Постанова

від 01.02.2021 по справі 914/1539/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. Справа №914/1539/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

О.П. Дубник,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (надалі АТ «ДТЕК Західенерго» ) за №82/997 від 23.11.2020 року (вх. №01-05/3458/20 від 26.11.2020 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року (суддя Р.І. Матвіїв; повний текст рішення складено 05.11.2020 року)

у справі № 914/1539/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (надалі ТзОВ «Автоформула Центр» )

до відповідача: АТ «ДТЕК Західенерго»

про стягнення 535252,03 грн.,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Швець Д.І. - адвокат (ордер серія ЗП №039438 від 19.10.2020 року);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

25.06.2020 року ТзОВ «Автоформула Центр» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення 535252,03 грн., з яких: 498000,00 грн. - основна заборгованість, 24900,00 грн. - пеня, 5878,03 грн. - 3% річних, 6474,00 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про закупівлю товару №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року не оплатив отриманий товар.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року у справі №914/1539/20 (суддя Р.І. Матвіїв) повністю задоволено позовні вимоги ТзОВ Автоформула Центр . Стягнуто з АТ ДТЕК Західенерго на користь ТзОВ Автоформула Центр 498000,00 грн. основного боргу, 24900,00 грн. пені, 5878,03 грн. 3% річних, 6474,00 грн. інфляційних втрат, 8028,78 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що позивач поставив відповідачу товар вартістю 498000,00 грн. Відповідач, в порушення умов договору, не оплатив за товар, тому суд визнав законною і обґрунтованою вимогу позивача про стягнення основного боргу. Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд задоволив дані позовні вимоги, посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та умови п.7.14 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

АТ «ДТЕК Західенерго» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнутої судом пені. Зауважує, що товариство є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні України, тому його господарська діяльність є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль. В даний час Товариство перебуває у важкому фінансовому становищі, що зумовлене невідповідністю тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам та несвоєчасними розрахунками споживачів за вироблену електричну енергію, а також суттєвими проблемами функціонування нового ринку електричної енергії. Зазначає, що суд першої інстанції не розглянув можливість зменшення пені, у зв`язку з чим неправильно застосував норми матеріального права. Просить частково скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року у справі №914/1539/20, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. пені.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував свого представника в судове засідання. Про причини неявки не повідомив. Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901011208633 належним чином ознайомлений з датою, часом і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 05 липня 2019 року між АТ ДТЕК Західенерго (покупець) та ТзОВ Автоформула Центр (постачальник) укладено договір про закупівлю товару №2886-ЗЭ-БуТЭС, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 4016950000, код ДК 021-2015: 44610000-9 цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (далі товар), 2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією: еластичний балон для азоту, 4,0*3,0 м, кількість - 4 шт., загальна вартість разом з ПДВ - 498000,00 грн. (а.с.11-25, т.1).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна на товар що поставляється, вказується у специфікації (п. 1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору, окрім випадків, передбачених цим договором та/або діючим законодавством України.

Сума цього договору становить: 498000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 83000,00 грн. (п. 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 30 календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

За умовами пункту 4.2 договору на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках передбачених законодавством, здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі порушення постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату товару на суму ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної). Покупець повідомляє постачальнику про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що в разі застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції і т.д.) за несвоєчасну оплату продукції до покупця не застосовуються.

У відповідності до пункту 4.3 договору покупець вправі затримати оплату за товар за настання будь-якої з наступних обставин:

4.3.1 при неподанні і/або несвоєчасному поданні постачальником покупцю оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання та/або передача яких постачальником є обов`язковою в силу договору;

4.3.2 у випадку, якщо сторонами не будуть підписані документи, передбачені цим договором, та підписання яких є підставою для здійснення оплати за договором, при цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку.

В розділі 5 договору сторони визначили умови поставки товару.

За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору строк поставки товару: впродовж 75 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем. Поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС, м. Бурштин Івано-Франківської обл.

Відповідно до п.5.5-5.7 договору товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару). Право власності на товар, усі ризики втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару. При поставці товару постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (експрес-накладну), копію сертифікату або паспорта заводу виробника товару.

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці призначення поставки, що вказане у п.5.2 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1 цього договору) з обов`язковим підписанням документів, зазначених в пункті 5.5 договору та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця) (п. 5.11 договору).

