Рішення

від 28.01.2021 по справі 922/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/203/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс", м.Харків, про стягнення 544802,76 грн, за участю представників:

прокуратури - Клейн Л.В. (посвідчення № 051089 від 02.10.2018);

позивача - не з`явився;

відповідача - Розумної О.О. (ордер серії ХВ № 000093 від 19.03.2019);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 22.01.2019 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс", м.Харків, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 808085,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач користується земельною ділянкою по вул.Біологічній, 4-Б у м.Харкові, площею 0,4963 га без належних правових підстав та без сплати необхідних орендних платежів, у зв`язку з чим бюджет міської ради не отримує значні грошові кошти.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/203/19 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 21.02.2019, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Торговий дім Укрресурс" є власником нежитлових будівель, що знаходяться на спірній земельній ділянці. На підставі ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідач звернувся до Голови Харківської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га для обслуговування нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, вул.Біологічна, 4-б. Однак не отримав жодної відповіді. Таким чином, відповідач ужив усіх належних заходів для недопущення порушень прав та законних інтересів Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2019, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів - до 02.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 по справі 922/203/19 позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради було залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 вищевказану ухвалу скасовано; справу № 922/203/19 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2020 у справі призначено підготовче засідання.

05.11.2020 відповідач надав до суду додаткові пояснення щодо проведеного позивачем розрахунку безпідставно збережених грошових коштів, в яких зазначив про його необґрунтованість, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

15.12.2020 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме за результатами здійснення розрахунку, з урахуванням експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов від 06.09.2019, позивач просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 544802,76 грн.

18.01.2021 до суду надійшло клопотання прокурора про повернення частини сплаченого судового збору в розмірі 3949,25 грн у зв`язку зі зменшенням позовних вимог позивачем.

Також 18.01.2021 відповідачем було надано до суду додаткові пояснення, з урахуванням позиції Харківської міської ради, викладеної у заяві про зменшення розміру позовних вимог. У додаткових поясненнях відповідачем зазначено, що використання завищеного значення Кф, порушує заборону на зловживання правом, встановлену ч. 3 ст.13 Цивільного кодексу України, та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині, що стосується такого використання Кф у розумінні ч. 3 ст.16 ЦК України. Оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що використовується відповідачем, до позовної заяви долучено не було, застосування коефіцієнтів Км2, Км3 та Кф є необґрунтованим. Твердження ХМР про неможливість здійснення ТОВ "ТД "Укрресурс" діяльності з виробництва муки та меблів у зв`язку з відсутністю таких кодів КВЕД в даних ЄДРЮОФОПГФ, спростовуються нормами діючого законодавства, а тому обґрунтованість застосування ставки річної орендної плати у розмірі 8% є недоведеною. Аналогічно, є недоведеним та не підтвердженим застосування показника 100% строку оренди. Крім того, позивачем не доведено існування протягом зазначеного у позові періоду часу земельної ділянки як об`єкта права у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів). З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2021.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2021, представниця прокуратури підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача проти позову заперечувала повністю, просила відмовити у позові.

Позивач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представниць прокуратури та відповідача, суд встановив наступне.

Харківською місцевою прокуратурою № 5 під час вивчення стану додержання вимог чинного законодавства при використанні земельних ділянок на території Основ`янського та Слобідського районів м. Харкова було встановлено, що 12.05.2014 рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/032/13-г розірвано Договір оренди земельної ділянки від 29.12.2005 № 88210/05, укладений між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техбаза" про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 1,9382 га по вул. Біологічній, 4-Б для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, господарські, складські і допоміжні приміщення по виробництву меблі та столярних виробів). На підставі вказаного рішення вищевказаний договір оренди земельної ділянки 24.09.2014 анульовано (інше речове право припинено 21.08.2014, акт приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 09.09.2014 №191/14) (інформація Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 24997/0/226-18 від 26.12.2018).

Відповідно інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.miniust.gov.ua/ua/freesearch), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" (код ЄДРПОУ 36372300, відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 14.04.2009, на теперішній час в процесі припинення не перебуває. Здійснює наступні види діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний вид діяльності, код КВЕД 68.20); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (код КВЕД 77.39); надання інших допоміжних комерційних послуг (код КВЕД 82.99); оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" (код ЄДРПОУ 36372300) на підставі договорів купівлі-продажу № 1323 від 27.05.2016 та № 1286 від 25.05.2016 набуло у приватну власність нежитлові будівлі літ. "П-2" загальною площею 3634,9 кв.м, літ. "Р-2" загальною площею 878,0 кв.м, літ. "С-1" загальною площею 303,3 кв.м, літ. "Т-1" загальною площею 294,5 кв.м по вул. Біологічній, буд. 4-Б у м. Харкові з 27.05.2016.

Проте, згідно з інформаційною довідкою, речові права на земельну ділянку по вулиці Біологічній, буд. 4-Б у місті Харкові за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" не зареєстровані.

Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованих прав на землю та з урахуванням приписів статей 80, 83 Земельного кодексу України Земельного кодексу України, земельна ділянка по вулиці Біологічній, буд. 4-Б у місті Харкові, яку використовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, загальною площею 0,4963 га, на даний час перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Як вбачається з матеріалів звіту з геодезичної зйомки земельних ділянок за адресою вул. Біологічна, 4-Б у м. Харкові, використовуються земельні ділянки загальною площею: земельна ділянка № 1 - 0,0284 га, земельна ділянка № 2 - 0,3618 га, земельна ділянка № 3 - 0,0395 га, земельна ділянка № 4 - 0,0666 га.

Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, з урахуванням матеріалів звіту з геодезичної зйомки земельних ділянок за адресою вул. Біологічна, буд. 4-Б у м. Харкові, здійснено заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні вказаних земельних ділянок, а саме: здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки та встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,4963 га по вулиці Біологічній, буд. 4-Б у місті Харкові частково огороджена та використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, про що 07.11.2018 складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, прокурор вважає, що відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, воно повинно відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від здачі вищевказаного майна в оренду.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Харківською міською радою здійснено розрахунок розміру орендної плати, яка повинна була надійти до місцевого бюджету за користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" земельною ділянкою по вул. Біологічній, б. 4-Б у м. Харкові для обслуговування нежитлових будівель літ. "П-2", літ. "Р-2", літ. "С-1", літ. "Т-1" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та з 01.01.2017 по 30.06.2018.

Так, за результатами здійснення розрахунку, з урахуванням експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов від 06.09.2019 за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" повинно бути сплачено коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками під нежитловими будівлями літ. "П-2", літ. "Р-2", літ. "С-1", літ. "Т-1" загальною площею:

3618 кв.м. - 350572,46 грн.;

284 кв.м. - 41919,31 грн.;

395 кв.м. - 54007,17 грн.;

666 кв.м. - 98303,82 грн.

Всього за вищевказаний період повинно було сплачено коштів у розмірі орендної плати - 544802,76 грн.

Згідно інформації Головного управління ДФС у Харківській області від 0.07.2018 №16664/20-40-12-15-25 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" (код ЄДРПОУ 36372300) обліковується як платник земельного податку, нараховує та сплачує земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 4-Б, площею 0,4743 га.

Згідно наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" декларації з плати за землю на 2017 рік задекларовано та сплачено податкових зобов`язань з земельного додатку в сумі 111357,38 грн, на 2018 рік - 111357,38 грн.

Таким чином, згідно розрахунку Харківської міської ради, сума безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 складає 544802,76 грн.

За таких обставин, прокурор вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" зберігає кошти, не в повній мірі сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом позовної заяви, предметом спору у даній справі є сума, нарахована позивачем, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Отже, за змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно із ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, проте матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівель права користування земельною ділянкою, на якій розташоване таке майно, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.

Відтак, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі №922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах №922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16). При цьому, судом апеляційної інстанції враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 20.11.2018 року по справі №922/3412/17.

Водночас, за змістом визначення, наведеного у ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» ).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, у даному випадку встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові будівлі літ. "П-2" площею 3634,9 кв.м; літ. "Р-2" загальною площею 878,0 кв.м; літ. "С-1" загальною 03,3 кв.м; літ. "Т-1" загальною площею 294,5 кв.м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Біологічна, 4-Б були придбані відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу від 25.05.2016 та 27.05.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбаза".

При цьому, договір від 29.12.2005 № 88210/05 оренди земельної ділянки загальною площею 1,9382 га по вул. Біологічній, 4-Б, що був укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техбаза", розірвано рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2014 по справі № 922/032/13-г, тобто до купівлі відповідачем нежитлових будівель.

З наданого плану спірної земельної ділянки вбачається, що в її межах розташована чимала кількість нежитлових будівель, лише чотири з яких належать відповідачу.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2021 № 240105120, право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 4-Б, зареєстровано за наступними власниками: ТОВ "Харківський авторемонтний завод 361"; ТОВ "АЗС 361"; ТОВ "ТО 361"; ТОВ "АТМ 361"; ТОВ "Вєрбуд"; ТОВ "Верхауз"; ТОВ "Харківський авторемонтний завод 16"; ТОВ "Ідальня № 16"; ТОВ "Торговий дім Укрресурс"; ТОВ "Фірма МС Груп"; ТОВ "Фірма МС Груп"; ФОП Літвін А.В.

Матеріали справи свідчать, що 07.11.2018 було складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул. Біологічна, 4-Б. Позивач посилається на вказаний акт як доказ фактичного використання земельної ділянки площею 0,4963 га. Однак, такий акт складено без участі представників відповідача. Вказаний акт підтверджує факт використання відповідачем земельної ділянки, однак не є належним і допустимим доказом у підтвердження використання відповідачем земельної ділянки саме у розмірі 0,4963 га, враховуючи що майно, яке розташоване на відповідній земельній ділянці не належить частково відповідачу у справі.

Крім того, в матеріалах справи відсутня технічна документація стосовно земельної ділянки, розташованої у м.Харків по вул. Біологічна, 4-Б, яка фактично використовується відповідачем. Даній земельній ділянці не присвоєно кадастрового номеру.

