Ухвала

від 15.04.2021 по справі 426/5437/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 426/5437/20

Провадження № 22-ц/810/196/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя - доповідач), суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

розглянувши заяву позивача Голови Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Холодкової Т.Ю. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Волков Микола Миколайович на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2021 року,ухваленого Сватівським районним судом Луганської області у складі: судді Половинки В.О. в приміщенні того ж суду, за позовом Селянського (фермерське) господарства Слобожанське до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

встановив:

До апеляційного суду від позивача Голови Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Холодкової Т.Ю. надійшла заява про відвід суддів складу суду: головуючого судді-доповідача Лозко Ю.П. та судді у складі суду Кострицького В.В., яка обґрунтована тим, що раніше цими суддями розглянуто справу № 426/13709/19, і 30 березня 2021 року ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено, а оскаржуване рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову Селянського (фермерське) господарства Слобожанське .

Вказана справа є аналогічною даній справі №426/5437/20, стосується тих саме правовідносин, що виникли між тими ж сторонами, і обґрунтування підстав позову та навіть його зміст за обома справами є однаковим, а також письмові докази за виключенням лише самого чеку про зняття готівки, складеного однією й тією ж особою, що на думку позивача свідчить про неможливість дійти цими суддями інших, протилежних висновків у даній справі, і виключає їх об`єктивність, безсторонність та неупередженість, тому вважає що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 39 ЦПК України головуючий суддя-доповідач Лозко Ю.П. та суддя у складі суду Кострицький В.В. підлягають відводу.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта , найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (HauschildtCase, заява №11/1987/134/188, §48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта (HauschildtCase), заява №11/1987/134/188, §46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані (рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 and 30; рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

У рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі Мікаллеф проти Мальти ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimatereason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява №17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimatereason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява №71615/01, §31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Звертаючись до суду з заявою про відвід колегії суддів позивач вказував на те, що за суб`єктивним критерієм судді: головуючий у справі суддя-доповідач Лозко Ю.П. та суддя Кострицький В.В. не можуть розглядатись як безсторонні, оскільки ситуація, в якій одна й та ж колегія суддів розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з аналогічного спору між тими ж самими сторонами та відмовляє позивачу СФГ Слобожанське в задоволенні вказаного вище позову, дозволяє стверджувати про наявність стійкого об`єктивного сумніву у неупередженості вказаних суддів навіть за умови дотримання процесуального законодавства і порядку автоматизованого розподілу справ.

Колегія суддів вважає, що поведінка суддів головуючого судді-доповідача Лозко Ю.П. та судді Кострицького В.В. при розгляді даної справи не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вони не є безсторонніми.

У п. 32 рішення від 15 липня 2010 року у справі Газета Україна-центр проти України (заява №16695/04) Європейський суд з прав людини вказав на те, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (рішення у справі Де Кубберпроти Бельгії (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі КастіллоАльгар проти Іспанії (CastilloAlgar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року, п.45, ReportsofJudgmentsandDecisions, 1998-VIII).

Вказані вище доводи позивача викладені у заяві про відвід з огляду на наведену ситуацію, дозволяє стверджувати про наявність об`єктивних сумнівів у позивача щодо неупередженості суддів, ґрунтуються на його особистій думці, і не свідчать про наявність об`єктивних критеріїв та передбачених законом підстав, які б давали підгрунтя для сумніву в неупередженості та/чи об`єктивності вказаних членів колегії суддів, а висновки, викладені колегією суддів під час вирішення іншої справи не свідчать про необ`єктивність та упередженість суддів.

Однак, враховуючи вказане, з метою забезпечення гарантованого державою права на справедливий суд, уникнення в майбутньому ставлення під сумнів законності та обґрунтованості остаточного рішення у даній цивільній справі, з урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що правосуддя має не лише здійснюватися, а має бути видно, що воно здійснюється, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості колегії суддів під час вирішення справи № 426/5437/20, колегія суддів, все ж задовольняє заяву про відвід судді-доповідача Лозко Ю.П. та судді у складі колегії Кострицького В.В. за суб`єктивним критерієм. Це зроблено для того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості вказаних суддів під час вирішення справи.

Керуючись ст. 36, 39-40, 381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву Голови Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Холодкової Т.Ю. про відвід суддів складу суду: головуючого судді-доповідача Лозко Ю.П. та судді у складі колегії Кострицького В.В. задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: