Постанова

від 02.02.2021 по справі 673/532/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 673/532/19

Провадження № 22-ц/4820/182/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису про реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області в складі судді Ягодіної Т.В. від 16 листопада 2020 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що він є власником земельної ділянки площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року.

На його замовлення розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

У січні 2019 року державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з перетином земельної ділянки позивача із земельною ділянкою з кадастровим номером 6821587800:05:022:0059, площа якої співпадає на 68,5029 % та земельної ділянки з кадастровим номером 6821587800:05:022:0058, площа співпадає на 31,4971 %, та знаходження земельної ділянки в межах іншої земельної ділянки.

Як з`ясувалося, земельна ділянка з кадастровим номером 6821587800:05:022:0058, була передана у власність ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-4763-СГ від 31 липня 2018 року.

Наведене свідчить про порушення права власності позивача на земельну ділянку, яка передана йому із дотриманням закону ще у 2001 році.

Оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність земельну ділянку, а рішення про державну реєстрацію права власності на ділянку прийнято державним реєстратором Деражнянської районної державної адміністрації, тому ці особи заявлені відповідачами у справі.

З врахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-4763-СГ від 31 липня 2018 року про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 6821587800:05:022:0058 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 27368971 від 02.08.2018 року.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності залишено без задоволення.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. Вважає хибним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування наказу і запису про реєстрацію права власності. Судом не враховано, що Декретом Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок № 15-92 від 26 грудня 1992 року, зупинено дію статті 23 ЗК України, яка закріплювала перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що право власності на спірну земельну ділянку не набуто, оскільки не встановлені межі земельної ділянки та не отримано правовстановлюючий документ. Вважає, що набув в установленому на той час порядку право власності на земельну ділянку, тому не позбавлений права здійснити реєстрацію права власності на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Право власності на земельну ділянку підтверджується записами у погосподарській книзі, інформація в яку вноситься із земельно-кадастрових документів, що відповідає висновку Верховного Суду України у справі № 156/370/16-ц від 15 листопада 2018 року.

Також при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області неодноразово відмовляло ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність з підстав перебування земельної ділянки в користуванні третіх осіб.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що Головним управлінням ОСОБА_2 надавалися відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, які в судовому порядку були скасовані та визнані протиправними. Наказ Головного управління Держгеокадастру Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою № 22-2476-СГ від 18.04.2018 року прийнятий на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 року, яке постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_2 у передбачений законом спосіб набув земельну ділянку в порядку безоплатної передачі земель державної та комунальної власності. Позивач не надав доказів встановлення землевпорядною організацією меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідних записів у земельно-кадастрових документах, а також доказів одержання документів, що посвідчують його право користування чи право власності на земельну ділянку. Рішення сесії Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року Про виділення земельних ділянок не є документом, що посвідчує право власності на цю земельну ділянку.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, встановлено, що рішенням сесії Новосілецької сільської ради Розгляд заяв громадян сіл про надання земельних ділянок № 12 від 27 березня 2001 року ОСОБА_1 надано в приватну власність земельну ділянку розміром 0,40 га на площі біля ферми с. Літки, що підтверджується архівним витягом Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області № 04-06/522 від 20.08.2018 року.

У січні 2019 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6800423772019 від 28.01.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетином земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, із земельними ділянками з кадастровим номером 6821587800:05:022:0058 (площа співпадає на 31,4971%) та кадастровим номером 6821587800:05:022:0059 (площа співпадає на 68,5029%).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 22-4763-СГ від 31 липня 2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.0000 га (кадастровий номер 6821587800:05:022:0058) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Державним реєстратором Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області Шевчук В.Ю. 02.08.2018 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6821587800:05:022:058 за ОСОБА_2 та внесено запис № 27368971 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з неможливості ідентифікувати земельну ділянку, яку рішенням сільської ради передано у власність позивачу за відсутності документів щодо встановлення меж цієї ділянки та відсутності правовстановлюючого документа на неї, а отже, й недоведеності, що спірна земельна ділянка на час її передачі відповідачу не була вільною і належала на праві власності позивачу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 2-3 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Процедуру одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, визначено частинами 6-9 статті 118 ЗК України.

Передача та набуття у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в порядку безоплатної приватизації - це багатоетапний процес, складовими частинами якого є звернення особи з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримання від цього органу такого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробка проекту землеустрою та ухвалення рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особі.

За змістом ч. 5 ст. 116 ЗК України, ч. 7 ст. 118 ЗК України за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування можуть бути передані у власність чи користування лише вільні земельні ділянки.

Позивач в обґрунтування позову стверджував, що передана у власність відповідачу земельна ділянка не була вільною, оскільки перебувала у його власності.

Проте позивач не довів достатніми та допустимими доказами наявність у нього права власності на земельну ділянку, на яку накладається земельна ділянка відповідача.

Так, згідно з рішенням Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року, передано у приватну власність позивачу земельну ділянку площею 0,40 га на площі біля ферми с. Літки.

Процедура набуття права власності на земельну ділянку на час ухвалення вказаного рішення регламентувалася статтею 17 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року.

Згідно з статтею 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Дію статті 23 дійсно зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету N 15-92 (15-92) від 26.12.1992 року згідно

з Декретом N 15-92 (15-92) від 26.12.1992 року, на що посилався апелянт.

Разом з тим, за змістом статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок від 26 грудня 1992 року, ним врегульовується питання передачі сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів громадянам України у приватну власність земельних ділянок, вже наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, ОСОБА_1 не мав у користуванні земельну ділянку на час її передачі йому у власність рішенням Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року, а отже, земельна ділянка передана йому із земель запасу відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 17 ЗК України 1990 року.

Так, за змістом ч.ч. 1-2 ст. 17 ЗК України від 18.12.1990 року громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Суд першої інстанції правильно констатував, що відсутні відомості про встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року. Позивач також не отримав державний акт про право власності на земельну ділянку, яка зазначена у рішенні сільської ради.

Дані погосподарської книги особовий рахунок № НОМЕР_1 про передачу ОСОБА_3 на підставі рішення сесії від 27.03.2001 року 0,40 га не є достатнім доказом набуття права власності на земельну ділянку.

Крім того, суд першої інстанції правильно констатував, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 року, що набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

Наведене цілком спростовує доводи апеляційної скарги про допущені порушення закону при передачі земельної ділянки у власність відповідачу та порушення внаслідок цього права позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст .ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 лютого 2021 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко