Постанова

від 29.01.2021 по справі 609/1515/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/1515/18Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В. Провадження № 22-ц/817/40/21 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 311000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів - Костів О. З., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - Іванюта О.М.

з участю позивачки ОСОБА_1 , її представників - ОСОБА_2 та адвоката Федірка В.С., представника Людвищенського навчально-виховного комплексу « Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» - Ковальчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 609/1515/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2 , на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 31.08.2020 року, ухвалене в м. Ланівці суддею Лановецького районного суду Радосюком А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Людвищенського навчально-виховного комплексу « Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» , Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації про дискримінацію та утиск трудових прав, зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

28.11.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі Людвищенський навчально-виховний комплекс « Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» , Відділ освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації здійснюють дискримінацію та утиск її трудових прав.

Позов мотивовано тим, що відповідачі без попередження та законодавчого обґрунтування незаконно позбавили її права на працю у кількості 6 годин основного (уроки) та 5 годин додаткового (гурток, класне керівництво) тижневого педагогічного навантаження. Зокрема, у 2015-2016 навчальному році позивачці не надано педагогічного навантаження з природознавства (2 години) та з ведення туристично-краєзнавчого гуртка (1 год.); у 2016-2017 навчальному році з основ християнської етики у 7 класі (1 год.); у 2017-2018 навчальному році її безпідставно позбавлено класного керівництва у 8 класі (20-25% від ставки або 3,5 - 4,5 години до педагогічного навантаження); у 2018 - 2019 навчальному році її позбавлено педагогічного навантаження з основ християнської етики у 5 та 6 класах (2 години) і початкової військової підготовки (1 год. ).

Позивачка зазначила, що відповідачі систематично порушують вимоги трудового законодавства, ігнорують виконання наказів відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 13.05.2015 року № 94-к Про переведення ОСОБА_1 і від 31.08.2015 року № 173-к Про переведення ОСОБА_1 та не виконують ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25.04.2016 року у справі № 609/1286/15ц і рішення Тернопільської апеляційного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 609/51/17 в частині педагогічного навантаження ОСОБА_1 , що свідчить про дискримінацію її трудових прав.

Також відповідачі здійснюють дискримінацію її трудових прав за гендерною ознакою, оскільки керівником навчального закладу при розподілі педагогічного навантаження на 2018 - 2019 рік незаконно позбавлено її права викладання предмету початкової військової підготовки, а надано перевагу вчителю ОСОБА_3 , керуючись критерієм статі, а не критерієм компетентності працівника. При цьому вчитель ОСОБА_3 не має права викладати предмет, а вона є сержантом запасу і кваліфікацію медичної сестри.

Позивачка просила визнати прямою дискримінацією та утиском її трудових прав дії відповідачів щодо невиконання наказу відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 31 серпня 2015 року № 173-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності, християнської етики та природознавства з 01 вересня 2015 року, невиконання наказу відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 13 травня 2015 року №94-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності та християнської етики з 13 травня 2015 року, а також наказ від 29 серпня 2018 року № 81-од Про розподіл педагогічного навантаження, призначення класних керівників, керівників гуртків директора Людвищенського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад про тижневе педагогічне навантаження вчителів у 2018-2019 році, яким її позбавлено права викладання основ християнської етики у 5 та 6 класах (2 години) і початкової військової підготовки (1 година). ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідачів поновити її трудові права і стягнути з відповідачів у її користь судові витрати.

19.04.2019 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 із додатковим обґрунтуванням фактів дискримінації її трудових прав. Позивачка зазначила, що з часу закінчення навчання в педагогічному інституті не було жодного наказу, який би передбачав її неповну зайнятість. Крім того, серед усіх педагогічних працівників Людвищенського НВК вона має найвищу кваліфікацію, але найменше педагогічне навантаження.

Однак, без її письмової згоди починаючи з вересня 2015 року директор Людвищенського НВК за згоди керівника Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації безпідставно тарифікує на викладання предмету «Природознавство» вчителя ОСОБА_4 , який є хіміком і біологом за фахом та має нижчий рівень кваліфікації. При цьому вчитель ОСОБА_4 має педагогічне навантаження вище ставки, а у неї значно нижче ставки. Також, рішенням Тернопільського Апеляційного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 609/51/17 встановлено факт незаконного затвердження тарифікаційного списку щодо педагогічного навантаження ОСОБА_1 на 2016-2017 навчальний рік, однак відповідачі з аналогічним порушенням затвердили її педагогічне навантаження і на 2018-2019 навчальний рік.