Таким чином, суд вважає, що наразі відповідач використовує земельну ділянку, яка не є сформованою у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто не є об`єктом цивільних прав.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Підставою для проведення оцінки земель, згідно ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995 № 213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.04.2006 за № 388/12262.

Згідно з вимогами ст.ст. 20, 21 Закону України "Про оцінку земель", за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки.

Положеннями статті 23 закону визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 3-476гс15; Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі № 804/2111/14.

Проте, в матеріалах справи відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку фактично займає відповідач.

Позивачем заявлено до стягнення кошти, які останній кваліфікує як безпідставно збережене майно у розмірі орендної плати, у зв`язку з чим нарахування має здійснюватись позивачем саме на підставі технічної документації та Витягу з нормативної грошової оцінки землі і щодо належної земельної ділянки: виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі, розміру фактичного використання.

Проте, наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, заявленої до стягнення позивачем вчинений всупереч вказаних обставин і не може прийматись до уваги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2017 по 30.06.2018. У якості додатків до позовної заяви надано розрахунки за періоди з 01.01.2017 по 31.12.2017 та з 01.01.2018 по 30.06.2018 по кожній земельній ділянці, на яких розташовані об`єкти нерухомості відповідача.

Не погоджуючись з розрахунками позивача, відповідач зазначає про невірне застосування позивачем коефіцієнту Кф-2 для визначення вихідних даних для розрахунку нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2017, а також ставки річної орендної плати - 8% та відсотку строку оренди - 100% для розрахунку розміру орендної плати.

Зокрема, Харківська міська рада зазначила про необхідність застосування саме коефіцієнта Кф в значенні "2", оскільки відповідно до Примітки 2 Додатку 1 до Порядку № 489 від 25.11.2016 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у випадку відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель, застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки із позначкою "2".

Однак, з моменту набрання чинності Порядку № 489, а також протягом всього періоду формування заявленої заборгованості позивачем, як власником землі, не були здійсненні дії, спрямовані на встановлення відповідного Коду класифікації видів цільового призначення земель.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", право ініціювати зміни до відомостей Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки належить власнику або землекористувачу.

Між тим, оскільки у відповідача не виникло в період формування заявленої суми боргу статусу землекористувача у розумінні ст. 94, положень Глав 15, 16 та ст.125 Земельного кодексу України, саме Харківська міська рада повинна була здійснювати дії щодо внесення до Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Відтак, "завищене" значення Кф було використано внаслідок бездіяльності позивача з належного формування відомостей в Державному земельному кадастрі відносно власної земельної ділянки.

Крім того, застосування коефіцієнтів Км2, Км3 та Кф взагалі є необгрунтованим з огляду на те, що позивачем не було надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що використовується відповідачем.

Розмір ставок річної орендної плати встановлюється Рішенням ХМР від 27.02.2008 № 41/08, яким затверджено "Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові".

Розділом IV Положення № 41/08 встановлено, що ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за землі промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлюється у розмірі 4%.

Посилаючись на той факт, що за вищевказаною адресою ТОВ "Торговий дім Укрресурс" здійснює діяльність з виробництва меблів та муки, відповідач вважає, що при визначені ставки річної орендної плати має бути враховано саме ставку річної орендної плати в розмірі 4%.

Спростовуючи вищевказані доводи відповідача, позивач посилається на відсутність в даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ТД Укрресурс" кодів КВЕД, які передбачають можливість здійснення промислової діяльності.

Водночас, відповідно до абз. 8 п. 1 Класифікатора ДК 009:2010, код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, ст. 43, 44 Господарського кодексу, суб`єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім тих, що заборонені законом. Зазначення чи не зазначення окремих видів діяльності в ЄДР не впливає на можливість особи провадити усі незаборонені види діяльності.

Таким чином, твердження ХМР про неможливість здійснення ТОВ "ТД "Укрресурс" діяльності з виробництва муки та меблів у зв`язку з відсутністю таких кодів КВЕД в даних ЄДР, спростовуються нормами діючого законодавства, а тому обґрунтованість застосування ставки річної орендної плати у розмірі 8% є недоведеним.

Аналогічно, є недоведеним та не підтвердженим застосування показника 100% строку оренди.

Так при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, позивач має довести обґрунтованість проведеного розрахунку стягуваної суми, обґрунтованість застосованих коефіцієнтів та показників.

Застосування показнику строку оренди напряму залежить від строку оренди, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість укладення договору на строк 26-50 років, та, як наслідок, неможливість застосування 60% орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, доводи, наведені Харківською міською радою, жодним чином не спростовують заперечень, викладених відповідачем.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель - використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частинами першою, другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тому будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема, на підставі базової вартості одного квадратного метру землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати - є необґрунтованими.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 у справі №922/3607/18).

Отже, надавши правову оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам у їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність заявлених Керівником Харківської місцевої прокуратури № 5 позовних вимог, у зв`язку з чим визнав за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238, 256, 257, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області (61001, м.Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 4) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м.Харків, пл. Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрресурс" (61153, м.Харків, пр. Ювілейний, буд. 56; код ЄДРПОУ: 36372300) про стягнення 544802,76 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" лютого 2021 р.

Суддя Н.М. Кухар