неможливими. У нотаріально посвідченій довіреності від 10 листопада 2016 року № 485 відсутня вказівка у який спосіб ОСОБА_2 повинен передати отримані кошти з відкритих банківських рахунків господарства. Також позивач не надав суду доказів внесення ОСОБА_2 до каси господарства саме 7893 грн., а не будь якої іншої суми.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Лісечко О.С. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі та суду пояснив, що 10 листопада 2016 року СФГ Слобожанське в особі ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 було надано довіреність представляти інтереси Господарства у відповідних органах державної реєстрації суб`єктів підприємництва, органах державної податкової служби, у банківських установах. У довіреності було перелічено обсяг повноважень довіреного у відповідності до вимог ст. 1003 ЦК України. Зазначив, що ОСОБА_2 на виконання умов договору, вказаного в довіреності, за чеками СФГ Слобажанське у відділенні банку було отримано грошові кошти у загальній сумі 70000 грн., доказів на спростування цього факту відповідачем та його представником надано не було. Відповідачем не було вжито жодних дій щодо повернення грошових коштів. ОСОБА_2 лише частково передав отримані ним грошові кошти господарству, потім ці кошти були використані на виплату заробітної плати працівникам господарства та сплату орендної плати. Вказав, що відносно повернутих грошових коштів стороною позивача не заявлені позовні вимоги, та позивач не повинен надавати докази надходження коштів до СФГ.

Представник відповідача адвокат Волков М.М. заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що померлий ОСОБА_3 та ОСОБА_2 разом займалися фермерською діяльністю за спільні кошти. Заперечував проти отримання ОСОБА_2 коштів за чеками, вказавши, що стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження даного факту. Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 , навіть якщо б отримав відповідні кошти, не мав би можливості передати отримані кошти до СФГ Слобожанське , оскільки у господарства відсутня каса та касир. Також зауважив, що представником позивача не було надано документів на підтвердження часткової передачі коштів ОСОБА_2 до фермерського господарства.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 2016 року Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 3).

Згідно довіреності від 10 листопада 2016 року, Селянським (фермерським) господарством Слобожанське в особі голови Ціпко Олени Миколаївни, на підтвердження та на виконання умов укладеного з представником усного безоплатного договору доручення відповідно до вимог ст. 244 Цивільного кодексу України, уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси Господарства у відповідних органах державної реєстрації суб`єктів підприємництва, органах державної податкової служби, у банківських установах. З метою виконання наданих цією довіреністю повноважень, від імені Господарства, представник, в межах що допускаються чинним законодавством вправі: подавати будь-які заяви та клопотання, інші документи, що стосуються викання передбаченого у довіреності та обґрунтовувати інформацію, прохання і побажання, викладені в них; підписувати документи фінансового та адміністративно-розпорядчого характеру; одержувати кошти (надходження) з відкритих банківських рахунків Господарства; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством для такого роду повноважень та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного виконання дорученого. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам та зберігає чинність до 10.11.2017 року (а.с.4).

В судовому засіданні було досліджено оригінал грошового чеку АЗ 1648295 від 07 червня 2017 року про отримання ОСОБА_2 з рахунку СФГ Слобожанське № НОМЕР_2 , відкритому в АТ Ощадбанк , 70000 грн. для закупки запчастин (копія вказаного чеку міститься в матеріалах справи ( а.с. 133), що також підтверджується корінцем чеку АЗ 1648295 про отримання ОСОБА_2 07 червня 2017 року 70000 грн.

Також, в судовому засіданні було оглянуто оригінал картки із зразками підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та відбитка печатки СФГ Слобожанське (копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с. 134).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно до вимог ст. 525, 526, 530, 623 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до чинного законодавства, одностороння відмова від зобов`язань не допускається. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання в будь-який час, а боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати задані цим збитки.

У відповідності до ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме відшкодування винною стороною збитків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до частини 1 статі 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У відповідності до положень ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що договір доручення, може посвідчуватись довіреністю, та є різновидом представництва інтересів особи-довірителя, що виникає на підставі договору.

Постановою Луганського апеляційного суду від 04.10.2019 року, постановленою за результатами перегляду рішення Сватівського районного суду Луганської області від 07.05.2019 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Слобожанське до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, встановлено наявність договірного характеру правовідносин між сторонами по справі, що виключало можливість застосування до них положень частити першої статті 1212 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що довіреність на представництво інтересів довірителя може видаватися лише на підставі договору доручення, який між сторонами укладений не був, є необґрунтованими, оскільки договір доручення в даному випадку фактично оформлений у вигляді довіреності.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення сторони позивача, заперечення сторони відповідача, суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів з рахунку СФГ Слобожанське № НОМЕР_2 відкритому в АТ Ощадбанк 07 червня 2017 року, що підтверджується наданими банківською установою та оглянутими в судовому засідання оригіналом грошового чеку, виданих на ім`я ОСОБА_2 , які містять особистий підпис отримувача. Доказів на спростування такого факту отримання відповідачем грошових коштів надано не було, клопотань про проведення експертиз не надходило.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Згідно з правилами ст. 1006 ЦК України повірений зобов`язаний: повідомити довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тлумачення частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України дозволяє зробити висновок, що у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв`язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно.

При цьому для довірителя не потрібно пред`являти вимогу про передачу одержаного у зв`язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України.

Тобто, за змістом зазначеної норми саме на повіреного покладено обов`язок передати довірителеві все одержане за виконаним дорученням при чому негайно.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти з банківського

рахунку СФГ Слобожанське у зв`язку з виконанням договору доручення, в даному випадку фактично оформленого у вигляді довіреності, зі змісту зазначеної довіреності вбачається, що СФГ Слобожанське , як довіритель, не надавав права відповідачу на розпорядження на свій розсуд отриманими коштами, тобто виходячи з положення статі 1006 ЦК України, де чітко передбачено, що повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення, ОСОБА_2 після отримання грошових коштів з відкритих банківських рахунків господарства мав одразу повернути їх СФГ Слобожанське .

Доказів виконання свого обов`язку, що встановлений статтею 1006 ЦК України про передачу грошових коштів, відповідач не надав. При цьому посилання представника відповідача на відсутність в СФГ Слобожанське каси та касира є безпідставними, оскільки дана обставина не позбавляла відповідача можливості виконати свої зобов`язання, зокрема, шляхом внесення відповідних грошових коштів на депозит нотаріуса чи нотаріальної контори.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у загальній сумі 62107 грн., що є сумою, отриманою відповідачем як повіреним за наслідками виконання доручення, наданого позивачем, при цьому судом ураховано, що відповідачем повернута позивачу частина грошових коштів в розмірі 7893 грн.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів підтвердження отриманої частини суми грошових коштів СФГ Слобожанське від ОСОБА_2 необхідно вказати, що у справі відсутні вимоги про стягнення грошових коштів в цій частині, а у відповідності до положень ст. 13 ЦПК суд розглядає справи в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Також, клопотань про витребування відповідних доказів стороною відповідача не було заявлено.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Селянського (фермерського) господарства Слобожанське до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 244, 525, 526, 530, 611, 623, 625, 1000, 1006 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Слобожанське до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_3 ) на користь Селянського (фермерського) господарства Слобожанське (код ЄДРПОУ 30447349) грошові кошти в загальній сумі 62 107 (шістдесят дві тисячі сто сім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2021 року.

Суддя В.О. Половинка