В пункті 7.1 договору зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції.

Відповідно до пункту 7.14 договору у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару.

У пункті 11.1 договору сторони обумовили, що цей договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

17.10.2019 року сторони підписали додаткову угоду до договору про закупівлю товару №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року та продовжили термін дії договору до 31.03.2020 року. Одночасно виклали пункт 5.1 договору Строк поставки товару у наступній редакції: поставка товару здійснюється до 27 грудня 2019 року.

Договір про закупівлю товару №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року та додаткову угоду від 17.10.2019 року підписали представники сторін. Вказаний договір та додаткова угода до нього містять відтиски печаток.

В листі № 109/1257 від 10.07.2019 року відповідач просив позивача здійснити поставку обладнання згідно з договором №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року (а.с. 29, т. 1).

Надалі відповідач звернувся до позивача з листом № 110/1305 від 18.07.2019 року про призупинення роботи по вказаній заявці у зв`язку зі зменшенням ремонтів енергоблоків на Бурштинській ТЕС (а.с.30, т.1).

В листі № 110/1906 від 07.10.2019 року, адресованому позивачу, відповідач висловив готовність отримати обладнання згідно з договором №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року (заявка на поставку вих. №109/1257 від 10.07.19р.) на умовах відповідального зберігання до кінця року та перенесення оплати на січень місяць 2020 року (а.с.31, т.1).

Позивач в листі-відповіді за № 870 від 15.10.2019 року погодив зміну терміну оплати на січень 2020 року. Вказав, що орієнтовний період постачання продукції - друга половина грудня 2019 року (а.с.32, т.1).

В адресованому відповідачу листі № 1151 від 20.11.2019 року позивач повідомив про те, що еластичні балони для азоту у кількості 4 шт. готуються до відвантаження на 23-24.12.2019 року (а.с.33, т.1).

23 грудня 2019 року на підставі договору №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 214 від 23.12.2019 року на загальну суму 498000,00 грн. (а.с.34, т.1).

На виконання умов договору №2886-ЗЭ-БуТЭС від 05.07.2019 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар по специфікації на загальну суму 498000,00 грн., що підтверджується наявною у судовій справі копією видаткової накладної № 183 від 24.12.2019 року (а.с. 36, т.1).

Однак відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару в сумі 498000,00 грн., що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду справи суд встановив, що на підставі договору про закупівлю товару №2886-ЗЭ-буТЭС від 05.07.2019 року відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 498000,00 грн., що підтверджується вищеописаною копією видаткової накладної № 183 від 24.12.2019 року.

Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманого товару, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 498000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки оплати отриманого товару, визначені в пункті 4.1 договору, позивач нарахував 5878,03 грн. 3% річних та 6474,00 грн. інфляційних втрат за період з 24.01.2020 року по 15.06.2020 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції зазначив про те, що дані розрахунки є правильними, у зв`язку з чим визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача 5878,03 грн. 3% річних та 6474,00 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року у справі №914/1539/20 не оскаржується апелянтом в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат у відповідних розмірах.

Також суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 24900,00 грн. пені, з врахуванням такого.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.14 укладеного між сторонами договору у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару.

Проаналізувавши матеріали даної справи, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що за період прострочення з 24.01.2020 по 15.06.2020 року розмір пені становить 37 894,26 грн. Водночас, позивачем правильно враховано, що до стягнення підлягає 24900,00 грн., оскільки відповідно до умов договору вона не може перевищувати 5% від вартості невчасно оплаченого товару. Відтак, розрахунок пені здійснено вірно.

Доводи скаржника про те, що рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року підлягає скасуванню в частині стягнення 24900,00 грн. шляхом її зменшення до 1000,00 грн. є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу наведених норм права вбачається, що зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

У даній справі колегія суддів встановила, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру заявленої до стягнення пені та не надавав жодних доказів про те, що перебуває у важкому фінансовому становищі. Це питання взагалі не було предметом розгляду в суді. Тому правові підстави для скасування оскарженого судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені шляхом зменшення її розміру до 1000,00 грн. відсутні.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за №82/997 від 23.11.2020 року (вх. №01-05/3458/20 від 26.11.2020 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2020 року у справі № 914/1539/20 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.П. Дубник