Також, її незаконно позбавлено права викладання предмету початкової військової підготовки, при цьому не враховано, що вона є військовозобов`язаною сержантського складу та має кваліфікацію медичної сестри запасу цивільної оборони. Такий підхід до розподілу педагогічного навантаження порушує гендерну рівність, суперечить статті 24 Конституції України, Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» , а також пункт 12 Положення «Про допризивну підготовку» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1770 від 30.11.2000 року.

Крім того, позивачка зазначила, що її незаконно позбавлено права викладання предмету «Основи християнської етики» , який згідно рішення сесії Тернопільської обласної рада від 3.07. 2014 року рекомендовано для вивчення у всіх загальноосвітніх навчальних закладах області. Хоч відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 13 травня 2015 року №94-К Про переведення ОСОБА_1 , вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності та християнської етики, директор Людвищенського НВК цей наказ не визнає, не зробила відповідних записів у трудовій книжці та у книзі наказів.

Крім того, у 2015-2016 навчальному році директор Людвищенського НВК з метою дискримінації її трудових прав ліквідувала туристично-краєзнавчий гурток, чим зменшила її педагогічне навантаження, а також незаконно позбавила її класного керівництва у 2017/ 2018 навчальному році (20-25 % від ставки або 3,5 - 4,5 годин на тиждень до педагогічного навантаження).

Також, згідно наказу від 29.08.2018 року під час розподілу навантаження на 2018/2019 навчальний рік без письмової згоди батьків учнів і без попередження та згоди вчителя у неї відібрано 2 години з основ християнської етики у 5 та 6 класах. Крім того, 31.08.2016 року з навчального плану вилучено 1 годину цього ж предмету у 7 класі.

Також позивачка зазначила, що з січня 2019 року з»явились нові факти, які свідчать про посилення відповідачами дискримінації відносно неї. Зокрема, з наказу »Про переведення ОСОБА_4 » видно, що відповідачі не виконують рішення Тернопільської апеляційного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 609/51/17. Також на посаду вчителя біології в 2019 році прийнято іншу особу, яка не працювала у Людвищенському НВК, хоч ці години могли бути запропоновані їй для збільшення її навантаження.

Крім того, на підтвердження фактів дискримінації позивачка зазначила, що 28.01.2019 року при потуранні керівництва школи під час уроку на неї було здійснено хуліганський напад групою із трьох учнів сьомого класу (сина в.о. директора Людвищенського НВК Ковальчук О.В. - ОСОБА_5 , сина вчителя історії ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), унаслідок якого вона перебувала на стаціонарному лікуванні у Шумській районній лікарні та за цим фактом відкрито кримінальне провадження. Після цього відділ освіти Шумської РДА розпочав перевірку, за наслідками якої їй оголошено догану за неналежне виконання обов`язків.

В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка підтримала вимоги позовної заяви та пояснила, що відповідачі без її письмової згоди зменшили її педагогічне навантаження, хоч мають можливість забезпечити її повним тижневим навантаженням. Директор Людвищенського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад чинить на неї моральний тиск, підбурює колектив проти неї, що є неприпустимим і виходить за межі правового поля.

26.12.2018 року представник відповідача - Людвищенського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний заклад подала відзив на позов, у якому зазначила, що вчитель ОСОБА_1 тривалий час працювала з неповним тижневим навантаженням, що свідчить про надання нею згоди працювати на таких умовах. Крім того, у Людвищенському НВК створена та функціонує первинна профспілкова організація, за погодженням з якою було затверджено навчальне навантаження педагогічних працівників. Також, вчитель ОСОБА_3 у 2014 році підвищив кваліфікацію і 02 квітня 2015 року атестований, як вчитель біології, хімії, природознавства, образотворчого мистецтва, художньої культури, тому він має переваги перед позивачкою у викладанні природознавства, оскільки вважається фахівцем. Крім того, при розподілі педагогічного навантаження зміни відбулися лише по варіативній складовій, оскільки християнська етика вилучена з навчального плану. Також, було ліквідовано гурток, який вела ОСОБА_1 та звільнено останню за заявою батьків від обов`язків класного керівника, що і призвело до зменшення навантаження. У зв`язку з цим вважає, що дискримінаційних дій щодо ОСОБА_1 не застосовано ( т.1 а.с. 64-70).

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 31.08.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Людвищенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» , Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації про дискримінацію та утиск трудових прав - відмовлено

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2 , просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що судом порушено вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів, статті 229 ЦПК України щодо дослідження доказів, статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, а також статті 265 ЦПК України щодо мотивів відхилення доказів позивача та їх неналежної оцінки.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно не враховано висновки, викладені у рішенні Тернопільського апеляційного суду від 28.11.2017 року у справі № 609/51/17, яким установлено порушення прав позивачки при розподілі педагогічного навантаження в 2016/2017 навчальному році. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що при проведенні тарифікації навчального предмету «Природознавство» було порушено баланс пропорційності при тарифікації працівників, що спричинило порушення прав ОСОБА_1 . Також, апеляційним судом у вказаній справі констатовано порушення справедливого розподілу педагогічного навантаження щодо предмету «Початкова військова підготовка» і зазначено, що керівник навчального закладу керувалась критерієм статі, а не критерієм компетентності працівників, що порушує принцип гендерної рівності.

Також ОСОБА_1 вказала, що з часу закінчення навчання у Тернопільському державному педагогічному інституті вона працювала у Людвищенській школі вчителем географії та біології на повну ставку і ніколи не давала письмової згоди працювати з неповним тижневим навантаженням. Крім того, позивачка зазначила, що суд неналежно дослідив наказ відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 31 серпня 2015 року № 173-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності, християнської етики та природознавства з 01 вересня 2015 року, а також наказ відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 13 травня 2015 року №94-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності та християнської етики з 13 травня 2015 року. Так, суд не взяв до уваги ті обставини, що вказані накази є законними, однак безпідставно не виконуються директором Людвищенського НВК та про них не зроблено записи у трудову книжку, хоч ці накази зареєстровані у журналі реєстрації наказів по кадрах.

Також ОСОБА_1 зазначила, що відповідачі створюють їй нестерпні умови праці, чинять моральний тиск з метою зменшення педагогічного навантаження, шукають підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому, немає жодних доказів, що вона вчинила на роботі проступок чи порушила трудову дисципліну. Разом з тим, директор Людвищенського НВК порушує її право на безпечні та здорові умови праці, провокує на порушення закону у стосунках з учнями. Наслідком таких аморальних дій є те, що директора Людвищенського НВК ОСОБА_9 та вчительку ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виховання власних дітей. Однак, вказані обставини не були належно оцінені судом.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також вказала, що відповідачі всупереч вимог Закону України »Про загальну середню освіту» шляхом дискримінації та утиску її трудових прав змінили істотні умови трудового договору і без попередження та згоди працівника позбавили її права на працю в кількості 6 годин основного (уроки) та 5 годин додаткового (гурток, класне керівництво) тижневого педагогічного навантаження. Зокрема, у 2015-2016 навчальному році їй не надано педагогічне навантаження з природознавства (2 години) та з ведення туристично-краєзнавчого гуртка (1 година); у 2016-2017 навчальному році з основ християнської етики у 7 класі (1 година); у 2017-2018 навчальному році - її безпідставно позбавлено класного керівництва у 8 класі (20-25% від ставки або 3,5 - 4,5 години до педагогічного навантаження); у 2018- 2019 навчальному році її позбавлено педагогічного навантаження з основ християнської етики у 5 та 6 класах (2 години) і початкової військової підготовки (1 година ).

Також позивачка зазначила про порушення судом при розгляді справи вимог ЦПК України. Так, на думку позивачки, суд безпідставно долучив до матеріалів справи відзив на позов, поданий відповідачем Людвищенським НВК, а також не повернувся до з`ясування обставин справи під час дебатів, оскільки 30.07.2020 року до Лановецького районного суду надіслано клопотанням про долучення до матеріалів справи атестаційного листа позивачки з рішенням атестаційної комісії Управління освіти та науки Тернопільської ОДА, яким підтверджено її вищу кваліфікаційну категорію та педагогічне звання вчитель-методист.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що у справі не здобуто доказів, які б підтверджували, що відповідачі допустили дискримінацію та утиск трудових прав позивачки.

З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 2 Закону України Про освіту , законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України Про освіту , керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України Про загальну середню освіту (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, такі як класне керівництво (20-25%), перевірка зошитів (10-20%), завідування майстернями (15-20%), навчальними кабінетами (10-15%), навчально-дослідними ділянками (10-15%).

Частиною 2 статті 25 Закону України Про загальну середню освіту (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.

Відповідно до статті 24 Закону України Про повну загальну середню освіту , педагогічна діяльність вчителя включає діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень. Визначено окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати у такому співвідношенні до тарифної ставки: класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25 відсотків; перевірка навчальних робіт учнів - 10-20 відсотків; завідування: майстернями, кабінетами інформатики - 15-20 відсотків; кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями - 10-15 відсотків; структурними підрозділами закладів освіти - 25 відсотків; навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків; бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників - 5-15 відсотків; за роботу в інклюзивних класах (групах) - 20 відсотків; обслуговування комп`ютерної техніки - 10-15 відсотків; проведення позакласної роботи з учнями - 10-40 відсотків. Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства. Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою.

Відповідно до пункту 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №102 від 15 квітня 1993 року, навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

Згідно частини 3 статті 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 № 5207-V дискримінація це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

За змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

У Європейській конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" зазначається, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ про дискримінацію оперує поняттями пряма дискримінація - відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях, що ґрунтується на ознаці, яку можна ідентифікувати (Carsonandothers v. UK p. 61, Burden v. UK, p.60) і непряма дискримінація - однакове ставлення до людей, ситуації яких відрізняються. Відмінність у ставленні може проявлятися у формі непропорційно шкідливих наслідків загальної політики чи заходу, які попри своє нейтральне формулювання дискримінують певну групу осіб (Opuz v.Turkey p. 183). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (п.п. 48,49 Рішення ЄСПЛ у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013, заява №10441/06).

Положеннями частини першої статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 2 статті 81 ЦПК України у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Судом установлено, що ОСОБА_1 в 1986 році закінчила Тернопільський державний педагогічний інститут ім. Я. О. Галана за спеціальністю географія і додатковою спеціальністю біологія, а з 15 серпня цього ж року призначена на посаду вчителя географії Людвищенської восьмирічної школи.

13.05.2005 року ОСОБА_1 переведено з посади вчителя географії на посаду вчителя географії, ОСОБА_10 , основ здоров`я та християнської етики.

07.05.2007 року позивачка нагороджено почесною Грамотою міністерства освіти і науки України За багаторічну сумлінну працю та досягнуті успіхи у справі навчання і виховання підростаючого покоління .

25.10.2011 року Людвищенська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів реорганізована у Людвищенський навчально-виховний комплекс Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад .

Згідно наказу відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області № 94-к від 13 травня 2015 року Про перевід ОСОБА_1 , позивачку переведено на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності та основ християнської етики даного закладу з 13 травня 2015 року з оплатою згідно тарифікації.

Згідно наказу відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області № 173-к від 31 серпня 2015 року Про перевід ОСОБА_1 , позивачку переведено з посади вчителя географії, основ безпеки життєдіяльності, основ здоров`я, основ християнської етики Людвищенського навчально-виховного комплексу Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад на посаду вчителя географії, основ безпеки життєдіяльності, основ здоров`я, основ християнської етики та природознавства даного закладу з 01 вересня 2015 року з оплатою згідно тарифікації.

У 2014, 2015 і в 2017 році ОСОБА_1 підвищувала кваліфікацію у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на курсах вчителів християнської етики.

Вказуючи про фактичні дані, які підтверджують вчинення дискримінаційні дії, ОСОБА_1 зазначила, що відповідачі всупереч вимог Закону України »Про загальну середню освіту» шляхом дискримінації та утиску її трудових прав змінили істотні умови трудового договору і без попередження та згоди працівника позбавили її права на працю, зокрема у 2015-2016 навчальному році їй не надано педагогічне навантаження з природознавства (2 години) та з ведення туристично-краєзнавчого гуртка (1 година), а у 2016-2017 навчальному році з основ християнської етики у 7 класі (1 година).

Представник відповідача Людвищенського навчально-виховного комплексу пояснила в суді, що жодних дискримінаційних дій щодо ОСОБА_1 не було вчинено, оскільки позивачка, як і інші вчителі, тривалий час, з 1996 року, працювала неповний робочий тиждень, що свідчить про надання нею згоди на роботу з неповним педагогічним навантаженням. Предмет "Природознавство" з 2005 року викладає вчитель ОСОБА_4 , який підвищив кваліфікацію в інституті післядипломної педагогічної освіти та був атестований як вчитель природознавства, тому він має переваги перед позивачкою у викладанні цього предмету. При вилученні з навчального плану на 2015/2016 навчальний рік туристично-краєзнавчого гуртка (1 година), враховано рекомендації Відділу освіти Шумської РДА, який рекомендував керівникам навчально-виховних закладів привести мережу гуртків у відповідність до мережі класів шляхом скорочення 2 годин у ЗОШ 1 - 2 ступенів.

Як встановлено судом, обставини про педагогічне навантаження позивачки у 2015-2016 навчальному році, у тому числі щодо природознавства та ведення туристично-краєзнавчого гуртка, були предметом судового розгляду у справі № 609/1286/15ц за позовом ОСОБА_1 до Людвищенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» , Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу, зобов`язання забезпечити педагогічним навантаженням, стягнення різниці у заробітку. Рішення Шумського районного суду від 09 лютого 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року, відмовлено у задоволенні вказаного позову (т.1 а.с.78-87). Вирішуючи спір у справі № 609/1286/15ц, суд виходив з того, що права позивачки ОСОБА_1 діями відповідачів не були порушені, оскільки розподіл тижневого навантаження між вчителями Людвищенського НВК у 2015-2016 навчальному році проведено у відповідності до вимог діючого законодавства, істотних змін умов праці не відбулося. Так, в ухвалі Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року, на яку посилається ОСОБА_1 , зазначено, що суд вважає безпідставними доводи позивачки та її представника про відсутності письмової згоди на роботу з неповним педагогічним навантаженням, оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено, що така згода повинна бути письмовою, а факт роботи позивачки з 1996 року протягом 20 років у Людвищенському НВК з неповним педагогічним навантаженням свідчить про надання нею згоди на роботу в умовах неповного педагогічного навантаження, що узгоджується з вимогами статті 56 КЗпП України, відповідно до якої за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Також апеляційним судом зазначено, що безпідставними є доводи позивачки про неповідомлення її не раніше як за два місяці про зміну істотних умов праці, що полягала у зменшенні педагогічного навантаження та відсутність письмової згоди на це, оскільки зміна педагогічного навантаження позивачки відбулась не посеред навчального року, а при проведенні щорічної тарифікації перед початком навчального року, змін по обов`язковій (інваріантній складовій) не відбулося, у зв`язку з чим не відбулося й істотних змін умов праці позивачки в розумінні частини 2 статті 25 Закону України Про загальну середню освіту (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та КЗпП України, а тому й письмова згода не вимагалася.

Також із змісту ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року видно, що судом не встановлено порушень закону при тарифікації предмету "Природознавство" з підстав неврахування наказу Відділу освіти Шумської РДА від 31.08.2015 року про перевід ОСОБА_1 на цю посаду та ненадання їй наявних у школі 2 годин навантаження на тиждень, оскільки предмет "Природознавство" у Людвищенському НВК з 2005 року викладає вчитель ОСОБА_4 , який підвищив кваліфікацію у інституті післядипломної педагогічної освіти та був атестований як вчитель біології, хімії, природознавства, образотворчого мистецтва, художньої культури, тому має переваги перед позивачкою у викладанні природознавства. Також судом не встановлено порушень закону при вилученні з навчального плану на 2015/2016 навчальний рік туристично-краєзнавчого гуртка (1 година), оскільки зміни відбулись з урахуванням рекомендацій Відділу освіти Шумської РДА, який рекомендував керівникам навчально-виховних закладів привести мережу гуртків у відповідність до мережі класів шляхом скорочення 2 годин у ЗОШ 1 - 2 ступенів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1.03.2017 року рішення Шумського районного суду від 09 лютого 2016 року та ухвала Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року у справі № 609/1286/15ц залишені без змін.

Отже, доводи позивачки про обмеження її трудових прав у 2015-2016 навчальному році досліджувались судами, які установили, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними. Інших доводів у цій частині не надано. Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що судом не здобуто доказів, які б підтверджували, що відповідачі допустили дискримінацію та обмеження трудових прав позивачки у 2015-2016 навчальному році щодо предмету "Природознавство" та ведення туристично-краєзнавчого гуртка.

Також позивачка не навела інших фактичних даних про вчинення дискримінаційних дій та обмеження її трудових прав у наступних навчальних роках у зв`язку з ненаданням їй предмету природознавства та ведення туристично-краєзнавчого гуртка.

Як установлено судом, відповідно до наказу Людвищенського НВК № 75 від 22.08.2016 року «Про розподіл педагогічного навантаження, призначення класних керівників, керівників гуртків» , ОСОБА_1 у 2016-2017 навчальному році встановлено тижневе навантаження в кількості 14 годин з викладання географії, основ здоров»я, основ християнської етики в 5-9 класах. Вказаний наказ затверджено профспілковим комітетом Людвищенського НВК. Як пояснила в суді представник відповідача Людвищенського НВК, педагогічне навантаження ОСОБА_1 у 2016-2017 навчальному році збільшено порівняно з навантаженням у 2015-2016 навчальному році на 1 годину. При цьому переважна більшість учителів також працюють в умовах неповного педагогічного навантаження.

Обставини, на які посилається позивачка у позовній заяві, про педагогічне навантаження у 2016-2017 навчальному році, у тому числі щодо основ християнської етики у 7 класі (1 година), досліджувались судом при розгляді справі № 609/51/17ц за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - первинна профспілкова організація »Трудова солідарність» до Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації, Людвищенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» про визнання незаконним наказу, стягнення різниці у заробітку. Так, рішенням Тернопільського апеляційного суду від 28.11.2017 року у цій справі рішення Шумського районного суду від 18.09.2017 року скасоване, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Як пояснили представники відповідачів, 1 годину викладання основ християнської етики у 7 класі скорочено за заявою класного керівника з урахуванням думки батьків дітей та рекомендації районного відділу освіти ще у 2015-2016 навчальному році і не поновлено в 2016-2017 навчальному році, тому цей предмет у Людвищенському НВК не викладається. Предмет основи християнської етики відноситься до варіативної складової педагогічного навантаження, тому входить до компетенції керівника навчального закладу.

У матеріалах справи наявні копії письмових звернень батьків та класного керівника 7 класу з просьбою не проводити додаткові години з християнської етики в цьому та у наступних роках ( а.с. 120, 133, 134).

Про вказане також зазначено в ухвалі Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року у справі № 609/1286/15ц.

При таких обставинах, колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що при розподілі педагогічного навантаження у 2016-2017 навчальному році директор Людвищенського НВК в межах своєї компетенції перед початком навчального року правомірно не вводила у план викладання предмет основи християнської етики. Отже, доводи про те, що відповідачі допустили дискримінацію та обмеження трудових прав ОСОБА_1 у 2016-2017 навчальному році є безпідставними та не відповідають зібраним у справі доказам.

Із змісту наказу Людвищенського НВК «Загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів - дошкільний навчальний заклад» № 78-од від 29.08.2017 року видно, що позивачці ОСОБА_1 у 2017-2018 навчальному році розподілено педагогічне навантаження з викладання географії, основ здоров`я, основ християнської етики в 5-9 класах у кількості 14,5 години.

Як зазначила ОСОБА_1 , у 2017-2018 навчальному році її було протиправно позбавлено класного керівництва у 8 класі, що становить 20-25% від ставки або 3,5 - 4,5 години до педагогічного навантаження. При цьому відповідач вчинив дискримінаційні дії, не забезпечивши рівності прав і можливостей, тобто допустив відмінність у ставленні, оскільки іншим вчителям збережене класне керівництво, яке їм надавалось ще в попередні навчальні роки.

В судовому засіданні представник відповідача Людвищенського НВК пояснила, що питання призначення класного керівника відноситься до компетенції директора навчального закладу. ОСОБА_1 не була призначена класним керівником, оскільки директору навчального закладу надходили скарги батьків дітей, які просили призначити класним керівником іншого вчителя. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники не заперечували, що питання призначення класного керівника відноситься до компетенції директора навчального закладу.

Як видно із змісту долучених до матеріалів справи копій заяв батьків учнів 7 класу від 26.10.2016 року, від 17.05.2017 року, батьки просять зняти ОСОБА_1 з посади класного керівника та призначити дітям іншого класного керівника ( а. с. 118, 119, т.1). Про наявність проблемних ситуацій у відносинах позивачки з учнями та їх батьками видно також із змісту протоколу засідання зборів трудового колективу Людвищенського НВК від 15.06.2016 року, протоколу класних зборів у 8 класі від 5.10.2017 року, звернення батьків до начальника відділу освіти, молоді і спорту Шумської РДА від 12.10.2017 року ( а. с. 110 - 117, т. 1).

Враховуючи те, що при визначенні педагогічного навантаження ОСОБА_1 у 2017-2018 навчальному році директор Людвищенського НВК діяла правомірно, у межах наданих законом повноважень та з урахуванням думки батьків, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у справі відсутні докази про вчинення щодо позивачки дискримінаційних дій. Та обставина, що інші вчителі, на відміну від ОСОБА_1 , залишилися класними керівниками у 2017-2018 навчальному році не може свідчити про те, що директор не забезпечила рівності прав і можливостей працівників, оскільки судом установлено, що батьки учнів звертались про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків класного керівника у 8 класі. При цьому у матеріалах справи відсутні відомості про те, що батьки дітей також просили звільнити від виконання обов`язків класного керівника інших учителів.

Наказом № 81 - од від 29.08.2018 року Людвищенського НВК « Про розподіл педагогічного навантаження, призначення класних керівників, керівників гуртків» , ОСОБА_1 встановлено педагогічне навантаження в кількості 12,5 годин , з них географії 7,5 годин, основ здоров»я - 5 годин.

Позивачка зазначила, що у 2018 - 2019 навчальному році її позбавлено педагогічного навантаження з основ християнської етики у 5 та 6 класах (2 години) і початкової військової підготовки (1 година), чим допущено дискримінацію трудових прав, в тому числі за ознакою статі.

Щодо педагогічного навантаження ОСОБА_1 у 2018 - 2019 навчальному році, представник відповідача зазначила в суді, що предмет основи християнської етики відноситься до варіативної складової навчального навантаження і з урахуванням думки батьків та рекомендації районного відділу освіти не викладається у Людвищенському НВК. Предмет початкової військової підготовки протягом багатьох років викладає вчитель ОСОБА_4 , який з 2015 року атестований з викладання цього предмету. Тому тарифікація у 2018 - 2019 навчальному році предмету початкової військової підготовки на ОСОБА_1 , яка ніколи цей предмет не викладала, може порушити права ОСОБА_4 .

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про відсутність доказів щодо порушення прав ОСОБА_1 при розподілі педагогічного навантаження на 2018 - 2019 навчальний рік, тому посилання позивачки про дискримінацію її трудових прав не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є сержантом запасу, має кваліфікацію медичної сестри цивільної оборони, а вчитель ОСОБА_4 в армії не служив, не має військового звання та військової кваліфікації не можуть бути підставою для висновку про дискримінацію трудових прав позивачки, оскільки керівником Людвищенського НВК при розподілі педагогічного навантаження на 2018 - 2019 навчальний рік враховано ті обставини, що вчитель ОСОБА_4 атестований на викладання предмету початкової військової підготовки, має багаторічний досвід викладання, а ОСОБА_1 початкову військову підготовку ніколи не викладала. При цьому ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 у збройних силах не служили, не є військовими керівниками, тому право визначення учителя, який буде викладати предмет, належить директору.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги про дискримінацію трудових прав позивачки за гендерною ознакою, оскільки будь-яких доказів про те, що при розподілі педагогічного навантаження на 2018 - 2019 навчальний рік директор Людвищенського НВК керувалась критерієм статі, а не критерієм компетенції працівника судом не здобуто. Посилання в апеляційній скарзі на висновки, викладені у рішенні Тернопільського апеляційного суду від 28.11.2017 року справі № 609/51/17ц, про те, що при розподілі педагогічного навантаження на 2016-2017 навчальний рік при тарифікації предмету початкової військової підготовки керівник Людвищенського НВК не врахувала кваліфікацію ОСОБА_1 і керувалась критерієм статі, а не критерієм компетенції працівника, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки судом не здобуто жодних доказів про те, що при тарифікації педагогічного навантаження з початкової військової підготовки на 2018 - 2019 навчальний рік, на який позивачка посилалась в позовній заяві, перевагу надано працівнику за ознакою статі.

У зв`язку з цим безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення при розгляді справи вимог статті 24 Конституції України, якою проголошується рівність прав чоловіка та жінки, Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» , Положення «Про допризивну підготовку» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1770 від 30.11.2000 року.

Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не врахував наказ відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 31 серпня 2015 року № 173-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності, християнської етики та природознавства з 01 вересня 2015 року, наказ відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА від 13 травня 2015 року №94-К Про переведення ОСОБА_1 , яким вона переведена на посаду вчителя географії, основ здоров`я, основ безпеки життєдіяльності та християнської етики з 13 травня 2015 року, та не дав належної правової оцінки висновкам, викладені в судових рішеннях апеляційного суду при розгляді справ № 609/1286/15ц і № 609/51/17ц про порушення трудових прав ОСОБА_1 протягом 2015 - 2019 навчальних років.

Як видно із змісту ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 25.04.2016 року у справі № 609/1286/15ц, колегія суддів звернула увагу керівництва Людвищенського НВК на можливість врахування наказу Шумського районного відділу освіти від 31.08.2015 року про переведення ОСОБА_1 на посаду вчителя природознавства при розподілі педагогічного навантаження на наступний 2016 - 2017 навчальний рік, виходячи з кваліфікації усіх вчителів, які мають право викладати природознавство.

При вирішенні справи № 609/51/17ц апеляційний суд зазначив, що при проведенні тарифікації навчального предмету «Природознавство» на 2016-2017 навчальний рік керівником Людвищенського НВК порушено права ОСОБА_1 та не враховано ті обставин, що вчитель ОСОБА_4 лише у квітні 2015 року був атестований як педагог з викладання зазначеного предмету, тому його тарифікація повинна проводитись відповідно до вимог статті 24 КзпП України на підставі наказу у письмовій формі. На час розгляду справи відсутній наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду вчителя з викладання предмету «Природознавство» . В той же час є чинним наказ відділу освіти, молоді і спорту Шумської РДА від 31.08.2015 року про переведення ОСОБА_1 на посаду вчителя вказаного предмета, що дає їй право викладати «Природознавство» .

Судом установлено, що предмет «Природознавство» з 2005 року викладає ОСОБА_4 , який підвищив кваліфікацію та в 2015 році атестований як вчитель, у тому числі з природознавства. На думку представника відповідача, ОСОБА_4 має переваги перед ОСОБА_1 , оскільки є фахівцем із викладання вказаного предмету.

Виходячи з визначення поняття дискримінації, яке міститься у пункті другому статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» , для віднесення тих чи інших дій до дискримінаційних необхідна наявність певних ознак, які виражаються в конкретних діях, внаслідок яких позивач зазнає обмеження у своїх правах, зокрема у сфері праці, порівняно з іншими співробітниками.

Разом з тим, у судових рішеннях апеляційного суду, на які посилається позивачка, не установлено жодних ознак вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій дискримінаційного характеру, тому вони не вплинули на висновок суду про відмову у задоволенні позову.

Що стосується предмету основи християнської етики, про який зазначено у згаданих наказах відділу освіти, молоді і спорту Шумської РДА, то він відноситься до варіативної складової навчального навантаження і з урахуванням думки батьків та рекомендації районного відділу освіти не викладається у Людвищенському НВК, тому відсутні підстави для висновку про те, що дії відповідача, який не тарифікував вказаний предмет для викладання ОСОБА_1 , мають ознаки дискримінації позивачки.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що вона з часу закінчення навчання у Тернопільському державному педагогічному інституті працювала у Людвищенській школі вчителем географії та біології на повну ставку і ніколи не давала письмової згоди працювати з неповним тижневим навантаженням досліджені судом при розгляді справи. Судом установлено, що дискримінаційних дій щодо ОСОБА_1 не було вчинено, оскільки позивачка, як і інші вчителі, тривалий час, з 1996 року, працювала неповний робочий тиждень, що свідчить про надання нею згоди на роботу з неповним педагогічним навантаженням. Як видно із змісту ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 25.04.2016 року у справі № 609/1286/15ц, ОСОБА_1 в судовому засідання підтверджувала, що з 1996 року її педагогічне навантаження було меншим від тарифної ставки. Отже, при розгляді справи суд вірно врахував положення частини 2 статті 25 Закону України « Про загальну середню освіту» , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Та обставина, що про згадані накази відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА не зроблено записи у трудову книжку ОСОБА_1 , не може в даному випадку розглядатись як вчинення щодо позивачки дискримінаційних дій, оскільки позивачка не зазначила, які саме ознаки дискримінації мають місце.

Також ОСОБА_1 вказала в апеляційній скарзі, що відповідачі створюють їй нестерпні умови праці, чинять моральний тиск з метою зменшення педагогічного навантаження, шукають підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, директор Людвищенського НВК порушує її право на безпечні та здорові умови праці, провокує на порушення закону у стосунках з учнями. Наслідком таких дій є те, що директора Людвищенського НВК ОСОБА_9 та вчительку ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виховання власних дітей, а колишнього директора ОСОБА_11 попереджено про відповідальність за порушення вчительської етики.

Колегія суддів вважає, що наведені обставини не можуть вважатись достовірним підтвердженням дискримінації, оскільки позивачка не подала доказів щодо порушення відповідачами вимог закону і не вказала за якою ознакою вона зазнала обмеження у своїх правах. Та обставина, що директор Людвищенського НВК притягнута до адміністративної відповідальності за неналежне виховання власної дитини не може бути доказом вчинення нею протиправних дій щодо позивачки.

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги про порушення судом при розгляді справи вимог ЦПК України, однак вважає, що вказані доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Зокрема, порушення при долученні до матеріалів справи відзиву на позов, поданого відповідачем Людвищенським НВК, не могло призвести до неправильного вирішення справи. Те, що суд не повернувся до з»ясування обставин справи під час дебатів після надіслання клопотання про долучення нових матеріалів також не призвело до неправильного вирішення справи. При цьому копія атестаційного листа позивачки з рішенням атестаційної комісії Управління освіти та науки Тернопільської ОДА, яким підтверджено її вищу кваліфікаційну категорію та педагогічне звання вчитель-методист, долучено до матеріалів справи апеляційним судом.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Оскільки суд апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони в межах, які ними понесені.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 31.08.2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 3.02.2021 року.

Головуючий

Судді