Ухвала

від 03.02.2021 по справі 466/6367/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6367/20

У Х В А Л А

03 лютого 2021 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 про скасування арешту майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420201404900000025 від 22.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, а саме просить суд скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 року у справі № 466/7133/20 на земельні ділянки, а саме:

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205 площею 0,06 га;

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018 площею 0,12 га;

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015 площею 0,01 га.

В обгрунтування клопотання зіслався на те, що СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №420201404900000025 від 22.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 року у справі № 466/7133/20 накладено арешт на ряд земельних ділянок. Серед інших, до переліку арештованих земельних ділянок увійшли і земельні ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_4 , зокрема:

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205 площею 0,06 га;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018 площею 0,12 га;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015 площею 0,01 га.

При винесенні ухвали про арешт земельних ділянок слідчий суддя виходив із того, що право власності на всі арештовані земельні ділянки є безпосереднім об`єктом злочинних посягань і всі арештовані земельні ділянки вибули із державної власності внаслідок вчинення злочинних дій.

Разом з тим, із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 року у справі № 466/7133/20 вбачається, що оголошена у межах кримінального провадження підозра стосується лише частини арештованих земельних ділянок. Інкриміновані підозрюваному діяння стосуються лише земельних ділянок з кадастровими номерами 4610166300:10:002:0576 та 4610166300:10:002:2138, площею 0,0185 га та площею 0,1800 га відповідно.

ОСОБА_4 набула право власності на вказані земельні ділянки на законних підставах, відкрито користуються ними та не мають жодного відношення до злочинних посягань, обставини вчинення яких є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.

Вважає подальше перебування під арештом належних ОСОБА_4 земельних ділянок порушує баланс між втручанням у їх права та свободи та потребами досудового розслідування, а обставин, які виправдовували подальше обмеження державою право ОСОБА_4 на вільне володіння, користування та розпорядження належними їй земельними ділянками відсутні, у зв`язку із вищенаведеним просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 року у справі № 466/7133/20 на вищезазначені земельні ділянки.

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 не з`явився, подав через канцелярію суду заяву, у якій просить розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з приписами ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №420201404900000025 від 22.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 року у справі № 466/7133/20 накладено арешт на земельні ділянки, а саме:

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205 площею 0,06 га;

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018 площею 0,12 га;

- з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015 площею 0,01 га.

ОСОБА_4 є власником земельних ділянок на які накладено арешт, а саме земельних ділянок з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205 площею 0,06 га; з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018 площею 0,12 га; з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015 площею 0,01 га, що підтверджується копіями Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №242076894 від 27.01.2021, №242076895 від 27.01.2021 та №242076896 від 27.01.2021 відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Судом встановлено, що вищезазначені земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №420201404900000025 від 22.07.2020, потреба у їх арешті не відпала, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, оскільки витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання даних земельних ділянок є значними, тому суд вважає, що дані земельні ділянки слід передати власнику ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, що на думку суду не завдасть шкоди даному кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевказані факти, вважаю, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 107, 170, 174, 369-372 КПК України,

постановив :

клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 про скасування арешту майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420201404900000025 від 22.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити частково.

Передати на відповідальне зберігання земельні ділянки з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205 площею 0,06 га; з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018 площею 0,12 га; з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015 площею 0,01 га власнику - ОСОБА_4 .

Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1